Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
2026.08.16
11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки
(Минуло двадцять років.)
Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід
2026.08.16
06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
2026.08.15
23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
2026.08.15
23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
2026.08.15
21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
2026.08.15
20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
2026.08.15
19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
2026.08.15
14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
2026.08.15
13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
2026.08.15
13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
2026.08.15
12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
2026.08.15
10:22
Нова зоря над попелищем
Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.
2026.08.15
07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 13
Дні в саду
І
Ніч і день
Дня завершується путь
Й денна вся робота,
Й на спочинок усі йдуть
В сутінок ворота.
Осяйнувся небокруг,
На весь двір вже тіні;
Потемнілі поле й луг
Скніють в самотині.
Сонні очка в квіточок,
Діти сплять у ліжку;
Тьмяним блиском світлячок
Скроплює доріжку.
А в будинку уже всім
Світить тільки свічка;
Ляжуть спати – й двері в нім
Замикає нічка.
Й ось ознака перша дня
В небі зародилась,
І одразу вся пташня
Саду пробудилась.
Й барви усе більш ясні
На палітрі ранку;
Ґвалт горобчика в вікні
Розбудив служанку.
Й, позіхнувши, та за мить
Двері відчиняє
Й на росі, що скрізь іскрить,
Погляд зупиняє.
Сад від сяйва золотий,
Як не раз бувало;
В блиску, він був теж такий,
Перш, ніж тьма сховала.
Його сяйним покидав
Вчора при смерканні; –
Тим же він очам представ
І при дня сіянні.
Вся трава в нім, весь бузок,
Всяка тут стежинка,
Кожна із його квіток,
Будь-яка росинка –
“Встань! – гукають,– день настав!
Досить уже спати!
І для ігор, і для справ
Друзів йди стрічати!”
Garden Days
І
Night and Day
When the golden day is done,
Through the closing portal,
Child and garden, Flower and sun,
Vanish all things mortal.
As the blinding shadows fall
As the rays diminish,
Under evening's cloak they all
Roll away and vanish.
Garden darkened, daisy shut,
Child in bed, they slumber--
Glow-worm in the hallway rut,
Mice among the lumber.
In the darkness houses shine,
Parents move the candles;
Till on all the night divine
Turns the bedroom handles.
Till at last the day begins
In the east a-breaking,
In the hedges and the whins
Sleeping birds a-waking.
In the darkness shapes of things,
Houses, trees and hedges,
Clearer grow; and sparrow's wings
Beat on window ledges.
These shall wake the yawning maid;
She the door shall open--
Finding dew on garden glade
And the morning broken.
There my garden grows again
Green and rosy painted,
As at eve behind the pane
From my eyes it fainted.
Just as it was shut away,
Toy-like, in the even,
Here I see it glow with day
Under glowing heaven.
Every path and every plot,
Every blush of roses,
Every blue forget-me-not
Where the dew reposes,
"Up!" they cry, "the day is come
On the smiling valleys:
We have beat the morning drum;
Playmate, join your allies!"
ІІ
Яєчка в гнізді
Пташок тут весь день
Не мовкнуть горлянки,
Де лавра віт шатро
Подібне до альтанки.
Й там, у розвилці гілок
Примостилось гніздечко,
І пташка в нім гріє голубі
Чотири яєчка.
Як же любо нам, їх
Споглядаючи, знати,
Що сплять у яєчках цих
Малі пташенята.
Шкаралупу крихку
Вони скоро покинуть,
А потім і в неба вись
Із піснями полинуть.
Роками ведемо ми лік,
Вони ж – місяцями;
Й невдовзі бути в небі їм
Плавцями і співцями.
Й хоч раніш на цей світ
Ми зуміли явитись –
Не зможемо більше ось так
Зверху на птахів дивитись.
У радісній метушні,
Із щебетом і свистом
Кружлятимуть і ці птахи
Над лавром тінистим.
І хоч мудріші ми за них,
І вміємо розмовляти –
Та змушені пішки усе ж,
Коли гуляємо, чвалати.
ІІ
Nest Eggs
Birds all the summer day
Flutter and quarrel
Here in the arbour-like
Tent of the laurel.
Here in the fork
The brown nest is seated;
For little blue eggs
The mother keeps heated.
While we stand watching her
Staring like gabies,
Safe in each egg are the
Bird's little babies.
Soon the frail eggs they shall
Chip, and upspringing
Make all the April woods
Merry with singing.
Younger than we are,
O children, and frailer,
Soon in the blue air they'll be,
Singer and sailor.
We, so much older,
Taller and stronger,
We shall look down on the
Birdies no longer.
They shall go flying
With musical speeches
High overhead in the
Tops of the beeches.
In spite of our wisdom
And sensible talking,
We on our feet must go
Plodding and walking.
І
Ніч і день
Дня завершується путь
Й денна вся робота,
Й на спочинок усі йдуть
В сутінок ворота.
Осяйнувся небокруг,
На весь двір вже тіні;
Потемнілі поле й луг
Скніють в самотині.
Сонні очка в квіточок,
Діти сплять у ліжку;
Тьмяним блиском світлячок
Скроплює доріжку.
А в будинку уже всім
Світить тільки свічка;
Ляжуть спати – й двері в нім
Замикає нічка.
Й ось ознака перша дня
В небі зародилась,
І одразу вся пташня
Саду пробудилась.
Й барви усе більш ясні
На палітрі ранку;
Ґвалт горобчика в вікні
Розбудив служанку.
Й, позіхнувши, та за мить
Двері відчиняє
Й на росі, що скрізь іскрить,
Погляд зупиняє.
Сад від сяйва золотий,
Як не раз бувало;
В блиску, він був теж такий,
Перш, ніж тьма сховала.
Його сяйним покидав
Вчора при смерканні; –
Тим же він очам представ
І при дня сіянні.
Вся трава в нім, весь бузок,
Всяка тут стежинка,
Кожна із його квіток,
Будь-яка росинка –
“Встань! – гукають,– день настав!
Досить уже спати!
І для ігор, і для справ
Друзів йди стрічати!”
Garden Days
І
Night and Day
When the golden day is done,
Through the closing portal,
Child and garden, Flower and sun,
Vanish all things mortal.
As the blinding shadows fall
As the rays diminish,
Under evening's cloak they all
Roll away and vanish.
Garden darkened, daisy shut,
Child in bed, they slumber--
Glow-worm in the hallway rut,
Mice among the lumber.
In the darkness houses shine,
Parents move the candles;
Till on all the night divine
Turns the bedroom handles.
Till at last the day begins
In the east a-breaking,
In the hedges and the whins
Sleeping birds a-waking.
In the darkness shapes of things,
Houses, trees and hedges,
Clearer grow; and sparrow's wings
Beat on window ledges.
These shall wake the yawning maid;
She the door shall open--
Finding dew on garden glade
And the morning broken.
There my garden grows again
Green and rosy painted,
As at eve behind the pane
From my eyes it fainted.
Just as it was shut away,
Toy-like, in the even,
Here I see it glow with day
Under glowing heaven.
Every path and every plot,
Every blush of roses,
Every blue forget-me-not
Where the dew reposes,
"Up!" they cry, "the day is come
On the smiling valleys:
We have beat the morning drum;
Playmate, join your allies!"
ІІ
Яєчка в гнізді
Пташок тут весь день
Не мовкнуть горлянки,
Де лавра віт шатро
Подібне до альтанки.
Й там, у розвилці гілок
Примостилось гніздечко,
І пташка в нім гріє голубі
Чотири яєчка.
Як же любо нам, їх
Споглядаючи, знати,
Що сплять у яєчках цих
Малі пташенята.
Шкаралупу крихку
Вони скоро покинуть,
А потім і в неба вись
Із піснями полинуть.
Роками ведемо ми лік,
Вони ж – місяцями;
Й невдовзі бути в небі їм
Плавцями і співцями.
Й хоч раніш на цей світ
Ми зуміли явитись –
Не зможемо більше ось так
Зверху на птахів дивитись.
У радісній метушні,
Із щебетом і свистом
Кружлятимуть і ці птахи
Над лавром тінистим.
І хоч мудріші ми за них,
І вміємо розмовляти –
Та змушені пішки усе ж,
Коли гуляємо, чвалати.
ІІ
Nest Eggs
Birds all the summer day
Flutter and quarrel
Here in the arbour-like
Tent of the laurel.
Here in the fork
The brown nest is seated;
For little blue eggs
The mother keeps heated.
While we stand watching her
Staring like gabies,
Safe in each egg are the
Bird's little babies.
Soon the frail eggs they shall
Chip, and upspringing
Make all the April woods
Merry with singing.
Younger than we are,
O children, and frailer,
Soon in the blue air they'll be,
Singer and sailor.
We, so much older,
Taller and stronger,
We shall look down on the
Birdies no longer.
They shall go flying
With musical speeches
High overhead in the
Tops of the beeches.
In spite of our wisdom
And sensible talking,
We on our feet must go
Plodding and walking.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
