ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 3…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 3…
(роздуми невігласа)
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Темний ліс? Це популярне між людей висловлювання про абсурдне, не таке вже й абсурдне. Знаєте дитячу примовку про ліс: он дерево, а за деревом дерево, а за деревом дерево – ось і кінчився ліс, але ні, он ще дерево, а за деревом дерево…
За деревом дерево, - думаю, не важко здогадатись - інколи за деревом не дерево, а цілий ліс ховається. А буває й так, що за одним, маленьким, листочком і те дерево, і ліс заховаються… залежно від того яким чином, один відносно іншого, розташовані листочок, ліс, дерево та спостерігач. От і Ейнштейн недарма наголошує на відносності у своїй Теорії відносності…
Велике бачиться на відстані, але маленьке, котре близько, затуляє велике - котре далеко. Така природа, чи то людського зору чи то простору взагалі, що чим ближче до спостерігача знаходиться об’єкт, тим більше простору собою він затуляє. Можливо це стосується і космосу, - десь там, далеко, у фантастично-великому космосі (відносно взаємного руху одне до одного, – відкриваючи одні об’єкти – ховаючи інші), за мізерною крапочкою світла (зірочкою) ховається ціла галактика, а за світлонепроникною (чорною) планетою, – не одна яскрава зірка … Отже, якщо вчені рахували б зірки (матерію) подібним чином, то цей “феномен темного лісу” міг би, хоч якось, логічно, пояснити щось про наявність “темної сутності”. Але ж я розумію, - про щось інше (не число зірок-планет) ідеться - 95 відсотків, це не моїх п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа).
Зрештою, хоч як би ти назвав свій метод пізнання, чи Теорією відносності, чи станом абсурду – поняття “темного лісу” (а за деревом дерево) виходить на передній план в людській свідомості, коли не розумієш про що ідеться, - що є відносно-насправді, а що є цілковитим обманом зору, а що є логічно-оправданою фантазією?!
І тут пригадалась мені ще одна дитяча примовка: у лісі - лісі темному, там ходить хитрий лис… Ну - це вже, очевидно, про мене ідеться.
14.11.2015
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Темний ліс? Це популярне між людей висловлювання про абсурдне, не таке вже й абсурдне. Знаєте дитячу примовку про ліс: он дерево, а за деревом дерево, а за деревом дерево – ось і кінчився ліс, але ні, он ще дерево, а за деревом дерево…
За деревом дерево, - думаю, не важко здогадатись - інколи за деревом не дерево, а цілий ліс ховається. А буває й так, що за одним, маленьким, листочком і те дерево, і ліс заховаються… залежно від того яким чином, один відносно іншого, розташовані листочок, ліс, дерево та спостерігач. От і Ейнштейн недарма наголошує на відносності у своїй Теорії відносності…
Велике бачиться на відстані, але маленьке, котре близько, затуляє велике - котре далеко. Така природа, чи то людського зору чи то простору взагалі, що чим ближче до спостерігача знаходиться об’єкт, тим більше простору собою він затуляє. Можливо це стосується і космосу, - десь там, далеко, у фантастично-великому космосі (відносно взаємного руху одне до одного, – відкриваючи одні об’єкти – ховаючи інші), за мізерною крапочкою світла (зірочкою) ховається ціла галактика, а за світлонепроникною (чорною) планетою, – не одна яскрава зірка … Отже, якщо вчені рахували б зірки (матерію) подібним чином, то цей “феномен темного лісу” міг би, хоч якось, логічно, пояснити щось про наявність “темної сутності”. Але ж я розумію, - про щось інше (не число зірок-планет) ідеться - 95 відсотків, це не моїх п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа).
Зрештою, хоч як би ти назвав свій метод пізнання, чи Теорією відносності, чи станом абсурду – поняття “темного лісу” (а за деревом дерево) виходить на передній план в людській свідомості, коли не розумієш про що ідеться, - що є відносно-насправді, а що є цілковитим обманом зору, а що є логічно-оправданою фантазією?!
І тут пригадалась мені ще одна дитяча примовка: у лісі - лісі темному, там ходить хитрий лис… Ну - це вже, очевидно, про мене ідеться.
14.11.2015
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію