ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександра Кисельова (1954) /
Проза
Диво
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Диво
Собаку треба було вигулювати. Пес був слухняний, добрий, клопоту на прогулянці не створював. Він біг по доріжці, принюхувався і, ймовірно, думав про тих, хто тут пройшов. Хоча все-таки людям невідомо про що думають собаки. Господарю це пристало більше, якщо, звичайно, він помічав свого собаку. Схоже, що вони були разом, господар і собака, але в той же час кожен сам по собі.
Безглуздий добродушний дог, темний, плямистий, принюхувався, схиливши голову, продовжував свої пошуки.
Господар, зручно влаштувавшись в своїй теплій куртці, сховав руки в кишені, а голову в комір. На голові була світла шапка з хутра. Ноги самі шукали опору, під снігом був лід. Сніг був свіжим, лежав тонким шаром і тішив своєю чистотою. Зрідка опускалися легкі сніжинки. Було тихо, сніг рипів під ногами. Сіре небо зливалося з таким же снігом. Все було одинакового кольору.
Безмовно й нерухомо стояли німі будинкі великого міста. Так буває. Дерева завмерли в зимовій сплячці. Лавочки вкрилися шаром снігу. Непомітним був перехід сірого дня в сутінки. День був коротким, без сонця. Час був особливий. Наближався вечір, злегка погойдувалася тоненька берізка.
Бувають іноді такі хвилини в житті великого міста. Це були кілька перших днів нового року. Грань між святами і буднями ще попереду. Всі справи ще чекали свого часу. Ще не появлялися друзі, зателефонувавши останній раз напередодні Нового року, ще не треба було дбати про вічні проблеми, адже скільки сил було витрачено напередодні на все це. Всьому свій час. Це було непогане місто. Воно жило добре, тому йому не треба було думати про тепло. Ця проблема тут вирішувалася. Тепло було. Такими тихими, теплими і затишними були перші дні нового року.
Десь там, не тут, все було по - іншому. Варто було тільки натиснути кнопку того чудовиська, що було неодмінною частиною нашого життя. Телебачення негайно вважало своїм обов'язком все нам розповісти. Але, як то кажуть - далеко від очей, далеко від серця. Як тільки дистанційник являв перед нами інше, колишнє було забуто безповоротно.
Дух надій і дух мрій - велике різдвяне диво.
Ніщо не може зрівнятися з великим святом. А тому ніхто не хоче легко розлучитися з цим відчуттям і бажання продовжити його як можна довше, утримати в такому стані бажає кожен.
Хто стає ворогом свята ? Чому святкову метушню, веселе очікування дива поділяють не всі?
Що з ними не так?
Свято вимагає не менше наполегливої праці, ніж будь-яка інша справа, але якщо чесно, то набагато - набагато більше. Треба зробити не просту работу. Подивіться в очі дітей, коли вони очікують дива.
Цікаво, чи прийде час, коли замість Діда Мороза з'явиться інший персонаж ... Адже історія знає, як змінювалися герої, змінювалися епохи, змінювалося все. Ідея появи людини, яка знає кожного з хорошого боку, вірить, що кожен з нас добрий. Та приділяє увагу всім. Ми потребуємо уваги, може ми про це забуваємо, коли зайняті всім тим, що собі понавигадували, але все ж це той час, який не дасть забути.
Що значить Новий Рік для людей, як змінює він життя?
Це не старий дурний жарт. Вся справа в любові, надії і доброті.
Відмовлятися від свята - означає зраджувати любов і надію мільйонів дітей і дорослих.
Різдвяне диво .
Всі його чекають .
А бачить і отримує його той, хто відкриває своє серце.
Ось тепер і дісталися ми до питання, що звучало раніше.
Що з ними не так?
Вони закрили своє серце.
Шкода, звичайно, що дитинство мало запам'ятовується.
Хіба що яскраві, дуже-дуже яскраві фарби свята,
яке,
краще розділити з близькими.
Все це було в повітрі.
9.02.2009
Безглуздий добродушний дог, темний, плямистий, принюхувався, схиливши голову, продовжував свої пошуки.
Господар, зручно влаштувавшись в своїй теплій куртці, сховав руки в кишені, а голову в комір. На голові була світла шапка з хутра. Ноги самі шукали опору, під снігом був лід. Сніг був свіжим, лежав тонким шаром і тішив своєю чистотою. Зрідка опускалися легкі сніжинки. Було тихо, сніг рипів під ногами. Сіре небо зливалося з таким же снігом. Все було одинакового кольору.
Безмовно й нерухомо стояли німі будинкі великого міста. Так буває. Дерева завмерли в зимовій сплячці. Лавочки вкрилися шаром снігу. Непомітним був перехід сірого дня в сутінки. День був коротким, без сонця. Час був особливий. Наближався вечір, злегка погойдувалася тоненька берізка.
Бувають іноді такі хвилини в житті великого міста. Це були кілька перших днів нового року. Грань між святами і буднями ще попереду. Всі справи ще чекали свого часу. Ще не появлялися друзі, зателефонувавши останній раз напередодні Нового року, ще не треба було дбати про вічні проблеми, адже скільки сил було витрачено напередодні на все це. Всьому свій час. Це було непогане місто. Воно жило добре, тому йому не треба було думати про тепло. Ця проблема тут вирішувалася. Тепло було. Такими тихими, теплими і затишними були перші дні нового року.
Десь там, не тут, все було по - іншому. Варто було тільки натиснути кнопку того чудовиська, що було неодмінною частиною нашого життя. Телебачення негайно вважало своїм обов'язком все нам розповісти. Але, як то кажуть - далеко від очей, далеко від серця. Як тільки дистанційник являв перед нами інше, колишнє було забуто безповоротно.
Дух надій і дух мрій - велике різдвяне диво.
Ніщо не може зрівнятися з великим святом. А тому ніхто не хоче легко розлучитися з цим відчуттям і бажання продовжити його як можна довше, утримати в такому стані бажає кожен.
Хто стає ворогом свята ? Чому святкову метушню, веселе очікування дива поділяють не всі?
Що з ними не так?
Свято вимагає не менше наполегливої праці, ніж будь-яка інша справа, але якщо чесно, то набагато - набагато більше. Треба зробити не просту работу. Подивіться в очі дітей, коли вони очікують дива.
Цікаво, чи прийде час, коли замість Діда Мороза з'явиться інший персонаж ... Адже історія знає, як змінювалися герої, змінювалися епохи, змінювалося все. Ідея появи людини, яка знає кожного з хорошого боку, вірить, що кожен з нас добрий. Та приділяє увагу всім. Ми потребуємо уваги, може ми про це забуваємо, коли зайняті всім тим, що собі понавигадували, але все ж це той час, який не дасть забути.
Що значить Новий Рік для людей, як змінює він життя?
Це не старий дурний жарт. Вся справа в любові, надії і доброті.
Відмовлятися від свята - означає зраджувати любов і надію мільйонів дітей і дорослих.
Різдвяне диво .
Всі його чекають .
А бачить і отримує його той, хто відкриває своє серце.
Ось тепер і дісталися ми до питання, що звучало раніше.
Що з ними не так?
Вони закрили своє серце.
Шкода, звичайно, що дитинство мало запам'ятовується.
Хіба що яскраві, дуже-дуже яскраві фарби свята,
яке,
краще розділити з близькими.
Все це було в повітрі.
9.02.2009
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію