Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
22:25
Із Леоніда Сергєєва
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
2026.01.12
20:10
І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
12:55
За мовними і сенсовими витоками "ентропія" означає «зміни в собі». Переважно цей, сполучений в одне слово, вираз використовується нині суто в науці, та ще й вкрай однобоко, означаючи там лише втрати - незмінне й непозбувне розсіювання. Хоча нікуди ніко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 3…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 3…
(роздуми невігласа)
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Темний ліс? Це популярне між людей висловлювання про абсурдне, не таке вже й абсурдне. Знаєте дитячу примовку про ліс: он дерево, а за деревом дерево, а за деревом дерево – ось і кінчився ліс, але ні, он ще дерево, а за деревом дерево…
За деревом дерево, - думаю, не важко здогадатись - інколи за деревом не дерево, а цілий ліс ховається. А буває й так, що за одним, маленьким, листочком і те дерево, і ліс заховаються… залежно від того яким чином, один відносно іншого, розташовані листочок, ліс, дерево та спостерігач. От і Ейнштейн недарма наголошує на відносності у своїй Теорії відносності…
Велике бачиться на відстані, але маленьке, котре близько, затуляє велике - котре далеко. Така природа, чи то людського зору чи то простору взагалі, що чим ближче до спостерігача знаходиться об’єкт, тим більше простору собою він затуляє. Можливо це стосується і космосу, - десь там, далеко, у фантастично-великому космосі (відносно взаємного руху одне до одного, – відкриваючи одні об’єкти – ховаючи інші), за мізерною крапочкою світла (зірочкою) ховається ціла галактика, а за світлонепроникною (чорною) планетою, – не одна яскрава зірка … Отже, якщо вчені рахували б зірки (матерію) подібним чином, то цей “феномен темного лісу” міг би, хоч якось, логічно, пояснити щось про наявність “темної сутності”. Але ж я розумію, - про щось інше (не число зірок-планет) ідеться - 95 відсотків, це не моїх п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа).
Зрештою, хоч як би ти назвав свій метод пізнання, чи Теорією відносності, чи станом абсурду – поняття “темного лісу” (а за деревом дерево) виходить на передній план в людській свідомості, коли не розумієш про що ідеться, - що є відносно-насправді, а що є цілковитим обманом зору, а що є логічно-оправданою фантазією?!
І тут пригадалась мені ще одна дитяча примовка: у лісі - лісі темному, там ходить хитрий лис… Ну - це вже, очевидно, про мене ідеться.
14.11.2015
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Темний ліс? Це популярне між людей висловлювання про абсурдне, не таке вже й абсурдне. Знаєте дитячу примовку про ліс: он дерево, а за деревом дерево, а за деревом дерево – ось і кінчився ліс, але ні, он ще дерево, а за деревом дерево…
За деревом дерево, - думаю, не важко здогадатись - інколи за деревом не дерево, а цілий ліс ховається. А буває й так, що за одним, маленьким, листочком і те дерево, і ліс заховаються… залежно від того яким чином, один відносно іншого, розташовані листочок, ліс, дерево та спостерігач. От і Ейнштейн недарма наголошує на відносності у своїй Теорії відносності…
Велике бачиться на відстані, але маленьке, котре близько, затуляє велике - котре далеко. Така природа, чи то людського зору чи то простору взагалі, що чим ближче до спостерігача знаходиться об’єкт, тим більше простору собою він затуляє. Можливо це стосується і космосу, - десь там, далеко, у фантастично-великому космосі (відносно взаємного руху одне до одного, – відкриваючи одні об’єкти – ховаючи інші), за мізерною крапочкою світла (зірочкою) ховається ціла галактика, а за світлонепроникною (чорною) планетою, – не одна яскрава зірка … Отже, якщо вчені рахували б зірки (матерію) подібним чином, то цей “феномен темного лісу” міг би, хоч якось, логічно, пояснити щось про наявність “темної сутності”. Але ж я розумію, - про щось інше (не число зірок-планет) ідеться - 95 відсотків, це не моїх п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа).
Зрештою, хоч як би ти назвав свій метод пізнання, чи Теорією відносності, чи станом абсурду – поняття “темного лісу” (а за деревом дерево) виходить на передній план в людській свідомості, коли не розумієш про що ідеться, - що є відносно-насправді, а що є цілковитим обманом зору, а що є логічно-оправданою фантазією?!
І тут пригадалась мені ще одна дитяча примовка: у лісі - лісі темному, там ходить хитрий лис… Ну - це вже, очевидно, про мене ідеться.
14.11.2015
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
