ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 13152
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.820 / 5.57  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:10:43 ]
Привіт, Юрочко!
Вірш цікавий і все було б гарно, але я щось не зрозуміла першого рядочка:( Поясніть мені:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:12:16 ]
Юріє, файний віршик! Чомусь змусив мене посміхнутися :)
А що це за образ: "розігнути на пальцях коханок"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:14:07 ]
Я думаю, що це Юрій так рахує своїх коханок :-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:20:30 ]
"
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"
"
- гарно сказано,.. але чи не егоїстично?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:25:07 ]
Цей віршик був написаний 2 місяці тому.
Ось так мені думалось тоді. :-)
***
Пояснюю:
Вказівка (це по іншому стрілка годинника) вона коли пильно вдивитись, то
посмикує (перескакує секунди). Але очі стараються зробити це за неї, ніби то вони власне пересуваються...
Коли час вставати - то все недоспане змиється холодною водою з крану...
Ви чули коли-небуть як трамвай зранку проїзджає коло вікна - шиба вібрує.
А коли кава готова, то ми її заколочуємо у порцеляновій філіжанці, разом з цим думки починають свій рух у такт заколочення...
Гадаю, що тепер трішки зрозуміліше!
***
"розігнути на пальцях коханок" - Оксанка добре це знає - мабуть із власного досвіду. ;-) Хіх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:27:50 ]
Пане Олесь,
А Ви ніколи не задавали собі це запитання???
Думаю, що не один раз! Бо справді любити, це не лише
кохати, хіба ні???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:36:02 ]
Ой, Юрасю, я не зрозуміла тільки перший рядочок, а не строфу :), але дякую за таке детальне пояснення, відверто кажучи ніколи б не здогадалася, що мова йшла про годинник:)
А от про коханок...мо' Ви коханців мали на увазі :-)))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:38:09 ]
Ну само собою Оксанко,
Але світ такий дивний... ніколи не вгадаєш :-))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 17:38:40 ]
Юрію, гарний вірш... тільки в мене чомусь посміхнутись не вийшло... навіть навпаки - приречена муха, думки заколочені у порцеляні, і запитатання: "Котру все ж любив Ти?" - сумно... напршується ще питаннячко: а хоч одну з них любив? Чи та, котра в серці надто далека?... Чи мо' то мені тільки сумно... хай би краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:39:13 ]
Вам моїх пальчиків не потрібно позичити для підрахунку? ;-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:42:51 ]
"...два місяці тому" - чому ж дата внизу свіжа?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:46:41 ]
А чому Вам тоді, не спалось, Юрію? Сумління мучило чи пальці не розгинались? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:47:51 ]
Раз розгинали, отже, подумки їх вже відпускали. Прощались?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:53:30 ]
Наталочко,
Нехай Вам не буде сумно.
Павучок вже тою мушкою пообідав...:-)
Ви знаєте Любив все ж...
І... :-)
Про решту - цікава штука ця Любов - ніколи не знати, як приходить.
Але покидає, як правдива мама дитину, так важко, часом здається, щоби краще не приходила, але як без неї. Тому краще най приходить - знатиму що жив, принаймі. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:55:23 ]
Пане Олесь,
Я робив певні корективи нині, але думка 2місячної свіжості. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:05:14 ]
Добре Вам, якщо спроможні на нього (те 7ме небо) видряпатись!
Більшість намагються залишитись десь на проміжку між коханням і щирим (без жодних поганих чи нечесних помислів), але егоїзмом. Так жити значно... простіше, але чомусь зовсім не легше.:(
Мені таких людей часом шкода, часом - ні, але практика російсько-японської війни доводить, жи так воно і є. До того ж, для декотрих - протягом цілого життя.
А Вам, повторююсь, добре. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 18:07:35 ]
Я пожартував, Юріє. Але тоді треба написати - лютий-квітень 2007! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:15:21 ]
Мені добре, бо я забрав усі комплекси, нашарування, негатив, страх.
А залишив Світло і Віру. Коли людина хибить..., воно усе те згодом вилазить...
А коли усе, як на долоні - то і залишиться усе те, що правдиве - решта вітер поздуває.
Найгірше затримати осад десь по глибше - це як після здрібки піску в оці - уже нічого нема, а гложе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:03:00 ]
Юрію, мені дже сподобалось "Спадає нелюбом щодруга пелюстка" - сумно, але ж не забувайте про щопершу - де якраз слово "любить".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:14:24 ]
Пам`ятаю Оленко,
Коли "любить" - то хочеться тією пелюсткою впасти до ніг. Але, нажаль, частіше трапляється, що хтось витре об... ноги.
Але нічого не вдієш - такий світ - хтось бачить у пелюстці Ніжність, а хтось витирачку для ніх - кожному своє, чи не так? :-)