
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.03
17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
2025.10.03
12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - з бурштину модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - з бурштину модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
2025.10.03
12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
2025.10.02
11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
2025.10.02
11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном
Він від першого дня повном
2025.10.02
09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада.
Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок:
«І серце б‘ється, ніби птах…»
Скільки вже цих птахів билося біля серця?!
Н. закреслив «ніб
2025.10.01
22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Роберта Луїса Стівенсона
Дитячий сад віршів 17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дитячий сад віршів 17
V
Дитині – моєму тезку
1
Цю книжечку, як буде успішним навчання,
Маленький Луїсе Санчес, дадуть тобі для читання;
Й збагнеш ти, що ймення твоє давно вже знали,
І в Лондоні друкарі англійські його надрукували.
У величезному місті, де зустрічаються Захід і Схід,
Друкар англійський маленькі літери уклав, як слід;
Ще ти ні про що не думав, й навіть гратись не мав потреби,
А десь далеко чужинці уже турбувались про тебе.
Й коли ти ще безтурботно дрімав у своєму ліжку,
Із країн англійських діти тримали в руках цю книжку,
І там десь далеко, за горами й за морями, –
Хто він, маленький цей Луїс? – допитувались у мами.
2
Тепер же, читання скінчивши, пора зайнятися грою,
Водорості й черепашки збираючи після прибою;
Й довго спостерігати із прибережного піску
Пташок галасливих малість і грандіозність морську.
І пам’ятай в своїх іграх, вдивляючись в моря туман, –
Задовго іще до цього я описав і тебе, й океан;
Й коли ні про кого не думаєш, то там десь, у світу безмежжі,
Міркує хтось про Луїса, що тут, на Монтерея узбережжі.
Монтерей – портове місто та однойменна затока в штаті Каліфорнія, США.
V
To My Name-Child
1
Some day soon this rhyming volume, if you learn with proper speed,
Little Louis Sanchez, will be given you to read.
Then you shall discover, that your name was printed down
By the English printers, long before, in London town.
In the great and busy city where the East and West are met,
All the little letters did the English printer set;
While you thought of nothing, and were still too young to play,
Foreign people thought of you in places far away.
Ay, and when you slept, a baby, over all the English lands
Other little children took the volume in their hands;
Other children questioned, in their homes across the seas:
Who was little Louis, won't you tell us, mother, please?
2
Now that you have spelt your lesson, lay it down and go and play,
Seeking shells and seaweed on the sands of Monterey,
Watching all the mighty whalebones, lying buried by the breeze,
Tiny sandpipers, and the huge Pacific seas.
And remember in your playing, as the sea-fog rolls to you,
Long ere you could read it, how I told you what to do;
And that while you thought of no one, nearly half the world away
Some one thought of Louis on the beach of Monterey!
VI
Кожному читачу
Як за твоєю грою мати
Слідкує із вікна кімнати,
Хай так же погляд твій проникне
Крізь книжечки цієї вікна;
Й дитину іншу, теж у грі,
Побачиш в іншому дворі.
Але не стукай в скло вікна –
Тебе не чутиме вона,
Бо вже ні в холод, ні в жару
Не полишає свою гру;
Не бачить вже вона й не чує,
Бо в книзі лиш днює й ночує.
Насправді ж виросла й з-під віт
Дерев цих подалась у світ;
Й лиш тінь її ще на виду,
Затримавшись навік в саду..
VI
To Any Reader
As from the house your mother sees
You playing round the garden trees,
So you may see, if you will look
Through the windows of this book,
Another child, far, far away,
And in another garden, play.
But do not think you can at all,
By knocking on the window, call
That child to hear you. He intent
Is all on his play-business bent.
He does not hear, he will not look,
Nor yet be lured out of this book.
For, long ago, the truth to say,
He has grown up and gone away,
And it is but a child of air
That lingers in the garden there.
Дитині – моєму тезку
1
Цю книжечку, як буде успішним навчання,
Маленький Луїсе Санчес, дадуть тобі для читання;
Й збагнеш ти, що ймення твоє давно вже знали,
І в Лондоні друкарі англійські його надрукували.
У величезному місті, де зустрічаються Захід і Схід,
Друкар англійський маленькі літери уклав, як слід;
Ще ти ні про що не думав, й навіть гратись не мав потреби,
А десь далеко чужинці уже турбувались про тебе.
Й коли ти ще безтурботно дрімав у своєму ліжку,
Із країн англійських діти тримали в руках цю книжку,
І там десь далеко, за горами й за морями, –
Хто він, маленький цей Луїс? – допитувались у мами.
2
Тепер же, читання скінчивши, пора зайнятися грою,
Водорості й черепашки збираючи після прибою;
Й довго спостерігати із прибережного піску
Пташок галасливих малість і грандіозність морську.
І пам’ятай в своїх іграх, вдивляючись в моря туман, –
Задовго іще до цього я описав і тебе, й океан;
Й коли ні про кого не думаєш, то там десь, у світу безмежжі,
Міркує хтось про Луїса, що тут, на Монтерея узбережжі.
Монтерей – портове місто та однойменна затока в штаті Каліфорнія, США.
V
To My Name-Child
1
Some day soon this rhyming volume, if you learn with proper speed,
Little Louis Sanchez, will be given you to read.
Then you shall discover, that your name was printed down
By the English printers, long before, in London town.
In the great and busy city where the East and West are met,
All the little letters did the English printer set;
While you thought of nothing, and were still too young to play,
Foreign people thought of you in places far away.
Ay, and when you slept, a baby, over all the English lands
Other little children took the volume in their hands;
Other children questioned, in their homes across the seas:
Who was little Louis, won't you tell us, mother, please?
2
Now that you have spelt your lesson, lay it down and go and play,
Seeking shells and seaweed on the sands of Monterey,
Watching all the mighty whalebones, lying buried by the breeze,
Tiny sandpipers, and the huge Pacific seas.
And remember in your playing, as the sea-fog rolls to you,
Long ere you could read it, how I told you what to do;
And that while you thought of no one, nearly half the world away
Some one thought of Louis on the beach of Monterey!
VI
Кожному читачу
Як за твоєю грою мати
Слідкує із вікна кімнати,
Хай так же погляд твій проникне
Крізь книжечки цієї вікна;
Й дитину іншу, теж у грі,
Побачиш в іншому дворі.
Але не стукай в скло вікна –
Тебе не чутиме вона,
Бо вже ні в холод, ні в жару
Не полишає свою гру;
Не бачить вже вона й не чує,
Бо в книзі лиш днює й ночує.
Насправді ж виросла й з-під віт
Дерев цих подалась у світ;
Й лиш тінь її ще на виду,
Затримавшись навік в саду..
VI
To Any Reader
As from the house your mother sees
You playing round the garden trees,
So you may see, if you will look
Through the windows of this book,
Another child, far, far away,
And in another garden, play.
But do not think you can at all,
By knocking on the window, call
That child to hear you. He intent
Is all on his play-business bent.
He does not hear, he will not look,
Nor yet be lured out of this book.
For, long ago, the truth to say,
He has grown up and gone away,
And it is but a child of air
That lingers in the garden there.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію