Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
2026.05.15
09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
2026.05.15
09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА
На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать
2026.05.15
09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
2026.05.15
07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 5
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 5
ХХІІ
Пісня-марш
Гребінець ось – марш заграти!
Кроком руш! – І вже на лан
Йдуть не діти, а солдати;
Джонні б’є у барабан.
Мері Джейн за командира,
Пітер замикає тил;
Не зганьбімо ж честь мундира –
Що нам вітер, спека, пил!
Нам уже нема спочинку,
Спразі теж нас не зморить!
Прапор – на прутку хустинка –
Гордо майорить!
Досить слави і розбою,
Командире Джейн!
То ж додому, й не строєм – юрбою,
Бо згаса вже день.
ХХІІ
Marching Song
Bring the comb and play upon it!
Marching, here we come!
Willie cocks his highland bonnet,
Johnnie beats the drum.
Mary Jane commands the party,
Peter leads the rear;
Feet in time, alert and hearty,
Each a Grenadier!
All in the most martial manner
Marching double-quick;
While the napkin, like a banner,
Waves upon the stick!
Here's enough of fame and pillage,
Great commander Jane!
Now that we've been round the village,
Let's go home again.
ХХІІІ
Корова
Корова, що її нога
І бік червоно-білі,
Дає вершки для пирога –
Ви б теж її любили.
Весь день блукає там і тут
По різнотрав’ю всьому;
А звечоріє – і маршрут
Зворотний вже: додому.
І не страшиться вона дощів,
Й від вітру не страждає;
Одна гуляє між кущів
І квіти поїдає.
ХХІІІ
The Cow
The friendly cow all red and white,
I love with all my heart:
She gives me cream with all her might,
To eat with apple-tart.
She wanders lowing here and there,
And yet she cannot stray,
All in the pleasant open air,
The pleasant light of day;
And blown by all the winds that pass
And wet with all the showers,
She walks among the meadow grass
And eats the meadow flowers.
ХХІV
Щаслива думка
Так багато всіляких речей на землі,
Що маємо бути щасливі, мов королі.
ХХІV
Happy Thought
The world is so full of a number of things,
I'm sure we should all be as happy as kings.
ХХV
Вітер
У вись ти змія підійняв
І в небі птаха наздогнав;
Твої кружляння колові,
Мов шурхіт суконь по траві.
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!
Скрізь бачу я твої сліди,
Але ти в схованці завжди;
Тебе не зрів ще – тільки чув,
Хоч дотик твій не раз відчув.
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!
О ти, що хмар ганяєш рій,
Скажи: ти юний чи старий?
З пташні ти, може, чи звір’я?
Або ж дитя, сильніше, ніж я?
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!
ХХV
The Wind
I saw you toss the kites on high
And blow the birds about the sky;
And all around I heard you pass,
Like ladies' skirts across the grass--
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!
I saw the different things you did,
But always you yourself you hid.
I felt you push, I heard you call,
I could not see yourself at all--
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!
O you that are so strong and cold,
O blower, are you young or old?
Are you a beast of field and tree,
Or just a stronger child than me?
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!
ХХVІ
Пам’ятний млин
Нехтуючи забороною й ще один до гріхів додавши,
В саду ламаючи гілля, й то повзком, то бігцем,
Усіх загорож перешкоди здолавши,
Вздовж річки прямуємо вже путівцем.
Попереду млин і загата, й там, вся в піні білій, вода
Бурлить, нас оглушуючи гуркотом грому,
Й на колесо млина по жолобу спада; –
Красива місцина, й так близько вона від дому!
Стають все глухішими селища звуки,
Пташні спів тихіше з горбів долина;
Й мельника там бачимо, сірого від пилюки,
Й оглухлого трішки від гармидеру млина.
Роки хай летять, а колеса цього крутіння
Триватиме довго ще, на втіху дітям усім;
Й те ж бурління води, й таке ж піни кипіння
Милуватиме інших, і як ми вже залишимо дім.
Та вернемось із Індії, з морів далеких додому
Солдатами і героями, – але й тоді
Млина старого колесо, не відаючи втоми,
Так же піну здійматиме на бурливій воді.
Ти з дарунком від мене – камінцем мармуровим;
Я із монеткою, яку ти колись дав мені; –
Вже постарілі, з відзнаками, у вбранні святковім
Зустрінемось тут і минулі згадаємо дні.
ХХVІ
Keepsake Mill
Over the borders, a sin without pardon,
Breaking the branches and crawling below,
Out through the breach in the wall of the garden,
Down by the banks of the river we go.
Here is a mill with the humming of thunder,
Here is the weir with the wonder of foam,
Here is the sluice with the race running under--
Marvellous places, though handy to home!
Sounds of the village grow stiller and stiller,
Stiller the note of the birds on the hill;
Dusty and dim are the eyes of the miller,
Deaf are his ears with the moil of the mill.
Years may go by, and the wheel in the river
Wheel as it wheels for us, children, to-day,
Wheel and keep roaring and foaming for ever
Long after all of the boys are away.
Home for the Indies and home from the ocean,
Heroes and soldiers we all will come home;
Still we shall find the old mill wheel in motion,
Turning and churning that river to foam.
You with the bean that I gave when we quarrelled,
I with your marble of Saturday last,
Honoured and old and all gaily apparelled,
Here we shall meet and remember the past.
Пісня-марш
Гребінець ось – марш заграти!
Кроком руш! – І вже на лан
Йдуть не діти, а солдати;
Джонні б’є у барабан.
Мері Джейн за командира,
Пітер замикає тил;
Не зганьбімо ж честь мундира –
Що нам вітер, спека, пил!
Нам уже нема спочинку,
Спразі теж нас не зморить!
Прапор – на прутку хустинка –
Гордо майорить!
Досить слави і розбою,
Командире Джейн!
То ж додому, й не строєм – юрбою,
Бо згаса вже день.
ХХІІ
Marching Song
Bring the comb and play upon it!
Marching, here we come!
Willie cocks his highland bonnet,
Johnnie beats the drum.
Mary Jane commands the party,
Peter leads the rear;
Feet in time, alert and hearty,
Each a Grenadier!
All in the most martial manner
Marching double-quick;
While the napkin, like a banner,
Waves upon the stick!
Here's enough of fame and pillage,
Great commander Jane!
Now that we've been round the village,
Let's go home again.
ХХІІІ
Корова
Корова, що її нога
І бік червоно-білі,
Дає вершки для пирога –
Ви б теж її любили.
Весь день блукає там і тут
По різнотрав’ю всьому;
А звечоріє – і маршрут
Зворотний вже: додому.
І не страшиться вона дощів,
Й від вітру не страждає;
Одна гуляє між кущів
І квіти поїдає.
ХХІІІ
The Cow
The friendly cow all red and white,
I love with all my heart:
She gives me cream with all her might,
To eat with apple-tart.
She wanders lowing here and there,
And yet she cannot stray,
All in the pleasant open air,
The pleasant light of day;
And blown by all the winds that pass
And wet with all the showers,
She walks among the meadow grass
And eats the meadow flowers.
ХХІV
Щаслива думка
Так багато всіляких речей на землі,
Що маємо бути щасливі, мов королі.
ХХІV
Happy Thought
The world is so full of a number of things,
I'm sure we should all be as happy as kings.
ХХV
Вітер
У вись ти змія підійняв
І в небі птаха наздогнав;
Твої кружляння колові,
Мов шурхіт суконь по траві.
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!
Скрізь бачу я твої сліди,
Але ти в схованці завжди;
Тебе не зрів ще – тільки чув,
Хоч дотик твій не раз відчув.
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!
О ти, що хмар ганяєш рій,
Скажи: ти юний чи старий?
З пташні ти, може, чи звір’я?
Або ж дитя, сильніше, ніж я?
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!
ХХV
The Wind
I saw you toss the kites on high
And blow the birds about the sky;
And all around I heard you pass,
Like ladies' skirts across the grass--
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!
I saw the different things you did,
But always you yourself you hid.
I felt you push, I heard you call,
I could not see yourself at all--
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!
O you that are so strong and cold,
O blower, are you young or old?
Are you a beast of field and tree,
Or just a stronger child than me?
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!
ХХVІ
Пам’ятний млин
Нехтуючи забороною й ще один до гріхів додавши,
В саду ламаючи гілля, й то повзком, то бігцем,
Усіх загорож перешкоди здолавши,
Вздовж річки прямуємо вже путівцем.
Попереду млин і загата, й там, вся в піні білій, вода
Бурлить, нас оглушуючи гуркотом грому,
Й на колесо млина по жолобу спада; –
Красива місцина, й так близько вона від дому!
Стають все глухішими селища звуки,
Пташні спів тихіше з горбів долина;
Й мельника там бачимо, сірого від пилюки,
Й оглухлого трішки від гармидеру млина.
Роки хай летять, а колеса цього крутіння
Триватиме довго ще, на втіху дітям усім;
Й те ж бурління води, й таке ж піни кипіння
Милуватиме інших, і як ми вже залишимо дім.
Та вернемось із Індії, з морів далеких додому
Солдатами і героями, – але й тоді
Млина старого колесо, не відаючи втоми,
Так же піну здійматиме на бурливій воді.
Ти з дарунком від мене – камінцем мармуровим;
Я із монеткою, яку ти колись дав мені; –
Вже постарілі, з відзнаками, у вбранні святковім
Зустрінемось тут і минулі згадаємо дні.
ХХVІ
Keepsake Mill
Over the borders, a sin without pardon,
Breaking the branches and crawling below,
Out through the breach in the wall of the garden,
Down by the banks of the river we go.
Here is a mill with the humming of thunder,
Here is the weir with the wonder of foam,
Here is the sluice with the race running under--
Marvellous places, though handy to home!
Sounds of the village grow stiller and stiller,
Stiller the note of the birds on the hill;
Dusty and dim are the eyes of the miller,
Deaf are his ears with the moil of the mill.
Years may go by, and the wheel in the river
Wheel as it wheels for us, children, to-day,
Wheel and keep roaring and foaming for ever
Long after all of the boys are away.
Home for the Indies and home from the ocean,
Heroes and soldiers we all will come home;
Still we shall find the old mill wheel in motion,
Turning and churning that river to foam.
You with the bean that I gave when we quarrelled,
I with your marble of Saturday last,
Honoured and old and all gaily apparelled,
Here we shall meet and remember the past.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
