Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.30
07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
2026.05.30
06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
2026.05.30
00:11
1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
2026.05.29
06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст
2026.05.29
00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз.
Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних.
У бункері путіну добре, та в землі було б краще.
Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.
2026.05.28
23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ
Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках
2026.05.28
22:31
Не смішно
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
2026.05.28
17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Проза
Фокус внимания
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фокус внимания
…Шли мы с Максом мимо стильного мужского барбершопа, каких в Киеве развелось теперь больше, чем женских, детских и кошачье-собачьих вместе взятых. Об их стильности говорить вовсе не приходится, она вне конкуренции и совершенно запредельна. Впрочем, мимо этого заведения мы ходим чуть не каждый день, уже привыкли.
Я задумался о чем-то и смотрю в асфальт; а Макс вдруг запрыгал у огромного окна парикмахерской, выкликая изумленные А! Э! ВАУ! ПАПА! ТЫ ЭТО ВИДЕЛ?! – и тыча пальцем в это самое окно.
За стеклом на обширном стильном пространстве одинокий повелитель бород и шевелюр трудился над одиноким посетителем. Но как трудился! – хоть мне не десять лет, а в три раза больше, но и мне впору было запрыгать, как это проделал Макс. Ведь мастер, исчерпав ресурс ножниц, машинки и бритвы, взялся за небольшой стильный факел и теперь, словно Данко, размахивал им над головой посетителя. Только он не указывал путь во тьме и не звал к лучшей жизни, а сжигал непокорные остатки волосяных покровов клиента прямо на его голове. Оранжевое пламя похотливо лизало оттопыренные уши, мощный затылок и коренастую шею потерпевшего. Кажется, запахло паленым и даже чуть-чуть - серой.
И теперь уже мы оба подпрыгивали, выкликали наперебой А! Э! ВАУ! ПАПА! МАКС! ТЫ ЭТО ВИДЕЛ?! – тыча пальцами в окно.
Тем временем брадобрей утопил свой факел в изящном ведерке; дымящийся клиент выкарабкался из массивного трона – буйволовая кожа, красное дерево, бивень мамонта.
– Макс, ну ты это видел?!
Макс обрел дар речи, снова ткнул пальце в витрину и подал голос:
– Папа, иди туда подстригись!!!
– Ээээ... Чтобы меня вот так огнем, по ушам, за мои деньги?! – я, наконец, отрываю взгляд от разыгравшегося в парикмахерской аутодафе и перевожу его на сына.
Только теперь я понимаю, что и палец, и взгляд Максов, и вообще весь Макс целиком и полностью направлен вовсе не на опаленного стрижкой клиента. Он указывает на крохотный столик, затерянный среди массивных кресел; на столике лежит какая-то маленькая черная штуковина. Огненного парикмахерского шоу он, кажется, вовсе не заметил.
И Макс, пожирая черную штуковину глазами, издает рыдающий, полный неизлечимой страсти стон:
– Плеееееееейстееееееееейшн!!!
2017
Я задумался о чем-то и смотрю в асфальт; а Макс вдруг запрыгал у огромного окна парикмахерской, выкликая изумленные А! Э! ВАУ! ПАПА! ТЫ ЭТО ВИДЕЛ?! – и тыча пальцем в это самое окно.
За стеклом на обширном стильном пространстве одинокий повелитель бород и шевелюр трудился над одиноким посетителем. Но как трудился! – хоть мне не десять лет, а в три раза больше, но и мне впору было запрыгать, как это проделал Макс. Ведь мастер, исчерпав ресурс ножниц, машинки и бритвы, взялся за небольшой стильный факел и теперь, словно Данко, размахивал им над головой посетителя. Только он не указывал путь во тьме и не звал к лучшей жизни, а сжигал непокорные остатки волосяных покровов клиента прямо на его голове. Оранжевое пламя похотливо лизало оттопыренные уши, мощный затылок и коренастую шею потерпевшего. Кажется, запахло паленым и даже чуть-чуть - серой.
И теперь уже мы оба подпрыгивали, выкликали наперебой А! Э! ВАУ! ПАПА! МАКС! ТЫ ЭТО ВИДЕЛ?! – тыча пальцами в окно.
Тем временем брадобрей утопил свой факел в изящном ведерке; дымящийся клиент выкарабкался из массивного трона – буйволовая кожа, красное дерево, бивень мамонта.
– Макс, ну ты это видел?!
Макс обрел дар речи, снова ткнул пальце в витрину и подал голос:
– Папа, иди туда подстригись!!!
– Ээээ... Чтобы меня вот так огнем, по ушам, за мои деньги?! – я, наконец, отрываю взгляд от разыгравшегося в парикмахерской аутодафе и перевожу его на сына.
Только теперь я понимаю, что и палец, и взгляд Максов, и вообще весь Макс целиком и полностью направлен вовсе не на опаленного стрижкой клиента. Он указывает на крохотный столик, затерянный среди массивных кресел; на столике лежит какая-то маленькая черная штуковина. Огненного парикмахерского шоу он, кажется, вовсе не заметил.
И Макс, пожирая черную штуковину глазами, издает рыдающий, полный неизлечимой страсти стон:
– Плеееееееейстееееееееейшн!!!
2017
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
