ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 15
VI
Осінні багаття
У садах сусідніх,
Й долом далі, ми
Скрізь багать осінніх
Бачимо дими.
Квітів блиск згасає
З літечком ясним,
Й лиш вогонь осяє
Сірий дим над ним.
Скільки ж того світку
Бачимо з весни:
Квітів сяйво влітку,
Блиск багать восени!
VI
Autumn Fires
In the other gardens
And all up the vale,
From the autumn bonfires
See the smoke trail!
Pleasant summer over
And all the summer flowers,
The red fire blazes,
The grey smoke towers.
Sing a song of seasons!
Something bright in all!
Flowers in the summer,
Fires in the fall!
VII
Садівник
Не терпить садівник розмов,
А ще – як навпростець би йшов;
Свій інвентар склав на візок,
Й одразу ж – двері на замок.
Там, за смородини кущами,
Де ґрунт зволожений дощами,
Вовтузиться на грядці бурій –
Старий, засмаглий, рослий, хмурий.
Весь день, не схильний до розмов,
Саджає квіти; грядку знов
Копає; вранці трави косить;
Й ніколи гратись не попросить.
Садівнику наївний, літо
Мине – й знов ляже сніг на віти;
Й покинеш ти на довгий строк
Граблі, і заступ, і візок.
Та день ще сповнений жари,
Й він мов призначений для гри;
Й наскільки б ти мудрішим здавсь,
Якби в індійців теж погравсь.
VII
The Gardener
The gardener does not love to talk.
He makes me keep the gravel walk;
And when he puts his tools away,
He locks the door and takes the key.
Away behind the currant row,
Where no one else but cook may go,
Far in the plots, I see him dig,
Old and serious, brown and big.
He digs the flowers, green, red, and blue,
Nor wishes to be spoken to.
He digs the flowers and cuts the hay,
And never seems to want to play.
Silly gardener! summer goes,
And winter comes with pinching toes,
When in the garden bare and brown
You must lay your barrow down.
Well now, and while the summer stays,
To profit by these garden days
O how much wiser you would be
To play at Indian wars with me!
VIII
Історичні відлуння
Мій дядечку, як вдень притулку
Шукаєш, запаливши люльку, –
Знай, скільки славних тут подій
Було, який гримів там бій!
Остерігайся і в саду;
Давай попереду піду,
Бо діють чари – й спить міцніше,
Хто рухається повільніше.
Он море – цей маленький став, –
Де Нельсон знаменитим став;
Тут, під кущем, Алі-Баби
Надійно сховані скарби.
Вступали в бій на тім он лузі
Із росіянами французи;
За звільнення ж он тих земель
Боролись Брюс і Вільгельм Тель.
VIII
Historical Associations
Dear Uncle Jim, this garden ground
That now you smoke your pipe around,
has seen immortal actions done
And valiant battles lost and won.
Here we had best on tip-toe tread,
While I for safety march ahead,
For this is that enchanted ground
Where all who loiter slumber sound.
Here is the sea, here is the sand,
Here is the simple Shepherd's Land,
Here are the fairy hollyhocks,
And there are Ali Baba's rocks.
But yonder, see! apart and high,
Frozen Siberia lies; where I,
With Robert Bruce and William Tell,
Was bound by an enchanter's spell.
Осінні багаття
У садах сусідніх,
Й долом далі, ми
Скрізь багать осінніх
Бачимо дими.
Квітів блиск згасає
З літечком ясним,
Й лиш вогонь осяє
Сірий дим над ним.
Скільки ж того світку
Бачимо з весни:
Квітів сяйво влітку,
Блиск багать восени!
VI
Autumn Fires
In the other gardens
And all up the vale,
From the autumn bonfires
See the smoke trail!
Pleasant summer over
And all the summer flowers,
The red fire blazes,
The grey smoke towers.
Sing a song of seasons!
Something bright in all!
Flowers in the summer,
Fires in the fall!
VII
Садівник
Не терпить садівник розмов,
А ще – як навпростець би йшов;
Свій інвентар склав на візок,
Й одразу ж – двері на замок.
Там, за смородини кущами,
Де ґрунт зволожений дощами,
Вовтузиться на грядці бурій –
Старий, засмаглий, рослий, хмурий.
Весь день, не схильний до розмов,
Саджає квіти; грядку знов
Копає; вранці трави косить;
Й ніколи гратись не попросить.
Садівнику наївний, літо
Мине – й знов ляже сніг на віти;
Й покинеш ти на довгий строк
Граблі, і заступ, і візок.
Та день ще сповнений жари,
Й він мов призначений для гри;
Й наскільки б ти мудрішим здавсь,
Якби в індійців теж погравсь.
VII
The Gardener
The gardener does not love to talk.
He makes me keep the gravel walk;
And when he puts his tools away,
He locks the door and takes the key.
Away behind the currant row,
Where no one else but cook may go,
Far in the plots, I see him dig,
Old and serious, brown and big.
He digs the flowers, green, red, and blue,
Nor wishes to be spoken to.
He digs the flowers and cuts the hay,
And never seems to want to play.
Silly gardener! summer goes,
And winter comes with pinching toes,
When in the garden bare and brown
You must lay your barrow down.
Well now, and while the summer stays,
To profit by these garden days
O how much wiser you would be
To play at Indian wars with me!
VIII
Історичні відлуння
Мій дядечку, як вдень притулку
Шукаєш, запаливши люльку, –
Знай, скільки славних тут подій
Було, який гримів там бій!
Остерігайся і в саду;
Давай попереду піду,
Бо діють чари – й спить міцніше,
Хто рухається повільніше.
Он море – цей маленький став, –
Де Нельсон знаменитим став;
Тут, під кущем, Алі-Баби
Надійно сховані скарби.
Вступали в бій на тім он лузі
Із росіянами французи;
За звільнення ж он тих земель
Боролись Брюс і Вільгельм Тель.
VIII
Historical Associations
Dear Uncle Jim, this garden ground
That now you smoke your pipe around,
has seen immortal actions done
And valiant battles lost and won.
Here we had best on tip-toe tread,
While I for safety march ahead,
For this is that enchanted ground
Where all who loiter slumber sound.
Here is the sea, here is the sand,
Here is the simple Shepherd's Land,
Here are the fairy hollyhocks,
And there are Ali Baba's rocks.
But yonder, see! apart and high,
Frozen Siberia lies; where I,
With Robert Bruce and William Tell,
Was bound by an enchanter's spell.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію