ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

хома дідим
2026.06.07 21:42
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій

Євген Федчук
2026.06.07 17:17
Як знімали Хрущова і намагалися Горбачова.

Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,

Володимир Ляшкевич
2026.06.07 16:40
То мир і справді є театром? Як не глянеш:
актори, сцена, мла за нею, глядачі.
Проте присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють долі участю своєю.

Коли ж вони нарешті покидають сцену,
тоді провіщене й дох

Борис Костиря
2026.06.07 13:28
Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.

Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,

Олег Герман
2026.06.07 11:42
Шукаю дорогу між тисяч думок,
Де цінності тонуть у шумі розмови,
Де кожен навколо — мудрець та пророк,
Хоч жоден насправді нічого не робить.

Змішалися контури, знаки, слова,
Ховаються тексти за тінню контексту.
У цих лабіринтах болить голова

Вячеслав Руденко
2026.06.07 11:10
… на човнику не видно пасажирів,
біля корми не чути руху сліз,
де заповіт новий що склали за ранжиром
під юним місяцем ховають до валіз,

раніше тут з півдюжини агентів
у квітень дощовий плели з верби вінки,
тепер щури рятуються в моменті

Віктор Кучерук
2026.06.07 06:27
В тепле літо золоті ворота
Відчиняє червнева пора, -
Душу вабить лежача робота
І напущена в сплячку мара.
Зріє літо пахуче, півсонне
І принадне в наряді своїм, -
Барви й звуки його ніжнотонні
Час від часу сполохує грім.

Володимир Бойко
2026.06.07 01:22
Окремі москалі нібито і не страшні. Вони, як і вовки, небезпечні, коли збиваються у зграї. Без московської мавпи з гранатою світ поки що не здатний уявити собі миротворчий процес. Гіркий досвід – незамінний інгредієнт у кулінарії. Людям найпрості

хома дідим
2026.06.06 22:03
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні

С М
2026.06.06 19:21
В оп’янінні усілякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 "Краси на стіл не подаси"

«Краса така, що тільки «гм» та й годі».
«Не дивись на вроду, лише на природу».
«Ви хороші, та на чортові гроші, а ми погані, та Богом кохані».
«Краси на тарілці не крають».
«Чорний мак, та смачний, а редька біла, та гірка».
«Хоч чорна, та моторна, а біла – дуже ніжна».
«Ані з плечей, ані з очей».
«Як сорочка біла, то й жінка мила»,
«Поможи, Боже, нежонатому, а жонатому й жінка поможе».
(з української народної мудрості)


Написав Семен рідні, що вже не вдівець він
І одвідать запросив в гості на Великдень.
Не простою до брата видалась дорога,
Та що втома там, що аж гудуть ноги,
Як хочеться побачити ту, що заступила,
На жаль вже покійну кралю Катерину.
Ось нарешті й хата брата. Цілунки.Обійми,
Але радості на лицях все ж чомусь не видно.
«Брать таку-от незавидну хто тобі порадив?»
«Поговоримо про це ми краще по молитві.
Отоді-то, певно, вдасться все вам зрозуміти».
Після церкви за стіл сіли. До борщу доходить.
«Що за пахощі предивні?»- питають здивовані.
Господиня соромиться, розводить руками,
Уставляє стіл святковий м’ясом, пирогами...
Гості тільки прицмокують і хвалять кухарку.
Семен встав тоді з-за столу і підносить чарку:
«За хазяйку хочу випить, за мою Одарку.
Стати мені за дружину без поради я її просив.
Підтоптаний горем і літами, шукав не краси,
А вірної та щирої господині в домі,
Бо ж з давен давніх у народі відомо –
На тарелі навіть срібній краси на стіл не подаси.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-02 20:06:38
Переглядів сторінки твору 1847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.050 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.242 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.06.07 21:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-05-02 22:59:52 ]
народ знає... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-03 00:10:43 ]
Дорогий пане Іване! Я так розумію, що це - реакція на мій найновіший вірш, Ваше бачення...
Дозвольте кілька міркувань. Якби я вважав бодай когось із тут присутніх на "ПМ" покидьками людського суспільства, то не друкував би тут свій вірш. То - моя болюча реакція на один із випадків у житті, про який навіть не хочеться і розповідати, тільки емоції вихлюпнулися.
Ніколи нічого не ідеалізував, у тому числі і красу. І особливо зазнайкуватих часто пихатих красивих жінок, бо ж і красиві чоловіки такими бувають.
Але краса є навіть і в кулінарії, дозвольте трохи посперечатися. Згадайте радянський фільм "Діамантова рука", коли до столу подавали в ресторані "Дичь" з крилами - хіба вона не красиво виглядала? Шедевр кулінарного мистецтва, як зовні, так і на смак.
А у середні віки до столу наших гетьманів і полковників та будь-якої знаті в будь-якій частині світу подавали таку красу - торти, мистецьки оформлені, щуки на тарелях розкішних срібних, золотих, що аж слина текла - усе - краса, шедеври кулінарного мистецтва.
Так, згоден, не завжди красива жінка - найкраща, переважно та, що менш красива зовні - більш красива внутрішньо і з нею жити прекрасно і комфортно. І знову ж, дозвольте Вам закцентувати, присутня краса, тільки внутрішня.
Краси до столу не подаси... Так. А ще кажуть: "Дякую в кишеню не покладеш". Є такий споживацький підхід. Ясно, що голодний не будеш милуватися квітами, жінками чи іншою красою. Насамперед треба задовольнити насущні потреби. Але ж ми люди, причетні до літератури, поезії, яка "зиждется" на прекрасному переважно. Що, невже найбільша насолода в житті натоптати по саме нікуди свій кендюх? Оце і все, чому вчить Ваш вірш? Так, натоптавши кендюх, хочеться спати, а ви ж замаєтеся лижами у такому поважному віці, такий чулий до краси природи, до самовдосконалення, вчите іврит... Не вірю, що наїстися - це головне для Вашого ЛГ, чомусь. Є що щось вище. Хай це буде не краса чиясь зовнішня, а духовність, гармонія людських стосунків. Хіба вони мало важать у нашому житті? Так хочеться порозуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-05-03 19:37:22 ]
Шановний пане Ярославе жодним помислом не намірявся реагувати на Ваший твір в такий спосіб, бо тільки тепер ознайомився з ним.
Як Ви, мабуть, зауважили,я рідко вдаюся до критики публікацій.
Мій вірш з добірки "Народ скаже, як зав'яже" написаний з десяток літ тому,гадаю далекий від прославляння культу споживацтва. Йдеться не про гарну куховарку, а про господиню в домі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-03 20:58:21 ]
Я тільки радію від того, що помилився! Дякую за роз`яснення. Усіх благ Вам, дорогий пане Іване!)))