ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Роберта Луїса Стівенсона

 Дитячий сад віршів 6
ХХVІІ
Добрі й погані діти

Вгомоніться, малюки,
Бо кістки у вас крихкі:
Хто й тепер є спокійнішим,
Той і виросте сильнішим.

Слід привітним бути; їжу
Їсти лиш просту і свіжу;
Й залишатись – хай тайком –
Завжди чемним малюком.

Добре серце, ясне личко,
А для ігор – шовк травички; –
І тоді, як в давній час,
Стане князем кожен з вас.

А нечемні, вередливі,
Неохайні і ліниві
Не діждуться благ земних –
Зовсім інша доля в них.

Як дорослими вже будуть,
Їх племінники осудять;
Й за погані їх повадки
Не оцінять і нащадки.

ХХVІІ
Good and Bad Children

Children, you are very little,
And your bones are very brittle;
If you would grow great and stately,
You must try to walk sedately.

You must still be bright and quiet,
And content with simple diet;
And remain, through all bewild'ring,
Innocent and honest children.

Happy hearts and happy faces,
Happy play in grassy places--
That was how in ancient ages,
Children grew to kings and sages.

But the unkind and the unruly,
And the sort who eat unduly,
They must never hope for glory--
Theirs is quite a different story!

Cruel children, crying babies,
All grow up as geese and gabies,
Hated, as their age increases,
By their nephews and their nieces.


ХХVІІІ
Чужоземні діти

Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?

Поряд з вами дерева червоні, й вечорами
Левів зустріти можна там, за морями;
В змаганнях вам яйця страуса замість призу,
Й черепах перевертаєте панциром донизу.

Таке життя, можливо, і гарне,
Та, в порівнянні з моїм, незугарне;
Й коли довго втікати або ж займатися гоном,
Є ризик опинитися за кордоном.

Ви споживаєте чудернацьку їжу,
Я ж їм свою звичну, але свіжу;
Й далеко десь маєте хижку чи хатку,
Я ж дома живу в безпеці й достатку.

Малі індіанці: сіу, чи кроу, чи семіноли;
Малі ескімоси й монголи;
Малі японці, й турки, й алеути, –
Чи ви хотіли б на місці моєму бути?

ХХVІІІ
Foreign Children

Little Indian, Sioux, or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?

You have seen the scarlet trees
And the lions over seas;
You have eaten ostrich eggs,
And turned the turtle off their legs.

Such a life is very fine,
But it's not so nice as mine:
You must often as you trod,
Have wearied NOT to be abroad.

You have curious things to eat,
I am fed on proper meat;
You must dwell upon the foam,
But I am safe and live at home.

Little Indian, Sioux or Crow,
Little frosty Eskimo,
Little Turk or Japanee,
Oh! don't you wish that you were me?


ХХІХ
Мандри сонця

Не в ліжку сонце, і коли
Всі діти спати вже лягли;
Довкіл землі, не знавши стоянок,
Засвічує за ранком ранок.

Коли ще тут у сяйві дня
В саду дитяча метушня,
То вже десь в Індії дитятко
Вкладають в ліжко мама й татко.

Й коли в нас вечір, в них там ранок
За Атлантичним океаном;
Й на Заході вся дітвора
Вже знає, що вставать пора.

ХХІХ
The Sun's Travels

The sun is not a-bed, when I
At night upon my pillow lie;
Still round the earth his way he takes,
And morning after morning makes.

While here at home, in shining day,
We round the sunny garden play,
Each little Indian sleepy-head
Is being kissed and put to bed.

And when at eve I rise form tea,
Day dawns beyond the Atlantic Sea;
And all the children in the west
Are getting up and being dressed.


ХХХ
Ліхтарник

Перед вечірнім чаєм, як нема вже на небі сонця,
Приходу Лері чекаю, вмостившись біля віконця;
Щоразу, як сутеніє й ми, діти, вечерю ждем,
Проходить він по вулиці з драбиною і ліхтарем.

Том кучером стати мріє, Марія до мандрів охоча,
Мій татко – банкір, і він гроші рахує аж до ночі;
Я ж, коли стану дорослим, то теж до нічної зорі
Ходитиму, Лері, з тобою, запалюючи ліхтарі.

Це дуже добре, що маємо ліхтар і в себе у дворі,
І Лері теж його запалює, як і всі інші ліхтарі;
Й перш, аніж рушити із вогнем і драбиною в пітьму,
О Лері, поглянь на хлопчика малого і підморгни йому!

ХХХ
The Lamplighter

My tea is nearly ready and the sun has left the sky.
It's time to take the window to see Leerie going by;
For every night at teatime and before you take your seat,
With lantern and with ladder he comes posting up the street.

Now Tom would be a driver and Maria go to sea,
And my papa's a banker and as rich as he can be;
But I, when I am stronger and can choose what I'm to do,
O Leerie, I'll go round at night and light the lamps with you!

For we are very lucky, with a lamp before the door,
And Leerie stops to light it as he lights so many more;
And oh! before you hurry by with ladder and with light;
O Leerie, see a little child and nod to him to-night!





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-26 08:30:40
Переглядів сторінки твору 970
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній