ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Ярема Стисло (2017) / Проза

 Сто тисяч

Галька поверталася з роботи вся на нервах. Ех , життя хоч в прірву! Чоловіка на роботі скоротили, їй виплачують ту нещасну мінімалку. Тих грошей як кіт наплакав, а дітей двоє. Треба вбрати, взути, їсти щось дати. А тут нема звідки. По дорозі глянула у поштовий ящик і побачила великий кольоровий конверт! Отакої! Щоб то могло бути і звідки? Галька кинулась швидко відривати краєчок того конверта, розгорнула великого кольорового аркуша і мало не присіла! На неї дивились великі букви, які складались у «ВИ ВИГРАЛИ 100 000!» «Нічого собі», -подумала Галька-«Ото щастя привалило! Отак неждано, негадано!» Поки зайшла до хати, то склала собі цілий список покупок. Уявила себе панею у шубі з дітьми, ладно вбраними, у церкві! А , може, ще й машина вийде! Все-таки сто тисяч-то гроші великі! Просто величезні! Ото будуть їй заздрити сусіди, коліжанки і всі навколо! Помруть від заздрощів, як дізнаються , що Галька тепер багачка! Багачка на цілу околицю! Ті сто тисяч крутились їй в голові, перед очима, всюди! Голова йшла обертом. Галька усміхалась сама до себе і гладила того конверта.
Галька вже настроїлась на ті сто тисяч таки серйозно, але раптом побачила дрібненьким шрифтом чорним по білому ще якусь писанину. Що ж то може таке бути? Пригледілась добре. Аж тепер побачила, що там була умова, яку Галька мала виконати, аби отримати тих сто тисяч! Гальці треба було придбати амулет «Всевидяще око»! То Око мало врятувати Гальку від різних негараздів, захистити від заздрісників, всякого поробітку, відігнати зло від хати і ще багато чого зробити, аби Гальчина доля таки змінилась в ліпшу сторону. А для того треба було лише купити чистий конверт, у нього покласти тисячу гривен і відіслати за даною адресою. В Гальки тисячі не було. А де було взяти? Кинулась до сусідки. Та здивованими очима глянула на неї: «Галько, ти що здуріла чи що? Звідки я ти візьму такі гроші? Мому Василькові треба яку сорочину купити, бо геть чисто подер. Носить лахміття. Та й Іринці здалаби сі яка обновка. Ні, Галько, хочиш сі гнівай, а хоч ні, але грошей ти не позичу!».
Гальці ніц сі не лишило робити, як продати свої коштовності. Мала кілька перстеників, кульчики, один кулон у вигляді серця і золотий ланцюжок. Чула, що є такий ломбард, до якого можна занести ті коштовності і дістати за них гроші. Рано-раненько Галька їхала до міста, аби обміняти свої коштовності на гроші. В ломбарді Галька ще раз жалісним поглядом попрощалась зі своїми коштовностями. Йой, бо таки були їй дорогими. Ото чоловік подарував, а кульчики сестра з чоловіком на тридцятиліття спрезентувала. Але що було робити? Сто тисяч-то не жарти. Як їх буде Галька мати, то такого собі накупить, що ого-го!
В ломбарді дали за ті всі вироби, як на Гальчин розсуд, то копійки. Отак люди купують то золото, лежить воно в них у вузликах, а як хочеш продати, то такі копійки дають – аж смішно! Галька заліпила тисячку в конверт і відіслала.
Тепер чекала з дня на день, що їй пришлють амулет і тих сто тисяч. Амулет Гальці прислали. З медальйону якогось невизначеного кольору на Гальку дивилось всевидяще око. На роботі на Гальку косились співробітники, дивились на медальйон, в якому Галька прийшла замість золотого ланцюжка. Галька ходила запишена і всім розказувала, що той медальйон приносить щастя.
Сто тисяч так і не прийшло, зато разом з медальйоном в кольоровому конверті була ще одна умова, яку Галька мусила виконати, хоч-не-хоч! Тепер вона мусила ще раз вислати тисячку і отримати книжку відомого мага, який писав про дорогу до щастя. В книжці можна було знайти відповіді на всі питання, але що цікаво, там мало бути якесь особисте послання для Гальки!
Галька знову кинулась шукати гроші. Побігла до сестри. Сестра сказала, що грошей не має, але навіть як би мала, то на всякі глупі книжки б і не дала. Галька згадала, що можна ще в банку взяти позику. Знову поїхала до міста. В банку мусила придумати якусь причину для позики грошей. Там її фотографували з всіх сторін, давали заповнювати купу паперів, дзвонили до Гальчиної найліпшої коліжанки, чи та ручається за неї. Нарешті кредит Галька дістала.
Знову заліпила гроші у чистий конверт і відіслала. Тепер точно знала-разом з книгою відомого мага «Дорога до щастя» прийде сто тисяч! Ото і буде її щастя. Галька рахувала дні. Минув тиждень. Минуло два. Аж в п’ятницю Галька отримала книжку відомого мага. Книжка прийшла-але без грошей. Зато в листі було завдання для Гальки. Аби жінка зажила щасливо, то книжку тре було положити в морозилку. На ранок після того, як сторінки промерзнуть, на чистій сторінці вкінці книжки мало бути особливе послання для неї. Гальчин чоловік покрутив біля скроні, як побачив, що вона кладе книгу у морозилку. Галька відмахнулась від нього.
Зранку кинулась до холодильника. Чиста сторінка так і залишилась чистою. З обкладинки на Гальку дивився весь замерзлий маг з величезною шевелюрою і вказував кудись рукою, певно, показував дорогу до щастя.

5.07.17




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-07-05 23:48:38
Переглядів сторінки твору 482
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.02.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній