Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 8
ХХХVІ
Смачний хліб
Йдіть сюди, в пилюці ніжки!
Я припас вам хліба трішки.
Ось моя кімната,
Де їжа завжди смачна –
Материнка, м’ята,
Тінява сосна.
Й попоївши, залюбки
Почитаємо казки.
ХХХVІ
Fairy Bread
Come up here, O dusty feet!
Here is fairy bread to eat.
Here in my retiring room,
Children, you may dine
On the golden smell of broom
And the shade of pine;
And when you have eaten well,
Fairy stories hear and tell.
ХХХVІІ
З вікна вагона
Швидше ніж відьми, швидше, ніж феї,
Мимо – мости, ниви, парки, алеї;
Й мов ескадрони в шаленстві погоні,
Несуться корови у лузі і коні;
Доли й горби так чергуються щільно,
Наче за вікнами злива суцільна;
Й поки око ще змигне –
Станція вже промайне.
Хлопчик по стежині йде в старій одежині;
Мабуть, шукає він там ягоди ожини;
Бродяга несе свої скромні пожитки;
Ось квіти лугові – напевне, маргаритки;
А он – селянин із возом важким на дорозі,
То ж рухатися швидко вже не в змозі;
Тут ось млин, а там – ріка:
Мить одна – і вже зника!
ХХХVІІ
From a Railway Carriage
Faster than fairies, faster than witches,
Bridges and houses, hedges and ditches;
And charging along like troops in a battle
All through the meadows the horses and cattle:
All of the sights of the hill and the plain
Fly as thick as driving rain;
And ever again, in the wink of an eye,
Painted stations whistle by.
Here is a child who clambers and scrambles,
All by himself and gathering brambles;
Here is a tramp who stands and gazes;
And here is the green for stringing the daisies!
Here is a cart runaway in the road
Lumping along with man and load;
And here is a mill, and there is a river:
Each a glimpse and gone forever!
ХХХVІІІ
Взимку
Заходить сонце взимку рано;
Й знов спати, хоч і пізно встане,
Вже через декілька годин
Йде цей червоний мандарин.
А я при свічці просинаюсь;
Вмиваюсь швидко і вдягаюсь,
Бо холодно – її вогонь
Не зігріває і долонь.
То ж я, щоб не вдягати шубки,
Сідаю грітись біля грубки;
Хоча б, ступи лиш за поріг,
Вивчать краї холодні міг.
Й от няня вже вдягла тепліше;
Й хоч підв’язала шарф тугіше,
Враз перцем став для носа й щік
Мороз – так гостро їх пропік.
На білім тлі слідів бруднота,
І пар при диханні йде з рота;
Й мов цукром всипана земля:
Будинок, сад, ставок, поля.
ХХХVІІІ
Winter-Time
Late lies the wintry sun a-bed,
A frosty, fiery sleepy-head;
Blinks but an hour or two; and then,
A blood-red orange, sets again.
Before the stars have left the skies,
At morning in the dark I rise;
And shivering in my nakedness,
By the cold candle, bathe and dress.
Close by the jolly fire I sit
To warm my frozen bones a bit;
Or with a reindeer-sled, explore
The colder countries round the door.
When to go out, my nurse doth wrap
Me in my comforter and cap;
The cold wind burns my face, and blows
Its frosty pepper up my nose.
Black are my steps on silver sod;
Thick blows my frosty breath abroad;
And tree and house, and hill and lake,
Are frosted like a wedding cake.
ХХХІХ
Сінник
Траву лугову цю поїли роси,
Й росла, вже сягаючи пліч,
Аж поки не зрізали блискучі коси
Й не висушила сонця піч.
Й пахуче сіно тоді привезли
Додому – і враз біля хати
Гірські хребти із нього зросли,
Щоб горцям їх підкоряти.
Гора Кривий Бік і гора Пряміша,
Іржавого Цвяха пік і пік Орла –
Я щасливіший навіть, ніж миша,
Що тут собі притулок знайшла.
О, радість яка на сінник забиратись!
Який же тут простір для гри!
Як весело потім донизу спускатись
Із духмяного сіна гори!
ХХХІХ
The Hayloft
Through all the pleasant meadow-side
The grass grew shoulder-high,
Till the shining scythes went far and wide
And cut it down to dry.
Those green and sweetly smelling crops
They led the waggons home;
And they piled them here in mountain tops
For mountaineers to roam.
Here is Mount Clear, Mount Rusty-Nail,
Mount Eagle and Mount High;--
The mice that in these mountains dwell,
No happier are than I!
Oh, what a joy to clamber there,
Oh, what a place for play,
With the sweet, the dim, the dusty air,
The happy hills of hay!
Смачний хліб
Йдіть сюди, в пилюці ніжки!
Я припас вам хліба трішки.
Ось моя кімната,
Де їжа завжди смачна –
Материнка, м’ята,
Тінява сосна.
Й попоївши, залюбки
Почитаємо казки.
ХХХVІ
Fairy Bread
Come up here, O dusty feet!
Here is fairy bread to eat.
Here in my retiring room,
Children, you may dine
On the golden smell of broom
And the shade of pine;
And when you have eaten well,
Fairy stories hear and tell.
ХХХVІІ
З вікна вагона
Швидше ніж відьми, швидше, ніж феї,
Мимо – мости, ниви, парки, алеї;
Й мов ескадрони в шаленстві погоні,
Несуться корови у лузі і коні;
Доли й горби так чергуються щільно,
Наче за вікнами злива суцільна;
Й поки око ще змигне –
Станція вже промайне.
Хлопчик по стежині йде в старій одежині;
Мабуть, шукає він там ягоди ожини;
Бродяга несе свої скромні пожитки;
Ось квіти лугові – напевне, маргаритки;
А он – селянин із возом важким на дорозі,
То ж рухатися швидко вже не в змозі;
Тут ось млин, а там – ріка:
Мить одна – і вже зника!
ХХХVІІ
From a Railway Carriage
Faster than fairies, faster than witches,
Bridges and houses, hedges and ditches;
And charging along like troops in a battle
All through the meadows the horses and cattle:
All of the sights of the hill and the plain
Fly as thick as driving rain;
And ever again, in the wink of an eye,
Painted stations whistle by.
Here is a child who clambers and scrambles,
All by himself and gathering brambles;
Here is a tramp who stands and gazes;
And here is the green for stringing the daisies!
Here is a cart runaway in the road
Lumping along with man and load;
And here is a mill, and there is a river:
Each a glimpse and gone forever!
ХХХVІІІ
Взимку
Заходить сонце взимку рано;
Й знов спати, хоч і пізно встане,
Вже через декілька годин
Йде цей червоний мандарин.
А я при свічці просинаюсь;
Вмиваюсь швидко і вдягаюсь,
Бо холодно – її вогонь
Не зігріває і долонь.
То ж я, щоб не вдягати шубки,
Сідаю грітись біля грубки;
Хоча б, ступи лиш за поріг,
Вивчать краї холодні міг.
Й от няня вже вдягла тепліше;
Й хоч підв’язала шарф тугіше,
Враз перцем став для носа й щік
Мороз – так гостро їх пропік.
На білім тлі слідів бруднота,
І пар при диханні йде з рота;
Й мов цукром всипана земля:
Будинок, сад, ставок, поля.
ХХХVІІІ
Winter-Time
Late lies the wintry sun a-bed,
A frosty, fiery sleepy-head;
Blinks but an hour or two; and then,
A blood-red orange, sets again.
Before the stars have left the skies,
At morning in the dark I rise;
And shivering in my nakedness,
By the cold candle, bathe and dress.
Close by the jolly fire I sit
To warm my frozen bones a bit;
Or with a reindeer-sled, explore
The colder countries round the door.
When to go out, my nurse doth wrap
Me in my comforter and cap;
The cold wind burns my face, and blows
Its frosty pepper up my nose.
Black are my steps on silver sod;
Thick blows my frosty breath abroad;
And tree and house, and hill and lake,
Are frosted like a wedding cake.
ХХХІХ
Сінник
Траву лугову цю поїли роси,
Й росла, вже сягаючи пліч,
Аж поки не зрізали блискучі коси
Й не висушила сонця піч.
Й пахуче сіно тоді привезли
Додому – і враз біля хати
Гірські хребти із нього зросли,
Щоб горцям їх підкоряти.
Гора Кривий Бік і гора Пряміша,
Іржавого Цвяха пік і пік Орла –
Я щасливіший навіть, ніж миша,
Що тут собі притулок знайшла.
О, радість яка на сінник забиратись!
Який же тут простір для гри!
Як весело потім донизу спускатись
Із духмяного сіна гори!
ХХХІХ
The Hayloft
Through all the pleasant meadow-side
The grass grew shoulder-high,
Till the shining scythes went far and wide
And cut it down to dry.
Those green and sweetly smelling crops
They led the waggons home;
And they piled them here in mountain tops
For mountaineers to roam.
Here is Mount Clear, Mount Rusty-Nail,
Mount Eagle and Mount High;--
The mice that in these mountains dwell,
No happier are than I!
Oh, what a joy to clamber there,
Oh, what a place for play,
With the sweet, the dim, the dusty air,
The happy hills of hay!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
