ХL
Прощання із селом

Карета вже біля воріт;
Й хоч ліг на серце смутку гніт,
Прощальну пісню заспівай:
Сільський мій доме, прощавай!

Цей сад, що яблук нам припас,
І хвіртку, що катала нас,
Й город, і хлів не забувай:
Сільський мій доме, прощавай!

Із пам’яті хай не зника
Драбина біля сінника,
Й він сам, де нам був справжній рай:
Сільський мій доме, прощавай!

І ось вже чую скрип коліс;
Й коли в’їздитимемо в ліс,
Ще раз оглянемось давай:
Сільський мій доме, прощавай!

ХL
Farewell to the Farm

The coach is at the door at last;
The eager children, mounting fast
And kissing hands, in chorus sing:
Good-bye, good-bye, to everything!

To house and garden, field and lawn,
The meadow-gates we swang upon,
To pump and stable, tree and swing,
Good-bye, good-bye, to everything!

And fare you well for evermore,
O ladder at the hayloft door,
O hayloft where the cobwebs cling,
Good-bye, good-bye, to everything!

Crack goes the whip, and off we go;
The trees and houses smaller grow;
Last, round the woody turn we sing:
Good-bye, good-bye, to everything!


ХХLІ
Шлях на північний захід

1. Спокійної ночі

Як лампа ставиться на стіл,
Й на все – на сад, на горб, на діл –
Спадає ніч, – це та пора,
Яку так любить дітвора.

В каміні язички вогню
Імли колишуть пелену;
Й обличчя наші в цій імлі
Ясніють на віконнім склі.

В постіль вже час? – Ну що ж, тоді
Ідім, як леви молоді;
Й нелегким буде він для ніг,
Цей шлях, що в темряві проліг.

Прощайте, вся моя рідня,
До ранку завтрашнього дня!
Казки прощайте і пісні,
Що до вподоби так мені!

2. Марш нічних тіней

Надворі вже найчорніша ніч,
І зазирає в шибку вікна,
І в дім повзе, минаючи світло свіч, –
З ним разом гойдається і вона.

Мов бубен, – так серце моє калатає,
Бо тіні кошлаті на мене чигають;
Їх свічка відгонить – і знову вертає;
Зігнувшись, по сходах вони пробігають.

Ось Тінь-ліліпут, а там – Тінь-циклоп.
Де сховок знайти від цих тіней страшних?
Вслухаюся у їхні кроки: топ, топ, топ; –
Й сама Ніч – попереду них!

3. В порту

Від страху лиш тоді звільнивсь,
Коли у спальні опинивсь:
Хоч і навпомацки, в імлі –
Тут я в безпеці і теплі.

Найперше двері я замкнув,
А потім у постіль пірнув,
Щасливий, що хоч перед сном
Залишив тіні за вікном.

Доноситься легенький стук –
І кроків маминих то звук;
Але уже за мить одну
Я потрапляю в Царство Сну.

ХХLІ
North-west Passage

1. Good-night

Then the bright lamp is carried in,
The sunless hours again begin;
O'er all without, in field and lane,
The haunted night returns again.

Now we behold the embers flee
About the firelit hearth; and see
Our faces painted as we pass,
Like pictures, on the window glass.

Must we to bed indeed? Well then,
Let us arise and go like men,
And face with an undaunted tread
The long black passage up to bed.

Farewell, O brother, sister, sire!
O pleasant party round the fire!
The songs you sing, the tales you tell,
Till far to-morrow, fare you well!

2. Shadow March

All around the house is the jet-black night;
It stares through the window-pane;
It crawls in the corners, hiding from the light,
And it moves with the moving flame.

Now my little heart goes a beating like a drum,
With the breath of the Bogies in my hair;
And all around the candle and the crooked shadows come,
And go marching along up the stair.

The shadow of the balusters, the shadow of the lamp,
The shadow of the child that goes to bed--
All the wicked shadows coming tramp, tramp, tramp,
With the black night overhead.

3. In Port

Last, to the chamber where I lie
My fearful footsteps patter nigh,
And come out from the cold and gloom
Into my warm and cheerful room.

There, safe arrived, we turn about
To keep the coming shadows out,
And close the happy door at last
On all the perils that we past.

Then, when mamma goes by to bed,
She shall come in with tip-toe tread,
And see me lying warm and fast
And in the land of Nod at last.