Галька поверталася з роботи вся на нервах. Ех , життя хоч в прірву! Чоловіка на роботі скоротили, їй виплачують ту нещасну мінімалку. Тих грошей як кіт наплакав, а дітей двоє. Треба вбрати, взути, їсти щось дати. А тут нема звідки. По дорозі глянула у поштовий ящик і побачила великий кольоровий конверт! Отакої! Щоб то могло бути і звідки? Галька кинулась швидко відривати краєчок того конверта, розгорнула великого кольорового аркуша і мало не присіла! На неї дивились великі букви, які складались у «ВИ ВИГРАЛИ 100 000!» «Нічого собі», -подумала Галька-«Ото щастя привалило! Отак неждано, негадано!» Поки зайшла до хати, то склала собі цілий список покупок. Уявила себе панею у шубі з дітьми, ладно вбраними, у церкві! А , може, ще й машина вийде! Все-таки сто тисяч-то гроші великі! Просто величезні! Ото будуть їй заздрити сусіди, коліжанки і всі навколо! Помруть від заздрощів, як дізнаються , що Галька тепер багачка! Багачка на цілу околицю! Ті сто тисяч крутились їй в голові, перед очима, всюди! Голова йшла обертом. Галька усміхалась сама до себе і гладила того конверта.
Галька вже настроїлась на ті сто тисяч таки серйозно, але раптом побачила дрібненьким шрифтом чорним по білому ще якусь писанину. Що ж то може таке бути? Пригледілась добре. Аж тепер побачила, що там була умова, яку Галька мала виконати, аби отримати тих сто тисяч! Гальці треба було придбати амулет «Всевидяще око»! То Око мало врятувати Гальку від різних негараздів, захистити від заздрісників, всякого поробітку, відігнати зло від хати і ще багато чого зробити, аби Гальчина доля таки змінилась в ліпшу сторону. А для того треба було лише купити чистий конверт, у нього покласти тисячу гривен і відіслати за даною адресою. В Гальки тисячі не було. А де було взяти? Кинулась до сусідки. Та здивованими очима глянула на неї: «Галько, ти що здуріла чи що? Звідки я ти візьму такі гроші? Мому Василькові треба яку сорочину купити, бо геть чисто подер. Носить лахміття. Та й Іринці здалаби сі яка обновка. Ні, Галько, хочиш сі гнівай, а хоч ні, але грошей ти не позичу!».
Гальці ніц сі не лишило робити, як продати свої коштовності. Мала кілька перстеників, кульчики, один кулон у вигляді серця і золотий ланцюжок. Чула, що є такий ломбард, до якого можна занести ті коштовності і дістати за них гроші. Рано-раненько Галька їхала до міста, аби обміняти свої коштовності на гроші. В ломбарді Галька ще раз жалісним поглядом попрощалась зі своїми коштовностями. Йой, бо таки були їй дорогими. Ото чоловік подарував, а кульчики сестра з чоловіком на тридцятиліття спрезентувала. Але що було робити? Сто тисяч-то не жарти. Як їх буде Галька мати, то такого собі накупить, що ого-го!
В ломбарді дали за ті всі вироби, як на Гальчин розсуд, то копійки. Отак люди купують то золото, лежить воно в них у вузликах, а як хочеш продати, то такі копійки дають – аж смішно! Галька заліпила тисячку в конверт і відіслала.
Тепер чекала з дня на день, що їй пришлють амулет і тих сто тисяч. Амулет Гальці прислали. З медальйону якогось невизначеного кольору на Гальку дивилось всевидяще око. На роботі на Гальку косились співробітники, дивились на медальйон, в якому Галька прийшла замість золотого ланцюжка. Галька ходила запишена і всім розказувала, що той медальйон приносить щастя.
Сто тисяч так і не прийшло, зато разом з медальйоном в кольоровому конверті була ще одна умова, яку Галька мусила виконати, хоч-не-хоч! Тепер вона мусила ще раз вислати тисячку і отримати книжку відомого мага, який писав про дорогу до щастя. В книжці можна було знайти відповіді на всі питання, але що цікаво, там мало бути якесь особисте послання для Гальки!
Галька знову кинулась шукати гроші. Побігла до сестри. Сестра сказала, що грошей не має, але навіть як би мала, то на всякі глупі книжки б і не дала. Галька згадала, що можна ще в банку взяти позику. Знову поїхала до міста. В банку мусила придумати якусь причину для позики грошей. Там її фотографували з всіх сторін, давали заповнювати купу паперів, дзвонили до Гальчиної найліпшої коліжанки, чи та ручається за неї. Нарешті кредит Галька дістала.
Знову заліпила гроші у чистий конверт і відіслала. Тепер точно знала-разом з книгою відомого мага «Дорога до щастя» прийде сто тисяч! Ото і буде її щастя. Галька рахувала дні. Минув тиждень. Минуло два. Аж в п’ятницю Галька отримала книжку відомого мага. Книжка прийшла-але без грошей. Зато в листі було завдання для Гальки. Аби жінка зажила щасливо, то книжку тре було положити в морозилку. На ранок після того, як сторінки промерзнуть, на чистій сторінці вкінці книжки мало бути особливе послання для неї. Гальчин чоловік покрутив біля скроні, як побачив, що вона кладе книгу у морозилку. Галька відмахнулась від нього.
Зранку кинулась до холодильника. Чиста сторінка так і залишилась чистою. З обкладинки на Гальку дивився весь замерзлий маг з величезною шевелюрою і вказував кудись рукою, певно, показував дорогу до щастя.

5.07.17