Притча Ошо про прийняття себе.
Одного разу король прийшов в сад і побачив в'янучі і гинучі дерева, кущі та квіти.
Дуб сказав, що він помирає тому, що не може бути таким високим, як сосна.
Звернувшись до сосни, король знайшов її обпадаючою тому, що вона не може давати виноград подібно виноградній лозі.
А лоза вмирала тому, що вона не може цвісти, мов троянда.
Незабаром він знайшов одну рослину, що радує серце, квітучу і свіжу.
Після розпитувань він отримав таку відповідь: - Я вважаю це само собою зрозумілим, адже коли ти посадив мене, ти хотів отримати радість. Якби ти хотів дуб, виноград або троянду - ти посадив би їх. Тому я думаю, що не можу бути нічим іншим, крім того, що я є. І я намагаюся розвивати свої найкращі якості.
Сенс? Ви такий, яким ви є, яким створив Вас Бог, Господь, Всесвіт. І якщо вже Ви з'явилися на світ в тому вигляді, в якому ви є - значить таким і бачив Вас Творець.
Усвідомте свою місію - для чого ви тут, якщо поки не виходить - покращуйте свої хороші якості, а за цим і інше підтягнеться.
І пам'ятайте - Ви унікальні! Прийміть себе таким, яким ви є, яким ви створені для цього світу.
І буде Вам щастя!
Переклала на українську мову 13.06.18 18.20

Примітка: Протягом життя у Ошо були різні імена. Це цілком властиво традиціям Індії і передавало суть його духовної діяльності. Ім'я, яке він отримав при народженні - Чандра Мохан Джеин. Пізніше його стали називати Раджниш - прізвиськом дитинства. У 60-і роки його стали називати Ачарья ( «духовний вчитель») Раджниш, а в 70-80-ті роки - Бхагван Шрі Раджніш або просто Бхагван ( «просвітлений»). Іменем Ошо він називав себе тільки в останній рік свого життя (1989-1990). У дзен-буддизмі «Ошо» - це титул, який дослівно перекладається як «монах» або «вчитель». Так в історії він і залишився Ошо, і саме під цим ім'ям публікуються сьогодні все його роботи.