Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.13
20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
2026.10.13
19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Волонтерська допомога
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Волонтерська допомога
Дорогі друзі хочу відзвітувати за поїздку яка відбулася і яку ми з вами готували майже три тижні. Вчора о 5-й годині ранку, ми з Андрієм Махно, як і планували виїхали, а о 21-й вечора уже повернулися. Допомогу відвезли у чотири підрозділи ЗСУ, як і планували, хлопці щиро дякували і раділи, як діти, бо вона дуже доречна у тих умовах, у яких вони зараз перебувають. На харчування не скаржаться, але коли служиш не місяць і не два, а хто рік, а хто і два, то дуже хочеться домашнього, смачненького. Своєчасними були і теплі ковдри, і светри - вони їх так швиденько розгребли. Ящики із усією смакотою також миттєво переміщалися, що і не все встигала зафіксувати. Просили усім передати величезну подяку. Я в свою чергу хочу озвучити усіх, хто долучився до збору коштів, випікання смачних кондитерських виробів і до збору усієї тієї смакоти, що ми передали і теплих речей. Коли кажуть мені, що не потрібно дякувати, я не погоджуюся, потрібно, бо тоді у кожного хто долучився є відчуття причетності до надзвичайно важливої справи і рух волонтерський буде ставати масштабнішим, а це прискорить нашу Перемогу. Коли люди відгукуються на прохання про допомогу у мене на душі свято, а коли це роблять діти тоді відчуття, що нас уже більше ніхто і ніколи не подолає. Бо вони такі справжні і щирі у своєму пориві. Я читала їх листи бійцям, дехто не міг стримати сліз.
Отже на моє прохання про допомогу воїнам відгукнулися і передали кошти: Лариса Невесела, Наталія Малицька, Василь Олійник, Ольга Бойко Марина Бенюк, Володимир Гуртовий, Ірина Бартош, Яна Сілецька-Васильєва, Людмила Щербакова, Марія Подобна, Людмила Покуса Дмитро Козаченко, Альона Артеменко,Yuliya Ratsibarska, прихожанка Української автокефальної церкви Аня і у сумі це склало 4100грн. Окрім того випікали і смажили різноманітну смакоту парафіяни Української автокефальної церкви на чолі з Архімандритом Никанором, Людмила Оніщенко, Олександра Захарченко і я і усі інгредієнти для випічки закуповували самі. А іще велику допомогу надали учні ЗШ №135 м. Дніпро, яку очолює директор Дворядкіна Любов Іванівна і активно долучилася до цієї благородної справи вчитель історії Решетнікова Галина Йосипівна. Це їх учні позносили теплі ковдри і багато різноманітних продуктів і ми щиро вдячні і батькам і учням, що не стоять осторонь, у такий нелегкий час для нашої країни.. Долучилася до нас і Слобожанська середня школа і ми дякуємо директору Голендяєвій Світлані Вікторівні , учителю географії Ліцуковій Зінаїді Іванівні, учням і батькам, які надали допомогу. А ще дякуємо працівникам Центральної районної бібліотеки Дніпровського району , які також не залишилися осторонь і приєдналися до нас. Дякую волонтеру Віктору Кондратюку, що завжди допомагає транспортом у зборі допомоги і звичайно нашому волонтеру – водію Махно Андрію за те, що ця поїздка відбулася. Якісних ковбасних виробів закупили 40кг на Ювілейному м’ясо комбінаті. Усі продукти ділили на чотири. Вийшло усім підрозділам порівну, щоб нікому не було образливо. На прохання військових № бригади не називаю.
Звіт про витрати коштів і їх залишок надішлю членам нашої групи у приватні повідомлення.
02.10.2016р. Надія Таршин
Отже на моє прохання про допомогу воїнам відгукнулися і передали кошти: Лариса Невесела, Наталія Малицька, Василь Олійник, Ольга Бойко Марина Бенюк, Володимир Гуртовий, Ірина Бартош, Яна Сілецька-Васильєва, Людмила Щербакова, Марія Подобна, Людмила Покуса Дмитро Козаченко, Альона Артеменко,Yuliya Ratsibarska, прихожанка Української автокефальної церкви Аня і у сумі це склало 4100грн. Окрім того випікали і смажили різноманітну смакоту парафіяни Української автокефальної церкви на чолі з Архімандритом Никанором, Людмила Оніщенко, Олександра Захарченко і я і усі інгредієнти для випічки закуповували самі. А іще велику допомогу надали учні ЗШ №135 м. Дніпро, яку очолює директор Дворядкіна Любов Іванівна і активно долучилася до цієї благородної справи вчитель історії Решетнікова Галина Йосипівна. Це їх учні позносили теплі ковдри і багато різноманітних продуктів і ми щиро вдячні і батькам і учням, що не стоять осторонь, у такий нелегкий час для нашої країни.. Долучилася до нас і Слобожанська середня школа і ми дякуємо директору Голендяєвій Світлані Вікторівні , учителю географії Ліцуковій Зінаїді Іванівні, учням і батькам, які надали допомогу. А ще дякуємо працівникам Центральної районної бібліотеки Дніпровського району , які також не залишилися осторонь і приєдналися до нас. Дякую волонтеру Віктору Кондратюку, що завжди допомагає транспортом у зборі допомоги і звичайно нашому волонтеру – водію Махно Андрію за те, що ця поїздка відбулася. Якісних ковбасних виробів закупили 40кг на Ювілейному м’ясо комбінаті. Усі продукти ділили на чотири. Вийшло усім підрозділам порівну, щоб нікому не було образливо. На прохання військових № бригади не називаю.
Звіт про витрати коштів і їх залишок надішлю членам нашої групи у приватні повідомлення.
02.10.2016р. Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
