Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.11
22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
2026.08.11
19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
2026.08.11
16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
2026.08.11
16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
2026.08.11
14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
2026.08.11
12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
2026.08.11
10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
2026.08.11
06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
2026.08.11
05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора
Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві
2026.08.10
22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.
Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.
Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,
2026.08.10
19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.
Мила, ми йдемо з тобою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.
Мила, ми йдемо з тобою
2026.08.10
18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе
2026.08.10
17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків
2026.08.10
12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
2026.08.10
12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
2026.08.10
12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Вгору чи вниз
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вгору чи вниз
Сьогодні дізналася, що не стало нашого домашнього улюбленця. Котику було 4 роки. Пупушка, Пупу, Пухнастик - так називали ми нашого котика, пухнастого, з великими зеленими очима і гострими кігтиками. Великими м'якими лапками, мов квіточки. З характером, проте він був ручний, як всі наші тваринки. Міг жити і жити. Але рука нелюда припинила його життя.
Його знайшли вранці, біля хвіртки двору. Просто злочинець приніс його і поклав. Хороніть, мовляв, самі. Його не збила машина. Ні! Уже не вперше рука якогось сусідського нелюда піднімається на наших тваринок. Одного убили. Другому зламали хребет і він помер, промучився з тиждень. Цього, скоріш за все, ударили і стався внутрішній крововилив чи задушили безжально. Я впевнена, що його не збила машина. Хтось одним своїм вчинком зробив боляче нам усім, моїй сім'ї.
А тепер про те, що злим бути легше, аніж добрим. Жорстоким по відношенню до слабшого бути легше, ніж героєм, який здатен захистити слабку людину, істоту, країну. Звісно, тваринка не може позвати на допомогу чи розповісти. Не може передбачати агресії, адже зростала у оточенні, де ніколи ніяку тваринку (свою а чи чужу, бо від сусідів теж бігають до нас і котики, і собачки) ніхто не ображав!!! У нас же - не підніметься рука на беззахисну тваринку, хай і чужу, і помсти через братів наших менших ніхто з сусідів не дочекається. Простіше бути злим на весь світ, тяжче бути милосердним і великодушним. Складніше бути хоробрим. Тваринка не розуміє вчинків і не чекає зла від людей. Зрештою, якщо мій котик комусь заважав, можна було домовитися якось. Але у приступі агресії зловмисника серце не тьохнуло. Тваринки народжені вільними. Чи вправі ми розпоряджатися, скільки їм жити? Ми - люди. У кожного своя місія. Свій шлях і свій світ. Я виросла у сім'ї з жорстким вихованням татка, проте він ніколи не кривдив тваринок. Ніколи! Навіть коли нападали собаки, просто старався налякати їх. ***Низькі вібрації - це не найкращий вибір. Опуститися можна завжди. А от піднятися, то питання. Можна наливати всім і вся, здобуваючи "друзів", можна бездумно витрачати час на жорстокі вчинки і злі думки, і ***низькі вібрації поглинуть душу. Простіше бути алкоголіком, налити, напитися, забутися, важче бути людиною, яка хай малесенькими кроками, але чесно топче життєву ниву. А от піднятися... Я категорично проти жорстокого поводження з тваринами. Я за свободу, якої вистачатиме на чесний спосіб життя, захист прав, кохання, натхнення, мир і час для рідних й близьких людей. Я за створення нових корисних і потрібних речей, ідей, проектів. А ти? Хтось вірить в Бога, хтось в карму, Вищий розум, і навіть якщо людина, яка вчинила злочин атеїст, не пройде безслідно вчинок, який умисно відняв життя, не важливо чиє.
*** Ті сутності, які мешкають в темних і низьких вібраціях, слабкі і безпечні для людей, що підтримують Вищі сили. Якщо ж людина пускає їх в особисту енергетику, то вони стають смертельно небезпечними.
Його знайшли вранці, біля хвіртки двору. Просто злочинець приніс його і поклав. Хороніть, мовляв, самі. Його не збила машина. Ні! Уже не вперше рука якогось сусідського нелюда піднімається на наших тваринок. Одного убили. Другому зламали хребет і він помер, промучився з тиждень. Цього, скоріш за все, ударили і стався внутрішній крововилив чи задушили безжально. Я впевнена, що його не збила машина. Хтось одним своїм вчинком зробив боляче нам усім, моїй сім'ї.
А тепер про те, що злим бути легше, аніж добрим. Жорстоким по відношенню до слабшого бути легше, ніж героєм, який здатен захистити слабку людину, істоту, країну. Звісно, тваринка не може позвати на допомогу чи розповісти. Не може передбачати агресії, адже зростала у оточенні, де ніколи ніяку тваринку (свою а чи чужу, бо від сусідів теж бігають до нас і котики, і собачки) ніхто не ображав!!! У нас же - не підніметься рука на беззахисну тваринку, хай і чужу, і помсти через братів наших менших ніхто з сусідів не дочекається. Простіше бути злим на весь світ, тяжче бути милосердним і великодушним. Складніше бути хоробрим. Тваринка не розуміє вчинків і не чекає зла від людей. Зрештою, якщо мій котик комусь заважав, можна було домовитися якось. Але у приступі агресії зловмисника серце не тьохнуло. Тваринки народжені вільними. Чи вправі ми розпоряджатися, скільки їм жити? Ми - люди. У кожного своя місія. Свій шлях і свій світ. Я виросла у сім'ї з жорстким вихованням татка, проте він ніколи не кривдив тваринок. Ніколи! Навіть коли нападали собаки, просто старався налякати їх. ***Низькі вібрації - це не найкращий вибір. Опуститися можна завжди. А от піднятися, то питання. Можна наливати всім і вся, здобуваючи "друзів", можна бездумно витрачати час на жорстокі вчинки і злі думки, і ***низькі вібрації поглинуть душу. Простіше бути алкоголіком, налити, напитися, забутися, важче бути людиною, яка хай малесенькими кроками, але чесно топче життєву ниву. А от піднятися... Я категорично проти жорстокого поводження з тваринами. Я за свободу, якої вистачатиме на чесний спосіб життя, захист прав, кохання, натхнення, мир і час для рідних й близьких людей. Я за створення нових корисних і потрібних речей, ідей, проектів. А ти? Хтось вірить в Бога, хтось в карму, Вищий розум, і навіть якщо людина, яка вчинила злочин атеїст, не пройде безслідно вчинок, який умисно відняв життя, не важливо чиє.
*** Ті сутності, які мешкають в темних і низьких вібраціях, слабкі і безпечні для людей, що підтримують Вищі сили. Якщо ж людина пускає їх в особисту енергетику, то вони стають смертельно небезпечними.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
