Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.30
15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
2026.09.30
15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
2026.09.30
13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
2026.09.30
12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.30
11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК
У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол
2026.09.30
10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
2026.09.30
10:00
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,
2026.09.30
06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?
2026.09.29
21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
2026.09.29
17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.29
17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в
2026.09.29
14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
2026.09.29
14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
2026.09.29
11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
2026.09.29
10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
2026.09.29
10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ
Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 17
V
Дитині – моєму тезку
1
Цю книжечку, як буде успішним навчання,
Маленький Луїсе Санчес, дадуть тобі для читання;
Й збагнеш ти, що ймення твоє давно вже знали,
І в Лондоні друкарі англійські його надрукували.
У величезному місті, де зустрічаються Захід і Схід,
Друкар англійський маленькі літери уклав, як слід;
Ще ти ні про що не думав, й навіть гратись не мав потреби,
А десь далеко чужинці уже турбувались про тебе.
Й коли ти ще безтурботно дрімав у своєму ліжку,
Із країн англійських діти тримали в руках цю книжку,
І там десь далеко, за горами й за морями, –
Хто він, маленький цей Луїс? – допитувались у мами.
2
Тепер же, читання скінчивши, пора зайнятися грою,
Водорості й черепашки збираючи після прибою;
Й довго спостерігати із прибережного піску
Пташок галасливих малість і грандіозність морську.
І пам’ятай в своїх іграх, вдивляючись в моря туман, –
Задовго іще до цього я описав і тебе, й океан;
Й коли ні про кого не думаєш, то там десь, у світу безмежжі,
Міркує хтось про Луїса, що тут, на Монтерея узбережжі.
Монтерей – портове місто та однойменна затока в штаті Каліфорнія, США.
V
To My Name-Child
1
Some day soon this rhyming volume, if you learn with proper speed,
Little Louis Sanchez, will be given you to read.
Then you shall discover, that your name was printed down
By the English printers, long before, in London town.
In the great and busy city where the East and West are met,
All the little letters did the English printer set;
While you thought of nothing, and were still too young to play,
Foreign people thought of you in places far away.
Ay, and when you slept, a baby, over all the English lands
Other little children took the volume in their hands;
Other children questioned, in their homes across the seas:
Who was little Louis, won't you tell us, mother, please?
2
Now that you have spelt your lesson, lay it down and go and play,
Seeking shells and seaweed on the sands of Monterey,
Watching all the mighty whalebones, lying buried by the breeze,
Tiny sandpipers, and the huge Pacific seas.
And remember in your playing, as the sea-fog rolls to you,
Long ere you could read it, how I told you what to do;
And that while you thought of no one, nearly half the world away
Some one thought of Louis on the beach of Monterey!
VI
Кожному читачу
Як за твоєю грою мати
Слідкує із вікна кімнати,
Хай так же погляд твій проникне
Крізь книжечки цієї вікна;
Й дитину іншу, теж у грі,
Побачиш в іншому дворі.
Але не стукай в скло вікна –
Тебе не чутиме вона,
Бо вже ні в холод, ні в жару
Не полишає свою гру;
Не бачить вже вона й не чує,
Бо в книзі лиш днює й ночує.
Насправді ж виросла й з-під віт
Дерев цих подалась у світ;
Й лиш тінь її ще на виду,
Затримавшись навік в саду..
VI
To Any Reader
As from the house your mother sees
You playing round the garden trees,
So you may see, if you will look
Through the windows of this book,
Another child, far, far away,
And in another garden, play.
But do not think you can at all,
By knocking on the window, call
That child to hear you. He intent
Is all on his play-business bent.
He does not hear, he will not look,
Nor yet be lured out of this book.
For, long ago, the truth to say,
He has grown up and gone away,
And it is but a child of air
That lingers in the garden there.
Дитині – моєму тезку
1
Цю книжечку, як буде успішним навчання,
Маленький Луїсе Санчес, дадуть тобі для читання;
Й збагнеш ти, що ймення твоє давно вже знали,
І в Лондоні друкарі англійські його надрукували.
У величезному місті, де зустрічаються Захід і Схід,
Друкар англійський маленькі літери уклав, як слід;
Ще ти ні про що не думав, й навіть гратись не мав потреби,
А десь далеко чужинці уже турбувались про тебе.
Й коли ти ще безтурботно дрімав у своєму ліжку,
Із країн англійських діти тримали в руках цю книжку,
І там десь далеко, за горами й за морями, –
Хто він, маленький цей Луїс? – допитувались у мами.
2
Тепер же, читання скінчивши, пора зайнятися грою,
Водорості й черепашки збираючи після прибою;
Й довго спостерігати із прибережного піску
Пташок галасливих малість і грандіозність морську.
І пам’ятай в своїх іграх, вдивляючись в моря туман, –
Задовго іще до цього я описав і тебе, й океан;
Й коли ні про кого не думаєш, то там десь, у світу безмежжі,
Міркує хтось про Луїса, що тут, на Монтерея узбережжі.
Монтерей – портове місто та однойменна затока в штаті Каліфорнія, США.
V
To My Name-Child
1
Some day soon this rhyming volume, if you learn with proper speed,
Little Louis Sanchez, will be given you to read.
Then you shall discover, that your name was printed down
By the English printers, long before, in London town.
In the great and busy city where the East and West are met,
All the little letters did the English printer set;
While you thought of nothing, and were still too young to play,
Foreign people thought of you in places far away.
Ay, and when you slept, a baby, over all the English lands
Other little children took the volume in their hands;
Other children questioned, in their homes across the seas:
Who was little Louis, won't you tell us, mother, please?
2
Now that you have spelt your lesson, lay it down and go and play,
Seeking shells and seaweed on the sands of Monterey,
Watching all the mighty whalebones, lying buried by the breeze,
Tiny sandpipers, and the huge Pacific seas.
And remember in your playing, as the sea-fog rolls to you,
Long ere you could read it, how I told you what to do;
And that while you thought of no one, nearly half the world away
Some one thought of Louis on the beach of Monterey!
VI
Кожному читачу
Як за твоєю грою мати
Слідкує із вікна кімнати,
Хай так же погляд твій проникне
Крізь книжечки цієї вікна;
Й дитину іншу, теж у грі,
Побачиш в іншому дворі.
Але не стукай в скло вікна –
Тебе не чутиме вона,
Бо вже ні в холод, ні в жару
Не полишає свою гру;
Не бачить вже вона й не чує,
Бо в книзі лиш днює й ночує.
Насправді ж виросла й з-під віт
Дерев цих подалась у світ;
Й лиш тінь її ще на виду,
Затримавшись навік в саду..
VI
To Any Reader
As from the house your mother sees
You playing round the garden trees,
So you may see, if you will look
Through the windows of this book,
Another child, far, far away,
And in another garden, play.
But do not think you can at all,
By knocking on the window, call
That child to hear you. He intent
Is all on his play-business bent.
He does not hear, he will not look,
Nor yet be lured out of this book.
For, long ago, the truth to say,
He has grown up and gone away,
And it is but a child of air
That lingers in the garden there.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
