![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.16
15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний.
До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не
2024.06.16
15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі
Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя
2024.06.16
15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень
2024.06.16
14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
2024.06.16
14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.
Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.
2024.06.16
08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.
2024.06.16
08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют
2024.06.16
07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.
2024.06.16
05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…
2024.06.16
05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.
Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
2024.06.16
02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...
2024.06.16
00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***
2024.06.15
22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!
(Іронічно – жіночий речитатив)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!
(Іронічно – жіночий речитатив)
2024.06.15
19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни.
От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням.
«Відбийся якось,- попросив Тарас
2024.06.15
16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
2024.06.15
13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!
Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!
Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Діалектика для фейсбука (ще далі)
... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для поняття, котре плаває собі невизначеним у свідомості, добираються слова... Якщо тлумачення зводиться, в свідомості, до одного слова то уже в діалектиці зміст губиться і – де дві людини там два тлумачення найяснішого слова... а ще, що все “відносно” – і вже тоді... О! - скільки слів, ще, треба буде... задля мистецтва бесіди.
Візьмемо – “щупаю”! Мені здається – найдавніше-найясніше з наших понять, - ми ще не чули-бачили... а щупали уже... ще в маминій утробі - шкірою... тож щупаємо й досі... і оком-язиком, і вухом... і розумом - рахуючи, наприклад яблука...
17.01.2017 р.
Діалектика дев’ять...
... і поняття понять... Як одна з алегорій - кишеня... Наша свідомість мов кишеня для понять... А поняття мов - кишеня для ... кишень понять... У кишені лежать слова і... А усе разом - в кишені Бога.
18.01.2017 р.
Діалектика десять...
... кишеня Бога. Цікава річ – діалектика померлих... Кант дав зрозуміти (ой я брешу - брешу я на Канта*), що, наче, усе, в поняттях, засіло в нас самих, мов в кишенях... і Бог... там... А я, тут-як-тут, над поняттями всілякими у власній кишені, - сам собі бог! - Так думав Ніцше – Заратустра сраний... за ним і атеїсти... І, здається, то дуже просто так подумати... Але кишеня в кишені, кишеня в кишені... в кишені матерії – в кишені ідеї... І як би я, догори, носа свого дер - не дер... Навсього, як той жук – з кишені у кишеню лізу.
Називай ту кишеню як хочеш – корзина, папка, документ Word... все, однак, опиниться в кишені Бога... Раз є таке поняття – непоняттяБог!
* Насправді Кант казав: “...коли я приймаю божественну сутність, я, правда, не маю найменшого поняття як про внутрішні можливості його вищої досконалості, так і про необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) нашого буття (Dasein - там-тут буття) ... “ (Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, сьомий абзац).
21.01.2017 р.
Діалектика одинадцять...
...заперечене поняття. Взагалі то легко-заперечуваним може бути лиш, існуючий в понятті, предмет... Тоді буде рахуватись, для свідомості, що цей предмет, начебто, не існує, але – насправді ця ситуація буде визначати, лиш, поняття - усвідомлення відсутності предмета... Але що сказати про відсутнє поняття? Про - непоняття. Спробую взяти щось за непоняття... Візьму легший приклад: асфальт-пласмасу-комп’ютер... Ще недавно дорога-тротуар поняття не мали що таке асфальт... а про не комп’ютер у свідомості моїй – що й казати? - Рахівниця не комп’ютер!
А от приклад складніший: непоняття матерії – непоняття ідеї... звичайно я можу сказати, що я не мав поняття, колись, про матерію-ідею... але це буде ствердженням лиш того, що я ще не умів говорити логічно – але срав-верещав про ідею-матерію я справно... Зрештою я дійшов до розуміння того, що лиш Бог можливий як чисте непоняття... і то в силу самого визначення Його поняття – ненамацальний - незнищенний!
Може хто знає логіку матерії-ідеї поза поняття ідеї-матерії ?..
22.01.2017 р.
Діалектика дванадцять...
...непоняттяБог! Навіть у понятті непоняттяБог... я, про це, волів би мовчати.
23.01.2017 р.
худ. Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені... композиція на тему… (фотошоп)
![Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені...](http://storinka-m.kiev.ua/pict_1/big/12154.jpeg)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалектика для фейсбука (ще далі)
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
Віть Вітько
Діалектика вісім...... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для поняття, котре плаває собі невизначеним у свідомості, добираються слова... Якщо тлумачення зводиться, в свідомості, до одного слова то уже в діалектиці зміст губиться і – де дві людини там два тлумачення найяснішого слова... а ще, що все “відносно” – і вже тоді... О! - скільки слів, ще, треба буде... задля мистецтва бесіди.
Візьмемо – “щупаю”! Мені здається – найдавніше-найясніше з наших понять, - ми ще не чули-бачили... а щупали уже... ще в маминій утробі - шкірою... тож щупаємо й досі... і оком-язиком, і вухом... і розумом - рахуючи, наприклад яблука...
17.01.2017 р.
Діалектика дев’ять...
... і поняття понять... Як одна з алегорій - кишеня... Наша свідомість мов кишеня для понять... А поняття мов - кишеня для ... кишень понять... У кишені лежать слова і... А усе разом - в кишені Бога.
18.01.2017 р.
Діалектика десять...
... кишеня Бога. Цікава річ – діалектика померлих... Кант дав зрозуміти (ой я брешу - брешу я на Канта*), що, наче, усе, в поняттях, засіло в нас самих, мов в кишенях... і Бог... там... А я, тут-як-тут, над поняттями всілякими у власній кишені, - сам собі бог! - Так думав Ніцше – Заратустра сраний... за ним і атеїсти... І, здається, то дуже просто так подумати... Але кишеня в кишені, кишеня в кишені... в кишені матерії – в кишені ідеї... І як би я, догори, носа свого дер - не дер... Навсього, як той жук – з кишені у кишеню лізу.
Називай ту кишеню як хочеш – корзина, папка, документ Word... все, однак, опиниться в кишені Бога... Раз є таке поняття – непоняттяБог!
* Насправді Кант казав: “...коли я приймаю божественну сутність, я, правда, не маю найменшого поняття як про внутрішні можливості його вищої досконалості, так і про необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) нашого буття (Dasein - там-тут буття) ... “ (Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, сьомий абзац).
21.01.2017 р.
Діалектика одинадцять...
...заперечене поняття. Взагалі то легко-заперечуваним може бути лиш, існуючий в понятті, предмет... Тоді буде рахуватись, для свідомості, що цей предмет, начебто, не існує, але – насправді ця ситуація буде визначати, лиш, поняття - усвідомлення відсутності предмета... Але що сказати про відсутнє поняття? Про - непоняття. Спробую взяти щось за непоняття... Візьму легший приклад: асфальт-пласмасу-комп’ютер... Ще недавно дорога-тротуар поняття не мали що таке асфальт... а про не комп’ютер у свідомості моїй – що й казати? - Рахівниця не комп’ютер!
А от приклад складніший: непоняття матерії – непоняття ідеї... звичайно я можу сказати, що я не мав поняття, колись, про матерію-ідею... але це буде ствердженням лиш того, що я ще не умів говорити логічно – але срав-верещав про ідею-матерію я справно... Зрештою я дійшов до розуміння того, що лиш Бог можливий як чисте непоняття... і то в силу самого визначення Його поняття – ненамацальний - незнищенний!
Може хто знає логіку матерії-ідеї поза поняття ідеї-матерії ?..
22.01.2017 р.
Діалектика дванадцять...
...непоняттяБог! Навіть у понятті непоняттяБог... я, про це, волів би мовчати.
23.01.2017 р.
худ. Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені... композиція на тему… (фотошоп)
![Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені...](http://storinka-m.kiev.ua/pict_1/big/12154.jpeg)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Діалектика для фейсбука (з Канта)..."
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
Про публікацію