ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Роберта Луїса Стівенсона

 Дитячий сад віршів 6
ХХVІІ
Добрі й погані діти

Вгомоніться, малюки,
Бо кістки у вас крихкі:
Хто й тепер є спокійнішим,
Той і виросте сильнішим.

Слід привітним бути; їжу
Їсти лиш просту і свіжу;
Й залишатись – хай тайком –
Завжди чемним малюком.

Добре серце, ясне личко,
А для ігор – шовк травички; –
І тоді, як в давній час,
Стане князем кожен з вас.

А нечемні, вередливі,
Неохайні і ліниві
Не діждуться благ земних –
Зовсім інша доля в них.

Як дорослими вже будуть,
Їх племінники осудять;
Й за погані їх повадки
Не оцінять і нащадки.

ХХVІІ
Good and Bad Children

Children, you are very little,
And your bones are very brittle;
If you would grow great and stately,
You must try to walk sedately.

You must still be bright and quiet,
And content with simple diet;
And remain, through all bewild'ring,
Innocent and honest children.

Happy hearts and happy faces,
Happy play in grassy places--
That was how in ancient ages,
Children grew to kings and sages.

But the unkind and the unruly,
And the sort who eat unduly,
They must never hope for glory--
Theirs is quite a different story!

Cruel children, crying babies,
All grow up as geese and gabies,
Hated, as their age increases,
By their nephews and their nieces.


ХХVІІІ
Чужоземні діти

Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?

Поряд з вами дерева червоні, й вечорами
Левів зустріти можна там, за морями;
В змаганнях вам яйця страуса замість призу,
Й черепах перевертаєте панциром донизу.

Таке життя, можливо, і гарне,
Та, в порівнянні з моїм, незугарне;
Й коли довго втікати або ж займатися гоном,
Є ризик опинитися за кордоном.

Ви споживаєте чудернацьку їжу,
Я ж їм свою звичну, але свіжу;
Й далеко десь маєте хижку чи хатку,
Я ж дома живу в безпеці й достатку.

Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?

ХХVІІІ
Foreign Children

Little Indian, Sioux, or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?

You have seen the scarlet trees
And the lions over seas;
You have eaten ostrich eggs,
And turned the turtle off their legs.

Such a life is very fine,
But it's not so nice as mine:
You must often as you trod,
Have wearied NOT to be abroad.

You have curious things to eat,
I am fed on proper meat;
You must dwell upon the foam,
But I am safe and live at home.

Little Indian, Sioux or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?


ХХІХ
Мандри сонця

Не в ліжку сонце, і коли
Всі діти спати вже лягли;
Довкіл землі, не знавши стоянок,
Засвічує за ранком ранок.

Коли ще тут у сяйві дня
В саду дитяча метушня,
То вже десь в Індії дитятко
Вкладають в ліжко мама й татко.

Й коли в нас вечір, в них там ранок
За Атлантичним океаном;
Й на Заході вся дітвора
Вже знає, що вставать пора.

ХХІХ
The Sun's Travels

The sun is not a-bed, when I
At night upon my pillow lie;
Still round the earth his way he takes,
And morning after morning makes.

While here at home, in shining day,
We round the sunny garden play,
Each little Indian sleepy-head
Is being kissed and put to bed.

And when at eve I rise form tea,
Day dawns beyond the Atlantic Sea;
And all the children in the west
Are getting up and being dressed.


ХХХ
Ліхтарник

Перед вечірнім чаєм, як нема вже на небі сонця,
Приходу Лері чекаю, вмостившись біля віконця;
Щоразу, як сутеніє й ми, діти, вечерю ждем,
Проходить він по вулиці з драбиною і ліхтарем.

Том кучером стати мріє, Марія до мандрів охоча,
Мій татко – банкір, і він гроші рахує аж до ночі;
Я ж, коли стану дорослим, то теж до нічної зорі
Ходитиму, Лері, з тобою, запалюючи ліхтарі.

Це дуже добре, що маємо ліхтар і в себе у дворі,
І Лері теж його запалює, як і всі інші ліхтарі;
Й перш, аніж рушити із вогнем і драбиною в пітьму,
О Лері, поглянь на хлопчика малого і підморгни йому!

ХХХ
The Lamplighter

My tea is nearly ready and the sun has left the sky.
It's time to take the window to see Leerie going by;
For every night at teatime and before you take your seat,
With lantern and with ladder he comes posting up the street.

Now Tom would be a driver and Maria go to sea,
And my papa's a banker and as rich as he can be;
But I, when I am stronger and can choose what I'm to do,
O Leerie, I'll go round at night and light the lamps with you!

For we are very lucky, with a lamp before the door,
And Leerie stops to light it as he lights so many more;
And oh! before you hurry by with ladder and with light;
O Leerie, see a little child and nod to him to-night!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-26 08:30:40
Переглядів сторінки твору 857
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній