ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Недоспана ніч




Найвища оцінка Грицько Кумедний 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 16:58:37
Переглядів сторінки твору 12012
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.820 / 5.57  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:10:43 ]
Привіт, Юрочко!
Вірш цікавий і все було б гарно, але я щось не зрозуміла першого рядочка:( Поясніть мені:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:12:16 ]
Юріє, файний віршик! Чомусь змусив мене посміхнутися :)
А що це за образ: "розігнути на пальцях коханок"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:14:07 ]
Я думаю, що це Юрій так рахує своїх коханок :-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:20:30 ]
"
хіба... розігнути на пальцях коханок,
хіба... запитатись: "Котру все ж любив Ти?"
"
- гарно сказано,.. але чи не егоїстично?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:25:07 ]
Цей віршик був написаний 2 місяці тому.
Ось так мені думалось тоді. :-)
***
Пояснюю:
Вказівка (це по іншому стрілка годинника) вона коли пильно вдивитись, то
посмикує (перескакує секунди). Але очі стараються зробити це за неї, ніби то вони власне пересуваються...
Коли час вставати - то все недоспане змиється холодною водою з крану...
Ви чули коли-небуть як трамвай зранку проїзджає коло вікна - шиба вібрує.
А коли кава готова, то ми її заколочуємо у порцеляновій філіжанці, разом з цим думки починають свій рух у такт заколочення...
Гадаю, що тепер трішки зрозуміліше!
***
"розігнути на пальцях коханок" - Оксанка добре це знає - мабуть із власного досвіду. ;-) Хіх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:27:50 ]
Пане Олесь,
А Ви ніколи не задавали собі це запитання???
Думаю, що не один раз! Бо справді любити, це не лише
кохати, хіба ні???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:36:02 ]
Ой, Юрасю, я не зрозуміла тільки перший рядочок, а не строфу :), але дякую за таке детальне пояснення, відверто кажучи ніколи б не здогадалася, що мова йшла про годинник:)
А от про коханок...мо' Ви коханців мали на увазі :-)))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:38:09 ]
Ну само собою Оксанко,
Але світ такий дивний... ніколи не вгадаєш :-))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 17:38:40 ]
Юрію, гарний вірш... тільки в мене чомусь посміхнутись не вийшло... навіть навпаки - приречена муха, думки заколочені у порцеляні, і запитатання: "Котру все ж любив Ти?" - сумно... напршується ще питаннячко: а хоч одну з них любив? Чи та, котра в серці надто далека?... Чи мо' то мені тільки сумно... хай би краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:39:13 ]
Вам моїх пальчиків не потрібно позичити для підрахунку? ;-))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 17:42:51 ]
"...два місяці тому" - чому ж дата внизу свіжа?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:46:41 ]
А чому Вам тоді, не спалось, Юрію? Сумління мучило чи пальці не розгинались? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:47:51 ]
Раз розгинали, отже, подумки їх вже відпускали. Прощались?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:53:30 ]
Наталочко,
Нехай Вам не буде сумно.
Павучок вже тою мушкою пообідав...:-)
Ви знаєте Любив все ж...
І... :-)
Про решту - цікава штука ця Любов - ніколи не знати, як приходить.
Але покидає, як правдива мама дитину, так важко, часом здається, щоби краще не приходила, але як без неї. Тому краще най приходить - знатиму що жив, принаймі. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:55:23 ]
Пане Олесь,
Я робив певні корективи нині, але думка 2місячної свіжості. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:05:14 ]
Добре Вам, якщо спроможні на нього (те 7ме небо) видряпатись!
Більшість намагються залишитись десь на проміжку між коханням і щирим (без жодних поганих чи нечесних помислів), але егоїзмом. Так жити значно... простіше, але чомусь зовсім не легше.:(
Мені таких людей часом шкода, часом - ні, але практика російсько-японської війни доводить, жи так воно і є. До того ж, для декотрих - протягом цілого життя.
А Вам, повторююсь, добре. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 18:07:35 ]
Я пожартував, Юріє. Але тоді треба написати - лютий-квітень 2007! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:15:21 ]
Мені добре, бо я забрав усі комплекси, нашарування, негатив, страх.
А залишив Світло і Віру. Коли людина хибить..., воно усе те згодом вилазить...
А коли усе, як на долоні - то і залишиться усе те, що правдиве - решта вітер поздуває.
Найгірше затримати осад десь по глибше - це як після здрібки піску в оці - уже нічого нема, а гложе. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:03:00 ]
Юрію, мені дже сподобалось "Спадає нелюбом щодруга пелюстка" - сумно, але ж не забувайте про щопершу - де якраз слово "любить".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 19:14:24 ]
Пам`ятаю Оленко,
Коли "любить" - то хочеться тією пелюсткою впасти до ніг. Але, нажаль, частіше трапляється, що хтось витре об... ноги.
Але нічого не вдієш - такий світ - хтось бачить у пелюстці Ніжність, а хтось витирачку для ніх - кожному своє, чи не так? :-)