ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Адам і Єва
Змія, гадюка підколодна
Десь узялася у саду.
Завжди сичить, завжди голодна,
Щодня у Єви на виду.

Кохана - жінка пустотлива,
І любить слухати байки.
А змій хвостом вихля грайливо,
Словами пудрить їй мізки.

Очиська мацають сідниці,
Язик шамкоче про дива,
Вона ж вилуплює очиці,
Ковта облудливі слова.

Підступний змій свого домігся,
І Єва знадилась таки.
У той момент я відволікся -
Душив на носі чиряки.

Вкусила яблуко зелене,
Насмерть загризла черв'яка.
З плодом прибігла і до мене,
І тицьнула під п'ятака.

Надгриз і я той плід нестиглий
Та зуба кутнього зламав.
Невдовзі ангели надбігли,
І Бог нас з Едема прогнав.

Запам'ятай слова ці, синку:
Аби не трапилось біди -
Пильнуй завжди кохану жінку,
За руку по життю веди.

березень 2017 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-11 18:03:15
Переглядів сторінки твору 4720
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.09.07 19:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-11 23:37:05 ]
У той момент я відволікся -
Душив на носі чиряки.

Така вже відверта сповідь, Сашко, аж на пародію проситься. Та невже ти не відчуваєш, що чиряки і висока поезія - це несумісні речі? Пиши оповідання, я тобі вже казав. У тебе велика вада - прозаїзувати вірші, опускати поезію до рівня блювотиння і туалету. Ти ще, як Барков напиши:
Осень настала, холодно стало,
Птицы говно перестали клевать,
Ну и погода
Е. твою мать!

Барков закінчив своє життя тим, що провалився на дошках у туалеті і захлинувся лайном і сечею, про які постійно писав. Дивися, щоб ти не повторив його шлях. До тебе на сторінку заходиш, як у хлів, і нюхаєш кізяки. Чи тебе естетики в університетах ніколи не вчили. Ти ж пишеш чудові пісні з братом, то якось орієнтуйся на них!
Не ображайся тільки на правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:27:17 ]
Пишу сатиру та гуморески аби не перетворити на них власне життя. Як засторогу від глупства. І якщо ти помітив, я не писав пародій на власних друзів аби вони не стали ворогами. А про мою сторінку так одверто не писав ще ніхто. Це втішає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:25:33 ]
хм, пародії та епіграми мали б мати конкретного адресата, посилання на твір чи автора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:29:28 ]
ой, трішки не туди втулив свій коментар - він мав бути під наступним, але, сподіваюсь, Ви зрозуміли


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 01:13:39 ]
Гумористична поезія часто грунтується на "приземленні" високих тем. Це і створює відчуття парадоксу, несподіванки, комізму. Чим є "Енеїда" Котляревського як не "приземленням" і комічним обігруванням високого стилю Вергілія? Тут головне витримати міру, не впасти у лихослів'я. В цьому вірші, здається, межа смаку витримана, немає ніякої вульгарщини. До того ж він заявлений як "пародії та епіграми". Про "чиряки", як на мене -- просто смішно.
"Пудрити мізки" --можливо, надто просторічний вираз.
Краще було би переставити слова місцями: "І Бог з Едема нас прогнав".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:18:26 ]
Абсолютно вірно! Такі речі я анонсував як пародії та гуморески. Так воно і є. Над собою кепкую регулярно, бо на крильцятах, що за спиною шкребуться, можна залетіти на такі вершини самозакоханості, звідки вже не буде вороття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:31:05 ]
бачу, Ваша творчість і коментарі трішки оживили сайт, зараз сюди цікавіше стало заходити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:24:41 ]
Ах, справді. Не відчув гумору одразу! Щось зі мною сталося, перемкнуло. Дякую, Вікторіє, що пояснили! Вибач, Сашко! Видали мій попередній коментар. Хоча і гумор, він буває також естетичніший, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 13:57:29 ]
Щодо пародій, Сашко, то їх можна не писати на тих друзів, у кого не вистачає почуття гумору. І хоч цього разу вийшло, що ніби таке є у мене, але можеш писати на мої твори. Якщо вийде дотепно, влучно, я тільки порадію за тебе. Свого часу ми тут з друзями багато пародіювали один одного - писали не просто пародії, а пародії у відповідь на пародії і з тим же Кристіаном, зокрема. А з Василем Кузаном, Іваном Гентошем - моїми друзями -у нас була в Ужгороді пародійна тріада, де кожен на кожного читав пародії і зал реготав і телебачення знімало. У мене є навіть дві пародії музичні. Так що дерзай, якщо є порох в порохівницях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 14:20:52 ]
"І Бог нас з Едема прогнав.", тут збій ритма. Едема наголос на перший склад,
може, "І Бог з Едему нас прогнав"?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 22:38:19 ]
Олександре, на ПМ умови для творчого зростання підходящі. Колись про подібне писав О.Вишня: - "З одного боку колиска з вервечками, з другого боку - материнські груди. Трішки поссеш, трішки поспиш - і ростеш собі помаленьку.")
Мудрі рядки спостережливої людини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-02 20:39:28 ]
Так і є. А ще й така приказка "Ласкаве телятко дві матки ссе". Або "Циган зна, що кобилі робить". Чи не так?