Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Едни Сент Вінсент Мілей
Із Едни Сент Вінсент Міллей 44
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Едни Сент Вінсент Міллей 44
РЯДКИ ДЛЯ НАДГРОБКУ
Ти, з чиїх уст лиш хула
Ллється: бачте, доля зла
Щастя й грошей не дала;
Й що вже буть волів би тим,
Хто тут ліг, а не живим
Під жорстоким небом цим;
Й що бідак уже такий:
Вмер би краще й хрест важкий
Свій змінив на супокій; –
Знай: хай босим по стерні
Брів ти, й скорбні твої дні,
Бо вже заздриш і мені; –
Тут спочив той, хто – повір –
І дрантям би тішив зір:
Дай свій – мій вдягни убір!
Edna St. Vincent Millay
Lines For A Grave-Stone
Man alive, that mournst thy lot,
Desiring what thou hast not got,
Money, beauty, love, what not;
Deeming it blesseder to be
A rotted man, than live to see
So rude a sky as covers thee;
Deeming thyself of all unblest
And wretched souls the wretchedest,
Longing to die and be at rest;
Know: that however grim the fate
Which sent thee forth to meditate
Upon my enviable state,
Here lieth one who would resign
Gladly his lot, to shoulder thine.
Give me thy coat; get into mine.
ВІДПЛИВ
На що моє серце схоже
З тих пір, як мене розлюбив?
Воно, мов заглибини поже,
Яку залишає відплив;
І утримати воду не може,
Й до середини вже від країв
Висихає під шалом вітрів.
Edna St. Vincent Millay
Ebb
I know what my heart is like
Since your love died:
It is like a hollow ledge
Holding a little pool
Left there by the tide,
A little tepid pool,
Drying inward from the edge.
ФІЛОСОФ
І хто мені ти, щоб не знайти
Розради ні на мить,
Й про тебе лишень вночі і вдень
Дум не могти спинить?
Хто ж ти мені, щоб і вдалині
Від тебе берегла
Про тебе спомин – й під вітру гомін
Заснути не могла?
Я знала одного – красеня стрункого,
Й ще дюжину, мов на підбір;
А ти мені хто, що – є хай і сто, –
Єдиний мій до цих пір?
Жіночі шляхи – корчі й мохи:
Зізнання мудреця;
Хто ж я така, що не зника
Й досі пристрасть оця?
Edna St. Vincent Millay
The Philosopher
And what are you that, wanting you,
I should be kept awake
As many nights as there are days
With weeping for your sake?
And what are you that, missing you,
As many days as crawl
I should be listening to the wind
And looking at the wall?
I know a man that's a braver man
And twenty men as kind,
And what are you, that you should be
The one man in my mind?
Yet women's ways are witless ways,
As any sage will tell,—
And what am I, that I should love
So wisely and so well?
Ти, з чиїх уст лиш хула
Ллється: бачте, доля зла
Щастя й грошей не дала;
Й що вже буть волів би тим,
Хто тут ліг, а не живим
Під жорстоким небом цим;
Й що бідак уже такий:
Вмер би краще й хрест важкий
Свій змінив на супокій; –
Знай: хай босим по стерні
Брів ти, й скорбні твої дні,
Бо вже заздриш і мені; –
Тут спочив той, хто – повір –
І дрантям би тішив зір:
Дай свій – мій вдягни убір!
Edna St. Vincent Millay
Lines For A Grave-Stone
Man alive, that mournst thy lot,
Desiring what thou hast not got,
Money, beauty, love, what not;
Deeming it blesseder to be
A rotted man, than live to see
So rude a sky as covers thee;
Deeming thyself of all unblest
And wretched souls the wretchedest,
Longing to die and be at rest;
Know: that however grim the fate
Which sent thee forth to meditate
Upon my enviable state,
Here lieth one who would resign
Gladly his lot, to shoulder thine.
Give me thy coat; get into mine.
ВІДПЛИВ
На що моє серце схоже
З тих пір, як мене розлюбив?
Воно, мов заглибини поже,
Яку залишає відплив;
І утримати воду не може,
Й до середини вже від країв
Висихає під шалом вітрів.
Edna St. Vincent Millay
Ebb
I know what my heart is like
Since your love died:
It is like a hollow ledge
Holding a little pool
Left there by the tide,
A little tepid pool,
Drying inward from the edge.
ФІЛОСОФ
І хто мені ти, щоб не знайти
Розради ні на мить,
Й про тебе лишень вночі і вдень
Дум не могти спинить?
Хто ж ти мені, щоб і вдалині
Від тебе берегла
Про тебе спомин – й під вітру гомін
Заснути не могла?
Я знала одного – красеня стрункого,
Й ще дюжину, мов на підбір;
А ти мені хто, що – є хай і сто, –
Єдиний мій до цих пір?
Жіночі шляхи – корчі й мохи:
Зізнання мудреця;
Хто ж я така, що не зника
Й досі пристрасть оця?
Edna St. Vincent Millay
The Philosopher
And what are you that, wanting you,
I should be kept awake
As many nights as there are days
With weeping for your sake?
And what are you that, missing you,
As many days as crawl
I should be listening to the wind
And looking at the wall?
I know a man that's a braver man
And twenty men as kind,
And what are you, that you should be
The one man in my mind?
Yet women's ways are witless ways,
As any sage will tell,—
And what am I, that I should love
So wisely and so well?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
