ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Зимове резюме, додай снаги
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
***
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Не брешу
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч
Вказівка посмикує - здвигами очі,
недоспана ніч заховалась у крані,
трамвай на вібраціях шиби проскоче,
думки заколочені у порцеляні.

Напився натхнення - заповнився ранок,
скарбничка порожня - нема що розбити...
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"

Спадає нелюбом щодруга пелюстка.
Чого тут гадати?.. як серце не слуха.
Недоспана ніч у краплинових згустках -
тремтить в павутинні приречено муха.

24 Квітня 2007




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 13010
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.820 / 5.57  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 21:53:02 ]
То дивлячись, хто чого прагне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:01:09 ]
Прагнути мо` багато.
Осягнути і мати навколо себе усіх щасливими з цього осянення - не завжди.
Бути щасливим - знати, що людина, яку прагнеш... прагне Тебе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:02:23 ]
Меї неповної дитсадкової освіти не вистача, аби “ляпнути” тутки щось троха розумно-інтуаліктизоване, – захоплено промовчу... та всьо жи маю єдно питаня... Пане-добродію-містере Лазірко, коли ми нарешті матимемо змогу гортати забруднені типограхвією папірці, яки мінімуми, однодужетомної Вашуї збірочки? Особисто я вже почав обмежувати се у льодяниках і вженьки накопичив 2,5 гривні, 1 паперовий дуляр і сще 24,5 евросентиків. Але маю пляни у найближчу п’ятирічку збільшити ці показники у 4-9 разів. Як замислюєте, Юрко Незнаюякпобатькові, сього вистачить? (тільки для мене просю з ахтограхом). Як аванс насмілюсі поставити Вамки 6 балів (радо поставив би і 7, але моя дитсадкова програмка закінчилися на цихрі 6, а далі я рахувати не навчивсі :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:07:55 ]
Забув попросити. Не став мені, просю, 7 балів, бо маю сі таке ураження - чи шосі я не розумію, чи у мене шосі із зором....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:13:05 ]
Грицько,
(Богданович я - але краще просто Юрко:-)
Як тіко вотово знайду грошей для друку то дам до публікації, а як нє то убікації.
Файні дєкую за воцінку. Буде збірочка то власнов руков кшижика вліплю і вишлю - тіко скажіть, де...
Во. А ше я бувший зєнітчік, так шо шось з та з повітряними силами мав до діла теж.
Ласкаво прошу на мої теревені - це на моїй сторінці у відділі етюди - "Теревені від Зеня"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:38:55 ]
Як бувший майже контррозвідник (навіті намагаюсі виходити у ехвір з динамічних IP адрес (хоч пару разів , думаю, засвітивсі), шоби "звірята" не запеленгували і не надавали по моїй пишній пиці) скажу, що із твоїм Зенем ми вже давно приятелюємо, а коли саме - не скажу... Проте, дякую за приголошення ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:18:53 ]
Мені теж дуже сподобалось, особливо про розігнутих на пальцях коханок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 10:04:04 ]
Не текст, а фільм АВТОРСЬКИЙ!
Юрцю мій Тобі незмінний РЕСПЕКТ!!!
Є одна заковика - не второпаю значення цього рядка

"трамвай на вібраціях шиби проскоче"

Твій Славцьо :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 12:52:43 ]
Тільки вчора залогінився. Серфую сайт. Дуже кльово. Автор пиши ще. Респект!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:41:56 ]
Не знаю, де Ви жили в центрі, але можу запевнити - всі шиби і досі шанобливо вібрують. А часом - навіть і стіни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 13:05:08 ]
Вірш настроєвий, настрій - трохи "підупалий", але красиво: "недоспана ніч заховалась у крані..."! Але перший рядок складний для розуміння змісту ("здвигами очі"?), а друга строфа надто "тривіально-по-чоловічому", так би мовити: оті "коханки", яких чомусь треба "на пальцях...розігнути" - може, для того, аби "розігнати" смуток? Сподіваюсь, хоч котрусь із них таки "любив". Чого (себто любові) бажаю у теперішньому і майбутньому. З повагою, Вікторія Осташ.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 16:32:35 ]
Дякую Юліє,
Ну, значить рядок є актуальним.
***
Дякую Вікторіє,
Звичайно, що тривіально... - але зате щиро - так як відчував.Було би дивним, коли би по жіночому...:-)
P.S.
А цікаво, як це би звучало по жіночому, міг би дізнатися, Вікторіє???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 22:42:39 ]
Привіт, Юрцю! Добрався я і до того "твурєнія"! Вірш відверто перемудрований, тяжко сприймається - ніби з бодуна - коли думки троха тугенько шурупають :) Крім троха переданого настрою, власне і почуттів ніяких більше не викликають ті куплети. Перший з них своїми здвигами завалив усю справу на корню :) Так що краще капусту витягуй, або загортайся у біле простирадло і повзи на Личаківське повільно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-27 14:10:11 ]
розгинати на пальцях коханок - то ІМХО наймоцніший тут образ і від нього треба ся відштовхувати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-27 16:28:42 ]
Славцю, Микольцю,
Данкішет же вотово завітали!
Та біг з тим першим рядком - я ше нашкробаю, коли воду витягну за вуха з крану. :-)