ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Роберта Луїса Стівенсона

 Дитячий сад віршів 5
ХХІІ
Пісня-марш

Гребінець ось – марш заграти!
Кроком руш! – І вже на лан
Йдуть не діти, а солдати;
Джонні б’є у барабан.

Мері Джейн за командира,
Пітер замикає тил;
Не зганьбімо ж честь мундира –
Що нам вітер, спека, пил!

Нам уже нема спочинку,
Спразі теж нас не зморить!
Прапор – на прутку хустинка –
Гордо майорить!

Досить слави і розбою,
Командире Джейн!
То ж додому, й не строєм – юрбою,
Бо згаса вже день.

ХХІІ
Marching Song

Bring the comb and play upon it!
Marching, here we come!
Willie cocks his highland bonnet,
Johnnie beats the drum.

Mary Jane commands the party,
Peter leads the rear;
Feet in time, alert and hearty,
Each a Grenadier!

All in the most martial manner
Marching double-quick;
While the napkin, like a banner,
Waves upon the stick!

Here's enough of fame and pillage,
Great commander Jane!
Now that we've been round the village,
Let's go home again.


ХХІІІ
Корова

Корова, що її нога
І бік червоно-білі,
Дає вершки для пирога –
Ви б теж її любили.

Весь день блукає там і тут
По різнотрав’ю всьому;
А звечоріє – і маршрут
Зворотний вже: додому.

І не страшиться вона дощів,
Й від вітру не страждає;
Одна гуляє між кущів
І квіти поїдає.

ХХІІІ
The Cow

The friendly cow all red and white,
I love with all my heart:
She gives me cream with all her might,
To eat with apple-tart.

She wanders lowing here and there,
And yet she cannot stray,
All in the pleasant open air,
The pleasant light of day;

And blown by all the winds that pass
And wet with all the showers,
She walks among the meadow grass
And eats the meadow flowers.


ХХІV
Щаслива думка

Так багато всіляких речей на землі,
Що маємо бути щасливі, мов королі.

ХХІV
Happy Thought

The world is so full of a number of things,
I'm sure we should all be as happy as kings.


ХХV
Вітер

У вись ти змія підійняв
І в небі птаха наздогнав;
Твої кружляння колові,
Мов шурхіт суконь по траві.
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!

Скрізь бачу я твої сліди,
Але ти в схованці завжди;
Тебе не зрів ще – тільки чув,
Хоч дотик твій не раз відчув.
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!

О ти, що хмар ганяєш рій,
Скажи: ти юний чи старий?
З пташні ти, може, чи звір’я?
Або ж дитя, сильніше, ніж я?
О вітре, звук твоїх пісень
Мене чарує увесь день!

ХХV
The Wind

I saw you toss the kites on high
And blow the birds about the sky;
And all around I heard you pass,
Like ladies' skirts across the grass--
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!

I saw the different things you did,
But always you yourself you hid.
I felt you push, I heard you call,
I could not see yourself at all--
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!

O you that are so strong and cold,
O blower, are you young or old?
Are you a beast of field and tree,
Or just a stronger child than me?
O wind, a-blowing all day long,
O wind, that sings so loud a song!


ХХVІ
Пам’ятний млин

Нехтуючи забороною й ще один до гріхів додавши,
В саду ламаючи гілля, й то повзком, то бігцем,
Усіх загорож перешкоди здолавши,
Вздовж річки прямуємо вже путівцем.

Попереду млин і загата, й там, вся в піні білій, вода
Бурлить, нас оглушуючи гуркотом грому,
Й на колесо млина по жолобу спада; –
Красива місцина, й так близько вона від дому!

Стають все глухішими селища звуки,
Пташні спів тихіше з горбів долина;
Й мельника там бачимо, сірого від пилюки,
Й оглухлого трішки від гармидеру млина.

Роки хай летять, а колеса цього крутіння
Триватиме довго ще, на втіху дітям усім;
Й те ж бурління води, й таке ж піни кипіння
Милуватиме інших, і як ми вже залишимо дім.

Та вернемось із Індії, з морів далеких додому
Солдатами і героями, – але й тоді
Млина старого колесо, не відаючи втоми,
Так же піну здійматиме на бурливій воді.

Ти з дарунком від мене – камінцем мармуровим;
Я із монеткою, яку ти колись дав мені; –
Вже постарілі, з відзнаками, у вбранні святковім
Зустрінемось тут і минулі згадаємо дні.

ХХVІ
Keepsake Mill

Over the borders, a sin without pardon,
Breaking the branches and crawling below,
Out through the breach in the wall of the garden,
Down by the banks of the river we go.

Here is a mill with the humming of thunder,
Here is the weir with the wonder of foam,
Here is the sluice with the race running under--
Marvellous places, though handy to home!

Sounds of the village grow stiller and stiller,
Stiller the note of the birds on the hill;
Dusty and dim are the eyes of the miller,
Deaf are his ears with the moil of the mill.

Years may go by, and the wheel in the river
Wheel as it wheels for us, children, to-day,
Wheel and keep roaring and foaming for ever
Long after all of the boys are away.

Home for the Indies and home from the ocean,
Heroes and soldiers we all will come home;
Still we shall find the old mill wheel in motion,
Turning and churning that river to foam.

You with the bean that I gave when we quarrelled,
I with your marble of Saturday last,
Honoured and old and all gaily apparelled,
Here we shall meet and remember the past.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-25 14:14:54
Переглядів сторінки твору 868
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.652
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній