Кого збуватись
Може... кого позбуватись?
Введи за собою. Мабуть, веди.
Чому введи?
Якщо введи, то треба вказати у що введи...
Вірш цікавий.

Вірш - цікавий психологічний міні-аналіз властивостей людської пам' яті. Налаштувавшись на аналітичну хвилю, я спробував розібратися в іще одному інтригуючому питанні, яке Ви мимохіть зачепили – як найкраще назвати українською те, що Ви у відповіді на коментар назвали «очепятка», що, як на мене, є таким самим русизмом, як і «опечатка» (між іншим, знайшов у вірші іще одну – «світло-преКрасних»). Видається, що в українській мові питання універсального загальноприйнятного терміну залишається відкритим. Свідченням тому є дискусія на сайті slovotvir.org.ua, за результатами якої найпопулярнішим виявився термін «одрук», далі у спадному порядку - огріх, описка, бздрук, мимодрук, хибодрук, помилка друку, одруківка, продрук, похибка друку, задрук, хибка. Перекладач гугл перекладає як «друкарська помилка», що у мене асоціюється з друкарнею, друкарськими машинами, але аж ніяк із домашнім принтером. Хоча такий переклад є цілковитим відповідником англійського терміну « typographical error». У багатьох слов' янських мовах також використовується два слова – «памылка друку» у білоруській, «slovnične napake» у словенській, «печатна грешка» – у болгарській та македонській. У багатьох європейських мовах (в тому числі і в польській) як один із варіантів використовують слово «типо» - скорочення від того ж « typographical error». Словом, кількість варіантів зростає пропорційно до кількості отриманої інформації.

Я називаю огріхом набору при потребі пояснити таке явище.

Звичайно, «огріх набору», так само як і «помилка друку» вірно відтворюють значення терміну. 'Але ж маси звичні до короткого і звучного слівця (згадайте, як в'їлися було у нашу мову метізи, общепіти,худруки, воєнруки, чекісти та інші ніяк не українські слова). Тому і живучі «опичатки». Мені кращим відповідником видається «хибодрук», але він, як і інші терміни, не став звичним, та й звучить дещо гірше.