ХХХVІ
Смачний хліб

Йдіть сюди, в пилюці ніжки!
Я припас вам хліба трішки.
Ось моя кімната,
Де їжа завжди смачна –
Материнка, м’ята,
Тінява сосна.
Й попоївши, залюбки
Почитаємо казки.

ХХХVІ
Fairy Bread

Come up here, O dusty feet!
Here is fairy bread to eat.
Here in my retiring room,
Children, you may dine
On the golden smell of broom
And the shade of pine;
And when you have eaten well,
Fairy stories hear and tell.


ХХХVІІ
З вікна вагона

Швидше ніж відьми, швидше, ніж феї,
Мимо – мости, ниви, парки, алеї;
Й мов ескадрони в шаленстві погоні,
Несуться корови у лузі і коні;
Доли й горби так чергуються щільно,
Наче за вікнами злива суцільна;
Й поки око ще змигне –
Станція вже промайне.

Хлопчик по стежині йде в старій одежині;
Мабуть, шукає він там ягоди ожини;
Бродяга несе свої скромні пожитки;
Ось квіти лугові – напевне, маргаритки;
А он – селянин із возом важким на дорозі,
То ж рухатися швидко вже не в змозі;
Тут ось млин, а там – ріка:
Мить одна – і вже зника!

ХХХVІІ
From a Railway Carriage

Faster than fairies, faster than witches,
Bridges and houses, hedges and ditches;
And charging along like troops in a battle
All through the meadows the horses and cattle:
All of the sights of the hill and the plain
Fly as thick as driving rain;
And ever again, in the wink of an eye,
Painted stations whistle by.

Here is a child who clambers and scrambles,
All by himself and gathering brambles;
Here is a tramp who stands and gazes;
And here is the green for stringing the daisies!
Here is a cart runaway in the road
Lumping along with man and load;
And here is a mill, and there is a river:
Each a glimpse and gone forever!


ХХХVІІІ
Взимку

Заходить сонце взимку рано;
Й знов спати, хоч і пізно встане,
Вже через декілька годин
Йде цей червоний мандарин.

А я при свічці просинаюсь;
Вмиваюсь швидко і вдягаюсь,
Бо холодно – її вогонь
Не зігріває і долонь.

То ж я, щоб не вдягати шубки,
Сідаю грітись біля грубки;
Хоча б, ступи лиш за поріг,
Вивчать краї холодні міг.

Й от няня вже вдягла тепліше;
Й хоч підв’язала шарф тугіше,
Враз перцем став для носа й щік
Мороз – так гостро їх пропік.

На білім тлі слідів бруднота,
І пар при диханні йде з рота;
Й мов цукром всипана земля:
Будинок, сад, ставок, поля.

ХХХVІІІ
Winter-Time

Late lies the wintry sun a-bed,
A frosty, fiery sleepy-head;
Blinks but an hour or two; and then,
A blood-red orange, sets again.

Before the stars have left the skies,
At morning in the dark I rise;
And shivering in my nakedness,
By the cold candle, bathe and dress.

Close by the jolly fire I sit
To warm my frozen bones a bit;
Or with a reindeer-sled, explore
The colder countries round the door.

When to go out, my nurse doth wrap
Me in my comforter and cap;
The cold wind burns my face, and blows
Its frosty pepper up my nose.

Black are my steps on silver sod;
Thick blows my frosty breath abroad;
And tree and house, and hill and lake,
Are frosted like a wedding cake.


ХХХІХ
Сінник

Траву лугову цю поїли роси,
Й росла, вже сягаючи пліч,
Аж поки не зрізали блискучі коси
Й не висушила сонця піч.

Й пахуче сіно тоді привезли
Додому – і враз біля хати
Гірські хребти із нього зросли,
Щоб горцям їх підкоряти.

Гора Кривий Бік і гора Пряміша,
Іржавого Цвяха пік і пік Орла –
Я щасливіший навіть, ніж миша,
Що тут собі притулок знайшла.

О, радість яка на сінник забиратись!
Який же тут простір для гри!
Як весело потім донизу спускатись
Із духмяного сіна гори!

ХХХІХ
The Hayloft

Through all the pleasant meadow-side
The grass grew shoulder-high,
Till the shining scythes went far and wide
And cut it down to dry.

Those green and sweetly smelling crops
They led the waggons home;
And they piled them here in mountain tops
For mountaineers to roam.

Here is Mount Clear, Mount Rusty-Nail,
Mount Eagle and Mount High;--
The mice that in these mountains dwell,
No happier are than I!

Oh, what a joy to clamber there,
Oh, what a place for play,
With the sweet, the dim, the dusty air,
The happy hills of hay!