Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
2026.03.31
12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
2026.03.31
11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
2026.03.31
11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях
2026.03.31
06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
2026.03.31
02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
2026.03.31
01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку.
Носієві традиційних цінностей знесло дах.
Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо.
Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою.
Найлегше у підвищенні тис
2026.03.30
14:11
І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
2026.03.30
13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
2026.03.30
11:52
Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад
2026.03.30
06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
2026.03.29
21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я
Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я
Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 15
VI
Осінні багаття
У садах сусідніх,
Й долом далі, ми
Скрізь багать осінніх
Бачимо дими.
Квітів блиск згасає
З літечком ясним,
Й лиш вогонь осяє
Сірий дим над ним.
Скільки ж того світку
Бачимо з весни:
Квітів сяйво влітку,
Блиск багать восени!
VI
Autumn Fires
In the other gardens
And all up the vale,
From the autumn bonfires
See the smoke trail!
Pleasant summer over
And all the summer flowers,
The red fire blazes,
The grey smoke towers.
Sing a song of seasons!
Something bright in all!
Flowers in the summer,
Fires in the fall!
VII
Садівник
Не терпить садівник розмов,
А ще – як навпростець би йшов;
Свій інвентар склав на візок,
Й одразу ж – двері на замок.
Там, за смородини кущами,
Де ґрунт зволожений дощами,
Вовтузиться на грядці бурій –
Старий, засмаглий, рослий, хмурий.
Весь день, не схильний до розмов,
Саджає квіти; грядку знов
Копає; вранці трави косить;
Й ніколи гратись не попросить.
Садівнику наївний, літо
Мине – й знов ляже сніг на віти;
Й покинеш ти на довгий строк
Граблі, і заступ, і візок.
Та день ще сповнений жари,
Й він мов призначений для гри;
Й наскільки б ти мудрішим здавсь,
Якби в індійців теж погравсь.
VII
The Gardener
The gardener does not love to talk.
He makes me keep the gravel walk;
And when he puts his tools away,
He locks the door and takes the key.
Away behind the currant row,
Where no one else but cook may go,
Far in the plots, I see him dig,
Old and serious, brown and big.
He digs the flowers, green, red, and blue,
Nor wishes to be spoken to.
He digs the flowers and cuts the hay,
And never seems to want to play.
Silly gardener! summer goes,
And winter comes with pinching toes,
When in the garden bare and brown
You must lay your barrow down.
Well now, and while the summer stays,
To profit by these garden days
O how much wiser you would be
To play at Indian wars with me!
VIII
Історичні відлуння
Мій дядечку, як вдень притулку
Шукаєш, запаливши люльку, –
Знай, скільки славних тут подій
Було, який гримів там бій!
Остерігайся і в саду;
Давай попереду піду,
Бо діють чари – й спить міцніше,
Хто рухається повільніше.
Он море – цей маленький став, –
Де Нельсон знаменитим став;
Тут, під кущем, Алі-Баби
Надійно сховані скарби.
Вступали в бій на тім он лузі
Із росіянами французи;
За звільнення ж он тих земель
Боролись Брюс і Вільгельм Тель.
VIII
Historical Associations
Dear Uncle Jim, this garden ground
That now you smoke your pipe around,
has seen immortal actions done
And valiant battles lost and won.
Here we had best on tip-toe tread,
While I for safety march ahead,
For this is that enchanted ground
Where all who loiter slumber sound.
Here is the sea, here is the sand,
Here is the simple Shepherd's Land,
Here are the fairy hollyhocks,
And there are Ali Baba's rocks.
But yonder, see! apart and high,
Frozen Siberia lies; where I,
With Robert Bruce and William Tell,
Was bound by an enchanter's spell.
Осінні багаття
У садах сусідніх,
Й долом далі, ми
Скрізь багать осінніх
Бачимо дими.
Квітів блиск згасає
З літечком ясним,
Й лиш вогонь осяє
Сірий дим над ним.
Скільки ж того світку
Бачимо з весни:
Квітів сяйво влітку,
Блиск багать восени!
VI
Autumn Fires
In the other gardens
And all up the vale,
From the autumn bonfires
See the smoke trail!
Pleasant summer over
And all the summer flowers,
The red fire blazes,
The grey smoke towers.
Sing a song of seasons!
Something bright in all!
Flowers in the summer,
Fires in the fall!
VII
Садівник
Не терпить садівник розмов,
А ще – як навпростець би йшов;
Свій інвентар склав на візок,
Й одразу ж – двері на замок.
Там, за смородини кущами,
Де ґрунт зволожений дощами,
Вовтузиться на грядці бурій –
Старий, засмаглий, рослий, хмурий.
Весь день, не схильний до розмов,
Саджає квіти; грядку знов
Копає; вранці трави косить;
Й ніколи гратись не попросить.
Садівнику наївний, літо
Мине – й знов ляже сніг на віти;
Й покинеш ти на довгий строк
Граблі, і заступ, і візок.
Та день ще сповнений жари,
Й він мов призначений для гри;
Й наскільки б ти мудрішим здавсь,
Якби в індійців теж погравсь.
VII
The Gardener
The gardener does not love to talk.
He makes me keep the gravel walk;
And when he puts his tools away,
He locks the door and takes the key.
Away behind the currant row,
Where no one else but cook may go,
Far in the plots, I see him dig,
Old and serious, brown and big.
He digs the flowers, green, red, and blue,
Nor wishes to be spoken to.
He digs the flowers and cuts the hay,
And never seems to want to play.
Silly gardener! summer goes,
And winter comes with pinching toes,
When in the garden bare and brown
You must lay your barrow down.
Well now, and while the summer stays,
To profit by these garden days
O how much wiser you would be
To play at Indian wars with me!
VIII
Історичні відлуння
Мій дядечку, як вдень притулку
Шукаєш, запаливши люльку, –
Знай, скільки славних тут подій
Було, який гримів там бій!
Остерігайся і в саду;
Давай попереду піду,
Бо діють чари – й спить міцніше,
Хто рухається повільніше.
Он море – цей маленький став, –
Де Нельсон знаменитим став;
Тут, під кущем, Алі-Баби
Надійно сховані скарби.
Вступали в бій на тім он лузі
Із росіянами французи;
За звільнення ж он тих земель
Боролись Брюс і Вільгельм Тель.
VIII
Historical Associations
Dear Uncle Jim, this garden ground
That now you smoke your pipe around,
has seen immortal actions done
And valiant battles lost and won.
Here we had best on tip-toe tread,
While I for safety march ahead,
For this is that enchanted ground
Where all who loiter slumber sound.
Here is the sea, here is the sand,
Here is the simple Shepherd's Land,
Here are the fairy hollyhocks,
And there are Ali Baba's rocks.
But yonder, see! apart and high,
Frozen Siberia lies; where I,
With Robert Bruce and William Tell,
Was bound by an enchanter's spell.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
