ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч
Вказівка посмикує - здвигами очі,
недоспана ніч заховалась у крані,
трамвай на вібраціях шиби проскоче,
думки заколочені у порцеляні.

Напився натхнення - заповнився ранок,
скарбничка порожня - нема що розбити...
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"

Спадає нелюбом щодруга пелюстка.
Чого тут гадати?.. як серце не слуха.
Недоспана ніч у краплинових згустках -
тремтить в павутинні приречено муха.

24 Квітня 2007




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 14204
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.820 / 5.57  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.11.10 00:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 21:53:02 ]
То дивлячись, хто чого прагне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:01:09 ]
Прагнути мо` багато.
Осягнути і мати навколо себе усіх щасливими з цього осянення - не завжди.
Бути щасливим - знати, що людина, яку прагнеш... прагне Тебе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:02:23 ]
Меї неповної дитсадкової освіти не вистача, аби “ляпнути” тутки щось троха розумно-інтуаліктизоване, – захоплено промовчу... та всьо жи маю єдно питаня... Пане-добродію-містере Лазірко, коли ми нарешті матимемо змогу гортати забруднені типограхвією папірці, яки мінімуми, однодужетомної Вашуї збірочки? Особисто я вже почав обмежувати се у льодяниках і вженьки накопичив 2,5 гривні, 1 паперовий дуляр і сще 24,5 евросентиків. Але маю пляни у найближчу п’ятирічку збільшити ці показники у 4-9 разів. Як замислюєте, Юрко Незнаюякпобатькові, сього вистачить? (тільки для мене просю з ахтограхом). Як аванс насмілюсі поставити Вамки 6 балів (радо поставив би і 7, але моя дитсадкова програмка закінчилися на цихрі 6, а далі я рахувати не навчивсі :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:07:55 ]
Забув попросити. Не став мені, просю, 7 балів, бо маю сі таке ураження - чи шосі я не розумію, чи у мене шосі із зором....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:13:05 ]
Грицько,
(Богданович я - але краще просто Юрко:-)
Як тіко вотово знайду грошей для друку то дам до публікації, а як нє то убікації.
Файні дєкую за воцінку. Буде збірочка то власнов руков кшижика вліплю і вишлю - тіко скажіть, де...
Во. А ше я бувший зєнітчік, так шо шось з та з повітряними силами мав до діла теж.
Ласкаво прошу на мої теревені - це на моїй сторінці у відділі етюди - "Теревені від Зеня"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Грицько Кумедний (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 22:38:55 ]
Як бувший майже контррозвідник (навіті намагаюсі виходити у ехвір з динамічних IP адрес (хоч пару разів , думаю, засвітивсі), шоби "звірята" не запеленгували і не надавали по моїй пишній пиці) скажу, що із твоїм Зенем ми вже давно приятелюємо, а коли саме - не скажу... Проте, дякую за приголошення ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:18:53 ]
Мені теж дуже сподобалось, особливо про розігнутих на пальцях коханок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 10:04:04 ]
Не текст, а фільм АВТОРСЬКИЙ!
Юрцю мій Тобі незмінний РЕСПЕКТ!!!
Є одна заковика - не второпаю значення цього рядка

"трамвай на вібраціях шиби проскоче"

Твій Славцьо :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 12:52:43 ]
Тільки вчора залогінився. Серфую сайт. Дуже кльово. Автор пиши ще. Респект!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:41:56 ]
Не знаю, де Ви жили в центрі, але можу запевнити - всі шиби і досі шанобливо вібрують. А часом - навіть і стіни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 13:05:08 ]
Вірш настроєвий, настрій - трохи "підупалий", але красиво: "недоспана ніч заховалась у крані..."! Але перший рядок складний для розуміння змісту ("здвигами очі"?), а друга строфа надто "тривіально-по-чоловічому", так би мовити: оті "коханки", яких чомусь треба "на пальцях...розігнути" - може, для того, аби "розігнати" смуток? Сподіваюсь, хоч котрусь із них таки "любив". Чого (себто любові) бажаю у теперішньому і майбутньому. З повагою, Вікторія Осташ.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 16:32:35 ]
Дякую Юліє,
Ну, значить рядок є актуальним.
***
Дякую Вікторіє,
Звичайно, що тривіально... - але зате щиро - так як відчував.Було би дивним, коли би по жіночому...:-)
P.S.
А цікаво, як це би звучало по жіночому, міг би дізнатися, Вікторіє???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-26 22:42:39 ]
Привіт, Юрцю! Добрався я і до того "твурєнія"! Вірш відверто перемудрований, тяжко сприймається - ніби з бодуна - коли думки троха тугенько шурупають :) Крім троха переданого настрою, власне і почуттів ніяких більше не викликають ті куплети. Перший з них своїми здвигами завалив усю справу на корню :) Так що краще капусту витягуй, або загортайся у біле простирадло і повзи на Личаківське повільно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-27 14:10:11 ]
розгинати на пальцях коханок - то ІМХО наймоцніший тут образ і від нього треба ся відштовхувати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-27 16:28:42 ]
Славцю, Микольцю,
Данкішет же вотово завітали!
Та біг з тим першим рядком - я ше нашкробаю, коли воду витягну за вуха з крану. :-)