ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Дитячі пацьорки
Не цурайтеся водиці

Марширують каченята,
індичата, гусенята –
поспішають до водички
вмити дзьобики у річці.
Умиваються й звірята:
лисенята і зайчата,
ось і дядечко ведмідь
суне митися убрід.
Тільки свинки – от ледаща –
не вмиваються нізащо.
Недарма сміється татко:
«Ти замурзане пацятко!»
Хто цурається водиці –
тому сон гидкий насниться,
тож вмивайтеся, малята, –
хай цвіте на личку свято!


Скільки хлоп’яток?

Гнат, Остап, Данило – славні імена.
А хлоп’яток скільки? – загадка складна.
– Сміх та й годі: скільки? – Троє! – скаже всяк:
порахуй спочатку, можна і навспак.

Та сміятись рано й тішитись дарма –
істини у вашій логіці нема:
двоє тут хлоп’яток – це Остапчик Гнат
і Данилко-родич з прізвищем Остап.


Медвідь

Влітку зранку й на обід
медом ласує ведмідь,
а узимку клишоногий
не вилазить із берлоги.
Сни солодкі у ведмедя –
лапи з літа пахнуть медом:
у берлозі на канапі
цілу зиму смокче лапи.


Лев

Скаже не лише казкар,
хто у звірів бог і цар –
знає і дитя мале:
цар у лісі – грізний лев.


Акровірші з назвами міст

***

Кий давно у захваті прорік:
Ич, яка перлина на Дніпрі,
Їй Хрещатик буде до лиця
В золоті столичного вінця!

***
Лев у брамі міста* не дріма,
Ь (знак м’який у назві – недарма),
Віковічні мури-вартові,
І Високий Замок угорі –
Вас у гості кличе древній… (Львів)


***
Живописне, мальовниче,
Облюбоване містечко**
Всіх у гості радо кличе –
Коло Львова недалечко.
Вам цікаво? – то скоріше!
А куди? – по назві з вірша.

_______
*зображення на гербі міста
**Рідне місто автора





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-26 21:43:29
Переглядів сторінки твору 3105
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 22:00:03 ]
Коли людина талановита, то вона може зрушити гори!
Дякую за чудові вірші для малят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 22:20:54 ]
Дуже люблю гори:))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-26 23:00:22 ]
Мирослав - малечі
казочки лелечі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 09:05:59 ]
Нам з Вами, Ігоре, (за віком) саме до речі розповідати казочки малечі.:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 04:21:44 ]
Таке враження, що у Львові кожен другий житель - поет. А віршики чудові, проти тих, що, часом у книжках, чи букварях. Легко читаються і змістовні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 09:08:41 ]
Дякую за враження, Вячеславе!
Як казав один політик: "Я не перший, але й не другий":))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-27 14:19:05 ]
Отож, начебто инший жанр, ще незвіданий, але коли береться майстер, то виходить зворушливо і гарно. Відчуваються флюїди добрости в рядках і між ними. Вітаю, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 19:18:14 ]
Дякую за відвідини у новому році, друже! А той инший жанр мені близький ще з раннього дитинства мого старшого внука, який тепер вже на голову вищий від мене:)
Теплий коментар...Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-27 17:09:50 ]
Випробую, Мирославе, твої вірші для дітей на своєму найменшому. (Не буду щодо меншого уточнювати - нехай думають люди, що я ще дуже молодий):)). Але упевнений, що ці вірші хлопцеві сподобаються дуже - як і мені. А ще - чудово, що прославляєш ріне містечко. Не пригадаю, чи хтось з авторів робив це в жанрі акровіршів до тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 19:22:09 ]
Я теж, Богдане, випробовую їх на своїх менших (а тепер скажу тихо, щоб інші колеги не чули:)) - внуках.
Дякую за теплі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 22:37:38 ]
Уподобала акровірші, з любов'ю вони до міст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 16:40:56 ]
...і до дітей:))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 11:08:53 ]
Дитячі вірші принесли мені призабуту радість неповторних днів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 16:42:17 ]
Це тепер, Вікторе, одна з наших призабутих радостей...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 14:52:24 ]
Добре, коли поет знає дитячий світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 16:43:33 ]
Бачимо тепер цей світ очима наших внуків...
Уклін!