Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
2026.05.15
09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
2026.05.15
09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА
На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать
2026.05.15
09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
2026.05.15
07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 13
Дні в саду
І
Ніч і день
Дня завершується путь
Й денна вся робота,
Й на спочинок усі йдуть
В сутінок ворота.
Осяйнувся небокруг,
На весь двір вже тіні;
Потемнілі поле й луг
Скніють в самотині.
Сонні очка в квіточок,
Діти сплять у ліжку;
Тьмяним блиском світлячок
Скроплює доріжку.
А в будинку уже всім
Світить тільки свічка;
Ляжуть спати – й двері в нім
Замикає нічка.
Й ось ознака перша дня
В небі зародилась,
І одразу вся пташня
Саду пробудилась.
Й барви усе більш ясні
На палітрі ранку;
Ґвалт горобчика в вікні
Розбудив служанку.
Й, позіхнувши, та за мить
Двері відчиняє
Й на росі, що скрізь іскрить,
Погляд зупиняє.
Сад від сяйва золотий,
Як не раз бувало;
В блиску, він був теж такий,
Перш, ніж тьма сховала.
Його сяйним покидав
Вчора при смерканні; –
Тим же він очам представ
І при дня сіянні.
Вся трава в нім, весь бузок,
Всяка тут стежинка,
Кожна із його квіток,
Будь-яка росинка –
“Встань! – гукають,– день настав!
Досить уже спати!
І для ігор, і для справ
Друзів йди стрічати!”
Garden Days
І
Night and Day
When the golden day is done,
Through the closing portal,
Child and garden, Flower and sun,
Vanish all things mortal.
As the blinding shadows fall
As the rays diminish,
Under evening's cloak they all
Roll away and vanish.
Garden darkened, daisy shut,
Child in bed, they slumber--
Glow-worm in the hallway rut,
Mice among the lumber.
In the darkness houses shine,
Parents move the candles;
Till on all the night divine
Turns the bedroom handles.
Till at last the day begins
In the east a-breaking,
In the hedges and the whins
Sleeping birds a-waking.
In the darkness shapes of things,
Houses, trees and hedges,
Clearer grow; and sparrow's wings
Beat on window ledges.
These shall wake the yawning maid;
She the door shall open--
Finding dew on garden glade
And the morning broken.
There my garden grows again
Green and rosy painted,
As at eve behind the pane
From my eyes it fainted.
Just as it was shut away,
Toy-like, in the even,
Here I see it glow with day
Under glowing heaven.
Every path and every plot,
Every blush of roses,
Every blue forget-me-not
Where the dew reposes,
"Up!" they cry, "the day is come
On the smiling valleys:
We have beat the morning drum;
Playmate, join your allies!"
ІІ
Яєчка в гнізді
Пташок тут весь день
Не мовкнуть горлянки,
Де лавра віт шатро
Подібне до альтанки.
Й там, у розвилці гілок
Примостилось гніздечко,
І пташка в нім гріє голубі
Чотири яєчка.
Як же любо нам, їх
Споглядаючи, знати,
Що сплять у яєчках цих
Малі пташенята.
Шкаралупу крихку
Вони скоро покинуть,
А потім і в неба вись
Із піснями полинуть.
Роками ведемо ми лік,
Вони ж – місяцями;
Й невдовзі бути в небі їм
Плавцями і співцями.
Й хоч раніш на цей світ
Ми зуміли явитись –
Не зможемо більше ось так
Зверху на птахів дивитись.
У радісній метушні,
Із щебетом і свистом
Кружлятимуть і ці птахи
Над лавром тінистим.
І хоч мудріші ми за них,
І вміємо розмовляти –
Та змушені пішки усе ж,
Коли гуляємо, чвалати.
ІІ
Nest Eggs
Birds all the summer day
Flutter and quarrel
Here in the arbour-like
Tent of the laurel.
Here in the fork
The brown nest is seated;
For little blue eggs
The mother keeps heated.
While we stand watching her
Staring like gabies,
Safe in each egg are the
Bird's little babies.
Soon the frail eggs they shall
Chip, and upspringing
Make all the April woods
Merry with singing.
Younger than we are,
O children, and frailer,
Soon in the blue air they'll be,
Singer and sailor.
We, so much older,
Taller and stronger,
We shall look down on the
Birdies no longer.
They shall go flying
With musical speeches
High overhead in the
Tops of the beeches.
In spite of our wisdom
And sensible talking,
We on our feet must go
Plodding and walking.
І
Ніч і день
Дня завершується путь
Й денна вся робота,
Й на спочинок усі йдуть
В сутінок ворота.
Осяйнувся небокруг,
На весь двір вже тіні;
Потемнілі поле й луг
Скніють в самотині.
Сонні очка в квіточок,
Діти сплять у ліжку;
Тьмяним блиском світлячок
Скроплює доріжку.
А в будинку уже всім
Світить тільки свічка;
Ляжуть спати – й двері в нім
Замикає нічка.
Й ось ознака перша дня
В небі зародилась,
І одразу вся пташня
Саду пробудилась.
Й барви усе більш ясні
На палітрі ранку;
Ґвалт горобчика в вікні
Розбудив служанку.
Й, позіхнувши, та за мить
Двері відчиняє
Й на росі, що скрізь іскрить,
Погляд зупиняє.
Сад від сяйва золотий,
Як не раз бувало;
В блиску, він був теж такий,
Перш, ніж тьма сховала.
Його сяйним покидав
Вчора при смерканні; –
Тим же він очам представ
І при дня сіянні.
Вся трава в нім, весь бузок,
Всяка тут стежинка,
Кожна із його квіток,
Будь-яка росинка –
“Встань! – гукають,– день настав!
Досить уже спати!
І для ігор, і для справ
Друзів йди стрічати!”
Garden Days
І
Night and Day
When the golden day is done,
Through the closing portal,
Child and garden, Flower and sun,
Vanish all things mortal.
As the blinding shadows fall
As the rays diminish,
Under evening's cloak they all
Roll away and vanish.
Garden darkened, daisy shut,
Child in bed, they slumber--
Glow-worm in the hallway rut,
Mice among the lumber.
In the darkness houses shine,
Parents move the candles;
Till on all the night divine
Turns the bedroom handles.
Till at last the day begins
In the east a-breaking,
In the hedges and the whins
Sleeping birds a-waking.
In the darkness shapes of things,
Houses, trees and hedges,
Clearer grow; and sparrow's wings
Beat on window ledges.
These shall wake the yawning maid;
She the door shall open--
Finding dew on garden glade
And the morning broken.
There my garden grows again
Green and rosy painted,
As at eve behind the pane
From my eyes it fainted.
Just as it was shut away,
Toy-like, in the even,
Here I see it glow with day
Under glowing heaven.
Every path and every plot,
Every blush of roses,
Every blue forget-me-not
Where the dew reposes,
"Up!" they cry, "the day is come
On the smiling valleys:
We have beat the morning drum;
Playmate, join your allies!"
ІІ
Яєчка в гнізді
Пташок тут весь день
Не мовкнуть горлянки,
Де лавра віт шатро
Подібне до альтанки.
Й там, у розвилці гілок
Примостилось гніздечко,
І пташка в нім гріє голубі
Чотири яєчка.
Як же любо нам, їх
Споглядаючи, знати,
Що сплять у яєчках цих
Малі пташенята.
Шкаралупу крихку
Вони скоро покинуть,
А потім і в неба вись
Із піснями полинуть.
Роками ведемо ми лік,
Вони ж – місяцями;
Й невдовзі бути в небі їм
Плавцями і співцями.
Й хоч раніш на цей світ
Ми зуміли явитись –
Не зможемо більше ось так
Зверху на птахів дивитись.
У радісній метушні,
Із щебетом і свистом
Кружлятимуть і ці птахи
Над лавром тінистим.
І хоч мудріші ми за них,
І вміємо розмовляти –
Та змушені пішки усе ж,
Коли гуляємо, чвалати.
ІІ
Nest Eggs
Birds all the summer day
Flutter and quarrel
Here in the arbour-like
Tent of the laurel.
Here in the fork
The brown nest is seated;
For little blue eggs
The mother keeps heated.
While we stand watching her
Staring like gabies,
Safe in each egg are the
Bird's little babies.
Soon the frail eggs they shall
Chip, and upspringing
Make all the April woods
Merry with singing.
Younger than we are,
O children, and frailer,
Soon in the blue air they'll be,
Singer and sailor.
We, so much older,
Taller and stronger,
We shall look down on the
Birdies no longer.
They shall go flying
With musical speeches
High overhead in the
Tops of the beeches.
In spite of our wisdom
And sensible talking,
We on our feet must go
Plodding and walking.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
