Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Едни Сент Вінсент Мілей
Із Едни Сент Вінсент Міллей 47
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Едни Сент Вінсент Міллей 47
SOUVENIR
День чи два – й щораз дощі –
Я з тобою провела;
Щастя в них і радощі,
Про що мріять лиш могла.
Йшли, ледь киваючи друзям,
В паузі між дощів
Повз голе й мокре галуззя
Смородинових кущів.
Слів кілька – при смислу втраті –
Фраз, мовлених злорадно;
В своєму пальто картатім
Ступав ти не зовсім зграбно.
День чи два – й дощі одні,
Й гіркота в словах.
Чому ж ти в пам’яті мені –
Мов співочий птах?
Souvenir (франц.) – спомин
Edna St. Vincent Millay
Souvenir
Just a rainy day or two
In a windy tower,
That was all I had of you—
Saving half an hour.
Marred by greeting passing groups
In a cinder walk,
Near some naked blackberry hoops
Dim with purple chalk.
I remember three or four
Things you said in spite,
And an ugly coat you wore,
Plaided black and white.
Just a rainy day or two
And a bitter word.
Why do I remember you
As a singing bird?
ЯК ЮНА БУЛА І НАЇВНА
Як юна була і наївна, наперекір любові
Сказала я: нема вже тих, кому б у розмові
Довірила із мрій хоча б одну;
Чи на папері, вплівши в мереживо літер, -
Думок секретність, серця таїну; –
Бо їх ніхто й ніколи не верне.
Й о, жах! – підстерегли мене
І нагло обікрали сонце й вітер!
Edna St. Vincent Millay
Being Young And Green
Being Young and Green, I said in love's despite:
Never in the world will I to living wight
Give over, air my mind
To anyone,
Hang out its ancient secrets in the strong wind
To be shredded and faded—
Oh, me, invaded
And sacked by the wind and the sun!
ПОВЕРНЕННЯ
Земля своїх дітей не розуміє,
Що йдуть із міст від шуму й суєти,
Від їх стовпотворіння й веремії
В ліси її, щоб спокій віднайти.
Їй любі всі, що є на ній, створіння;
Звір чи людина – ранений знайде
В її обійсті захист і спасіння:
Сюди слід закривавлений веде.
Встає зарання, завчасу йде спати,
Щоб розпочати й завершити рік;
Їй ніколи у спомин поринати,
Й не зронить ні сльозинки з-під повік
За тим, хто тут, забувши лихоліття,
У так жаданім спокої приліг
На дні, чи на роки, чи й на століття,
І навіть свого ймення не зберіг;
Кому знайомі втрати, відчай, туга, –
Та до земних все ж долучився втіх,
На лист вільховий промінявши друга,
Хоча й не усвідомлює вже їх.
Edna St. Vincent Millay
The Return
Earth does not understand her child,
Who from the loud gregarious town
Returns, depleted and defiled,
To the still woods, to fling him down.
Earth cannot count the sons she bore:
The wounded lynx, the wounded man
Come trailing blood unto her door;
She shelters both as best she can.
But she is early up and out,
To trim the year or strip its bones;
She has no time to stand about
Talking of him in undertones
Who has no aim but to forget
Be left in peace, be lying thus
For days, for years, for centuries yet,
Unshaven and anonymous;
Who, marked for failure, dulled by grief,
Has traded in his wife and friend
For this warm ledge, this alder leaf:
Comfort that does not comprehend.
День чи два – й щораз дощі –
Я з тобою провела;
Щастя в них і радощі,
Про що мріять лиш могла.
Йшли, ледь киваючи друзям,
В паузі між дощів
Повз голе й мокре галуззя
Смородинових кущів.
Слів кілька – при смислу втраті –
Фраз, мовлених злорадно;
В своєму пальто картатім
Ступав ти не зовсім зграбно.
День чи два – й дощі одні,
Й гіркота в словах.
Чому ж ти в пам’яті мені –
Мов співочий птах?
Souvenir (франц.) – спомин
Edna St. Vincent Millay
Souvenir
Just a rainy day or two
In a windy tower,
That was all I had of you—
Saving half an hour.
Marred by greeting passing groups
In a cinder walk,
Near some naked blackberry hoops
Dim with purple chalk.
I remember three or four
Things you said in spite,
And an ugly coat you wore,
Plaided black and white.
Just a rainy day or two
And a bitter word.
Why do I remember you
As a singing bird?
ЯК ЮНА БУЛА І НАЇВНА
Як юна була і наївна, наперекір любові
Сказала я: нема вже тих, кому б у розмові
Довірила із мрій хоча б одну;
Чи на папері, вплівши в мереживо літер, -
Думок секретність, серця таїну; –
Бо їх ніхто й ніколи не верне.
Й о, жах! – підстерегли мене
І нагло обікрали сонце й вітер!
Edna St. Vincent Millay
Being Young And Green
Being Young and Green, I said in love's despite:
Never in the world will I to living wight
Give over, air my mind
To anyone,
Hang out its ancient secrets in the strong wind
To be shredded and faded—
Oh, me, invaded
And sacked by the wind and the sun!
ПОВЕРНЕННЯ
Земля своїх дітей не розуміє,
Що йдуть із міст від шуму й суєти,
Від їх стовпотворіння й веремії
В ліси її, щоб спокій віднайти.
Їй любі всі, що є на ній, створіння;
Звір чи людина – ранений знайде
В її обійсті захист і спасіння:
Сюди слід закривавлений веде.
Встає зарання, завчасу йде спати,
Щоб розпочати й завершити рік;
Їй ніколи у спомин поринати,
Й не зронить ні сльозинки з-під повік
За тим, хто тут, забувши лихоліття,
У так жаданім спокої приліг
На дні, чи на роки, чи й на століття,
І навіть свого ймення не зберіг;
Кому знайомі втрати, відчай, туга, –
Та до земних все ж долучився втіх,
На лист вільховий промінявши друга,
Хоча й не усвідомлює вже їх.
Edna St. Vincent Millay
The Return
Earth does not understand her child,
Who from the loud gregarious town
Returns, depleted and defiled,
To the still woods, to fling him down.
Earth cannot count the sons she bore:
The wounded lynx, the wounded man
Come trailing blood unto her door;
She shelters both as best she can.
But she is early up and out,
To trim the year or strip its bones;
She has no time to stand about
Talking of him in undertones
Who has no aim but to forget
Be left in peace, be lying thus
For days, for years, for centuries yet,
Unshaven and anonymous;
Who, marked for failure, dulled by grief,
Has traded in his wife and friend
For this warm ledge, this alder leaf:
Comfort that does not comprehend.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
