ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вірлан Роксолана (1971) / Вірші

 У толтетському лісі. ( Ahothaho)
А ми ловили теплі згустки світла,
Іздмухували пил зірковий з листя
І ти казав, що те поніччя зблідле —
Це не світанок — річка норовиста.

І це не сонце — сон усе це — сон це.
Оце не трави — лава зельних духів.
Це не дерева — древні часоборці,
Що увірвали звичностей попругу

І ми вплили у магій синє хутро,
Розквітли еманаціями слова,
А сивий камінь — мовчазний, бо мудрий
І з нього силу пють по ночах сови.

Бо він шаманна тиша, сховок таєн.
Всіх несказань невиявлений всесвіт...
Пралісе мій, дивись як проростають
З долонь моїх твої рослинні плеса,

Із кіс моїх — пісні твої зелені,
Толтетські тіні зо зіниць овалів.
Пливеш мені по колосердній вені
В човні думок — усміхненим нагвалем...

І це не сонце — сон усе це — чуєш!
Це небо — потоймирова мембрана
І це не зірка в овиді ночує —
Мудринка солі в оці Дон Хуана.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-19 04:35:04
Переглядів сторінки твору 3696
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.11.03 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 07:51:58 ]
Таємничий і казковий ліс, так і бачаться там мавки, потерчата... І чарівниця Роксолана у вінку зелених кіс...
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 06:20:23 ]
:) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 08:50:19 ]
Чудовий вірш, чудова образність! "Це не дерева — древні часоборці" - оце мене найбільше вразило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 06:19:53 ]
Дякую, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-19 13:32:51 ]
"зо зіниць овалів" випила...
"І це не сонце — сон усе це — сон це" смакую...
Магиня!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 06:19:06 ]
О, Ларисонько, Ви дуже чутливий читач. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 18:24:49 ]
Гарнезно. Вірш з родзинкою-мудринкою)

П.С. Ось цей рядок... образ мені не дуже зрозумілий, штучний якийсь, плаский на тлі всього огрому вірша -
І ми вплили у неба синє хутро...

якось воно... впливати у хутро... неба хутро... не знаю. Я б іще подумала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 06:17:53 ]
Дякую за увагу, Любо. Дослухаюся до Вас, аби не було повтору «небо» Хоча сам образ « хутро неба» можна би було уявити, якщо побачити там потоки енергій. Дякую щиро ще раз за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-28 02:56:49 ]
дон хуан якби взірець міфології по~ чистому (нмд)
суцільна міць, енергетика плюс, надреальність що вабить
не порожнечами якимись, а чимсь космічним
& земним, водночас


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 20:05:30 ]
Знаєш, є вірші, які народилися і їх відпускаєш, але не цей. Цей вірш мені не відпускається, а живе у мені гарноспогадно. Я рада, що ти читав і розумів ;) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-10-03 02:30:03 ]
приваблює, чесно

гортаючи взад-уперед профіль, чомусь зупиняєшся
на певних речах, якби воно сильніше від тебе

сама тема солідна, звісно, я лише щодо Хуана трохи призупинився
так, потеревеніти

бо якось об’єктивно генералізувати всю глибину вражень тут

та нереально