ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Роберта Луїса Стівенсона

 Дитячий сад віршів 16
Присвяти

І
Віллі та Генрієтті

Вам двом лиш буде зрозумілий
Віршів цих спомин такий милий:
Той сад, ті ігри і той дім, –
Кузену із кузеною моїм.

В саду тім, в затінку тополь,
Ми – королева і король,
Мисливці, моряки, солдати,
Й ще тисячі, ким діти мріють стати.

Тепер, дорослими вже ставши,
І на хвилинку задрімавши,
Спостерігаємо в дворі
Гру ту ж, хоч іншої вже дітвори.

“Був час!” – повторюємо звично;
Та залишатиметься вічно
Він, мов прив’язаний до тебе,
Якщо любов залишив після себе.

Envoys

І
To Willie and Henrietta

If two may read aright
These rhymes of old delight
And house and garden play,
You too, my cousins, and you only, may.

You in a garden green
With me were king and queen,
Were hunter, soldier, tar,
And all the thousand things that children are.

Now in the elders' seat
We rest with quiet feet,
And from the window-bay
We watch the children, our successors, play.

"Time was," the golden head
Irrevocably said;
But time which one can bind,
While flowing fast away, leaves love behind.


ІІ
Моїй матері

Й ти, мамо, глянь на ці рядки,
Й вернись в минуле залюбки;
Й звук чути будеш знов у змозі
Маленьких ніжок на підлозі.

ІІ
To My Mother

You too, my mother, read my rhymes
For love of unforgotten times,
And you may chance to hear once more
The little feet along the floor.


ІІІ
Тітоньці

“Цариця всіх тіток! – щодня
Кричать племінники й рідня; –
Є ти – й нічого більш не треба;
Й нема дитинства вже без тебе!”

ІІІ
To Auntie

"Chief of our aunts"--not only I,
But all your dozen of nurselings cry--
"What did the other children do?
And what were childhood, wanting you?"


IV
Мінні

Велике ліжко в тій кімнаті,
Де можна лиш дорослим спати;
Кімната менша – прилягти
Могли там зрідка я і ти;
Й тоді в заручини я грався,
Й руки твоєї домагався;
Дитяча ж – краща всіх мені,
Бо там картинки на стіні,
А за вікном пташиний спів;
Й де місце ще таке знайду,
Щоб чути листя шум в саду,
Як вітерець би налетів;
Приємно в ліжку там валятись
І на картинки задивлятись,
Де йде за Севастополь бій,
І йдуть на штурм за строєм стрій,
Й гарматних пострілів димок;
Он луг, і вівці там пасуться;
Он діти весело сміються,
Вбрід переходячи струмок….
Від цього й сліду не лишилось,
І в домі тім усе змінилось;
Став іншим, мабуть, і сам дім –
Тепер нові жильці вже в нім;
Лиш річки поряд той же плин,
Й на ній гуркоче так же млин,
Хоч це вже й не спостерігати
Очам дитячим із загати;
Під тисом тим, де грались босі,
Мені вчувається і досі
Відлуння наших голосів,
І розрізняю кілька слів:
“Чи далеко до Вавілона?”

Ох, далеко, моя мила,
Й дістатись – чи ж буде сила;
Й ще далі до твого балкона!
“Чи дійти допоможе свічка?” –
Рефрен тої пісні лунає.
Можливо, як до ходьби є звичка,
Й не день один, і не одна нічка;
Та як вернутись – ніхто не знає!
Світанок вічний все окрасить
В тони яскраві дня; він там
І зорі, і свічки загасить –
Й дітьми уже не бути нам.

Шлю за моря вірші свої,
Туди, де Індії краї,
У далечінь до тебе в гості.
Ах, як же можемо забути
Далеких мандрів атрибути:
І крила альбатроса, й антилопи кості;
Яскраві птахи і монетки;
Браслети, чотки, статуетки
Божків, священні бубонці;
І черепашки, й камінці!
З підлоги рівня був нам видний
Шотландії лиш берег рідний;
А з крісла мали насолоду
Вже зріти пишність усю Сходу!
Хоча моря між нами й далі,
Все ж уявім: я в тій же залі,
А ти в індійськім кабінеті,
Але в казковім тім сюжеті
Вже поряд, як в ті давні дні,
Й ти посміхаєшся мені.
Й за все, що так любили ми,
Дай руку – й томик цей візьми!

IV
To Minnie

The red room with the giant bed
Where none but elders laid their head;
The little room where you and I
Did for awhile together lie
And, simple, suitor, I your hand
In decent marriage did demand;
The great day nursery, best of all,
With pictures pasted on the wall
And leaves upon the blind--
A pleasant room wherein to wake
And hear the leafy garden shake
And rustle in the wind--
And pleasant there to lie in bed
And see the pictures overhead--
The wars about Sebastopol,
The grinning guns along the wall,
The daring escalade,
The plunging ships, the bleating sheep,
The happy children ankle-deep
And laughing as they wade:
All these are vanished clean away,
And the old manse is changed to-day;
It wears an altered face
And shields a stranger race.
The river, on from mill to mill,
Flows past our childhood's garden still;
But ah! we children never more
Shall watch it from the water-door!
Below the yew--it still is there--
Our phantom voices haunt the air
As we were still at play,
And I can hear them call and say:
"How far is it to Babylon?"

Ah, far enough, my dear,
Far, far enough from here--
Smiling and kind, you grace a shelf
Too high for me to reach myself.
Reach down a hand, my dear, and take
These rhymes for old acquaintance' sake!
Yet you have farther gone!
"Can I get there by candlelight?"
So goes the old refrain.
I do not know--perchance you might--
But only, children, hear it right,
Ah, never to return again!
The eternal dawn, beyond a doubt,
Shall break on hill and plain,
And put all stars and candles out
Ere we be young again.

To you in distant India, these
I send across the seas,
Nor count it far across.
For which of us forget
The Indian cabinets,
The bones of antelope, the wings of albatross,
The pied and painted birds and beans,
The junks and bangles, beads and screens,
The gods and sacred bells,
And the load-humming, twisted shells!
The level of the parlour floor
Was honest, homely, Scottish shore;
But when we climbed upon a chair,
Behold the gorgeous East was there!
Be this a fable; and behold
Me in the parlour as of old,
And Minnie just above me set
In the quaint Indian cabinet!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-05 07:12:56
Переглядів сторінки твору 1046
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній