ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Ярема Стисло (2017) / Проза

 Сто тисяч

Галька поверталася з роботи вся на нервах. Ех , життя хоч в прірву! Чоловіка на роботі скоротили, їй виплачують ту нещасну мінімалку. Тих грошей як кіт наплакав, а дітей двоє. Треба вбрати, взути, їсти щось дати. А тут нема звідки. По дорозі глянула у поштовий ящик і побачила великий кольоровий конверт! Отакої! Щоб то могло бути і звідки? Галька кинулась швидко відривати краєчок того конверта, розгорнула великого кольорового аркуша і мало не присіла! На неї дивились великі букви, які складались у «ВИ ВИГРАЛИ 100 000!» «Нічого собі», -подумала Галька-«Ото щастя привалило! Отак неждано, негадано!» Поки зайшла до хати, то склала собі цілий список покупок. Уявила себе панею у шубі з дітьми, ладно вбраними, у церкві! А , може, ще й машина вийде! Все-таки сто тисяч-то гроші великі! Просто величезні! Ото будуть їй заздрити сусіди, коліжанки і всі навколо! Помруть від заздрощів, як дізнаються , що Галька тепер багачка! Багачка на цілу околицю! Ті сто тисяч крутились їй в голові, перед очима, всюди! Голова йшла обертом. Галька усміхалась сама до себе і гладила того конверта.
Галька вже настроїлась на ті сто тисяч таки серйозно, але раптом побачила дрібненьким шрифтом чорним по білому ще якусь писанину. Що ж то може таке бути? Пригледілась добре. Аж тепер побачила, що там була умова, яку Галька мала виконати, аби отримати тих сто тисяч! Гальці треба було придбати амулет «Всевидяще око»! То Око мало врятувати Гальку від різних негараздів, захистити від заздрісників, всякого поробітку, відігнати зло від хати і ще багато чого зробити, аби Гальчина доля таки змінилась в ліпшу сторону. А для того треба було лише купити чистий конверт, у нього покласти тисячу гривен і відіслати за даною адресою. В Гальки тисячі не було. А де було взяти? Кинулась до сусідки. Та здивованими очима глянула на неї: «Галько, ти що здуріла чи що? Звідки я ти візьму такі гроші? Мому Василькові треба яку сорочину купити, бо геть чисто подер. Носить лахміття. Та й Іринці здалаби сі яка обновка. Ні, Галько, хочиш сі гнівай, а хоч ні, але грошей ти не позичу!».
Гальці ніц сі не лишило робити, як продати свої коштовності. Мала кілька перстеників, кульчики, один кулон у вигляді серця і золотий ланцюжок. Чула, що є такий ломбард, до якого можна занести ті коштовності і дістати за них гроші. Рано-раненько Галька їхала до міста, аби обміняти свої коштовності на гроші. В ломбарді Галька ще раз жалісним поглядом попрощалась зі своїми коштовностями. Йой, бо таки були їй дорогими. Ото чоловік подарував, а кульчики сестра з чоловіком на тридцятиліття спрезентувала. Але що було робити? Сто тисяч-то не жарти. Як їх буде Галька мати, то такого собі накупить, що ого-го!
В ломбарді дали за ті всі вироби, як на Гальчин розсуд, то копійки. Отак люди купують то золото, лежить воно в них у вузликах, а як хочеш продати, то такі копійки дають – аж смішно! Галька заліпила тисячку в конверт і відіслала.
Тепер чекала з дня на день, що їй пришлють амулет і тих сто тисяч. Амулет Гальці прислали. З медальйону якогось невизначеного кольору на Гальку дивилось всевидяще око. На роботі на Гальку косились співробітники, дивились на медальйон, в якому Галька прийшла замість золотого ланцюжка. Галька ходила запишена і всім розказувала, що той медальйон приносить щастя.
Сто тисяч так і не прийшло, зато разом з медальйоном в кольоровому конверті була ще одна умова, яку Галька мусила виконати, хоч-не-хоч! Тепер вона мусила ще раз вислати тисячку і отримати книжку відомого мага, який писав про дорогу до щастя. В книжці можна було знайти відповіді на всі питання, але що цікаво, там мало бути якесь особисте послання для Гальки!
Галька знову кинулась шукати гроші. Побігла до сестри. Сестра сказала, що грошей не має, але навіть як би мала, то на всякі глупі книжки б і не дала. Галька згадала, що можна ще в банку взяти позику. Знову поїхала до міста. В банку мусила придумати якусь причину для позики грошей. Там її фотографували з всіх сторін, давали заповнювати купу паперів, дзвонили до Гальчиної найліпшої коліжанки, чи та ручається за неї. Нарешті кредит Галька дістала.
Знову заліпила гроші у чистий конверт і відіслала. Тепер точно знала-разом з книгою відомого мага «Дорога до щастя» прийде сто тисяч! Ото і буде її щастя. Галька рахувала дні. Минув тиждень. Минуло два. Аж в п’ятницю Галька отримала книжку відомого мага. Книжка прийшла-але без грошей. Зато в листі було завдання для Гальки. Аби жінка зажила щасливо, то книжку тре було положити в морозилку. На ранок після того, як сторінки промерзнуть, на чистій сторінці вкінці книжки мало бути особливе послання для неї. Гальчин чоловік покрутив біля скроні, як побачив, що вона кладе книгу у морозилку. Галька відмахнулась від нього.
Зранку кинулась до холодильника. Чиста сторінка так і залишилась чистою. З обкладинки на Гальку дивився весь замерзлий маг з величезною шевелюрою і вказував кудись рукою, певно, показував дорогу до щастя.

5.07.17




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-07-05 23:48:38
Переглядів сторінки твору 554
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.02.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній