ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Проза

 Бути чи не бути...
Недавня поїздка у своє рідне село була коротенькою, але плідною на спілкування і враження: позитивні і не зовсім. Коли я сорок п’ять років тому, приїхала по направленню після закінчення інституту працювати у Дніпропетровськ, то часто у розмові з місцевими жителями повторювала фразу, порівнюючи життя у своєму рідному краї і Дніпропетровщині: - Хіба у вас є Радянська влада? Ні, її немає, вона уже розкладається і гниє, а от у нас на Західній Україні вона є. Я була, молоденькою, наївною і як усі тоді свято вірила у те, що нам впарювали з усіх засобів інформації, тим більше, що альтернативи тим засобам не було. Туман в голові почав потроху танути, коли почала порівнювати життя не у ідеологічному вимірі, а придивлятися до матеріальної сторони і якою ж була разючою різниця. Кожного року везучи дітей на канікули до мами уривала руки важкими сумками, бо коли у Дніпрі можна було хоч «Отдельную» купити довго постоявши у черзі, то у Рівному цього уже зробити було неможливо і хоч у бабусі онуки голодними не були б, але ковбаси, чи ще чогось подібного там було не знайти. Але люди у порівнянні з голодними 50-ми і 60-ми і те що було уже вважали раєм, бо слава Богу нікого уже в Сибір не везли і не знущалися фізично.
У 80-х вражало уже інше, як змінилося моє село з огляду на біблейську заповідь – «не укради». Пам*ятаю, як сусідка мамина бідкалася, що не може піти у колгоспний садок вночі і украсти мішок яблук через біль у спині, бо усі мішками несуть, а вона не може. І крали відрами, мішками, машинами, хто чим міг і при тому умовляли себе, що це не гріх, а відновлення соціальної справедливості.
Думати і аналізувати відучили ще раніше, коли масово убивали і вивозили в Магадан, Хабаровськ, Караганду, Якутію і результат не забарився. Байдужість на землі щедро политій борцями за незалежну і вільну Україну сьогодні через край. Одні рвонули у Польщу, Чехію, Італію, інші у Санкт-Петербург і Москву і їм наплювати, що у нас в Україні війна за ту ж таки незалежність, за яку гинули кращі сини і доньки краю у 40-ві роки. Роки посиленого зомбування і перетворення гордого і волелюбного народу на покірне і не думаюче стадо не пройшли даремно. Підвалини для деградації нації закладалися десятки літ хитрим і підступним ворогом, який тепер задоволено потирає руки і радіє, що ми так легко клюємо на найменшу його наживку.
Коли сиділа у колі друзів, одна з подруг зверхнім тоном запитала: - Ну коли уже закінчиться усе це на Донбасі? І тут мене прорвало: - А коли Ви по справжньому полюбите Україну і станете свідомо на сторону світла, заявите про свою позицію, не побоїтеся сказати правду, почнете чинити опір усьому свавіллю на місцях, не будете бігти, аж спотикатися у МП, полюбите свої Збройні сили і почнете їх підтримувати морально, бо найважче сьогодні їм, дорікаєте, що вони отримують уже заробітну плату, а чи задумувались над тим, що це ціна їх життя і чи відпустили б ви свою дитину за таку плату під кулі? Забороните в кінці кінців на території хоч би своєї області остогидлий «Шансон», бо усі, хто загинув за волю України уже в гробах перевертаються від цієї наруги. У нас же скільки прекрасних патріотичних українських пісень, але їх свідомо олігархічні радіостанції не пускають у ефір, бо навіщо їм Патріотична Україна. І ще багато чого болючого виплеснулось у тій розмові.
А на ранок я завітала у родину Кравців, яка була виселена у Сибір з першою хвилею у 1947році за участь їх старшої доньки Тані Кравець у УПА. Невістка найменшого сина Павла – нині дуже немічна жінка тьотя Надя показала мені сімейні альбоми, частину світлин я пере фотографувала. Усі вони зроблені у засланні. Родину Кравців: Степана, Саньку і четверо дітей – Івана, Петра, Павла і Марійку висилали першим. Марійці біло всього шість років. Біля нашого могутнього і знаменитого дуба чекали підводи на які грузили свій нехитрий скарб жертви, там же був і цілий загін енкеведистів. Провулок Кравців якраз напроти дуба. Коли виходила родина з хати Санька штовхнула найменшу Марійку і бік сусідки Марії Галайко і та швиденько заховала малу на печі прикидавши старим ганчір’ям. Коли родина підійшла до дуба і катюги вгледіли, що серед них немає дівчинки, то повалили Саньку на землю і били ногами куди попало у живіт, по обличчю, поки знесилена мати не попросила привести доньку. Цю історію мені розповіла моя родичка Ольга Доманська, на очах якої усе це звірство відбувалося, Їй було сім років – це її мама ховала маленьку Марійку на печі. На жаль немає світлинм Тані, після магаданських таборів вона вийшла заміж за азербайджанця і переїхала жити у Азербайджан , як і її подруга та односельчанка Марія Бусел. Там Вона народила двох доньок-красунь, світлини яких прикрашають сімейний альбом Кравців. Я пам*ятаю, коли тітка Санька і дядько Степан повернулися з найменшими Павлом і Марійкою у село. Тітка Санька худенька і уся зсутулена виходила на люди рідко, бо у селі культивувалася ненависть до усіх хто був у УПА і їх родин і приписували їм злочини, яких вони не скоїли. Сьогодні уже відкриті архіви і усі знають, скільки загонів «ястребків» було створено на території західних областей і які не тільки охороняли колгоспні поля, а ще робили і злочини під видом УПА, щоб повністю дискредитувати цей визвольний рух.
Хочу, щоб мої земляки прокинулися і почали шанувати своє історичне минуло і гідно вшанували своїх героїв, бо не можна спогадами за більш-менш десять років відносно ситого життя при Брежневу, зраджувати усю свою славну, героїчну історію визвольної боротьби, яка продовжується століттями і яка нині сягнула найвищої точки напруги . Бути чи не бути залежить від нас – українців, де вони не були – чи в Україні, чи поза її межами. Якщо по-справжньому любиш, то знайдеш спосіб, як їй допомогти і підставити своє незрадливе плече.

27.07.2017р. Надія Таршин




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-27 13:10:00
Переглядів сторінки твору 687
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.375 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.552 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.841
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 11:57
Автор у цю хвилину відсутній