Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.30
00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.
Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.
Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід
2026.06.29
17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.
Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.
Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я
2026.06.29
14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ
Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис
2026.06.29
13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.
Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.
Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі
2026.06.29
12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.06.29
10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.
Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.
Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,
2026.06.29
10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб
2026.06.29
07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.
2026.06.28
22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні
збав мене, мила сюзі, збав мене
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні
збав мене, мила сюзі, збав мене
2026.06.28
21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.06.28
20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.
Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.
Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
2026.06.28
15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
2026.06.28
15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку
2026.06.28
15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.
Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.
Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п
2026.06.28
13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
2026.06.28
10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 13
Дні в саду
І
Ніч і день
Дня завершується путь
Й денна вся робота,
Й на спочинок усі йдуть
В сутінок ворота.
Осяйнувся небокруг,
На весь двір вже тіні;
Потемнілі поле й луг
Скніють в самотині.
Сонні очка в квіточок,
Діти сплять у ліжку;
Тьмяним блиском світлячок
Скроплює доріжку.
А в будинку уже всім
Світить тільки свічка;
Ляжуть спати – й двері в нім
Замикає нічка.
Й ось ознака перша дня
В небі зародилась,
І одразу вся пташня
Саду пробудилась.
Й барви усе більш ясні
На палітрі ранку;
Ґвалт горобчика в вікні
Розбудив служанку.
Й, позіхнувши, та за мить
Двері відчиняє
Й на росі, що скрізь іскрить,
Погляд зупиняє.
Сад від сяйва золотий,
Як не раз бувало;
В блиску, він був теж такий,
Перш, ніж тьма сховала.
Його сяйним покидав
Вчора при смерканні; –
Тим же він очам представ
І при дня сіянні.
Вся трава в нім, весь бузок,
Всяка тут стежинка,
Кожна із його квіток,
Будь-яка росинка –
“Встань! – гукають,– день настав!
Досить уже спати!
І для ігор, і для справ
Друзів йди стрічати!”
Garden Days
І
Night and Day
When the golden day is done,
Through the closing portal,
Child and garden, Flower and sun,
Vanish all things mortal.
As the blinding shadows fall
As the rays diminish,
Under evening's cloak they all
Roll away and vanish.
Garden darkened, daisy shut,
Child in bed, they slumber--
Glow-worm in the hallway rut,
Mice among the lumber.
In the darkness houses shine,
Parents move the candles;
Till on all the night divine
Turns the bedroom handles.
Till at last the day begins
In the east a-breaking,
In the hedges and the whins
Sleeping birds a-waking.
In the darkness shapes of things,
Houses, trees and hedges,
Clearer grow; and sparrow's wings
Beat on window ledges.
These shall wake the yawning maid;
She the door shall open--
Finding dew on garden glade
And the morning broken.
There my garden grows again
Green and rosy painted,
As at eve behind the pane
From my eyes it fainted.
Just as it was shut away,
Toy-like, in the even,
Here I see it glow with day
Under glowing heaven.
Every path and every plot,
Every blush of roses,
Every blue forget-me-not
Where the dew reposes,
"Up!" they cry, "the day is come
On the smiling valleys:
We have beat the morning drum;
Playmate, join your allies!"
ІІ
Яєчка в гнізді
Пташок тут весь день
Не мовкнуть горлянки,
Де лавра віт шатро
Подібне до альтанки.
Й там, у розвилці гілок
Примостилось гніздечко,
І пташка в нім гріє голубі
Чотири яєчка.
Як же любо нам, їх
Споглядаючи, знати,
Що сплять у яєчках цих
Малі пташенята.
Шкаралупу крихку
Вони скоро покинуть,
А потім і в неба вись
Із піснями полинуть.
Роками ведемо ми лік,
Вони ж – місяцями;
Й невдовзі бути в небі їм
Плавцями і співцями.
Й хоч раніш на цей світ
Ми зуміли явитись –
Не зможемо більше ось так
Зверху на птахів дивитись.
У радісній метушні,
Із щебетом і свистом
Кружлятимуть і ці птахи
Над лавром тінистим.
І хоч мудріші ми за них,
І вміємо розмовляти –
Та змушені пішки усе ж,
Коли гуляємо, чвалати.
ІІ
Nest Eggs
Birds all the summer day
Flutter and quarrel
Here in the arbour-like
Tent of the laurel.
Here in the fork
The brown nest is seated;
For little blue eggs
The mother keeps heated.
While we stand watching her
Staring like gabies,
Safe in each egg are the
Bird's little babies.
Soon the frail eggs they shall
Chip, and upspringing
Make all the April woods
Merry with singing.
Younger than we are,
O children, and frailer,
Soon in the blue air they'll be,
Singer and sailor.
We, so much older,
Taller and stronger,
We shall look down on the
Birdies no longer.
They shall go flying
With musical speeches
High overhead in the
Tops of the beeches.
In spite of our wisdom
And sensible talking,
We on our feet must go
Plodding and walking.
І
Ніч і день
Дня завершується путь
Й денна вся робота,
Й на спочинок усі йдуть
В сутінок ворота.
Осяйнувся небокруг,
На весь двір вже тіні;
Потемнілі поле й луг
Скніють в самотині.
Сонні очка в квіточок,
Діти сплять у ліжку;
Тьмяним блиском світлячок
Скроплює доріжку.
А в будинку уже всім
Світить тільки свічка;
Ляжуть спати – й двері в нім
Замикає нічка.
Й ось ознака перша дня
В небі зародилась,
І одразу вся пташня
Саду пробудилась.
Й барви усе більш ясні
На палітрі ранку;
Ґвалт горобчика в вікні
Розбудив служанку.
Й, позіхнувши, та за мить
Двері відчиняє
Й на росі, що скрізь іскрить,
Погляд зупиняє.
Сад від сяйва золотий,
Як не раз бувало;
В блиску, він був теж такий,
Перш, ніж тьма сховала.
Його сяйним покидав
Вчора при смерканні; –
Тим же він очам представ
І при дня сіянні.
Вся трава в нім, весь бузок,
Всяка тут стежинка,
Кожна із його квіток,
Будь-яка росинка –
“Встань! – гукають,– день настав!
Досить уже спати!
І для ігор, і для справ
Друзів йди стрічати!”
Garden Days
І
Night and Day
When the golden day is done,
Through the closing portal,
Child and garden, Flower and sun,
Vanish all things mortal.
As the blinding shadows fall
As the rays diminish,
Under evening's cloak they all
Roll away and vanish.
Garden darkened, daisy shut,
Child in bed, they slumber--
Glow-worm in the hallway rut,
Mice among the lumber.
In the darkness houses shine,
Parents move the candles;
Till on all the night divine
Turns the bedroom handles.
Till at last the day begins
In the east a-breaking,
In the hedges and the whins
Sleeping birds a-waking.
In the darkness shapes of things,
Houses, trees and hedges,
Clearer grow; and sparrow's wings
Beat on window ledges.
These shall wake the yawning maid;
She the door shall open--
Finding dew on garden glade
And the morning broken.
There my garden grows again
Green and rosy painted,
As at eve behind the pane
From my eyes it fainted.
Just as it was shut away,
Toy-like, in the even,
Here I see it glow with day
Under glowing heaven.
Every path and every plot,
Every blush of roses,
Every blue forget-me-not
Where the dew reposes,
"Up!" they cry, "the day is come
On the smiling valleys:
We have beat the morning drum;
Playmate, join your allies!"
ІІ
Яєчка в гнізді
Пташок тут весь день
Не мовкнуть горлянки,
Де лавра віт шатро
Подібне до альтанки.
Й там, у розвилці гілок
Примостилось гніздечко,
І пташка в нім гріє голубі
Чотири яєчка.
Як же любо нам, їх
Споглядаючи, знати,
Що сплять у яєчках цих
Малі пташенята.
Шкаралупу крихку
Вони скоро покинуть,
А потім і в неба вись
Із піснями полинуть.
Роками ведемо ми лік,
Вони ж – місяцями;
Й невдовзі бути в небі їм
Плавцями і співцями.
Й хоч раніш на цей світ
Ми зуміли явитись –
Не зможемо більше ось так
Зверху на птахів дивитись.
У радісній метушні,
Із щебетом і свистом
Кружлятимуть і ці птахи
Над лавром тінистим.
І хоч мудріші ми за них,
І вміємо розмовляти –
Та змушені пішки усе ж,
Коли гуляємо, чвалати.
ІІ
Nest Eggs
Birds all the summer day
Flutter and quarrel
Here in the arbour-like
Tent of the laurel.
Here in the fork
The brown nest is seated;
For little blue eggs
The mother keeps heated.
While we stand watching her
Staring like gabies,
Safe in each egg are the
Bird's little babies.
Soon the frail eggs they shall
Chip, and upspringing
Make all the April woods
Merry with singing.
Younger than we are,
O children, and frailer,
Soon in the blue air they'll be,
Singer and sailor.
We, so much older,
Taller and stronger,
We shall look down on the
Birdies no longer.
They shall go flying
With musical speeches
High overhead in the
Tops of the beeches.
In spite of our wisdom
And sensible talking,
We on our feet must go
Plodding and walking.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
