
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.04
21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
2025.09.04
19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
2025.09.04
15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.
2025.09.04
14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Солом'яне з
Солом'яне з
2025.09.04
12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
2025.09.04
12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
2025.09.04
09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
2025.09.04
09:19
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…
2025 рік
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…
2025 рік
2025.09.04
07:46
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.
2025.09.03
21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
2025.09.03
20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
2025.09.03
18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
2025.09.03
16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
2025.09.03
09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Пензликом
Пензликом
2025.09.03
05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
2025.09.02
22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Діалектика для фейсбука (ще далі)
... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для поняття, котре плаває собі невизначеним у свідомості, добираються слова... Якщо тлумачення зводиться, в свідомості, до одного слова то уже в діалектиці зміст губиться і – де дві людини там два тлумачення найяснішого слова... а ще, що все “відносно” – і вже тоді... О! - скільки слів, ще, треба буде... задля мистецтва бесіди.
Візьмемо – “щупаю”! Мені здається – найдавніше-найясніше з наших понять, - ми ще не чули-бачили... а щупали уже... ще в маминій утробі - шкірою... тож щупаємо й досі... і оком-язиком, і вухом... і розумом - рахуючи, наприклад яблука...
17.01.2017 р.
Діалектика дев’ять...
... і поняття понять... Як одна з алегорій - кишеня... Наша свідомість мов кишеня для понять... А поняття мов - кишеня для ... кишень понять... У кишені лежать слова і... А усе разом - в кишені Бога.
18.01.2017 р.
Діалектика десять...
... кишеня Бога. Цікава річ – діалектика померлих... Кант дав зрозуміти (ой я брешу - брешу я на Канта*), що, наче, усе, в поняттях, засіло в нас самих, мов в кишенях... і Бог... там... А я, тут-як-тут, над поняттями всілякими у власній кишені, - сам собі бог! - Так думав Ніцше – Заратустра сраний... за ним і атеїсти... І, здається, то дуже просто так подумати... Але кишеня в кишені, кишеня в кишені... в кишені матерії – в кишені ідеї... І як би я, догори, носа свого дер - не дер... Навсього, як той жук – з кишені у кишеню лізу.
Називай ту кишеню як хочеш – корзина, папка, документ Word... все, однак, опиниться в кишені Бога... Раз є таке поняття – непоняттяБог!
* Насправді Кант казав: “...коли я приймаю божественну сутність, я, правда, не маю найменшого поняття як про внутрішні можливості його вищої досконалості, так і про необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) нашого буття (Dasein - там-тут буття) ... “ (Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, сьомий абзац).
21.01.2017 р.
Діалектика одинадцять...
...заперечене поняття. Взагалі то легко-заперечуваним може бути лиш, існуючий в понятті, предмет... Тоді буде рахуватись, для свідомості, що цей предмет, начебто, не існує, але – насправді ця ситуація буде визначати, лиш, поняття - усвідомлення відсутності предмета... Але що сказати про відсутнє поняття? Про - непоняття. Спробую взяти щось за непоняття... Візьму легший приклад: асфальт-пласмасу-комп’ютер... Ще недавно дорога-тротуар поняття не мали що таке асфальт... а про не комп’ютер у свідомості моїй – що й казати? - Рахівниця не комп’ютер!
А от приклад складніший: непоняття матерії – непоняття ідеї... звичайно я можу сказати, що я не мав поняття, колись, про матерію-ідею... але це буде ствердженням лиш того, що я ще не умів говорити логічно – але срав-верещав про ідею-матерію я справно... Зрештою я дійшов до розуміння того, що лиш Бог можливий як чисте непоняття... і то в силу самого визначення Його поняття – ненамацальний - незнищенний!
Може хто знає логіку матерії-ідеї поза поняття ідеї-матерії ?..
22.01.2017 р.
Діалектика дванадцять...
...непоняттяБог! Навіть у понятті непоняттяБог... я, про це, волів би мовчати.
23.01.2017 р.
худ. Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені... композиція на тему… (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалектика для фейсбука (ще далі)
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
Віть Вітько
Діалектика вісім...... поняття! Вся діалектика зійде на поняття... Це, ще далеко, не окремі слова – навіть коли поняття це вже – окремі слова... Вірніше, колись я думав, що цей процес є - тлумаченням окремих слів... тепер думаю - все є навпаки – для поняття, котре плаває собі невизначеним у свідомості, добираються слова... Якщо тлумачення зводиться, в свідомості, до одного слова то уже в діалектиці зміст губиться і – де дві людини там два тлумачення найяснішого слова... а ще, що все “відносно” – і вже тоді... О! - скільки слів, ще, треба буде... задля мистецтва бесіди.
Візьмемо – “щупаю”! Мені здається – найдавніше-найясніше з наших понять, - ми ще не чули-бачили... а щупали уже... ще в маминій утробі - шкірою... тож щупаємо й досі... і оком-язиком, і вухом... і розумом - рахуючи, наприклад яблука...
17.01.2017 р.
Діалектика дев’ять...
... і поняття понять... Як одна з алегорій - кишеня... Наша свідомість мов кишеня для понять... А поняття мов - кишеня для ... кишень понять... У кишені лежать слова і... А усе разом - в кишені Бога.
18.01.2017 р.
Діалектика десять...
... кишеня Бога. Цікава річ – діалектика померлих... Кант дав зрозуміти (ой я брешу - брешу я на Канта*), що, наче, усе, в поняттях, засіло в нас самих, мов в кишенях... і Бог... там... А я, тут-як-тут, над поняттями всілякими у власній кишені, - сам собі бог! - Так думав Ніцше – Заратустра сраний... за ним і атеїсти... І, здається, то дуже просто так подумати... Але кишеня в кишені, кишеня в кишені... в кишені матерії – в кишені ідеї... І як би я, догори, носа свого дер - не дер... Навсього, як той жук – з кишені у кишеню лізу.
Називай ту кишеню як хочеш – корзина, папка, документ Word... все, однак, опиниться в кишені Бога... Раз є таке поняття – непоняттяБог!
* Насправді Кант казав: “...коли я приймаю божественну сутність, я, правда, не маю найменшого поняття як про внутрішні можливості його вищої досконалості, так і про необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) нашого буття (Dasein - там-тут буття) ... “ (Критика чистого розуму Додаток до трансцендентальної діалектики Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, сьомий абзац).
21.01.2017 р.
Діалектика одинадцять...
...заперечене поняття. Взагалі то легко-заперечуваним може бути лиш, існуючий в понятті, предмет... Тоді буде рахуватись, для свідомості, що цей предмет, начебто, не існує, але – насправді ця ситуація буде визначати, лиш, поняття - усвідомлення відсутності предмета... Але що сказати про відсутнє поняття? Про - непоняття. Спробую взяти щось за непоняття... Візьму легший приклад: асфальт-пласмасу-комп’ютер... Ще недавно дорога-тротуар поняття не мали що таке асфальт... а про не комп’ютер у свідомості моїй – що й казати? - Рахівниця не комп’ютер!
А от приклад складніший: непоняття матерії – непоняття ідеї... звичайно я можу сказати, що я не мав поняття, колись, про матерію-ідею... але це буде ствердженням лиш того, що я ще не умів говорити логічно – але срав-верещав про ідею-матерію я справно... Зрештою я дійшов до розуміння того, що лиш Бог можливий як чисте непоняття... і то в силу самого визначення Його поняття – ненамацальний - незнищенний!
Може хто знає логіку матерії-ідеї поза поняття ідеї-матерії ?..
22.01.2017 р.
Діалектика дванадцять...
...непоняттяБог! Навіть у понятті непоняттяБог... я, про це, волів би мовчати.
23.01.2017 р.
худ. Я Саландяк – Віть Вітько – У кишені... композиція на тему… (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Діалектика для фейсбука (з Канта)..."
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
Про публікацію