
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.10
07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
2025.08.09
21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,
2025.08.09
21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.
Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори
2025.08.09
13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже
2025.08.09
13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло.
Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими
2025.08.09
11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував
2025.08.09
10:52
Із Бориса Заходера
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
2025.08.08
22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 7
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 7
ХХХІ
За човник мені постіль
Мов човник малий, моя постіль;
Сприяє і няня цьому:
Слідкує, щоб мав я всього вдосталь,
Як вирушу в ночі пітьму.
Щовечора в човник сідаю
Й кажу всім прощальні слова,
Заплющую очі, й у ніч відпливаю –
Тьма й тиша тоді все вкрива.
Слід мати човну оберіг –
Це вже в моряків перейму, –
Й прихоплюю в ліжко пиріг,
Чи іграшку часом візьму.
Триває плавба ця до ранку;
Коли ж проганяє день сни,
Мій човник стає на стоянку
В кімнаті тут, біля стіни.
ХХХІ
My Bed is a Boat
My bed is like a little boat;
Nurse helps me in when I embark;
She girds me in my sailor's coat
And starts me in the dark.
At night I go on board and say
Good-night to all my friends on shore;
I shut my eyes and sail away
And see and hear no more.
And sometimes things to bed I take,
As prudent sailors have to do;
Perhaps a slice of wedding-cake,
Perhaps a toy or two.
All night across the dark we steer;
But when the day returns at last,
Safe in my room beside the pier,
I find my vessel fast.
ХХХІІ
Місяць
Обличчя місяця схоже на годинника циферблат;
Він світло ллє на злодіїв, що крадуться біля хат;
На поля, на вулиці, на кораблі, що в гавань зайшли;
На птахів, що у гніздечках сон і спочинок знайшли.
Муркотлива кішка і писклява миша,
І песик, чиїм скавчанням порушена тиша,
І сова, що вдень їй спочинути треба, –
Люблять гуляти, як місяць вже лиш на небі.
А ті, хто полюбляє на сонечку грітись,
Вважають за краще спати, щоб із місяцем не стрітись;
То ж у дітей і квітів заплющуються очі
До ранку аж, поки сонце не прожене тьму ночі.
ХХХІІ
The Moon
The moon has a face like the clock in the hall;
She shines on thieves on the garden wall,
On streets and fields and harbour quays,
And birdies asleep in the forks of the trees.
The squalling cat and the squeaking mouse,
The howling dog by the door of the house,
The bat that lies in bed at noon,
All love to be out by the light of the moon.
But all of the things that belong to the day
Cuddle to sleep to be out of her way;
And flowers and children close their eyes
Till up in the morning the sun shall arise.
ХХХІІІ
Гойдалка
Чи вам до вподоби на гойдалці летіти
У небеса аж, бездонні й сині?
О, це найкраще з того, що люблять діти,
Й подобається кожній дитині!
Вгору, над тином, а потім ще вище!
І бачу вже, мов на картині,
Річку, й дерева, й корів на пасовищі,
І те все, що діється в долині.
Згори оглядаю всю зелень садову
Й дахи всі, що мають колір хмизу;
Знов я здіймаюсь, і падаю знову; –
Ще раз угору, і ще раз донизу!
ХХХІІІ
The Swing
How do you like to go up in a swing,
Up in the air so blue?
Oh, I do think it the pleasantest thing
Ever a child can do!
Up in the air and over the wall,
Till I can see so wide,
River and trees and cattle and all
Over the countryside--
Till I look down on the garden green,
Down on the roof so brown--
Up in the air I go flying again,
Up in the air and down!
ХХХІV
Вставати час
Ледь розплющив очі сонні –
Пташка вже на підвіконні;
Й та заводить річ таку:
“Спать не соромно, соньку?!”
ХХХІV
Time to Rise
A birdie with a yellow bill
Hopped upon my window sill,
Cocked his shining eye and said:
"Ain't you 'shamed, you sleepy-head!"
ХХХV
Дзеркало ріки
Омиває верби й трави,
В зблисках вся аж до глибин –
О, пісок і гравій!
О, спокійний плин!
Срібні рибки, синь небесна
В лоні вод такі ясні –
Як було б чудесно
Жити там, на дні!
Наші різнобарвні личка
Віддзеркалює вода;
А де глибше, річка
Вже хмурні гойда.
Але варт наморщить вітру
Мерехтливу гладь води,
Як усі вже витре
Тих видінь сліди.
Брижі ширяться кругами –
Й блиск увесь одразу згас,
Так, мов дома, в мами
Згасло б світло враз.
Діти, спокій і терпіння!
Ще хвилинка, мить одна –
Й завмира тремтіння,
Й знову гладь ясна!
ХХХV
Looking-glass River
Smooth it glides upon its travel,
Here a wimple, there a gleam--
O the clean gravel!
O the smooth stream!
Sailing blossoms, silver fishes,
Pave pools as clear as air--
How a child wishes
To live down there!
We can see our colored faces
Floating on the shaken pool
Down in cool places,
Dim and very cool;
Till a wind or water wrinkle,
Dipping marten, plumping trout,
Spreads in a twinkle
And blots all out.
See the rings pursue each other;
All below grows black as night,
Just as if mother
Had blown out the light!
Patience, children, just a minute--
See the spreading circles die;
The stream and all in it
Will clear by-and-by.
За човник мені постіль
Мов човник малий, моя постіль;
Сприяє і няня цьому:
Слідкує, щоб мав я всього вдосталь,
Як вирушу в ночі пітьму.
Щовечора в човник сідаю
Й кажу всім прощальні слова,
Заплющую очі, й у ніч відпливаю –
Тьма й тиша тоді все вкрива.
Слід мати човну оберіг –
Це вже в моряків перейму, –
Й прихоплюю в ліжко пиріг,
Чи іграшку часом візьму.
Триває плавба ця до ранку;
Коли ж проганяє день сни,
Мій човник стає на стоянку
В кімнаті тут, біля стіни.
ХХХІ
My Bed is a Boat
My bed is like a little boat;
Nurse helps me in when I embark;
She girds me in my sailor's coat
And starts me in the dark.
At night I go on board and say
Good-night to all my friends on shore;
I shut my eyes and sail away
And see and hear no more.
And sometimes things to bed I take,
As prudent sailors have to do;
Perhaps a slice of wedding-cake,
Perhaps a toy or two.
All night across the dark we steer;
But when the day returns at last,
Safe in my room beside the pier,
I find my vessel fast.
ХХХІІ
Місяць
Обличчя місяця схоже на годинника циферблат;
Він світло ллє на злодіїв, що крадуться біля хат;
На поля, на вулиці, на кораблі, що в гавань зайшли;
На птахів, що у гніздечках сон і спочинок знайшли.
Муркотлива кішка і писклява миша,
І песик, чиїм скавчанням порушена тиша,
І сова, що вдень їй спочинути треба, –
Люблять гуляти, як місяць вже лиш на небі.
А ті, хто полюбляє на сонечку грітись,
Вважають за краще спати, щоб із місяцем не стрітись;
То ж у дітей і квітів заплющуються очі
До ранку аж, поки сонце не прожене тьму ночі.
ХХХІІ
The Moon
The moon has a face like the clock in the hall;
She shines on thieves on the garden wall,
On streets and fields and harbour quays,
And birdies asleep in the forks of the trees.
The squalling cat and the squeaking mouse,
The howling dog by the door of the house,
The bat that lies in bed at noon,
All love to be out by the light of the moon.
But all of the things that belong to the day
Cuddle to sleep to be out of her way;
And flowers and children close their eyes
Till up in the morning the sun shall arise.
ХХХІІІ
Гойдалка
Чи вам до вподоби на гойдалці летіти
У небеса аж, бездонні й сині?
О, це найкраще з того, що люблять діти,
Й подобається кожній дитині!
Вгору, над тином, а потім ще вище!
І бачу вже, мов на картині,
Річку, й дерева, й корів на пасовищі,
І те все, що діється в долині.
Згори оглядаю всю зелень садову
Й дахи всі, що мають колір хмизу;
Знов я здіймаюсь, і падаю знову; –
Ще раз угору, і ще раз донизу!
ХХХІІІ
The Swing
How do you like to go up in a swing,
Up in the air so blue?
Oh, I do think it the pleasantest thing
Ever a child can do!
Up in the air and over the wall,
Till I can see so wide,
River and trees and cattle and all
Over the countryside--
Till I look down on the garden green,
Down on the roof so brown--
Up in the air I go flying again,
Up in the air and down!
ХХХІV
Вставати час
Ледь розплющив очі сонні –
Пташка вже на підвіконні;
Й та заводить річ таку:
“Спать не соромно, соньку?!”
ХХХІV
Time to Rise
A birdie with a yellow bill
Hopped upon my window sill,
Cocked his shining eye and said:
"Ain't you 'shamed, you sleepy-head!"
ХХХV
Дзеркало ріки
Омиває верби й трави,
В зблисках вся аж до глибин –
О, пісок і гравій!
О, спокійний плин!
Срібні рибки, синь небесна
В лоні вод такі ясні –
Як було б чудесно
Жити там, на дні!
Наші різнобарвні личка
Віддзеркалює вода;
А де глибше, річка
Вже хмурні гойда.
Але варт наморщить вітру
Мерехтливу гладь води,
Як усі вже витре
Тих видінь сліди.
Брижі ширяться кругами –
Й блиск увесь одразу згас,
Так, мов дома, в мами
Згасло б світло враз.
Діти, спокій і терпіння!
Ще хвилинка, мить одна –
Й завмира тремтіння,
Й знову гладь ясна!
ХХХV
Looking-glass River
Smooth it glides upon its travel,
Here a wimple, there a gleam--
O the clean gravel!
O the smooth stream!
Sailing blossoms, silver fishes,
Pave pools as clear as air--
How a child wishes
To live down there!
We can see our colored faces
Floating on the shaken pool
Down in cool places,
Dim and very cool;
Till a wind or water wrinkle,
Dipping marten, plumping trout,
Spreads in a twinkle
And blots all out.
See the rings pursue each other;
All below grows black as night,
Just as if mother
Had blown out the light!
Patience, children, just a minute--
See the spreading circles die;
The stream and all in it
Will clear by-and-by.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію