ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Таршин (1949) / Проза

 * * *
Громадяни України, незалежно від віросповідання і від того, якою мовою ви рзмовляєте, коли любите Україну по-справжньому, то почуйте мене – волонтера, якій пішов уже 70-рік. Мені не потрібен піар, бо ви розумієте, який у мене вік. Сьогодні моя найбільша потреба це достукатися до Ваших душ, сердець, щоб ті, хто нині, сам того не розуміючи, живе уже по програмі ретельно розробленій спецслужбами Росії, а у них у цьому досвід неабиякий, почули мене.
Четвертий день, як я повернулася з Мар’їнки, а місця собі не знаходжу після побаченого і почутого. Перед очима часто постає екран каналу «Новоросія», де кожнв 10хв. показують колону нашої бронетехники і за кадром диктор громовим голосом кометує, що уже чотири роки Україна убиває Донбас. Після цього зразу ж показують гнівне обличчя нашого президента, де Він мало не кричить: - Діти в школу не підуть, будуть сидіти у підвалах!!! І так кожні 10хв. Хоча наскільки мені пам’ятається, то повне речення несло у собі зовсім інший зміст і носило характер запитання. Отакі страшні підлі ворожі технології, які сіють страшну ворожнечу , розбрат і ненависть. Народ задурманений повністю, альтернативої інформації немає, тож вірить тому, що йому постійно впарюють з брехливих засобів інформації.
Світлини, які ви бачите для мене дуже знакові. Я ніколи не стріляла і не вмію цього робити, взяла зброю у молодого воїна, який декілька тижнів назад дивом уцілів під пострілом снайпера (шолом на голові розлетівся на шматки) яка ж вона важка ця зброя, а ще бронежелет і усе обмундирування і так з дня на день і з року в рік. Я стою на відносно «мирній» вулиці у Мар’їнці ,бо і там зовсім недавно були жертви, а на паралельній вулиці уже передова, а з виду і не скажеш, що війна, якби постійно не бабахкало так, що внутрішньо аж пересмикується усе всередині.
А ще одна світлина, зроблена мною на День Захисника у минулому році, коли проїжджали особливо небезпечну, прострільну зону, колись це був спальний район цього міста, нині усі будинки отакі розгромлені.
Дві інші світлини - це мій сад, виноград і город, які я в перериві між збором волонтерської допомоги і громадською роботою обробляю і я не хочу бачити тут те, що бачу там, то ж буду захищати свою землю, на якій живу до останку, скільки буду на ногах, скільки моїх сил вистачить бо іншого шляху у нас немає і Вам усім раджу те саме, поки ще у нас є можливість це робити. Не вірте тим, хто каже, що війну можна закінчити в один день, якщо захоче наш президент, прошу не вірте. Коли Ви цьому вірите і таке розповсюджуєте, а ще радите не пускати синів на війну, то божевільний гном , рука якого на ядерній кнопці, і якого уже боїться увесь світ, задоволено потирає руки, що його звірячі технології так гарно спрацьовують.
Час тривожний і на мить не забуваймо, якою ціною утримується ця ворожа навала, не забуваймо про тих хто щодня у такій небезпеці, не рахуймо їхню заробітну плату , а вклонімося їм низько , низько за наш відносний спокій і допомагаймо, як можемо, підтримуймо наших захисників. Для мене Вони усі Герої. Купуючи овочі на передову на одному з тепличних підприєств я на тому тижні почула цікаве запитання: - Як ти влаштувалася на цю роботу? Запитала хороша людина і я відповіла,що і її можу влаштувати, коли Вона дуже захоче, а потім пояснила як усе починалося і що це за покликом душі , після чого Вона запропонувала ще звертатися і пообіцяла що буде допомагати.
Особливо хочу звернутися до усіх волонтерів, яких так було багато у 2014-15рр і розпіарених, і нагроджених не раз –де ж ви тепер??? Хіба у нас війна закінчилася??? Дороги війни порожні, а тих, хто і досі туди їздить залишилась жменька, а воїни, наші славні захисники чекають.
Я знову збираю поїздку, бо сумління не дозволяє бути байдужим спостерігачем, коли на мою землю прийшла велика біда. Ми не годуємо Армію, бо це нам не під силу, але наша допомога дає велику моральну підтримку воїнам, покращує настрій, а знащить підвищує бойову готовність захищати нас. То ж долучайтеся, до кого достукалася і прошу Вас, друзі, допомогти максимальним репостом. Звіт за усі надходження і витрати гарантую кожному, хто долучиться до цієї поїздки.
№ картки Приватбанку 4149 4978 6228 4454 Таршин Надія Павлівна.

27.05.2018р Надія Таршин




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-27 23:29:23
Переглядів сторінки твору 544
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.375 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.552 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 11:57
Автор у цю хвилину відсутній