Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
22:25
Із Леоніда Сергєєва
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
2026.01.12
20:10
І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.11
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 15
VI
Осінні багаття
У садах сусідніх,
Й долом далі, ми
Скрізь багать осінніх
Бачимо дими.
Квітів блиск згасає
З літечком ясним,
Й лиш вогонь осяє
Сірий дим над ним.
Скільки ж того світку
Бачимо з весни:
Квітів сяйво влітку,
Блиск багать восени!
VI
Autumn Fires
In the other gardens
And all up the vale,
From the autumn bonfires
See the smoke trail!
Pleasant summer over
And all the summer flowers,
The red fire blazes,
The grey smoke towers.
Sing a song of seasons!
Something bright in all!
Flowers in the summer,
Fires in the fall!
VII
Садівник
Не терпить садівник розмов,
А ще – як навпростець би йшов;
Свій інвентар склав на візок,
Й одразу ж – двері на замок.
Там, за смородини кущами,
Де ґрунт зволожений дощами,
Вовтузиться на грядці бурій –
Старий, засмаглий, рослий, хмурий.
Весь день, не схильний до розмов,
Саджає квіти; грядку знов
Копає; вранці трави косить;
Й ніколи гратись не попросить.
Садівнику наївний, літо
Мине – й знов ляже сніг на віти;
Й покинеш ти на довгий строк
Граблі, і заступ, і візок.
Та день ще сповнений жари,
Й він мов призначений для гри;
Й наскільки б ти мудрішим здавсь,
Якби в індійців теж погравсь.
VII
The Gardener
The gardener does not love to talk.
He makes me keep the gravel walk;
And when he puts his tools away,
He locks the door and takes the key.
Away behind the currant row,
Where no one else but cook may go,
Far in the plots, I see him dig,
Old and serious, brown and big.
He digs the flowers, green, red, and blue,
Nor wishes to be spoken to.
He digs the flowers and cuts the hay,
And never seems to want to play.
Silly gardener! summer goes,
And winter comes with pinching toes,
When in the garden bare and brown
You must lay your barrow down.
Well now, and while the summer stays,
To profit by these garden days
O how much wiser you would be
To play at Indian wars with me!
VIII
Історичні відлуння
Мій дядечку, як вдень притулку
Шукаєш, запаливши люльку, –
Знай, скільки славних тут подій
Було, який гримів там бій!
Остерігайся і в саду;
Давай попереду піду,
Бо діють чари – й спить міцніше,
Хто рухається повільніше.
Он море – цей маленький став, –
Де Нельсон знаменитим став;
Тут, під кущем, Алі-Баби
Надійно сховані скарби.
Вступали в бій на тім он лузі
Із росіянами французи;
За звільнення ж он тих земель
Боролись Брюс і Вільгельм Тель.
VIII
Historical Associations
Dear Uncle Jim, this garden ground
That now you smoke your pipe around,
has seen immortal actions done
And valiant battles lost and won.
Here we had best on tip-toe tread,
While I for safety march ahead,
For this is that enchanted ground
Where all who loiter slumber sound.
Here is the sea, here is the sand,
Here is the simple Shepherd's Land,
Here are the fairy hollyhocks,
And there are Ali Baba's rocks.
But yonder, see! apart and high,
Frozen Siberia lies; where I,
With Robert Bruce and William Tell,
Was bound by an enchanter's spell.
Осінні багаття
У садах сусідніх,
Й долом далі, ми
Скрізь багать осінніх
Бачимо дими.
Квітів блиск згасає
З літечком ясним,
Й лиш вогонь осяє
Сірий дим над ним.
Скільки ж того світку
Бачимо з весни:
Квітів сяйво влітку,
Блиск багать восени!
VI
Autumn Fires
In the other gardens
And all up the vale,
From the autumn bonfires
See the smoke trail!
Pleasant summer over
And all the summer flowers,
The red fire blazes,
The grey smoke towers.
Sing a song of seasons!
Something bright in all!
Flowers in the summer,
Fires in the fall!
VII
Садівник
Не терпить садівник розмов,
А ще – як навпростець би йшов;
Свій інвентар склав на візок,
Й одразу ж – двері на замок.
Там, за смородини кущами,
Де ґрунт зволожений дощами,
Вовтузиться на грядці бурій –
Старий, засмаглий, рослий, хмурий.
Весь день, не схильний до розмов,
Саджає квіти; грядку знов
Копає; вранці трави косить;
Й ніколи гратись не попросить.
Садівнику наївний, літо
Мине – й знов ляже сніг на віти;
Й покинеш ти на довгий строк
Граблі, і заступ, і візок.
Та день ще сповнений жари,
Й він мов призначений для гри;
Й наскільки б ти мудрішим здавсь,
Якби в індійців теж погравсь.
VII
The Gardener
The gardener does not love to talk.
He makes me keep the gravel walk;
And when he puts his tools away,
He locks the door and takes the key.
Away behind the currant row,
Where no one else but cook may go,
Far in the plots, I see him dig,
Old and serious, brown and big.
He digs the flowers, green, red, and blue,
Nor wishes to be spoken to.
He digs the flowers and cuts the hay,
And never seems to want to play.
Silly gardener! summer goes,
And winter comes with pinching toes,
When in the garden bare and brown
You must lay your barrow down.
Well now, and while the summer stays,
To profit by these garden days
O how much wiser you would be
To play at Indian wars with me!
VIII
Історичні відлуння
Мій дядечку, як вдень притулку
Шукаєш, запаливши люльку, –
Знай, скільки славних тут подій
Було, який гримів там бій!
Остерігайся і в саду;
Давай попереду піду,
Бо діють чари – й спить міцніше,
Хто рухається повільніше.
Он море – цей маленький став, –
Де Нельсон знаменитим став;
Тут, під кущем, Алі-Баби
Надійно сховані скарби.
Вступали в бій на тім он лузі
Із росіянами французи;
За звільнення ж он тих земель
Боролись Брюс і Вільгельм Тель.
VIII
Historical Associations
Dear Uncle Jim, this garden ground
That now you smoke your pipe around,
has seen immortal actions done
And valiant battles lost and won.
Here we had best on tip-toe tread,
While I for safety march ahead,
For this is that enchanted ground
Where all who loiter slumber sound.
Here is the sea, here is the sand,
Here is the simple Shepherd's Land,
Here are the fairy hollyhocks,
And there are Ali Baba's rocks.
But yonder, see! apart and high,
Frozen Siberia lies; where I,
With Robert Bruce and William Tell,
Was bound by an enchanter's spell.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
