ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?

"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Божество 12-тої планети. Захарія Сітчин


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-13 18:58:50
Переглядів сторінки твору 20522
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.210 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.18 13:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-02-13 19:07:06 ]
Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як, вочевидь, і було до тотальних перекручень, "алеф", то і вся "Тора" "посиплеться". Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-13 19:10:53 ]
Це досить дражлива тема, Володимире...
А до чого вона?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-02-13 20:40:21 ]

Для переростання протиріч в об'єктивному сприйнятті дійсності. Ту чи ту проблему є сенс переростати.
Цією публікацією і досить точно говориться про тяглість ( в десятки і десятки тисяч років) у стосунках людства із дійсним Творцем утілесненого світу. і про походження цієї тяглості з інших планет ).
Це досить істотно може розширити кругозір молодих авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-13 21:11:27 ]
Це метафізика... І об'єктивним критиком тут, мабуть, міг би стати лиш сам "Творець всіх Богів". Я особисто не відкидаю метафізики, а Ви?.. Адже розмови про Теогонію не мали б мати під собою якихось суперечливих мотивів?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-02-13 21:52:37 ]
Це не метафізика, це лінгвоаналіз ). Релігія - це дивна суспільна інституція, що є інструментом влади над суспільством. Тому потрібно краще цей інструмент знати і, якщо користуватися ним, то більш уміло. Хоча, як на мене, саме ці інструменти вже дещо застаріли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-13 22:43:30 ]
"Пізнай себе" або "Розумному – достатньо"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-02-13 22:15:16 ]
Все вірно, Володимире! Нарешті почалася критика Біблії, де все списано з інших джерел і найперше - з праукраїнських шумерських - легенди про воскресіння і обожнення Гільгамеша, подвиг Атрахасиса - світовий потоп, який наслали Боги, рознівавшись на людей, а Атрахасіс урятував людство ще за півтори тисячі років до Ноя.
Потім подібні легенди перекочували у Єгипет, Індію, Грецію - дивись фільм в інтернеті "Дух часу" (времени") І-шу частину. А "Сотворіння світу" Івана Франка, якого цитувала тут Ірина Вовк - нашого класика за критику Біблії попи і їхнє оточення довели до смерті передчасної у розквіті років... А зараз книга вільно у продажу, принаймні у Києві.
Дуже своєчасна і потрібна публікація!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-02-13 22:34:56 ]
Складні ці всі питання, маю такі ось погляди - що релігії потрібно переростати і з любов"ю до вкладеної іншими любові, і в напрямку Любові, передусім до скорої весни, а отже - і до Жінок )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-13 23:40:19 ]
У релігії немає любові. Це просто набір правил, продиктованих часом та певною групою осіб на свою користь. Якщо уважно вчитатися в легенди про Зіусурду та про Гільгамеша випливає, що уся перша частина Біблії - суцільне запозичення. Та ж сама легенда про Гільгамеша була написана як мінімум на 500 років раніше, аніж поява перших семітських племен на теренах месопотамських міст-держав. Шумери, як відомо, були не семітами.
Множинність слова "елохім" прямо вказує, що богів було декілька. Вони існують і досі. Але загальноприйнята християнська та іудейська доктрини розглядають цей факт як украй шкідливий у справі цементування церков. Тому з паствою на цю тему не розмовляють. Не говорять і про те, що на Нікейському соборі, після того як церковники гарно поїли та попили, більшістю у два голоси було прийнято рішення вважати Ісуса не пророком, як воно до того й було, а Богом. Потім хлопці знову гарно випили. І взялися підстругувати всю регігійну казуїстику у відповідне русло.
Але тут не про це. Любов існує незалежно від наявності бога, віросповідання, соціального стану, наявності готівки в кишені чи іншої бридні. Це стан, в якому людина народжується, і вчиться жити до смерті.
У нас переважна білщість громадян, так звані -
християнські атеїсти. В найгрубішій формі.
А от чи вміємо ми любити щиро? Мабуть, ні. Звичайно, окрім мене. Чи ще хтось уміє?
Агов, відгукніться! Бо напишу гумореску!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-02-13 23:54:25 ]
От і я про це, що потрібно керуватися найтоншими чуттями і найтеплішими вібраціями в своєму особистому житті, і переростати релігії.
Взагалі ж помітно і неозброєним оком, що найбільш релігійні країни найгірше і живуть.
Я не про заборону будь-чого, я про потребу усвідомлення нами себе і свого місця в бутті, яке безмежне. )
І тільки за любов, а любов - проти насильства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 00:43:32 ]
«одиниця, перший» - тобто початок...

Не тільки. Одиниця може означати і іншу, приховану опцію - цілісність, якісний стан, в якому присутня одноосібність. Два - це вже коли пішов процес відокремлення, протиставлення, рахунку...

І тоді таке укладання, можливо,і не таке вже випадкове ... А взагалі, якщо дивитися на історію розвитку тисячоліть лише з пагорбка логіки існування речей сучасного світу, то стає незрозуміло і багато інших біблійних моментів. Наприклад, не послідовність третього і четвертого Днів Творіння, коли спершу створюється рослинність, а лише потім небесні світила ( з огляду на вибухову теорію).

Ахіллесовою п'ятою у ієрархії цих міркуваннях є досконалість "ПОЧАТКУ" , як чогось надзвичайно особливого і незаперечного, наближеного до Творця. Але навіть математичні міркування дозволяють собі виходити за ці обмеження буденності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-14 01:43:53 ]
З т.з. навіть математики число 1 символізує "творіння" або Початок, тоді як Творця (або Непізнаність) символізує число 0...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 01:55:34 ]
Тоді, що символізує число 10 ?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-14 02:06:54 ]
Оскільки це десяткова система числення, то поєднання 0 і 1 символізує цілісність більш високого рівня, аніж просто Творіння... Це скорше – повнота Буття, коли Творець пізнає себе через творіння, а його Творіння сягає глибини свого творця...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 16:54:21 ]
Не переконливо, бо така істотна особливість мала би знайти проектування і в латинській системі числення, а там лише рядовий символ « X».

Звісно, що всі переваги арабської системи якраз у поєднання набору дев’яти цифр з таємничістю «0», що відкрило можливості не тільки для досконалого числення чи обчислення але незрівнянно чогось більшого. Але про таке зручніше говорити в двійкові системи числення, де символи не несуть кількісного навантаження, а лише виражають якісну позицію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-14 17:06:25 ]
Я й не збираюсь Вас переконувати...
Повторюсь: усе це метафізика, і будь-які міркування – спекулятивні...
І не такий вже той символ Х рядовий, особливо для римлян – які дуже вміли виготовляти "хрести"...
Якщо ж говорити про якість, то тим вона і відрізняється від кількості, що завжди є дещо недоозначеною та сприймається переважно чуттєво...
Число 10 має вагомі підстави стати базисом, хоча число 12, зокрема, у Біблії застосовується демонстративніше... Але говорити про загадки Буття, оминаючи його суть – це теж саме, що писати вірші, користуючись правилами, а не натхненням...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 20:41:54 ]
Нічого метафізичного. Мова йде не про припущення, а про правильне трактування понять. В даному випадку – «на початку». Для прикладу , зупинімось на малому, скажімо, на площині чисел.

Беремо позицію, яка може перебувати в двох станах:
«0» – це принцип відсутності, небуття, модель початкового стану, де (ще чи вже) нічого не відбувається, лише земля «пуста та порожня» , і «темрява… над безоднею». Це і є те «на початку», що стимулює появу чогось і «1» - це вже принцип присутності чогось відмінного від попереднього: буття, світла, це стан народження = «Хай станеться !» .
На будь-якому табло позицій «альфа» або початкова стадія завжди : 000 000 ...
Омега або кінцева стадія, наповненість до країв , коли вже більше нічого не може появитися , повнота присутності : 111 111 …

Ті дві крайності, а все, що між ними, гра на дуальності двох станів позиції , якою і створюється вміст Всесвіту, зображення на моніторі комп’ютера, мелодія на піаніно... Форми різні - суть одна. Октави, періоди, цикли це лише вид урізноманітнення, ускладнення звучань.

Ось можливе пояснення причини « створення світу починається з другої літери». Це камінь спотикання, що вказує на важливість суті:
… 000 000 – це перше, початкове, вихідне, що вказує на готовність до появи, а вже друге - похідне, яке і стає початком творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-14 20:53:11 ]
Готовністю до початку створення нового власне є не 000, а 111... І стимулювати будь-кого ані до чого неможливо – точніше, це просто смішно! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-02-14 21:05:49 ]
тоді удвох можемо посміятися і над десятковою системою числення, бо 0 там вагомий і його присутність - першопричина появи, без якої не може відбутися нічого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-14 21:12:23 ]
Мені просто смішно, як Ви через 0 намагаєтесь дістатись того, що є недосяжним... Пробувати, звісно, Ви можете – але якраз це і є смішно!))

1   2   3   Переглянути все