
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Александра Макуха (1998) /
Проза
Нічний час відвертості
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нічний час відвертості
Вона вже давно сиділа за робочим столом у своїй спальні і дивилась в ноутбук. Power Point презентація від цього споглядання, звичайно, сама себе не зробила, проте Іра все ще на це сподівалась. Це досить дивно, адже здавати цю роботу вона мала до другої пари, а вже була, на секундочку, четверта година ранку.
Дівчина майже лежала на стільці, час від часу поглядаючи на безлюдну вулицю за вікном. Нічний час її завжди вабив. Таке відчуття, що ця пора загострює почуття і ти починаєш ставитись до всього радикальніше. Вночі часто приймаються важливі рішення, типу «завтра точно почну правильно харчуватись, куплю абонемент в зал і зроблю натуральну маску для волосся», або «з сьогоднішнього дня почну відкладати кошти на те, щоб переїхати в інше місто/країну/планету». Звичайно, після короткого сну в дві-три години, по дорозі на навчання вона вже не згадувала про свої нічні обіцянки. Але, ніч - завжди особливий час для думок і аналізу свого життя. І щоразу після аналізу Ірі хотілося втекти далеко від власного життя, яке вона проживає зовсім не так, як хоче.
Отже, час спливає, а на екрані її ноутбука Power Point презентація на 11 слайдів: на першому – тема роботи, на другому – пусто, про третій і решту, гадаю, можна не уточнювати. «Проте, - сказала вона собі, - я підібрала гарний фон». Зробити більше у неї не має ні сил, ні бажання, тому вона налила чашку не дуже смачної кави і задивилась у вікно. Тим часом її мозок заповнили сотні думок, все далі відволікаючи її від провального завдання. В навушниках голосно грала музика, Іра трохи ворушила плечами в ритм, а її вуста повторювали давно вивчені слова пісні. Іноді доводилось поводити мишкою, аби екран не згас, проте жодних змін презентація не зазнала.
І ось у неї є шанс побачити ще один схід сонця, а трохи пізніше почути, як у сусідній кімнаті лунає будильник і батьки починають збиратись на роботу. Через деякий час, мама спробує зайти в її кімнату, але двері надійно замкнені. Батьки не стануть її будити, знаючи що їй аж на десяту, а таки гарна донька не зможе проспати. «Іра в нас дуже хороша дівчинка, відмінниця, на бюджеті вчиться, ось скоро червоний диплом отримає, заміж вийде, роботу знайде, внуків нам народить…Ах щаслива…»
Вона намагалась не думати про те, чого вона дійсно хоче. Сценарій її життя був написаний задовго до Іриного народження. Зараз їй доводиться лише грати свою роль, вивчаючи напам’ять усі репліки. Іноді й дійсно нестерпно хочеться зібрати рюкзак найнеобхідніших речей і втекти настільки далеко, щоб тебе там ніколи не знайшли. Але на годиннику дев’ята ранку, дівчина вже одяглась, кладе конспект в сумку і закриває за собою двері.
На столі ноутбук з майже пустою Power Point презентацією, чашка з рештками кави, заплутані навушники. В пустій кімнаті пахне Іриними парфумами і все ще відчутна магія ночі, а в особливих місцях навіть лишились частинки її найщиріших думок.
2018 рік
Дівчина майже лежала на стільці, час від часу поглядаючи на безлюдну вулицю за вікном. Нічний час її завжди вабив. Таке відчуття, що ця пора загострює почуття і ти починаєш ставитись до всього радикальніше. Вночі часто приймаються важливі рішення, типу «завтра точно почну правильно харчуватись, куплю абонемент в зал і зроблю натуральну маску для волосся», або «з сьогоднішнього дня почну відкладати кошти на те, щоб переїхати в інше місто/країну/планету». Звичайно, після короткого сну в дві-три години, по дорозі на навчання вона вже не згадувала про свої нічні обіцянки. Але, ніч - завжди особливий час для думок і аналізу свого життя. І щоразу після аналізу Ірі хотілося втекти далеко від власного життя, яке вона проживає зовсім не так, як хоче.
Отже, час спливає, а на екрані її ноутбука Power Point презентація на 11 слайдів: на першому – тема роботи, на другому – пусто, про третій і решту, гадаю, можна не уточнювати. «Проте, - сказала вона собі, - я підібрала гарний фон». Зробити більше у неї не має ні сил, ні бажання, тому вона налила чашку не дуже смачної кави і задивилась у вікно. Тим часом її мозок заповнили сотні думок, все далі відволікаючи її від провального завдання. В навушниках голосно грала музика, Іра трохи ворушила плечами в ритм, а її вуста повторювали давно вивчені слова пісні. Іноді доводилось поводити мишкою, аби екран не згас, проте жодних змін презентація не зазнала.
І ось у неї є шанс побачити ще один схід сонця, а трохи пізніше почути, як у сусідній кімнаті лунає будильник і батьки починають збиратись на роботу. Через деякий час, мама спробує зайти в її кімнату, але двері надійно замкнені. Батьки не стануть її будити, знаючи що їй аж на десяту, а таки гарна донька не зможе проспати. «Іра в нас дуже хороша дівчинка, відмінниця, на бюджеті вчиться, ось скоро червоний диплом отримає, заміж вийде, роботу знайде, внуків нам народить…Ах щаслива…»
Вона намагалась не думати про те, чого вона дійсно хоче. Сценарій її життя був написаний задовго до Іриного народження. Зараз їй доводиться лише грати свою роль, вивчаючи напам’ять усі репліки. Іноді й дійсно нестерпно хочеться зібрати рюкзак найнеобхідніших речей і втекти настільки далеко, щоб тебе там ніколи не знайшли. Але на годиннику дев’ята ранку, дівчина вже одяглась, кладе конспект в сумку і закриває за собою двері.
На столі ноутбук з майже пустою Power Point презентацією, чашка з рештками кави, заплутані навушники. В пустій кімнаті пахне Іриними парфумами і все ще відчутна магія ночі, а в особливих місцях навіть лишились частинки її найщиріших думок.
2018 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію