ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає цілісна єдність в образному монозвучанні, чи в поліфонії, котрі незмінно формують відповідну композиційну завершеність. Музика веде до каденції, вірш — до остаточного образу, думка — до чіткого вис

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Які зізнань моїх появи,
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.

І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Безсніжне
Образ твору Безжально ранні надвечір’я,
Безтямні очі бляклих зір.
Страханням ночі ти не вір. Я
Ось не боюсь їх… Теж не вір -

Боюсь, ще й як. До третіх півнів
Сочать примари по кутках,
Вихляють в світлі нічника
По стелі обриси невірні.

І білий світ, і білий сніг
Втонули в твані середмістя,
А згублені дитинні сни
Тихенько хлипають – вони
Ще в тих заметах, в тій зимі,
У полі чистім…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-26 16:05:30
Переглядів сторінки твору 4988
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.998 / 6  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 6  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-12-26 16:47:42 ]
Безжальні, може? Сичать примари по кутках?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 17:19:55 ]
Ні-ні, одруків тут нема. Саме "безжально" - якби я написала "занадто ранні", було б звичніше, але тут природа виступає як цілком жива істота, що може робити щось безжально.
Сочити - неперех., за ким—чим, розм. Підстерігати кого-небудь, стежити за кимсь, чимсь. — У нашого ж вчителя в цей непевний час непевні гості бувають. Сочити, сочити за ним треба (Михайло Стельмах, I, 1962, 486).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 17:00:12 ]
о дивна музика готична...

містерія передчуття...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 17:22:10 ]
Та бодай би такої музики ніхто й не чув, бо чи додає вона чогось - не знаю, а от сили останні забирає. Хоча - звідки нам знати, чого саме нам треба?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 18:25:35 ]
оця (без)сніжність, яка римується і не тільки
із ’свіжість’ & ’ніжність’, котра не ’лагідність’. . .
як на мене, щось таке хтонічне, доязичницьке, дорелігійне навіть

ну і ’згублені дитинні сни’ так само
з тієї ж епохи, якщо мислити екзистенційно
коли історія світу утотожнюється з окремим життям

котре вже було незчислені рази
& буде ще невідомо скільки разів

цією осяжною земною вічністю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 22:01:08 ]
Напевно, всі (кожен у свій час) приходимо - повертаємось - до дорелігійності, спочатку навіть не усвідомлюючи цього.
"Вже було незчисленні рази & буде ще невідомо скільки разів" - коли до мене це дійшло остаточно, я не знала, радіти чи ридати. Одна надія - що світів (рівнів) усе-таки безліч, і з кожним разом буде хоч трохи, та легше. Бо зараз тільки й роблю, що прошу: "Господи, тільки сюди мене не повертай, тільки не сюди, бо немає сил на це все дивитись".
Дякую за розуміння (а частенько і науку - звичайно, в тій мірі, наскільки я спроможна осягнути чужий досвід і мудрість).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 23:24:50 ]
дяка навзаєм, але яка там мудрість
моя мудрість зупиняється десь на прийнятті тези Кітса
про ’негативну здібність’
і звісно, кантіанської неможливості метафізики як науки
звісно, є снива, інтуїтивний, містичний досвід -
але це суб’єктивні матерії

щодо вічності, яку можна осягнути, мені до вподоби
думка про постійну повторюваність форм матерії
адже пес, який він був тисячу років тому
може нічим не відрізнятися від такої ж істоти тепер
і поспіль, та й людська подоба, хоч має певні типи
але ж не сильно змінюється посутно
тому якби з огляду на певні рамки існування життя
на цій планеті, форми життя є вічні у розумінні
безкінечно повторювані
а екзистенційне як я осягаю, це символіка, що утотожнює
світ із розумом, у розвитку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-27 23:13:31 ]
(Тихенько товчеться лобом об клавіатуру):
- Я не тупа... Не тупа... Я ще десять разів цей комент перечитаю, я словникам обкладуся, вікіпедіями обтулюся, але таки зрозумію, про що тут йдеться... Я не тупа... Не...
(Піднявши голову, з сумнівом):
- Чи... все-таки?..
(Бере люстерко, підфарбовує губи):
- А зате я гарна!
(З-за сцени долинає хихотіння, чийсь голос єхидно уточнює):
- Була... Років надцять тому...
(Інший, не менш противний голос і свої п'ять копійок тулить):
- Згадала баба, як дівкою була!
(Поки Гренуіль шукає щось замашне, аби запустити ним у бік невидимих балакунів, за сценою ойкнуло, грюкнуло, затупотіло, і смішки стихли вдалині).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-28 05:16:07 ]
ностальгійно ехехекає, здуває пилюгу з коробочки
що мабуть черепна, лізе подивитися шо там
дістає ще одну коробочку & так ще разів чотири
потім набридає те все, пожбурюється у люстро, яким
побігли кола, зиґзаґи, руни, верлібри, неясно звідки
міль, шашіль & машіль, бузкові миші круть&верть,
порожні пачки з-під житану, який здох ще в тамтому
столітті, басові гітарні струни, строкаті ганчірки...

потім все наче б зникає, а до чого воно було, се
питання наразі зостається
риторичним....




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-27 13:10:56 ]
Для такого серйозного за темою вірша можна підібрати, якщо не більш виразні, то читабельніші метафори. Наприклад, замість Втонули в твані - щось на зразок:
Ковтає морок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-27 23:00:28 ]
Та як же я можу проти правди йти - не ковтав їх ніхто, втонули - і все... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-27 18:15:14 ]
обриси нев1рн1? чи нер1вн1?

жаско...
хочу сн1гу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-27 22:59:05 ]
Невірні - нечіткі, непевні, хисткі, розпливчасті.
Розумію вас, Любонько.
І я снігу хочу: у моєму дитинстві зими були сніжними, і не було такої туги за сонцем, бо навіть довгі зимові ночі світлими були від тих снігів - а що вже говорити про сонячні дні, коли все довкола світилося-переливалося, аж сліпило... Мабуть, тому нинішні суцільні безсніжжя сприймаються як кара (що ж ми такого натворили, що у нас і це світло віднімають) або чиясь зла воля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-28 07:56:48 ]
Тут щось справжнє, і таке тихо гарне, то й стою тихо, милуючись і дивуючись.
Аж тепер відгукнулась, як прочитала п'єску "тихенько товчеться...", відгуки приносять насолоду іншої якості, але не меншу, аніж твір. Дякую Вам і Місяцю-Сонцю за них. Було смачно. Хочу ще)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 20:04:24 ]
Дякую ))
Коменти на ПМ - окремий самостійний жанр, часом їх читати цікавіше, ніж твір, до якого вони, власне, написані ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-12-31 14:56:55 ]
Вітаю з Новим роком!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-05 21:57:53 ]
Та шо ж таке - як не загляну на ПМ, так Вітер Ночі з Новим роком вітає )) Прямо як у тому анекдоті: "Як не прийду до церкви, так паску святять" ))
І тебе зі святом, Вітрику, волі тобі і щастя ;)