ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Проза
Полевые записки о детской психологии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Полевые записки о детской психологии
...Если в доме устроить очевидное вопиющее безобразие, в просторечии именуемое "срач", например, установить на ковре в центре комнаты початую кастрюлю борща, да еще свалить выстиранное белье из машинки на обеденный стол, да еще разложить инструменты, крепеж и пару флаконов WD40 на диване плюс поразбросать детали семейного гардероба повсеместно и водрузить стопку книг помассивнее на гладильной доске - это все будет сохранено детьми в священной неприкосновенности.
Но если детей оставить наедине с практически безупречным порядком...
Последний предается ими немедленному поруганию, вплоть до полного искоренения. Они возвращают мир квартиры во времена первобытного, доуборочного хаоса. Он им как-то роднее, привычнее, уютнее: окутав себя беспорядком, детишки немедленно погружаются в самые благопристойные детские ремесла - рисование, конструирование, чтение, уроки, штопку кукольных нарядов и ремонт игрушечной амуниции.
То ли это (1) обычная, и потому здоровая психологическая особенность возраста, то ли (2) древний детский культ. Я склоняюсь к мысли, что это первое, возведенное в степень второго.
Но чем бы это ни было, придется с этим мириться, и даже с некоторым облегчением, если моя теория верна. Вооружаемся стоицизмом, ждем и боремся с хаосом в одиночку.
Конечно, родителям, достигшим полного просветления и поклоняющимся Абсолютному порядку, с этими полурослыми срачепоклонниками не договориться никогда. Отцы и дети, опекающий и опекаемый, respect my authorita! и т.д.
А я вот вдруг вспомнил, что одержимые порядком и расписанием дети попадались мне по большей части в хрестоматиях. В книжках эти румяные, умытые, со стерильными зубами и стриженными под ноль ногтями, тщательно на пробор причесанные и в косички заплетенные создания, с благообразным видом разводящие руки в утренней зарядке (уставная майка в комплекте обязательна) или с мудрой улыбкой склоняющиеся над раковиной с грязной посудой (как правило, в школьной форме), выглядели будто бы и ничего.
Но как же я ненавидел своего одноклассника, который был именно таким, хрестоматийно-книжным! - Ну вот представьте себе: он обладал огромной коллекцией миниатюрных моделей самолетов, автомобилей, космических кораблей, военной техники и еще чего угодно. Все это хранилось на полке, тянувшейся вдоль стены комнаты - а квартира была угловая, поэтому стена была весьма протяженной, во всю ширину дома. И вот на этой бесконечной полке - его несметные сокровища; но все эти даймлеры-шевроле-жигули, союзы-аполло-восходы, танки-самоходки-гаубицы стоят в строго, строжайше, раз и навсегда определенном порядке. Ни дай вам Бог сдвинуть хоть что-нибудь хоть на миллиметр - больше вам в этой квартире не бывать. Моментальное изгнание, проклятие на веки-вечные, непреодолимый бан.
И я послушно застывал - руки по швам - возле этой мемориальной полки и поедал глазами эту невозможную роскошь. А он стоял рядом, в чистейшей выглаженной рубашке, шортах без пятен, но с железобетонными стрелками , причесанный на нерушимый пробор, с чищеными зубами и ногтями под абсолютный ноль и созерцал. С удовлетворением - учиненный им отвратительный порядок вещей, которым природой назначено быть в беспорядке; с мудрым и назидательным видом - меня, мои растрепанные патлы, черноземные ногти, сомнительные зубы и все нехрестоматийное остальное.
Знал ли он, что мне сейчас больше всего на свете хотелось его придушить? Наверное, знал, но ничуть не беспокоился: по тем скудным временам таких коллекций больше ни у кого не было, поэтому возможность еще раз хоть глазком и не дыша на это посмотреть служила ему защитой лучше, чем личная охрана служит монархам, президентам, олигархам и поп-звездам.
Но как же я его ненавидел!
Ложью оказались все эти хрестоматийные малолетние старички, приседавшие в голубых майках у идеально заправленных кроватей, выпрастывая перед собой безупречно параллельные ручки с образцово-показательными ногтями. Если бы не печатали притчи о них в детсадовских и школьных книгах, никто бы их и не читал никогда. Все эти книжки были написаны об одном человеке, том самом моем школьном товарище, который владел колоссальными и совершенно бесполезными игрушечными богатствами. Точнее, это они им владели.
А вот "у тебя на шее вакса, у тебя под носом клякса" - это художественная правда о буйном детском народе, исповедующем культ срача в силу cвоей здоровой детской психики. Это мы читали независимо от попадания текста в школьную программу. Правда же! О нас!
...Ладно, пойду, приберусь за детьми. Слава Богу, психика у них - совершенно здоровая.
2017
Запрошую на сторінку моєї першої збірки казок - СВАНТЕ СВАНТЕСОН. СКАЗКИ ПРЕЖНИХ ВРЕМЕН
Можна почитати дві перші казки, подивитися, навіть придбати https://andronum.com/product/svanteson-svante-skazki-prezhnih-vremen/
Но если детей оставить наедине с практически безупречным порядком...
Последний предается ими немедленному поруганию, вплоть до полного искоренения. Они возвращают мир квартиры во времена первобытного, доуборочного хаоса. Он им как-то роднее, привычнее, уютнее: окутав себя беспорядком, детишки немедленно погружаются в самые благопристойные детские ремесла - рисование, конструирование, чтение, уроки, штопку кукольных нарядов и ремонт игрушечной амуниции.
То ли это (1) обычная, и потому здоровая психологическая особенность возраста, то ли (2) древний детский культ. Я склоняюсь к мысли, что это первое, возведенное в степень второго.
Но чем бы это ни было, придется с этим мириться, и даже с некоторым облегчением, если моя теория верна. Вооружаемся стоицизмом, ждем и боремся с хаосом в одиночку.
Конечно, родителям, достигшим полного просветления и поклоняющимся Абсолютному порядку, с этими полурослыми срачепоклонниками не договориться никогда. Отцы и дети, опекающий и опекаемый, respect my authorita! и т.д.
А я вот вдруг вспомнил, что одержимые порядком и расписанием дети попадались мне по большей части в хрестоматиях. В книжках эти румяные, умытые, со стерильными зубами и стриженными под ноль ногтями, тщательно на пробор причесанные и в косички заплетенные создания, с благообразным видом разводящие руки в утренней зарядке (уставная майка в комплекте обязательна) или с мудрой улыбкой склоняющиеся над раковиной с грязной посудой (как правило, в школьной форме), выглядели будто бы и ничего.
Но как же я ненавидел своего одноклассника, который был именно таким, хрестоматийно-книжным! - Ну вот представьте себе: он обладал огромной коллекцией миниатюрных моделей самолетов, автомобилей, космических кораблей, военной техники и еще чего угодно. Все это хранилось на полке, тянувшейся вдоль стены комнаты - а квартира была угловая, поэтому стена была весьма протяженной, во всю ширину дома. И вот на этой бесконечной полке - его несметные сокровища; но все эти даймлеры-шевроле-жигули, союзы-аполло-восходы, танки-самоходки-гаубицы стоят в строго, строжайше, раз и навсегда определенном порядке. Ни дай вам Бог сдвинуть хоть что-нибудь хоть на миллиметр - больше вам в этой квартире не бывать. Моментальное изгнание, проклятие на веки-вечные, непреодолимый бан.
И я послушно застывал - руки по швам - возле этой мемориальной полки и поедал глазами эту невозможную роскошь. А он стоял рядом, в чистейшей выглаженной рубашке, шортах без пятен, но с железобетонными стрелками , причесанный на нерушимый пробор, с чищеными зубами и ногтями под абсолютный ноль и созерцал. С удовлетворением - учиненный им отвратительный порядок вещей, которым природой назначено быть в беспорядке; с мудрым и назидательным видом - меня, мои растрепанные патлы, черноземные ногти, сомнительные зубы и все нехрестоматийное остальное.
Знал ли он, что мне сейчас больше всего на свете хотелось его придушить? Наверное, знал, но ничуть не беспокоился: по тем скудным временам таких коллекций больше ни у кого не было, поэтому возможность еще раз хоть глазком и не дыша на это посмотреть служила ему защитой лучше, чем личная охрана служит монархам, президентам, олигархам и поп-звездам.
Но как же я его ненавидел!
Ложью оказались все эти хрестоматийные малолетние старички, приседавшие в голубых майках у идеально заправленных кроватей, выпрастывая перед собой безупречно параллельные ручки с образцово-показательными ногтями. Если бы не печатали притчи о них в детсадовских и школьных книгах, никто бы их и не читал никогда. Все эти книжки были написаны об одном человеке, том самом моем школьном товарище, который владел колоссальными и совершенно бесполезными игрушечными богатствами. Точнее, это они им владели.
А вот "у тебя на шее вакса, у тебя под носом клякса" - это художественная правда о буйном детском народе, исповедующем культ срача в силу cвоей здоровой детской психики. Это мы читали независимо от попадания текста в школьную программу. Правда же! О нас!
...Ладно, пойду, приберусь за детьми. Слава Богу, психика у них - совершенно здоровая.
2017
Запрошую на сторінку моєї першої збірки казок - СВАНТЕ СВАНТЕСОН. СКАЗКИ ПРЕЖНИХ ВРЕМЕН
Можна почитати дві перші казки, подивитися, навіть придбати https://andronum.com/product/svanteson-svante-skazki-prezhnih-vremen/
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію