ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Адам і Єва
Змія, гадюка підколодна
Десь узялася у саду.
Завжди сичить, завжди голодна,
Щодня у Єви на виду.

Кохана - жінка пустотлива,
І любить слухати байки.
А змій хвостом вихля грайливо,
Словами пудрить їй мізки.

Очиська мацають сідниці,
Язик шамкоче про дива,
Вона ж вилуплює очиці,
Ковта облудливі слова.

Підступний змій свого домігся,
І Єва знадилась таки.
У той момент я відволікся -
Душив на носі чиряки.

Вкусила яблуко зелене,
Насмерть загризла черв'яка.
З плодом прибігла і до мене,
І тицьнула під п'ятака.

Надгриз і я той плід нестиглий
Та зуба кутнього зламав.
Невдовзі ангели надбігли,
І Бог нас з Едема прогнав.

Запам'ятай слова ці, синку:
Аби не трапилось біди -
Пильнуй завжди кохану жінку,
За руку по життю веди.

березень 2017 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-11 18:03:15
Переглядів сторінки твору 4575
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.06.15 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-11 23:37:05 ]
У той момент я відволікся -
Душив на носі чиряки.

Така вже відверта сповідь, Сашко, аж на пародію проситься. Та невже ти не відчуваєш, що чиряки і висока поезія - це несумісні речі? Пиши оповідання, я тобі вже казав. У тебе велика вада - прозаїзувати вірші, опускати поезію до рівня блювотиння і туалету. Ти ще, як Барков напиши:
Осень настала, холодно стало,
Птицы говно перестали клевать,
Ну и погода
Е. твою мать!

Барков закінчив своє життя тим, що провалився на дошках у туалеті і захлинувся лайном і сечею, про які постійно писав. Дивися, щоб ти не повторив його шлях. До тебе на сторінку заходиш, як у хлів, і нюхаєш кізяки. Чи тебе естетики в університетах ніколи не вчили. Ти ж пишеш чудові пісні з братом, то якось орієнтуйся на них!
Не ображайся тільки на правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:27:17 ]
Пишу сатиру та гуморески аби не перетворити на них власне життя. Як засторогу від глупства. І якщо ти помітив, я не писав пародій на власних друзів аби вони не стали ворогами. А про мою сторінку так одверто не писав ще ніхто. Це втішає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:25:33 ]
хм, пародії та епіграми мали б мати конкретного адресата, посилання на твір чи автора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:29:28 ]
ой, трішки не туди втулив свій коментар - він мав бути під наступним, але, сподіваюсь, Ви зрозуміли


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 01:13:39 ]
Гумористична поезія часто грунтується на "приземленні" високих тем. Це і створює відчуття парадоксу, несподіванки, комізму. Чим є "Енеїда" Котляревського як не "приземленням" і комічним обігруванням високого стилю Вергілія? Тут головне витримати міру, не впасти у лихослів'я. В цьому вірші, здається, межа смаку витримана, немає ніякої вульгарщини. До того ж він заявлений як "пародії та епіграми". Про "чиряки", як на мене -- просто смішно.
"Пудрити мізки" --можливо, надто просторічний вираз.
Краще було би переставити слова місцями: "І Бог з Едема нас прогнав".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:18:26 ]
Абсолютно вірно! Такі речі я анонсував як пародії та гуморески. Так воно і є. Над собою кепкую регулярно, бо на крильцятах, що за спиною шкребуться, можна залетіти на такі вершини самозакоханості, звідки вже не буде вороття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:31:05 ]
бачу, Ваша творчість і коментарі трішки оживили сайт, зараз сюди цікавіше стало заходити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:24:41 ]
Ах, справді. Не відчув гумору одразу! Щось зі мною сталося, перемкнуло. Дякую, Вікторіє, що пояснили! Вибач, Сашко! Видали мій попередній коментар. Хоча і гумор, він буває також естетичніший, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 13:57:29 ]
Щодо пародій, Сашко, то їх можна не писати на тих друзів, у кого не вистачає почуття гумору. І хоч цього разу вийшло, що ніби таке є у мене, але можеш писати на мої твори. Якщо вийде дотепно, влучно, я тільки порадію за тебе. Свого часу ми тут з друзями багато пародіювали один одного - писали не просто пародії, а пародії у відповідь на пародії і з тим же Кристіаном, зокрема. А з Василем Кузаном, Іваном Гентошем - моїми друзями -у нас була в Ужгороді пародійна тріада, де кожен на кожного читав пародії і зал реготав і телебачення знімало. У мене є навіть дві пародії музичні. Так що дерзай, якщо є порох в порохівницях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 14:20:52 ]
"І Бог нас з Едема прогнав.", тут збій ритма. Едема наголос на перший склад,
може, "І Бог з Едему нас прогнав"?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 22:38:19 ]
Олександре, на ПМ умови для творчого зростання підходящі. Колись про подібне писав О.Вишня: - "З одного боку колиска з вервечками, з другого боку - материнські груди. Трішки поссеш, трішки поспиш - і ростеш собі помаленьку.")
Мудрі рядки спостережливої людини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-02 20:39:28 ]
Так і є. А ще й така приказка "Ласкаве телятко дві матки ссе". Або "Циган зна, що кобилі робить". Чи не так?