ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Волонтерська допомога
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Волонтерська допомога
Дорогі друзі хочу відзвітувати за поїздку яка відбулася і яку ми з вами готували майже три тижні. Вчора о 5-й годині ранку, ми з Андрієм Махно, як і планували виїхали, а о 21-й вечора уже повернулися. Допомогу відвезли у чотири підрозділи ЗСУ, як і планували, хлопці щиро дякували і раділи, як діти, бо вона дуже доречна у тих умовах, у яких вони зараз перебувають. На харчування не скаржаться, але коли служиш не місяць і не два, а хто рік, а хто і два, то дуже хочеться домашнього, смачненького. Своєчасними були і теплі ковдри, і светри - вони їх так швиденько розгребли. Ящики із усією смакотою також миттєво переміщалися, що і не все встигала зафіксувати. Просили усім передати величезну подяку. Я в свою чергу хочу озвучити усіх, хто долучився до збору коштів, випікання смачних кондитерських виробів і до збору усієї тієї смакоти, що ми передали і теплих речей. Коли кажуть мені, що не потрібно дякувати, я не погоджуюся, потрібно, бо тоді у кожного хто долучився є відчуття причетності до надзвичайно важливої справи і рух волонтерський буде ставати масштабнішим, а це прискорить нашу Перемогу. Коли люди відгукуються на прохання про допомогу у мене на душі свято, а коли це роблять діти тоді відчуття, що нас уже більше ніхто і ніколи не подолає. Бо вони такі справжні і щирі у своєму пориві. Я читала їх листи бійцям, дехто не міг стримати сліз.
Отже на моє прохання про допомогу воїнам відгукнулися і передали кошти: Лариса Невесела, Наталія Малицька, Василь Олійник, Ольга Бойко Марина Бенюк, Володимир Гуртовий, Ірина Бартош, Яна Сілецька-Васильєва, Людмила Щербакова, Марія Подобна, Людмила Покуса Дмитро Козаченко, Альона Артеменко,Yuliya Ratsibarska, прихожанка Української автокефальної церкви Аня і у сумі це склало 4100грн. Окрім того випікали і смажили різноманітну смакоту парафіяни Української автокефальної церкви на чолі з Архімандритом Никанором, Людмила Оніщенко, Олександра Захарченко і я і усі інгредієнти для випічки закуповували самі. А іще велику допомогу надали учні ЗШ №135 м. Дніпро, яку очолює директор Дворядкіна Любов Іванівна і активно долучилася до цієї благородної справи вчитель історії Решетнікова Галина Йосипівна. Це їх учні позносили теплі ковдри і багато різноманітних продуктів і ми щиро вдячні і батькам і учням, що не стоять осторонь, у такий нелегкий час для нашої країни.. Долучилася до нас і Слобожанська середня школа і ми дякуємо директору Голендяєвій Світлані Вікторівні , учителю географії Ліцуковій Зінаїді Іванівні, учням і батькам, які надали допомогу. А ще дякуємо працівникам Центральної районної бібліотеки Дніпровського району , які також не залишилися осторонь і приєдналися до нас. Дякую волонтеру Віктору Кондратюку, що завжди допомагає транспортом у зборі допомоги і звичайно нашому волонтеру – водію Махно Андрію за те, що ця поїздка відбулася. Якісних ковбасних виробів закупили 40кг на Ювілейному м’ясо комбінаті. Усі продукти ділили на чотири. Вийшло усім підрозділам порівну, щоб нікому не було образливо. На прохання військових № бригади не називаю.
Звіт про витрати коштів і їх залишок надішлю членам нашої групи у приватні повідомлення.
02.10.2016р. Надія Таршин
Отже на моє прохання про допомогу воїнам відгукнулися і передали кошти: Лариса Невесела, Наталія Малицька, Василь Олійник, Ольга Бойко Марина Бенюк, Володимир Гуртовий, Ірина Бартош, Яна Сілецька-Васильєва, Людмила Щербакова, Марія Подобна, Людмила Покуса Дмитро Козаченко, Альона Артеменко,Yuliya Ratsibarska, прихожанка Української автокефальної церкви Аня і у сумі це склало 4100грн. Окрім того випікали і смажили різноманітну смакоту парафіяни Української автокефальної церкви на чолі з Архімандритом Никанором, Людмила Оніщенко, Олександра Захарченко і я і усі інгредієнти для випічки закуповували самі. А іще велику допомогу надали учні ЗШ №135 м. Дніпро, яку очолює директор Дворядкіна Любов Іванівна і активно долучилася до цієї благородної справи вчитель історії Решетнікова Галина Йосипівна. Це їх учні позносили теплі ковдри і багато різноманітних продуктів і ми щиро вдячні і батькам і учням, що не стоять осторонь, у такий нелегкий час для нашої країни.. Долучилася до нас і Слобожанська середня школа і ми дякуємо директору Голендяєвій Світлані Вікторівні , учителю географії Ліцуковій Зінаїді Іванівні, учням і батькам, які надали допомогу. А ще дякуємо працівникам Центральної районної бібліотеки Дніпровського району , які також не залишилися осторонь і приєдналися до нас. Дякую волонтеру Віктору Кондратюку, що завжди допомагає транспортом у зборі допомоги і звичайно нашому волонтеру – водію Махно Андрію за те, що ця поїздка відбулася. Якісних ковбасних виробів закупили 40кг на Ювілейному м’ясо комбінаті. Усі продукти ділили на чотири. Вийшло усім підрозділам порівну, щоб нікому не було образливо. На прохання військових № бригади не називаю.
Звіт про витрати коштів і їх залишок надішлю членам нашої групи у приватні повідомлення.
02.10.2016р. Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію