ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Ми збираєм друзки...
Ми збираєм друзки від карафи кохання,
Що її аж по вінця собі налили.
Наостан залюбки налили "по останній"
І розбили минуле. Були?.. Не були?..

Пам"ятаєш, шалено сприймали отрути
Виноградовий хміль... Він, солодкий, мов ти,
Так серця лоскотав... Післясмаковий смуток
Гіркотою... Немов у минуле листи,

Що чорнилом написані меду і крові...
Без табу помережено наші тіла,
Мов орнаментом розпису снів світанкових,
Де я був... Та і ти... Теж, напевно, була...

...і висять ефемерно над нами вінцями,
Мов корони із гілля шипшин, ясени...
І пітьмі тій спливать, що лягла поміж нами,
У багрянії сни... У багрянії сни...


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117121611863



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-16 23:41:25
Переглядів сторінки твору 3988
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-17 09:28:58 ]
Післясмаковий смуток. Як чужий поцілунок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 00:46:24 ]
Та так, Сашо...) Будьмо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-17 19:33:49 ]
Налили налили поряд повтор.
Наостан немає слова. Тим паче, наостан по останній - чи варто?
..і висять ефемерно над нами вінцями,
Мов корони із гілля шипшин, ясени...

Наспівно.
якщо мов шипшин, то чому ясени?
вони не схожі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 00:54:11 ]
Май"є) Ви ж профі? Так і я не любитель (хоча б тому, що купу подяк маю за рівень і якість. Від командування. Якраз за виступи в зоні ато. А там непросто, повірте. УЦе не процвірінькать в бібліотеці, де всі свої і "цмака за цмаку" Там, якщо аудиторію не запалиш, то плюнуть і не слухатимуть. Курити собі підуть чи ще куди. І я там аж ніяк не римовані анекдоти читаю, повірте. Гарну лірику читаю))) Тому дозвольте мені писати так, як мені пишеться.
Гаразд, з поваги до Вас дам пояснення.
Повтор в даному катрені мені ПОДОБАЄТЬСЯ. Він смислове навантаження несе. Ясени? Гляньте взимку угору. Все гаразд, нехай читач трохи ворушить уявою, не мені ж усе за нього робити))) Наостан? Неологізм. Хтось заборонив створювати в поезії неологізми?)))))))))))) Гарного настрою, Май"є)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-17 19:42:53 ]
Налили налили поряд повтор.
Наостан немає слова. Тим паче, наостан по останній - чи варто?
..і висять ефемерно над нами вінцями,
Мов корони із гілля шипшин, ясени...

Наспівно.
якщо мов шипшин, то чому ясени?
вони не схожі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 09:16:12 ]
Мої карафи цілі)...
Шановний Сергію, певно, я надто твереза, щоб не уміти уявити ясени, які порівнюються із вінцями шипшини.
Може, туди якісь колючки уплетені. Слава Богу, я не була там, де війна. Щодо наостан неологізм, звернула увагу на те, що наостан по останній схоже на масло масляне.
Не мала на меті вас образити своїм коментарем.
Натхнення! Утримуватимуся від коментарів, бачу, що вони вам зайві, ви впевнені, що пишете професійно, то і нехай. Хай щастить і здоровиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 19:53:03 ]
Та не в обрАзі я, Май"є) І (спом"яніть)- я що, колись був проти Ваших коментів?) Проте саме В ДАНОМУ ВИПАДКУ прошу зрозуміти і мене. У мене СВОЄ БАЧЕННЯ, і саме оце своє бачення я хочу в даному вірші зберегти. Проте- я подумаю над Вашими словами. Коментити мене чи ні- воля Ваша, Май"є. Скажу лише, що я Вам нічого не забороняв)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 11:38:48 ]
Ви мене засмутили, Серго… Поважаю Вас і Ваші творчі пошуки, творчі здобутки, захоплююсь Вашою сміливістю, патріотичністю, креативністю… але отаке Ваше ставлення до справді конструктивної критики нагадує відмазку графомана, впевненого у власній геніальності і неперевершеності: «А я всім своїм знайомим, сусідам, родичам цей вірш прочитав(прочитала) і всі мало не плачуть від захвату і зворушення. Отож не смійте казати, що тут щось не так, бо хто ти така, щоб вказувати»… Я розумію, предова – не сусідня квартира… І все ж…Відповідальність за Слово ніхто не відміняв. Ну, Серго, не личить Вам така реакція. Завжди залишайте трішки місця для сумніву. Повірте, це буде тільки на користь і Вам, як цікавому автору, і Вашій неординарній поезії. Якщо вона стане на порядок вища технічно, від того вона не втратить своїх родзинок, навпаки, вони будуть ще помітнішими і смачнішими. Нема межі вдосконаленню. І я згідна з усіма зауваженнями Світлани Майї Залізняк. Бо вірш достойний того, щоб бути кращим.
Сподіваюсь оця «хвилина самозамилування» у Вас швидко промине. І незабаром Ви інакше подивитесь на поради і зауваження.
Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:05:07 ]
О Господи, Любонько... Ну ото шо це таке?))) Доречі, передову (на самій передовій, себто, на "нульовці", не дуже почитаєш) Усе ж читання проходять хоч у негибокому, проте тилу. Так само було на усіх вінах. Так (по мемуарах) виступали на Світових війнах, так (бачив) читали і в Афгані (ну не в дукані ж покупцям читати))) Я навів приклад лише з метаю думки про оволодіння аудиторією. І сумніви я маю, Любо. І ніколи розумних порад не цурався. Наприклад, у минулому вірші я ж таки вніс зміну. Саме після рекомендації Май"ї. Це при тому, що я справді відстоюю кожне слово у власних творах. Бо авторська думка все ж на першому місці, і Ви це теж маєте розуміти.
Трохи відсторонено- є такий прийом, щоб "заботати" автора. Вкидається думка про зміни, що все погано, автор менжує, кидається все виправляти, а йому- ще гірше! Ще! Ще!Насправді мета тут зовсім інша- довести атора до неврозу, безвілля і отупіння. Я стикався з цим, нна моїй скромній персоні цей прийом намагались відпрацювати. Ну є, є у мене "друзі", що і профітролів не гребують замовити для мене. Все, все я бачив)))
Це не має відношення ні до Вас, ні до Май"ї. Просто одних це укріплює, інших валить. Подумати? Так, я подумаю, бо поважаю Вашу думку, як думку будь-якого справжнього автора. Хоча підкреслю, саме в даному вірші на даний момент мені все подобається. І масо масляне не завжди негарно, доречі. Має бути жива гра слів, а мертвечину я не пишу, Ви ж знаєте) З погагою і надією на розуміння, Любонько) А успіхів- УСІМ НАМ УСПІХІВ))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 15:24:52 ]
Найлегше правити чужі вірші під свій копил.
Ради справедливості пропоную експеримент. Передостанню строфу, зберігаючи фабулу, можна перекласти і так:

Що написані згустками меду і крові...
Без табу уявляються наші тіла
Поза сивим орнаментом снів світанкових,
Де і я, та і ти ...теж, напевно, була.

Ваші варіанти, дискутуючі.
Я впевнений, що Серго залишиться при своєму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:09:29 ]
О) От жа шо ціную Ігоря, так це за філософський склад розуму) Гаразд. А тепер перечитаємо обидва варіанти- мій і Ваш) То чим гірше мій) Як нараз саме мій раціональніший) І до чого тут сиві сни, коли у мене вони багряні апріорі, і сенс зовсім інший? Проте- так, мені приємно, що моя тема і моя праця зачепила Вас за живе))) Дякую, Ігорю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-18 17:48:59 ]
О, гарна куча мала. Серго, та яка Вам різниця, що від трьох відбиватися, що від чотирьох, все одно подужаєте)
Тому скажу, що зауважила не так шипшинове гілля (воно і терновим може бути в даному випадку), як дублювання "вінець-корона" наприкінці, маслом масляним пішло. Також не дуже добре, що напочатку є "по вінця" і наприкінці "вінцями", при тому, що це не обігрування двох значень одного слова, а неуважне використання його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-18 17:57:55 ]
І ще одне. Може я не так сприймаю вірш, але здається, що мова йде про розбите кохання, про те, що вже після нього. А наприкінці, наче вінчання під ясенами, хай навіть з колючими на вигляд коронами. Але ж вінчання є початком нового життя.
А наостанок скажу, що попри всі хиби (немилозвучні збіги теж затесалися))) вірш красивучий і глибокопоетичний.
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:25:01 ]
О) Розберемо. Вінця- вінець чудова завершеність початку і кінця твору навіть не пояснюватиму. Перечитайте і самі зрозумієте (Ви розумні, мною перевірено))). Вінці, мов корони- де тут недолік? Абсолютно ніякого недоліку. Немилозвучні, як Ви кажете, збіги? Це скупчення приголосних Ви маєте на увазі? Воно в моїх творах зведено до мінімуму на межі необхідного. Порівняйте навскид з чиєюсь довільною творчістю. За вітання- дякую) Все ж щось у Вас є... Привабливе... Кх-м...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:40:24 ]
Забув, вибачаюсь.Сентенція вінчання. Так. Терновим вінцем згідно євангельських писань було було увінчано Христа, саме як царя. Ви ж не спростовуєте поетичність цього канонічного тексту. То чому спростовуєте мій?))) Гаразд, Ваші карти я відбив, здається?) Та гра продовжується?))) Граємо. Роздайте колоду, Ларисо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 21:24:15 ]
Сергію, ні до божевілля, ні до отупіння моє коректні зауваження вас не довели б. Повторів не люблю. Гра слів це моє. Але віртуозна!
Не хочете зауважень, то їх не буде. Ви досить цікавий автор.
А Любов Бенедишин написала правильно: присмак такий... "як написав - так ідеально".
Я пишу 20 років. А ви, здається, трохи менше. Почекаємо...
Буває, що танцівник заплутався, а називає те піруетом.
Без образ. З пошаною і теплом. Гарних виступів та миру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 21:58:22 ]
Та все гаразд, Май"є) І де Ви бачили дослівно, що я не хочу зауважень?))) Просто даний текст мені до вподоби, я зараз ось переглядаю) То нічого))) Перегляну ще))) Відносно того, хто скільки пише... Це особисте... Хтось і в 10 років має щось повідати світу, хтось пізніше... Я абсолютно не жалкую, що почав писати відносно пізно. Революція дала поштовх... А про корективи з отупінням- я ж кажу, це написано про тролятник, я досліджую його, хоча тролі вважають, що все навпаки) Ви тут ні до чого))) Все гарно і все гаразд, Май"є) Гарного Вам снігового вечора)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 22:26:26 ]
Порозумілися. У нас дощі. Добраніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 22:32:47 ]
А у нас завірюха))) Дійде до Вас скоро))) Добраніч)