Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.20
20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
2026.10.20
17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
2026.10.20
16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
2026.10.20
14:05
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про
2026.10.20
13:54
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає
2026.10.20
10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?
2026.10.20
06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?
2026.10.20
03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики.
Взимку страшні не так морози, як відморозки.
Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь.
Питання влади в Україні для декого набагато ва
2026.10.20
00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
2026.10.19
13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
2026.10.19
13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
2026.10.19
13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
2026.10.19
06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
2026.10.18
23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
2026.10.18
22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
2026.10.18
20:15
Поезіє, сонце моє оранжове!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриє тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником…
17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 3…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 3…
(роздуми невігласа)
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Темний ліс? Це популярне між людей висловлювання про абсурдне, не таке вже й абсурдне. Знаєте дитячу примовку про ліс: он дерево, а за деревом дерево, а за деревом дерево – ось і кінчився ліс, але ні, он ще дерево, а за деревом дерево…
За деревом дерево, - думаю, не важко здогадатись - інколи за деревом не дерево, а цілий ліс ховається. А буває й так, що за одним, маленьким, листочком і те дерево, і ліс заховаються… залежно від того яким чином, один відносно іншого, розташовані листочок, ліс, дерево та спостерігач. От і Ейнштейн недарма наголошує на відносності у своїй Теорії відносності…
Велике бачиться на відстані, але маленьке, котре близько, затуляє велике - котре далеко. Така природа, чи то людського зору чи то простору взагалі, що чим ближче до спостерігача знаходиться об’єкт, тим більше простору собою він затуляє. Можливо це стосується і космосу, - десь там, далеко, у фантастично-великому космосі (відносно взаємного руху одне до одного, – відкриваючи одні об’єкти – ховаючи інші), за мізерною крапочкою світла (зірочкою) ховається ціла галактика, а за світлонепроникною (чорною) планетою, – не одна яскрава зірка … Отже, якщо вчені рахували б зірки (матерію) подібним чином, то цей “феномен темного лісу” міг би, хоч якось, логічно, пояснити щось про наявність “темної сутності”. Але ж я розумію, - про щось інше (не число зірок-планет) ідеться - 95 відсотків, це не моїх п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа).
Зрештою, хоч як би ти назвав свій метод пізнання, чи Теорією відносності, чи станом абсурду – поняття “темного лісу” (а за деревом дерево) виходить на передній план в людській свідомості, коли не розумієш про що ідеться, - що є відносно-насправді, а що є цілковитим обманом зору, а що є логічно-оправданою фантазією?!
І тут пригадалась мені ще одна дитяча примовка: у лісі - лісі темному, там ходить хитрий лис… Ну - це вже, очевидно, про мене ідеться.
14.11.2015
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Темний ліс? Це популярне між людей висловлювання про абсурдне, не таке вже й абсурдне. Знаєте дитячу примовку про ліс: он дерево, а за деревом дерево, а за деревом дерево – ось і кінчився ліс, але ні, он ще дерево, а за деревом дерево…
За деревом дерево, - думаю, не важко здогадатись - інколи за деревом не дерево, а цілий ліс ховається. А буває й так, що за одним, маленьким, листочком і те дерево, і ліс заховаються… залежно від того яким чином, один відносно іншого, розташовані листочок, ліс, дерево та спостерігач. От і Ейнштейн недарма наголошує на відносності у своїй Теорії відносності…
Велике бачиться на відстані, але маленьке, котре близько, затуляє велике - котре далеко. Така природа, чи то людського зору чи то простору взагалі, що чим ближче до спостерігача знаходиться об’єкт, тим більше простору собою він затуляє. Можливо це стосується і космосу, - десь там, далеко, у фантастично-великому космосі (відносно взаємного руху одне до одного, – відкриваючи одні об’єкти – ховаючи інші), за мізерною крапочкою світла (зірочкою) ховається ціла галактика, а за світлонепроникною (чорною) планетою, – не одна яскрава зірка … Отже, якщо вчені рахували б зірки (матерію) подібним чином, то цей “феномен темного лісу” міг би, хоч якось, логічно, пояснити щось про наявність “темної сутності”. Але ж я розумію, - про щось інше (не число зірок-планет) ідеться - 95 відсотків, це не моїх п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа).
Зрештою, хоч як би ти назвав свій метод пізнання, чи Теорією відносності, чи станом абсурду – поняття “темного лісу” (а за деревом дерево) виходить на передній план в людській свідомості, коли не розумієш про що ідеться, - що є відносно-насправді, а що є цілковитим обманом зору, а що є логічно-оправданою фантазією?!
І тут пригадалась мені ще одна дитяча примовка: у лісі - лісі темному, там ходить хитрий лис… Ну - це вже, очевидно, про мене ідеться.
14.11.2015
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
