Не зовсім все вдало тут, Серго. Образ Прометея - не до місця. Прометея не розпинали, тобто забивали цвяхи в руки й ноги, як Христу, а прикували до скелі, за те, що всупереч волі Богів приніс людям вогонь. До чого тут кохання? Вогонь кохання Прометей подарував коханій? - розпливчастий образ, плутанина. До опису почуття високого ніби-то кохання - не пасують описи трусиків, накручених на ногу - це невідчуття стилю у Вас. Я б викинув цю строфу без жалю. Тут швидше - пристрасть, а не кохання. Якщо лишати трусики, тоді треба викинути високі образи, а їх - значно більше.
"Снула"- ніколи не чув такого слова в українській мові. Може "заснула" краще б? "Розливистий" сміх - якась дивна калька з російської від "заливаться смехом" ( я колись Вам писав, що вірші російською у Вас значно органічніші, ніж українською). Із КульбаББлекоти, спіВВідгомін - збіги приголосних. І, водночас, є гарні Образи, особливо в першій і останній строфі. Але трохи все це розхристано, напродумано і написано "по наитию". Наитие треба також контролювати і дивитись на себе збоку і тверезо обмірковувати без ейфорії власне творіння - чи все тримається купи, чи є тут логіка чи один стиль, чи лексика відповідає вся йому?
Якщо ставити оцінку, як Ви просите, вона буде нижча "п"ятірки", якщо чесно. Тут багато роботи над цим віршем, Серго. Вибачайте, Ви не хлопчисько, а мужчина, воїн-афганець, я з Вами по-чоловічому і розмовляв. І, повірте, тільки для Вашої користі і вдосконалення!

А я нічого і не кажу, Ярославе) Нічого не маю проти тактовної і виваженої критики від собрата по перу) Дам трохи відповідей. Ми, можливо, трохи по-різному дивимось на тему кохання) Як нараз дана ситуація (візуально) десь змальована з "натури"))) Щодо прикутого Прометея- десь він прикутий до скелі навіть на зображеннях грецької кераміки з точки зору жіночого ока доволі еротично))) "розливистий"- є, навіть у пошуковику... Я не про те, Ярославе. У нас щодо цього вірша дещо різні концептуальні підходи))) Проте мені цікава Ваша думка і я накладу її на свою, щоб зважити плюси і мінуси. Взагалі цей вірш- вірш "настрою", і побудова... Як би це... От як ТЕПЛА картина у ХОЛОДНІЙ рамі) "Фєнєчка" додає особливої теплої "приземленості") Дякую Вам щиро, Ярославе!)

Я радий, що Ви не образились. Але подумайте над моїми словами. Якщо Ви прагнете вдосконалення, то точність образу, думки - архіважлива. Це ж тільки у Вас Прометей - еротичний. І стильовий різнобій - недопустимий з точки зору школи. З точки зору любительства - що завгодно можна виправдати - а мені так подобається і все...

Чому б це я мав образитись, Ярославе?)))
Ми цікаво бесідуємо, поважаємо одне одного як дискутуючі сторони, мені приємне спілкування з Вами. Я, доречі, де-інде мав справу з "критикою" типу "розпальцьовок", от цього я, як нараз не люблю))) От там око за око)))
Якщо дозволите, поясню трохи свою позицію, Ярославе)
Ви ж згодні, що сучасна українська література знаходиться в деякому "загоні" і тому є певні причини. Я в літературі хочу бути все ж трохи новатором (я не про "мурмоталки", що іх "сакральний сенс" можна зрозуміти, лише широнувши "баяном" пару кубів по венах, чи про "метафоричність заради метафоричності", яку мало хто здатен дочитати до кінця, не те, що перечитати). Проте особистий пошук вести треба, бо з цього формується особистий стиль.
Трохи свого бачення. Як приклад. Середньовічна література (лицарські романи, наприклад)- існував канон написання тексту за подобою євангельських. Відступ від канону- літ. єресь (добре, хоч не палили бідолашних графоманів))) Нині канону просто не існує.
У світі безліч думок, безліч смаків і вподобань. От як приклад на собі, бідному, скажу відносно тези більшої органічності моїх творів рос. мовою. Існує і прямопротилежна думка, до того ж, повірте на слово, від людей, яких ніяк не можна назвати дилетантами від літератури. Я не вважаю, що це погано, бо це ще один з проявів зацікавленості до моєї творчості, і нехай у кожного буде своє сприйняття)
Так, вдосконалення потрібне, я в цьому з Вами повністю згоден. Проте воно не має бути відмовою від самого себе. Я моніторив ситуацію, коли за деяких починаючих авторів "круто" взялися з метою "літ. виховання". Результат плачевний, бо відбулася повна "вихолощеність" творів на догоду вихователям (я не торкатимусь теми "заохочення", пряники були різні) Ви ж давно в літературі, і розумієте, про що я) Ну, і я ж не сліпий))) До того ж впала продуктивність, а це можна сказати й іншими словами- ЗГАСАЄ НАТХНЕННЯ. А без натхнення оті всі "вдосконалення", самі ж розумієте, Ярославе...)))
Взагалі маю думку, що автор при особистому самовдосконаленні має мати власну позіцію, і при потребі відстоювати її, як Джордано Бруно. Бо позиція флюгера, позиція non positio якось негарно пахне і поваги не визиває. Чи не так? Бо можливо ж проторувати шлях внікуди (моє переконання- при всій "шліфовці", при всіх можливих видах вдосконалення НАВЧИТИ ТАЛАНТУ НЕМОЖЛИВО. Хоча існуть такі, хто цим активно займається, знаю, бачив, і щоб виправдати свою "діяльність", вони ні перед чим не зупиняться. Це окрема тема, не торкатимусь її тут). Є автори, яких я легко розпізнаю під різними ніками, є такі, що пишуть настільки однаково, що під власними обличчями не розрізниш)
По віршу. Тема еротики- дещо особлива, і при критичному розборі варто це брати до уваги. Тут також можна додати і те, що одні задовільняються загальноприйнятим "теплом", а "дехто любить погарячіше", і це дуже хитка грань- задовольнити смаки і тих, і інших. Проте- хто сказав, що цього не можна досягти?)
В цілому- вірш непогано пішов у читача. Я не вважаю його наддосконалим, проте, погодьтесь, і поганим його назвати язик не повернеться) Слова... Вони всі існують (слава пошуковику))) Тема "розхристаності" присутня, згоден, проте деяка особиста "непричесаність" твору може бути, перефразуючи, і відгуком особистого стилю, згодні? Бо те, що ви в даному вірші пропонували" роз"єднати", я, як нараз і прагнув "об"єднати") Все ж я маю на це авторське право))) Щодо Прометея- я легко міг би внести зміни, та сприйнята тема цілком позитивно.Мене навіть ПРОХАЛИ не змінювати її))) Щодо трусиків- це взагалі знахідка, так би мовити "родзинка", у цьому не відступлю ні на крок))) В даному випадку ТАКЕ МОЄ БАЧЕННЯ. То ж, знову ж таки, підкреслю, скільки людей, стільки думок)
Взагалі, вважаю, що кожен автор має для себе створити деяку концепцію, особисту формулу творчості, якщо хочете, і по мірі можливості дотримуватись її. І однією з цеглин цієї формули для мене є цікавість. Бо якщо твір нецікавий, то кому, власне, він потрібен?)
Щодо Ваших зауважень, вони слушні, я з повагою і цікавістью з ними ознайомився, і, поза сумніву, прийму їх до уваги, за що щиро Вам вдячний.
І, вважаю, ми ще напишемо чимало цікавих і змістовних творів, Ярославе)
ПРОЗИТ!!!)))

А, Ви про тих, хто лає укр. суч. літ... І понтується на цьому,і котрому усе цікаво, аби було відступлено від канонів... І яку б, вибачте, х..ню б не написав, аби було цікаво? Я не можу так сказати про Ваш твір, він цікавий справді і в ньому є проблиски таланту, який в інших творах значно талановитіше себе виявляє...
Але закони і канони літератури були вироблені ще задовго до укрсучліту... А взагалі оте бидло, іншого слова я не можу підібрати, типу Винничука, яке критикує укрсучліт, але само срань нікчемна, даруйте, не годна дати адекватну йому заміну або написати краще, нічого не варта, як на мене. Закони краси і естетики були сформовані задовго до радянської епохи. Ще Данте і Петраркою, Ронсаром і Шекспіром, Байроном і Гете, Шевченком і Петефі, Міцкевичем і Словацьким... Та і в радянській епосі були постаті геніальні, візьміть Ви раннього Тичину, Рильського, Сосюру, Малишка І пізніших - Симоненка, який би став сучасним Шевченком, якби КДБ його не вбило, Костенко, Олійника, Павличка, Вінграновського чи Низового чи Павлюка чи Москальця чи Гірника Павла - ось Вам живі генії і ще не всі старі. Та хай спробують Винничуки написати щось таке, як вони, усеруться, вибачте!

А Ваш твір - ну цікавий, але нагадує суміш лимонаду з огірком. Суміш "фєні" і високої поетики. Ви для виправдання шукаєте найгірші аргументи... Коли російською пишете, то небось, пишете в руслі Буніна і Єсеніна і Цвєтаєвої, то пишіть так і українською - в руслі Тичини еротопоезії:
Згори вона збігла і гола лягла
Не знаю, не знаю, не знаю чому
Жагуче коліна сумні розняла
І сонце приймає, як мужа.

Оце еротика естетична. Але є і Барков:
П..да широка и глубока,
И так просторна, хоть убей,
А бедный х.й по ней летает,
Как по сараю воробей.

А що вибере Серго Сокольник?

Ярославе, я мабуть-таки (з деякою корекцією курсу, можливо) оберу ВЛАСНИЙ ШЛЯХ) Знаєте, коли у Велику Французьку революцію всі і вся перегризлись, коли корупція стала не просто нормою, а почесною нормою, все ж доцільною стала фраза Наполеона "ані червоних ковпаків, ані червоних підборів (коблуків))))" У будь-якому випадку я не принижую укр.літ. Навпаки, у мене серце болить за неї. І профанацію літератури я дуже добре відокремлюю від самої літератури. В той же час життя не може стояти на місці.
Трохи відсторонено. Зараз от чимало чую про негативну роль ІНЕТУ, про те, що будь-хто може публікуватись і т.п. Що можу про це сказати... До того ж розумно, виважено... От, наприклад. "Совок" (я не про признаних майстрів зараз. Чимало людей прожило в літературі щасливе життя, нічим її не збагативши, щось пишучи про піонерські прапори і галстуки, а потім непогано доживаючи вік на рецензіях і т.п.)
Відсторонена ситуація. "Совок". Людина написала геніальний твір (майже по-булгаківськи))) і йде до редакції. Редактор дивиться... Перше питання трохи здивованого редактора? Ну??? Вгадаєте??? Я вгадаю)))
...-ви хто за освітою? І далі- (там вже стандартний набір))) "на вашу освіту країна витратила гроші, а ви..." Ну і далі) Ми люди освічені, не продовжуватимемо. В той же час якась нікчема, "плємяннік своєго дяді", скажімо так, "за кабана" вступивший до літ. вузу, мав гарантований заробіток і право на публікейшн з тих самих причин- "бо держава витратила..." Вловлюєте? То добре- ІНЕТ, чи погано?
Як на мене- однозначно ДОБРЕ. Бо зерна все одно відділяться від плевел. Але у людини не можна забирати можливість їх сіяти.
Я в даному випадку аж ніяк не натякаю щось відносно себе, так, у мене непогана технічна освіта (політех та аспірантура), доречі вступав не "за кабана, а щойно повернувшись з "печального краю", то ж мені червоніти нема за що) і я літературу любив з дитинства, зараз пишу, публікуюсь, і, смію надіятись, трохи підіпру ще її своїм плечем)
А про те, що Ви кажете- так, усе це має місце. Навіть більше. Тут дещо вже доведено до гротеску і абсурду. Але це виходить за межі дискусії, бо тема неосяжна. Щодо ж питання- вже відповів. Можу і повторитися. Так. Якщо відповідь в межах питання- мені особисто значно ближчий ПЕРШИЙ ВАРІАНТ. Проте, безумовно, прислухатимусь перш за все до власного поклику (як і має робити будь-яка справді творча людина)
З повагою, Ярославе)