ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

мить на безлад
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Булат (1980) / Поеми

 В житті є моменти...
В житті є моменти,
Вмирають поети
Даючи дихання життю
І музи своїй вороттю.
Та вмить він приходить,
той заклик народний, -
Про сина, про брата,
Й цівло автомата,
Що в груддях у нього стирчить.

Прокинься мій сину!!!
Я тут! Я єдина!!!
І він, вже незламний,
матір’ю званий,
Вже мчить.

До нової купелі,
Любові оселі
Щоб знову родитись
І покірно навчитись...
Є речі глибокі,
Й до болі жорстокі...
Щоб їх зрозуміти,
Ввесь вік треба жити.
І Богом не бути,
про себе забути,
Даючи лиш Волю думкам.

Думкам і любові.
Щоб сни "не здорові"
Реальністю стали
й тобі показали.
Що є лиш умови
І знову відмови
Від реальності іншої
І її сприйняття.
Від дій і свободи,
де не гинуть народи.

І знову ти Батьку,
Роблю тут нотатку...
Під стогін народний,
Свій "клан" благородний
Ведеш до убивства!
Підемо кругами...
Будеш ти родитись,
Щоб знову наснитись,
йому.

А Він нам віщає
Й причини для часу і дії шукає,
Щоб морду набити,
Ввесь вік свій прожити
В склепах...
І людям не дати,
ні їсти не хати
А лиш свого столу крихти.

Їх різать-вбивати -
Це щастя не знати...
Бо стати такою як ти, -
"Сукою" злою,
Кобилой рябою.
Що лоша народила
й тихенько убила....
Бо вірить не знала.
Що родиться в болі.
І достатньо й Любові!

Щоб, під тихесенький стогін,
За руку з тобою пройти.
Цей шанс треба дати.
Як дала тобі твоя мати, -
Щоб доньці, щоб сину
Любити свою Україну.
Як Сонце плекати.
Любов будувати!!!
Щоб щедро родилось,
Щоб легше нам жилось.

І тільки тоді...
Ввесь світ буде знати, -
Що Шлях він не змінний
а Час швидкоплинний.
І Діти вмирають,
І шансу не мають...

Бо "Боги" родились.
Чи може наснились?
Щоб Путіним стати,
себе треба Мати -
"Отцом благославенным,
и просто отменным
Христом в человечьей плоти"!
Тебе треба "Батя"....
Бо щастя не знати!!!

Та Шлях він не спинний
Чи Час швидкоплинний
А може й мабуть навпаки?
Бо був Далай Лама
І знову ж "реклама",
Які стільки зробили...
Тебе вже закрили!
Як Суку в глухому Куті.
Бо Землі твій родити
й нікого не вбити!

Хай в Болі і Муці!
Бо так треба Суці,
Що здуру гуляла,
Й "Кохання" не знала...
Себе ж не любила,
І світу "родила"
Свої лиш півночні страхи...
Може й крахи...

Та "Її" тре простити!
Й себе "полюбити"...
Малим? Клишоногим?
Та навіть безногим!!!
І "другим" цей шанс даючи -
себе ти пізнаєш!
І Світ цей чудовий
такий кольоровий!

Фінал! Вам низький уклін!!!
Що сюди дочитали -
терпіння ви мали!
Не треба звонити,
Не треба вже бити.
Було!
На то воно в світі є зло.
(Липень 2015)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-21 23:03:05
Переглядів сторінки твору 1288
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Композиції для сцени
СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2020.06.27 16:00
Автор у цю хвилину відсутній