VІІІ
Армії у вогні

Освітлюють вулицю вже ліхтарі;
Дня шум поступово стихає в дворі;
Повільно згущаючись, вечора мла
На все – і будинки, й дерева – лягла.

Червоний вогонь, що горить у каміні,
Кидає свій відблиск на стелю, на стіни,
Так, наче він грає там з кимось у жмурки,
Де світяться тьмяно книжок палітурки.

Ввижається місто в огню глибині,
Й на приступ йдуть армії, мов на війні;
Як полум’я вже ледь жарини торкає –
Тоді й те видіння одразу зникає;

Та знов, як сильніше вогонь спалахне,
Примарне те місто очам він верне;
Й ті армії знов марширують примарні,
Й на приступ ідуть, хоч і спроби ці марні.

Узнать би, куди всі ці армії йдуть,
До того, як зблиски вогню всі замруть;
Й зруйнується – що то за місто прекрасне,
Коли у каміні вогонь зовсім згасне!

VІІІ
Armies in the Fire

The lamps now glitter down the street;
Faintly sound the falling feet;
And the blue even slowly falls
About the garden trees and walls.

Now in the falling of the gloom
The red fire paints the empty room:
And warmly on the roof it looks,
And flickers on the back of books.

Armies march by tower and spire
Of cities blazing, in the fire;--
Till as I gaze with staring eyes,
The armies fall, the lustre dies.

Then once again the glow returns;
Again the phantom city burns;
And down the red-hot valley, lo!
The phantom armies marching go!

Blinking embers, tell me true
Where are those armies marching to,
And what the burning city is
That crumbles in your furnaces!


ІХ
Маленька країна

Коли один лишаюсь дома
Й заполонять нудьга і втома,
То слід заплющити лиш очі –
Й по небу плаваю охоче;
Й, оглянувши все навкруги,
Прямую до Країни Гри.
В тій чарівній країні всюди
Стрічаються маленькі люди;
За море там – калюжа тепла,
Дерева ж – конюшини стебла,
А листя на калюжнім тлі –
То вже маленькі кораблі.
Й там у трави постіль
Й вітерця шептання
Волохатий Джміль
Шле своє дзижчання.

В тому лісі з трав і м’яти
Можна довго мандрувати;
Муху й павука стрічаєш,
І мурах там помічаєш,
Що несуть у лапках тюки
(Лапки їм – і ноги, й руки);
На щавель залізти можу
Й там знайти корівку божу;
Й іще довго споглядати
З його трості,
Як будуть ластівки кружляти
У високості.
В небі ж сонечко ясне –
Й не знайде вже тут мене.

Довго йшов би, аж до смерку,
Доки, наче у люстерку,
Не побачив і джмеля,
І себе, мов немовля, –
Бо змалів, і навіть дуже –
Біля теплої калюжі;
І туди ж листок прибився,
Де якраз я опинився;
На цей човник я піднявсь
І у плавання подавсь.

Й крихітні чиїсь очиці
З прибережної травиці
Плавання це споглядали
Й подиву вже не ховали.
З тих істот в зелені шати
Одні вбрані – й це солдати;
Інші ж – різнокольорові:
Чорні, голубі, бордові;
Декотрі ще й крильця мали –
Й смирними всі виглядали.

Як розплющив очі знову –
Бачу іншу вже обнову:
Голі стіни стометрові,
Ручки в дверях двопудові;
На стільцях сидять гіганти –
Зашивають якесь дрантя,
Нісенітниці верзуть,
Й пити чай мене вже звуть. –
О, як я бажав би –
Й за це все віддав би –
Пливти знов по калюжі-морю
І по стеблині дертись вгору;
Ну, а додому повертатись
Лишень, щоб відсипатись.

ІХ
The Little Land

When at home alone I sit
And am very tired of it,
I have just to shut my eyes
To go sailing through the skies--
To go sailing far away
To the pleasant Land of Play;
To the fairy land afar
Where the Little People are;
Where the clover-tops are trees,
And the rain-pools are the seas,
And the leaves, like little ships,
Sail about on tiny trips;
And above the Daisy tree
Through the grasses,
High o'erhead the Bumble Bee
Hums and passes.

In that forest to and fro
I can wander, I can go;
See the spider and the fly,
And the ants go marching by,
Carrying parcels with their feet
Down the green and grassy street.
I can in the sorrel sit
Where the ladybird alit.
I can climb the jointed grass
And on high
See the greater swallows pass
In the sky,
And the round sun rolling by
Heeding no such things as I.

Through that forest I can pass
Till, as in a looking-glass,
Humming fly and daisy tree
And my tiny self I see,
Painted very clear and neat
On the rain-pool at my feet.
Should a leaflet come to land
Drifting near to where I stand,
Straight I'll board that tiny boat
Round the rain-pool sea to float.

Little thoughtful creatures sit
On the grassy coasts of it;
Little things with lovely eyes
See me sailing with surprise.
Some are clad in armour green--
(These have sure to battle been!)--
Some are pied with ev'ry hue,
Black and crimson, gold and blue;
Some have wings and swift are gone;--
But they all look kindly on.

When my eyes I once again
Open, and see all things plain:
High bare walls, great bare floor;
Great big knobs on drawer and door;
Great big people perched on chairs,
Stitching tucks and mending tears,
Each a hill that I could climb,
And talking nonsense all the time--
O dear me,
That I could be
A sailor on a the rain-pool sea,
A climber in the clover tree,
And just come back a sleepy-head,
Late at night to go to bed.