ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Ми збираєм друзки...
Ми збираєм друзки від карафи кохання,
Що її аж по вінця собі налили.
Наостан залюбки налили "по останній"
І розбили минуле. Були?.. Не були?..

Пам"ятаєш, шалено сприймали отрути
Виноградовий хміль... Він, солодкий, мов ти,
Так серця лоскотав... Післясмаковий смуток
Гіркотою... Немов у минуле листи,

Що чорнилом написані меду і крові...
Без табу помережено наші тіла,
Мов орнаментом розпису снів світанкових,
Де я був... Та і ти... Теж, напевно, була...

...і висять ефемерно над нами вінцями,
Мов корони із гілля шипшин, ясени...
І пітьмі тій спливать, що лягла поміж нами,
У багрянії сни... У багрянії сни...


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117121611863



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-16 23:41:25
Переглядів сторінки твору 3776
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-17 09:28:58 ]
Післясмаковий смуток. Як чужий поцілунок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 00:46:24 ]
Та так, Сашо...) Будьмо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-17 19:33:49 ]
Налили налили поряд повтор.
Наостан немає слова. Тим паче, наостан по останній - чи варто?
..і висять ефемерно над нами вінцями,
Мов корони із гілля шипшин, ясени...

Наспівно.
якщо мов шипшин, то чому ясени?
вони не схожі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 00:54:11 ]
Май"є) Ви ж профі? Так і я не любитель (хоча б тому, що купу подяк маю за рівень і якість. Від командування. Якраз за виступи в зоні ато. А там непросто, повірте. УЦе не процвірінькать в бібліотеці, де всі свої і "цмака за цмаку" Там, якщо аудиторію не запалиш, то плюнуть і не слухатимуть. Курити собі підуть чи ще куди. І я там аж ніяк не римовані анекдоти читаю, повірте. Гарну лірику читаю))) Тому дозвольте мені писати так, як мені пишеться.
Гаразд, з поваги до Вас дам пояснення.
Повтор в даному катрені мені ПОДОБАЄТЬСЯ. Він смислове навантаження несе. Ясени? Гляньте взимку угору. Все гаразд, нехай читач трохи ворушить уявою, не мені ж усе за нього робити))) Наостан? Неологізм. Хтось заборонив створювати в поезії неологізми?)))))))))))) Гарного настрою, Май"є)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-17 19:42:53 ]
Налили налили поряд повтор.
Наостан немає слова. Тим паче, наостан по останній - чи варто?
..і висять ефемерно над нами вінцями,
Мов корони із гілля шипшин, ясени...

Наспівно.
якщо мов шипшин, то чому ясени?
вони не схожі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 09:16:12 ]
Мої карафи цілі)...
Шановний Сергію, певно, я надто твереза, щоб не уміти уявити ясени, які порівнюються із вінцями шипшини.
Може, туди якісь колючки уплетені. Слава Богу, я не була там, де війна. Щодо наостан неологізм, звернула увагу на те, що наостан по останній схоже на масло масляне.
Не мала на меті вас образити своїм коментарем.
Натхнення! Утримуватимуся від коментарів, бачу, що вони вам зайві, ви впевнені, що пишете професійно, то і нехай. Хай щастить і здоровиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 19:53:03 ]
Та не в обрАзі я, Май"є) І (спом"яніть)- я що, колись був проти Ваших коментів?) Проте саме В ДАНОМУ ВИПАДКУ прошу зрозуміти і мене. У мене СВОЄ БАЧЕННЯ, і саме оце своє бачення я хочу в даному вірші зберегти. Проте- я подумаю над Вашими словами. Коментити мене чи ні- воля Ваша, Май"є. Скажу лише, що я Вам нічого не забороняв)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 11:38:48 ]
Ви мене засмутили, Серго… Поважаю Вас і Ваші творчі пошуки, творчі здобутки, захоплююсь Вашою сміливістю, патріотичністю, креативністю… але отаке Ваше ставлення до справді конструктивної критики нагадує відмазку графомана, впевненого у власній геніальності і неперевершеності: «А я всім своїм знайомим, сусідам, родичам цей вірш прочитав(прочитала) і всі мало не плачуть від захвату і зворушення. Отож не смійте казати, що тут щось не так, бо хто ти така, щоб вказувати»… Я розумію, предова – не сусідня квартира… І все ж…Відповідальність за Слово ніхто не відміняв. Ну, Серго, не личить Вам така реакція. Завжди залишайте трішки місця для сумніву. Повірте, це буде тільки на користь і Вам, як цікавому автору, і Вашій неординарній поезії. Якщо вона стане на порядок вища технічно, від того вона не втратить своїх родзинок, навпаки, вони будуть ще помітнішими і смачнішими. Нема межі вдосконаленню. І я згідна з усіма зауваженнями Світлани Майї Залізняк. Бо вірш достойний того, щоб бути кращим.
Сподіваюсь оця «хвилина самозамилування» у Вас швидко промине. І незабаром Ви інакше подивитесь на поради і зауваження.
Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:05:07 ]
О Господи, Любонько... Ну ото шо це таке?))) Доречі, передову (на самій передовій, себто, на "нульовці", не дуже почитаєш) Усе ж читання проходять хоч у негибокому, проте тилу. Так само було на усіх вінах. Так (по мемуарах) виступали на Світових війнах, так (бачив) читали і в Афгані (ну не в дукані ж покупцям читати))) Я навів приклад лише з метаю думки про оволодіння аудиторією. І сумніви я маю, Любо. І ніколи розумних порад не цурався. Наприклад, у минулому вірші я ж таки вніс зміну. Саме після рекомендації Май"ї. Це при тому, що я справді відстоюю кожне слово у власних творах. Бо авторська думка все ж на першому місці, і Ви це теж маєте розуміти.
Трохи відсторонено- є такий прийом, щоб "заботати" автора. Вкидається думка про зміни, що все погано, автор менжує, кидається все виправляти, а йому- ще гірше! Ще! Ще!Насправді мета тут зовсім інша- довести атора до неврозу, безвілля і отупіння. Я стикався з цим, нна моїй скромній персоні цей прийом намагались відпрацювати. Ну є, є у мене "друзі", що і профітролів не гребують замовити для мене. Все, все я бачив)))
Це не має відношення ні до Вас, ні до Май"ї. Просто одних це укріплює, інших валить. Подумати? Так, я подумаю, бо поважаю Вашу думку, як думку будь-якого справжнього автора. Хоча підкреслю, саме в даному вірші на даний момент мені все подобається. І масо масляне не завжди негарно, доречі. Має бути жива гра слів, а мертвечину я не пишу, Ви ж знаєте) З погагою і надією на розуміння, Любонько) А успіхів- УСІМ НАМ УСПІХІВ))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 15:24:52 ]
Найлегше правити чужі вірші під свій копил.
Ради справедливості пропоную експеримент. Передостанню строфу, зберігаючи фабулу, можна перекласти і так:

Що написані згустками меду і крові...
Без табу уявляються наші тіла
Поза сивим орнаментом снів світанкових,
Де і я, та і ти ...теж, напевно, була.

Ваші варіанти, дискутуючі.
Я впевнений, що Серго залишиться при своєму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:09:29 ]
О) От жа шо ціную Ігоря, так це за філософський склад розуму) Гаразд. А тепер перечитаємо обидва варіанти- мій і Ваш) То чим гірше мій) Як нараз саме мій раціональніший) І до чого тут сиві сни, коли у мене вони багряні апріорі, і сенс зовсім інший? Проте- так, мені приємно, що моя тема і моя праця зачепила Вас за живе))) Дякую, Ігорю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-18 17:48:59 ]
О, гарна куча мала. Серго, та яка Вам різниця, що від трьох відбиватися, що від чотирьох, все одно подужаєте)
Тому скажу, що зауважила не так шипшинове гілля (воно і терновим може бути в даному випадку), як дублювання "вінець-корона" наприкінці, маслом масляним пішло. Також не дуже добре, що напочатку є "по вінця" і наприкінці "вінцями", при тому, що це не обігрування двох значень одного слова, а неуважне використання його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-18 17:57:55 ]
І ще одне. Може я не так сприймаю вірш, але здається, що мова йде про розбите кохання, про те, що вже після нього. А наприкінці, наче вінчання під ясенами, хай навіть з колючими на вигляд коронами. Але ж вінчання є початком нового життя.
А наостанок скажу, що попри всі хиби (немилозвучні збіги теж затесалися))) вірш красивучий і глибокопоетичний.
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:25:01 ]
О) Розберемо. Вінця- вінець чудова завершеність початку і кінця твору навіть не пояснюватиму. Перечитайте і самі зрозумієте (Ви розумні, мною перевірено))). Вінці, мов корони- де тут недолік? Абсолютно ніякого недоліку. Немилозвучні, як Ви кажете, збіги? Це скупчення приголосних Ви маєте на увазі? Воно в моїх творах зведено до мінімуму на межі необхідного. Порівняйте навскид з чиєюсь довільною творчістю. За вітання- дякую) Все ж щось у Вас є... Привабливе... Кх-м...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 20:40:24 ]
Забув, вибачаюсь.Сентенція вінчання. Так. Терновим вінцем згідно євангельських писань було було увінчано Христа, саме як царя. Ви ж не спростовуєте поетичність цього канонічного тексту. То чому спростовуєте мій?))) Гаразд, Ваші карти я відбив, здається?) Та гра продовжується?))) Граємо. Роздайте колоду, Ларисо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 21:24:15 ]
Сергію, ні до божевілля, ні до отупіння моє коректні зауваження вас не довели б. Повторів не люблю. Гра слів це моє. Але віртуозна!
Не хочете зауважень, то їх не буде. Ви досить цікавий автор.
А Любов Бенедишин написала правильно: присмак такий... "як написав - так ідеально".
Я пишу 20 років. А ви, здається, трохи менше. Почекаємо...
Буває, що танцівник заплутався, а називає те піруетом.
Без образ. З пошаною і теплом. Гарних виступів та миру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 21:58:22 ]
Та все гаразд, Май"є) І де Ви бачили дослівно, що я не хочу зауважень?))) Просто даний текст мені до вподоби, я зараз ось переглядаю) То нічого))) Перегляну ще))) Відносно того, хто скільки пише... Це особисте... Хтось і в 10 років має щось повідати світу, хтось пізніше... Я абсолютно не жалкую, що почав писати відносно пізно. Революція дала поштовх... А про корективи з отупінням- я ж кажу, це написано про тролятник, я досліджую його, хоча тролі вважають, що все навпаки) Ви тут ні до чого))) Все гарно і все гаразд, Май"є) Гарного Вам снігового вечора)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 22:26:26 ]
Порозумілися. У нас дощі. Добраніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-18 22:32:47 ]
А у нас завірюха))) Дійде до Вас скоро))) Добраніч)