ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Полевые записки о детской психологии
...Если в доме устроить очевидное вопиющее безобразие, в просторечии именуемое "срач", например, установить на ковре в центре комнаты початую кастрюлю борща, да еще свалить выстиранное белье из машинки на обеденный стол, да еще разложить инструменты, крепеж и пару флаконов WD40 на диване плюс поразбросать детали семейного гардероба повсеместно и водрузить стопку книг помассивнее на гладильной доске - это все будет сохранено детьми в священной неприкосновенности.

Но если детей оставить наедине с практически безупречным порядком...

Последний предается ими немедленному поруганию, вплоть до полного искоренения. Они возвращают мир квартиры во времена первобытного, доуборочного хаоса. Он им как-то роднее, привычнее, уютнее: окутав себя беспорядком, детишки немедленно погружаются в самые благопристойные детские ремесла - рисование, конструирование, чтение, уроки, штопку кукольных нарядов и ремонт игрушечной амуниции.

То ли это (1) обычная, и потому здоровая психологическая особенность возраста, то ли (2) древний детский культ. Я склоняюсь к мысли, что это первое, возведенное в степень второго.

Но чем бы это ни было, придется с этим мириться, и даже с некоторым облегчением, если моя теория верна. Вооружаемся стоицизмом, ждем и боремся с хаосом в одиночку.

Конечно, родителям, достигшим полного просветления и поклоняющимся Абсолютному порядку, с этими полурослыми срачепоклонниками не договориться никогда. Отцы и дети, опекающий и опекаемый, respect my authorita! и т.д.

А я вот вдруг вспомнил, что одержимые порядком и расписанием дети попадались мне по большей части в хрестоматиях. В книжках эти румяные, умытые, со стерильными зубами и стриженными под ноль ногтями, тщательно на пробор причесанные и в косички заплетенные создания, с благообразным видом разводящие руки в утренней зарядке (уставная майка в комплекте обязательна) или с мудрой улыбкой склоняющиеся над раковиной с грязной посудой (как правило, в школьной форме), выглядели будто бы и ничего.

Но как же я ненавидел своего одноклассника, который был именно таким, хрестоматийно-книжным! - Ну вот представьте себе: он обладал огромной коллекцией миниатюрных моделей самолетов, автомобилей, космических кораблей, военной техники и еще чего угодно. Все это хранилось на полке, тянувшейся вдоль стены комнаты - а квартира была угловая, поэтому стена была весьма протяженной, во всю ширину дома. И вот на этой бесконечной полке - его несметные сокровища; но все эти даймлеры-шевроле-жигули, союзы-аполло-восходы, танки-самоходки-гаубицы стоят в строго, строжайше, раз и навсегда определенном порядке. Ни дай вам Бог сдвинуть хоть что-нибудь хоть на миллиметр - больше вам в этой квартире не бывать. Моментальное изгнание, проклятие на веки-вечные, непреодолимый бан.

И я послушно застывал - руки по швам - возле этой мемориальной полки и поедал глазами эту невозможную роскошь. А он стоял рядом, в чистейшей выглаженной рубашке, шортах без пятен, но с железобетонными стрелками , причесанный на нерушимый пробор, с чищеными зубами и ногтями под абсолютный ноль и созерцал. С удовлетворением - учиненный им отвратительный порядок вещей, которым природой назначено быть в беспорядке; с мудрым и назидательным видом - меня, мои растрепанные патлы, черноземные ногти, сомнительные зубы и все нехрестоматийное остальное.

Знал ли он, что мне сейчас больше всего на свете хотелось его придушить? Наверное, знал, но ничуть не беспокоился: по тем скудным временам таких коллекций больше ни у кого не было, поэтому возможность еще раз хоть глазком и не дыша на это посмотреть служила ему защитой лучше, чем личная охрана служит монархам, президентам, олигархам и поп-звездам.

Но как же я его ненавидел!

Ложью оказались все эти хрестоматийные малолетние старички, приседавшие в голубых майках у идеально заправленных кроватей, выпрастывая перед собой безупречно параллельные ручки с образцово-показательными ногтями. Если бы не печатали притчи о них в детсадовских и школьных книгах, никто бы их и не читал никогда. Все эти книжки были написаны об одном человеке, том самом моем школьном товарище, который владел колоссальными и совершенно бесполезными игрушечными богатствами. Точнее, это они им владели.

А вот "у тебя на шее вакса, у тебя под носом клякса" - это художественная правда о буйном детском народе, исповедующем культ срача в силу cвоей здоровой детской психики. Это мы читали независимо от попадания текста в школьную программу. Правда же! О нас!

...Ладно, пойду, приберусь за детьми. Слава Богу, психика у них - совершенно здоровая.

2017

Запрошую на сторінку моєї першої збірки казок - СВАНТЕ СВАНТЕСОН. СКАЗКИ ПРЕЖНИХ ВРЕМЕН

Можна почитати дві перші казки, подивитися, навіть придбати https://andronum.com/product/svanteson-svante-skazki-prezhnih-vremen/




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-06 09:13:32
Переглядів сторінки твору 614
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній