Цю поїздку на передову ми присвятили 3-й річниці Майдану Гідності, бо боротьба проти зовнішньої окупації країни -агресором Росією і внутрішньої - ворогами усіх мастей і рангів не втихає і на мить. Сьогодні вона активізувалася і ми повинні, як ніколи, бути потужною силою, яка допоможе подолати усі ворожі дестабілізуючі виклики. Ми переконані, що країну можна змінити не порожніми обіцянками і гаслами, а гідними діями кожного з нас. Діями, які на благо нашої землі уже сьогодні і не потрібно чекати, що хтось за нас зробить нашу роботу. Опір деструктивних сил у суспільстві сягнув апогею і ми не можемо дозволити, щоб усі наші омріяні, світлі надії, за які заплачена надзвичайно висока ціна, сьогодні були поховані, під купами усього мотлоху, який розтліває країну. Цей мотлох, купи сміття, які заважають нам сьогодні дихати і жити: продажність, зради, корупція, брехня, ненажерливість і т. п. і що знаково, що усі ці важкі гріхи перед Богом і своїм народом робить не воїн, який захищає свою землю, а ті, кому ми вручили свій мандат довіри в управлінні країною на усіх рівнях. Перш за все кожен звітує перед своїм сумлінням, якщо таке є в наявності. Наше сумління не дозволяє нам у такий напружений для країни час сидіти склавши руки і ми уже третій рік разом з нашими хлопчиками, з нашими синами намагаємося рятувати нашу землю хто чим може і як може. І ця поїздка, як ніколи показала наскільки ми можемо бути об’єднаними і дієвими. За два дні до поїздки, стало відомо, що не зможемо поїхати нашим автомобілем і за ці дні друзі підключилися і транспорт знайшовся, і пиріжків зуміли напекти, бо воїнам вони дуже смакують, і докупили усе, що було заплановане. Вбачаю у цьому велику Божу допомогу.
На прохання Сергія Карнози свій волонтерський автомобіль для поїздки нам надав Сергій Постол, він на ньому здійснив безліч поїздок на передову. Водієм погодився бути Валерій Гарагуц і виконав цю роботу на відмінно. Виїхали о 5-й ранку у суботу і усі заплановані підрозділи відвідали, а їх у нас шість – чотири у ЗСУ, 18добробат, Дніпро -1. З Валерієм у дорозі було легко, надійно. Спілкування з однодумцями завжди збагачує і додає сили. Я їм дуже дякую, що поїздка не зірвалася, і ми напередодні річниці Майдану, змогли змогли зробити корисне тим, хто і на Майдані відстояв і зараз продовжує боронити нашу країну.
Ніхто не відмовив, усі намагалися допомогти, я хочу подякувати кожному, хто долучився до цієї знакової поїздки. Найпершим відгукнувся Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою і велика дяка учням , батькам і педагогічному колективу ліцею, зокрема викладачу – Бартош Ірині, яка була ініціатором збору допомоги і супроводжувала усі ці безцінні подарунки до передової і на свої очі бачила, що і крихітка від усього зібраного ніде не поділася, а дійшла за призначенням. Щиро дякую невтомним трудівницям, які своїми рученьками виготовили велику кількість вологих серветок , дуже необхідних нашим воїнам і зокрема Лідії Ковалевській, яка і організовує цей процес, і з однодумцями стояла у витоках зародження усього волонтерського руху у нашому місті у перші дні війниі, і нині невтомна у допомозі фронту. Дякую Наталії Браженко і Анатолію Яременко, які допомогли одягом на ремонтні роботи і ті, що викликають швидке забруднення військової форми, а таких робіт на передовій намало. Хочу щоб вони цю подяку передали голові правління Благодійного фонду «Асоціація міжнародної підтримки України» - Дурбак Ользі. Дякую Аллі Бойко, яка надала обмундирування для добровольців і антивірусні препарати, СПМК-90, які надали частину пального, волонтерів нашого Центрального військового госпіталю, що також долучилися до поїздки. І серветки, і теплі шкарпетки дуже на часі. Велика подяка усім господиням, які приготували смачну випічку і насмажили пиріжків, кожна по своєму рецепту, але усі дуже смачні і нагадали нашим героям про домівку: Марії Подобній, Людмилі Оніщенко, Саші Захарченко, Ларисі Полтавченко, Мілі Кравець, Любі Кваленко. Я схиляю перед ними голову, бо знаю скільки у кожної з них проблем, у когось дитинка маленька, а котрась хворіє, але у відповідальний момент, як солдати, не підвели. Дякую за передачу Тетяні Ткач – яйця були до речі, бо це тапкр не дешеві продукти. Долучився до збору коштів Степан Слободянюк. Усе допоміг зібрати, закупити і звезти до місця погрузки безвідмовний Віктор Кондратюк. Закупили на зібрані кошти 54 кг. ковбаси, ліки і пальне.
Останнім нашим пунктом була Мар*їнка, там безперервно бабахкало. У центрі нас зустріли бійці «Дніпро-1» , 18 –тий добробат, «Правий сектор». Мар*їнка вразила чистотою і зловісно безлюдними вулицями . Хлопці усе розібрали, щиро нам усім дякували. Люди не забуваймо – іде війна з Росією, оберігаймо наших захисників, шануймо їх, як героїв, допомагаймо і підтримуймо словом і ділом. Слава Україні і її вірним синам і донькам!
20. 11. 2016р. Надія Таршин