ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Роберта Луїса Стівенсона

 Дитячий сад віршів 6
ХХVІІ
Добрі й погані діти

Вгомоніться, малюки,
Бо кістки у вас крихкі:
Хто й тепер є спокійнішим,
Той і виросте сильнішим.

Слід привітним бути; їжу
Їсти лиш просту і свіжу;
Й залишатись – хай тайком –
Завжди чемним малюком.

Добре серце, ясне личко,
А для ігор – шовк травички; –
І тоді, як в давній час,
Стане князем кожен з вас.

А нечемні, вередливі,
Неохайні і ліниві
Не діждуться благ земних –
Зовсім інша доля в них.

Як дорослими вже будуть,
Їх племінники осудять;
Й за погані їх повадки
Не оцінять і нащадки.

ХХVІІ
Good and Bad Children

Children, you are very little,
And your bones are very brittle;
If you would grow great and stately,
You must try to walk sedately.

You must still be bright and quiet,
And content with simple diet;
And remain, through all bewild'ring,
Innocent and honest children.

Happy hearts and happy faces,
Happy play in grassy places--
That was how in ancient ages,
Children grew to kings and sages.

But the unkind and the unruly,
And the sort who eat unduly,
They must never hope for glory--
Theirs is quite a different story!

Cruel children, crying babies,
All grow up as geese and gabies,
Hated, as their age increases,
By their nephews and their nieces.


ХХVІІІ
Чужоземні діти

Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?

Поряд з вами дерева червоні, й вечорами
Левів зустріти можна там, за морями;
В змаганнях вам яйця страуса замість призу,
Й черепах перевертаєте панциром донизу.

Таке життя, можливо, і гарне,
Та, в порівнянні з моїм, незугарне;
Й коли довго втікати або ж займатися гоном,
Є ризик опинитися за кордоном.

Ви споживаєте чудернацьку їжу,
Я ж їм свою звичну, але свіжу;
Й далеко десь маєте хижку чи хатку,
Я ж дома живу в безпеці й достатку.

Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?

ХХVІІІ
Foreign Children

Little Indian, Sioux, or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?

You have seen the scarlet trees
And the lions over seas;
You have eaten ostrich eggs,
And turned the turtle off their legs.

Such a life is very fine,
But it's not so nice as mine:
You must often as you trod,
Have wearied NOT to be abroad.

You have curious things to eat,
I am fed on proper meat;
You must dwell upon the foam,
But I am safe and live at home.

Little Indian, Sioux or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?


ХХІХ
Мандри сонця

Не в ліжку сонце, і коли
Всі діти спати вже лягли;
Довкіл землі, не знавши стоянок,
Засвічує за ранком ранок.

Коли ще тут у сяйві дня
В саду дитяча метушня,
То вже десь в Індії дитятко
Вкладають в ліжко мама й татко.

Й коли в нас вечір, в них там ранок
За Атлантичним океаном;
Й на Заході вся дітвора
Вже знає, що вставать пора.

ХХІХ
The Sun's Travels

The sun is not a-bed, when I
At night upon my pillow lie;
Still round the earth his way he takes,
And morning after morning makes.

While here at home, in shining day,
We round the sunny garden play,
Each little Indian sleepy-head
Is being kissed and put to bed.

And when at eve I rise form tea,
Day dawns beyond the Atlantic Sea;
And all the children in the west
Are getting up and being dressed.


ХХХ
Ліхтарник

Перед вечірнім чаєм, як нема вже на небі сонця,
Приходу Лері чекаю, вмостившись біля віконця;
Щоразу, як сутеніє й ми, діти, вечерю ждем,
Проходить він по вулиці з драбиною і ліхтарем.

Том кучером стати мріє, Марія до мандрів охоча,
Мій татко – банкір, і він гроші рахує аж до ночі;
Я ж, коли стану дорослим, то теж до нічної зорі
Ходитиму, Лері, з тобою, запалюючи ліхтарі.

Це дуже добре, що маємо ліхтар і в себе у дворі,
І Лері теж його запалює, як і всі інші ліхтарі;
Й перш, аніж рушити із вогнем і драбиною в пітьму,
О Лері, поглянь на хлопчика малого і підморгни йому!

ХХХ
The Lamplighter

My tea is nearly ready and the sun has left the sky.
It's time to take the window to see Leerie going by;
For every night at teatime and before you take your seat,
With lantern and with ladder he comes posting up the street.

Now Tom would be a driver and Maria go to sea,
And my papa's a banker and as rich as he can be;
But I, when I am stronger and can choose what I'm to do,
O Leerie, I'll go round at night and light the lamps with you!

For we are very lucky, with a lamp before the door,
And Leerie stops to light it as he lights so many more;
And oh! before you hurry by with ladder and with light;
O Leerie, see a little child and nod to him to-night!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-26 08:30:40
Переглядів сторінки твору 927
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній