Друзі, наша підопічна бригада пішла на ротацію, тому і ми взяли невеликий перепочинок, бо у нашій волонтерській групі більшість таких, кому за пятдесят і також потребуємо ремонту. Але це не означає, що ми нічого не робимо. На сьогодні у міру своїх можливостей робимо заготовки на зиму, щоб і з нашими хлопчиками було чим поділитися. Хтось там навесні, насміхався, що мов за що давати волонтерам УБД за те що возили капусту, а я тоді прочитавши це дуже образилася, бо про УБД ми звичайно не думали, коли везли теплі речі, консервацію домашню, сало, ковбаси, засоби гігієни і т.п., тобто рятували армію у 2014-15рр. від голоду і холоду. Ми матері і батьки робили те, що і повинні робити матері - намагалися по-материнськи обігріти тих, хто на передовій своїм теплом. Тому і надалі ми будемо підтримувати наших воїнів в міру своїх можливостей і усі хто має можливість консервуйте, робіть різні соління, щоб було чим поділитися своїм домашнім, за чим так сумують наші славні захисники. Слава Богу сьогодні армія одягнена, озута і нагодована, але як же вони на передовій радіють нашим приїздам. Тому що це їх найбільша моральна підтримка - відчути, що ти потрібен цьому народу, що ми про них не забули. У нас тільки формується контрактна армія і не кожен солдат підписавши контракт морально готовий до цього кроку, бо це дуже нелегко. То ж давайте і надалі будемо, як міцний і незламний кулак, бо нічого не змінилося, війна не закінчилася. Не забуваймо, що попереду осінь з холодами, затяжними дощами, а передова, це те місце, де не побудуєш для захисників котедж з усіма зручностями і там ті, хто зробив для себе свій вибір - захищати нашу українську землю, а ми і надалі повинні іти з ними пліч о пліч, щоб здобути Перемогу.