ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Адам і Єва
Змія, гадюка підколодна
Десь узялася у саду.
Завжди сичить, завжди голодна,
Щодня у Єви на виду.

Кохана - жінка пустотлива,
І любить слухати байки.
А змій хвостом вихля грайливо,
Словами пудрить їй мізки.

Очиська мацають сідниці,
Язик шамкоче про дива,
Вона ж вилуплює очиці,
Ковта облудливі слова.

Підступний змій свого домігся,
І Єва знадилась таки.
У той момент я відволікся -
Душив на носі чиряки.

Вкусила яблуко зелене,
Насмерть загризла черв'яка.
З плодом прибігла і до мене,
І тицьнула під п'ятака.

Надгриз і я той плід нестиглий
Та зуба кутнього зламав.
Невдовзі ангели надбігли,
І Бог нас з Едема прогнав.

Запам'ятай слова ці, синку:
Аби не трапилось біди -
Пильнуй завжди кохану жінку,
За руку по життю веди.

березень 2017 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-11 18:03:15
Переглядів сторінки твору 4639
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.07.27 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-11 23:37:05 ]
У той момент я відволікся -
Душив на носі чиряки.

Така вже відверта сповідь, Сашко, аж на пародію проситься. Та невже ти не відчуваєш, що чиряки і висока поезія - це несумісні речі? Пиши оповідання, я тобі вже казав. У тебе велика вада - прозаїзувати вірші, опускати поезію до рівня блювотиння і туалету. Ти ще, як Барков напиши:
Осень настала, холодно стало,
Птицы говно перестали клевать,
Ну и погода
Е. твою мать!

Барков закінчив своє життя тим, що провалився на дошках у туалеті і захлинувся лайном і сечею, про які постійно писав. Дивися, щоб ти не повторив його шлях. До тебе на сторінку заходиш, як у хлів, і нюхаєш кізяки. Чи тебе естетики в університетах ніколи не вчили. Ти ж пишеш чудові пісні з братом, то якось орієнтуйся на них!
Не ображайся тільки на правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:27:17 ]
Пишу сатиру та гуморески аби не перетворити на них власне життя. Як засторогу від глупства. І якщо ти помітив, я не писав пародій на власних друзів аби вони не стали ворогами. А про мою сторінку так одверто не писав ще ніхто. Це втішає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:25:33 ]
хм, пародії та епіграми мали б мати конкретного адресата, посилання на твір чи автора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:29:28 ]
ой, трішки не туди втулив свій коментар - він мав бути під наступним, але, сподіваюсь, Ви зрозуміли


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 01:13:39 ]
Гумористична поезія часто грунтується на "приземленні" високих тем. Це і створює відчуття парадоксу, несподіванки, комізму. Чим є "Енеїда" Котляревського як не "приземленням" і комічним обігруванням високого стилю Вергілія? Тут головне витримати міру, не впасти у лихослів'я. В цьому вірші, здається, межа смаку витримана, немає ніякої вульгарщини. До того ж він заявлений як "пародії та епіграми". Про "чиряки", як на мене -- просто смішно.
"Пудрити мізки" --можливо, надто просторічний вираз.
Краще було би переставити слова місцями: "І Бог з Едема нас прогнав".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:18:26 ]
Абсолютно вірно! Такі речі я анонсував як пародії та гуморески. Так воно і є. Над собою кепкую регулярно, бо на крильцятах, що за спиною шкребуться, можна залетіти на такі вершини самозакоханості, звідки вже не буде вороття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-12 08:31:05 ]
бачу, Ваша творчість і коментарі трішки оживили сайт, зараз сюди цікавіше стало заходити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 03:24:41 ]
Ах, справді. Не відчув гумору одразу! Щось зі мною сталося, перемкнуло. Дякую, Вікторіє, що пояснили! Вибач, Сашко! Видали мій попередній коментар. Хоча і гумор, він буває також естетичніший, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-12 13:57:29 ]
Щодо пародій, Сашко, то їх можна не писати на тих друзів, у кого не вистачає почуття гумору. І хоч цього разу вийшло, що ніби таке є у мене, але можеш писати на мої твори. Якщо вийде дотепно, влучно, я тільки порадію за тебе. Свого часу ми тут з друзями багато пародіювали один одного - писали не просто пародії, а пародії у відповідь на пародії і з тим же Кристіаном, зокрема. А з Василем Кузаном, Іваном Гентошем - моїми друзями -у нас була в Ужгороді пародійна тріада, де кожен на кожного читав пародії і зал реготав і телебачення знімало. У мене є навіть дві пародії музичні. Так що дерзай, якщо є порох в порохівницях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 14:20:52 ]
"І Бог нас з Едема прогнав.", тут збій ритма. Едема наголос на перший склад,
може, "І Бог з Едему нас прогнав"?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-12 22:38:19 ]
Олександре, на ПМ умови для творчого зростання підходящі. Колись про подібне писав О.Вишня: - "З одного боку колиска з вервечками, з другого боку - материнські груди. Трішки поссеш, трішки поспиш - і ростеш собі помаленьку.")
Мудрі рядки спостережливої людини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-02 20:39:28 ]
Так і є. А ще й така приказка "Ласкаве телятко дві матки ссе". Або "Циган зна, що кобилі робить". Чи не так?