(Підслухані голоси Стародавнього Вавілону)


СПІВРОЗМОВНИК І

- А й справді, диво: на камінні – сад!
Сяга на кілька ярусів угору…

СПІВРОЗМОВНИК ІІ

- Чи ж має він яку живу опору,
той диковинно врощений фасад?

СПІВРОЗМОВНИК ІІІ

- ... Вже Світ Старий побачив піраміду,
в Єгипті не одну її звели,
коли Євфрат пізнав Семираміду *1,
що ми про неї мову завели…

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Спинися мить… Я марю крізь століття
побачити гінке зелене віття
крізь непроглядну вежу кам’яну…
Коли й не сад – хоч гілочку одну –
в краю багряних сонць, піщаних відій…
Усі кладовні – бронзи, срібла, міді – *2
за розкіш цю незміряну віддам.

ГОЛОС НАВУХОДОНОСÓРА

- Семираміді сад я зрощу сам!

Коли жива моя любов до тебе,
із ласки Неба й зоряних богів
між кам’яних безмовних берегів
пущу тендітний пагінець тремтячий –
у помислах освідчень і освячень.
Між пальм зародить гроном виноград,
між міртами – горіх… усякі сласті… *3
Це буде чудо – Сад.І ми у щасті
наш вік земний по-царськи проживем.

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Це буде наш Еку́р,*4 … Екур-Еде́м.*5

Вели скликать умільців і рабів,
встилати ґрунт, підводити канали.*6
Царі до нас лиш вежі будували,
дерев ніхто садити не велів.
Хоча й ростуть в Єгипті пшениці́,
поміж пісків – розквітлі є оази,
у мемфіських палатах пишні вази,
а у цариці – лотос у руці…*7

... Я задихаюсь… Я про інше мрію:
серед Ніну́три*8 злого буревію
сховатися у затінку дерев,
духмяних трав, повислого чар-зілля…
Так просить божу Ма́мі*9 породілля
серед пологів живоплодних сил!

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Євфрат, - царице, - Нілу менший брат.
Подбає Е́нкі*10 – він заповноводить.
Новий відлік життя заколобродить –
і кожен буде вдячно младомлад:
людське дитя, звірятко і росточок –
і перший наш сподіваний листочок,
з листочка – деревце,
з деревця – сад.

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Аби лиш мир і світло між богами.
Світ повен смути поміж ворогами,
та повен світ божественних принад.

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Ти про любов Іна́нни до Думу́зі?..*11

… Летім, летім у шлюбному чар-крузі,
відпиймо й ми божественний нектар…

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Мій повелитель! Серця волода́р!
Завдай-но ритму, я тобі станцюю…

(жартуючи)

... скажімо, за коня й коштовну збрую… *12

(Навуходоносор відбиває такт на тимпанах,
а музи́ки підігрують на флейтах і сурмах.
Семираміда танцює.У розпалі танцю Навуходоносор
перехоплює її).

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Кохана… Я тебе боготворю,
немов Обранець - Вранішню Зорю. *13

(ласкаючи, нашіптує їй молитву до Інанни-Іштар)

« Тобі – моління мої,
володарів володарко, богинь богине!
Ти царюєш повновладно, ти заступнице людська!
Ти – могутня, ти державна, ім’я твоє – над усіма!
Ти – світоч землі і неба,ти несхитна дочка бога Сіна!

Ти вкладаєш у руки зброю, ти скликаєш на битву!
Ти пожинаєш все суще, мов колосся, -
тебе вінчано тіарою влади.

Господине!
Чи піднесена, чи забута, велика влада твоя,
Всемогутня Жоно!

(Семираміда з насолодою дослухає).

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ

- Небесних Надр склепіння неозоре
нам зростить сад, Навуходоносо́ре,
добірним сім’ям божої утроби,
сапфірним блиском царської оздоби –
і сад зросте, зав’юниться. Збуяє…

ГОЛОС НАВУХОДОНОСОРА

- Сіяє Сін…*14 Душа моя сіяє
надлунним Оком років світлових!
Це диво з див зостанеться в живих,
коли і ми ввійдемо в Царство Тіней,
в Еку́р надземний, схований в Ніппу́р…*15
Уламки кам’яні, борольний мур
обвіє Час, а Час – в пісках потоне…
«Ворота Божі», місто Вавілоне,*16
що по собі нащадкам лишиш ти?

Хисткі Семирамідині сади…

ГОЛОС СЕМИРАМІДИ
(підхоплює)

- … Смарагдом мірти стежечку повиту…
В повітрі – Сад!З е л е н е Чудо Світу!

____________
*1 С е м и р а м і д а (Амітіс-Шаммурамат) і Н а в у х о д о н о с о р - царське подружжя Стародавнього Вавілону(6 ст. до н.е.). Амітіс-Шаммурамат була донькою мідійського царя і дуже сумувала за гірськими лісами своєї батьківщини в рівнинній і безлісній Вавілонії.

*2 У царських скарбницях Вавілону с р і б л о зберігалося у вигляді зливків та каблучок. Ним розплачувалися мірами на вагу.

*3 Вчені-археологи довели, що у «висячих садах» Семираміди з-поміж інших росли саме г о р і х о в і дерева.

*4 Е к у р (шумерське, буквально «гора») – одна з назв Підземного Світу. Туди не тільки спускаються і піднімаються, а й провалюються. За віруванням вавілонян, умовно Екур віддалений від «центру світа» - міста Ніппур – на 3600 двійних годин.

*5 Е д е м – інша назва підземного світу: «едем» - степ», в цілому – «трав’яниста чужоземна країна», праобраз християнського райського «Едему».

*6 В и с я ч и й сад С е м и р а м і д и був влаштований на багатоповерхових вежах – пірамідах. Усередині кожного ярусу зведені міцні цегляні склепіння, а зверху на всю споруду покладені уступами кам’яні плити, залиті асфальтом і перекладені шарами очерету. Поверх цієї підкладки насипано товстий шар землі – і розбито сад. Воду підіймали з Євфрату за допомогою величезного водопідйомного колеса, шкіряними відрами на канатах.

*7 Л о т о с у Єгипті квітка бога Сонця-Ра. За міфами, Сонце народжується з лотоса, і лотос стає «Оком» бога Сонця. Лотос – символ царської величі і божественного «сонцесяйного» ореолу.

*8 Н і н у т р а – «володар землі». Бог-покровитель плодючості полів, тварин, риболовлі. Бог рослинності. Водночас – бог війни та буревію. «Владика, чий блиск жахливий».

*9 М а м і (шумер. «Намму») – богиня-прародителька, «мати, що сотворила небо і землю»; «та, що дала життя всім богам». Уособлення підземних світових вод. Мати бога Енкі.

*10 Е н к і – бог, що сотворив людей, тварин і зерно, хранитель основ цивілізації, творець світового порядку, винайшов садівництво.

*11 І н а н н а та Д у м у з і – міфоподружжя, що мало зв’язок з обожненням царів ІІІ династії м.Ура (21 ст. до н.е.). Цар – Думузі, жриця – богиня Інанна. Існували любовні пісні, присвячені їх передшлюбному періоду. Міфологізо-ваний обряд святкування першого дня нового року, пов’язаний з культом плодючості.

*12 К о н е й приганяли у Вавілон купці з Мідії аж із загір’я Вірменії або Ірану.

*13 Так називали Думузі та Інанну в контексті зороастризму. У царському списку ІІІ династії м.Ура Думузі -- «пастир часів до потопу», бог плодючості в широкому змісті слова, бог весняного запліднення степу, коханець богині любові і родючості – Інанни. Цикл «Інанна – Думузі» входив у коронаційний обряд (21-19 ст. до н.е.) ритуалом священного шлюбу. Інанна (шумерське), Іштар (аккадське, від «астар», себто «богиня») – уособлення планети Венери.

*14 С і н (староаккадське, місяць) – «Той, чий підйом – сяєво». Подорожує «баркою» вночі – по небу, вдень – по Підземному царству. «Барка» асоціюється з биком, роги якого є півмісяцем: «бик з лазуритовою бородою» - епітет царських гробниць.

*15 Н і п п у р - реально існуюче в Шумері місто, що згодом було міфологізоване. За уявленнями вавілонян, у Потойбіччі Ніппур вважався «центром світу».

*16 Первісна назва «Б а б – і л і», себто «Ворота Божі»,
у грецькій транскрипції "В а в і л о н".

2002 рік.

(Зі збірки авторських портретів "Семивідлуння". - Львів:Каменяр,2008)

(З авторського видання циклу "Міфологія Стародавнього Сходу". - Львів:Логос,2013)

Цикл "Міфологія Стародавнього Сходу". http://irynavovk.blog.net.ua

Висячі Сади Семираміди - друге з Семи Чудес Світу після піраміди Хеопса - "Горизонту Хуфу".
За давніми переказами, Висячі Сади Семираміди містилися у легендарному Вавілоні, на східному березі річки Євфрат, приблизно за 50 км від південного Багдада.
Історія створення Садів сягає давніх часів.
Тоді вавілонський цар Навуходоносо́р ІІ (605 - 562 рр. до н.е.) для боротьби проти головного ворога - Ассирії,війська якої двічі руйнували столицю держави Вавілон ("Баб-ілі́"), уклав військовий союз із Кнаксаром, царем Мідії. Перемігши, вони розділили територію Ассирії між собою. Військовий союз був зміцнений одруженням Навуходоносора ІІ на дочці мідійського царя Амітіс (630 - 565 рр. до н.е.), що в часі стала міфологічною легендарною С е м и р а м і д о ю - збірним образом шумерської і старовавілонської літератури.
Запорошений і шумний Вавілон, розташований на пустельній піщаній рівнині, не радував царицю, яка зросла в гористій і зеленій лісистій Мідії. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звести "висячі сади".
Сьогодні єдиним доказом колись грандіозного пам'ятника інженерної думки залишається відкрита завдяки розкопкам Роберта Кольдевея 1898 року мережа пересічних траншей поблизу іракського міста Хілле́ (за 90 км від Багдада), у зрізах якої на пустирищі, де гніздяться лише отруйні змії, видно сліди напівзруйнованої кладки...