Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.11
01:47
Можна вже не прибріхувати про вік,
а так голитись, щоб не виглядати старшим.
На четвертак неголеним не тягнеш, і з тобою
охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках,
і можеш зійти за папіка ще навіть не першої зрілості, а бутона. Тебе цим часом тільк
2026.05.10
23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
2026.05.10
15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
2026.05.09
09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Вгору чи вниз
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вгору чи вниз
Сьогодні дізналася, що не стало нашого домашнього улюбленця. Котику було 4 роки. Пупушка, Пупу, Пухнастик - так називали ми нашого котика, пухнастого, з великими зеленими очима і гострими кігтиками. Великими м'якими лапками, мов квіточки. З характером, проте він був ручний, як всі наші тваринки. Міг жити і жити. Але рука нелюда припинила його життя.
Його знайшли вранці, біля хвіртки двору. Просто злочинець приніс його і поклав. Хороніть, мовляв, самі. Його не збила машина. Ні! Уже не вперше рука якогось сусідського нелюда піднімається на наших тваринок. Одного убили. Другому зламали хребет і він помер, промучився з тиждень. Цього, скоріш за все, ударили і стався внутрішній крововилив чи задушили безжально. Я впевнена, що його не збила машина. Хтось одним своїм вчинком зробив боляче нам усім, моїй сім'ї.
А тепер про те, що злим бути легше, аніж добрим. Жорстоким по відношенню до слабшого бути легше, ніж героєм, який здатен захистити слабку людину, істоту, країну. Звісно, тваринка не може позвати на допомогу чи розповісти. Не може передбачати агресії, адже зростала у оточенні, де ніколи ніяку тваринку (свою а чи чужу, бо від сусідів теж бігають до нас і котики, і собачки) ніхто не ображав!!! У нас же - не підніметься рука на беззахисну тваринку, хай і чужу, і помсти через братів наших менших ніхто з сусідів не дочекається. Простіше бути злим на весь світ, тяжче бути милосердним і великодушним. Складніше бути хоробрим. Тваринка не розуміє вчинків і не чекає зла від людей. Зрештою, якщо мій котик комусь заважав, можна було домовитися якось. Але у приступі агресії зловмисника серце не тьохнуло. Тваринки народжені вільними. Чи вправі ми розпоряджатися, скільки їм жити? Ми - люди. У кожного своя місія. Свій шлях і свій світ. Я виросла у сім'ї з жорстким вихованням татка, проте він ніколи не кривдив тваринок. Ніколи! Навіть коли нападали собаки, просто старався налякати їх. ***Низькі вібрації - це не найкращий вибір. Опуститися можна завжди. А от піднятися, то питання. Можна наливати всім і вся, здобуваючи "друзів", можна бездумно витрачати час на жорстокі вчинки і злі думки, і ***низькі вібрації поглинуть душу. Простіше бути алкоголіком, налити, напитися, забутися, важче бути людиною, яка хай малесенькими кроками, але чесно топче життєву ниву. А от піднятися... Я категорично проти жорстокого поводження з тваринами. Я за свободу, якої вистачатиме на чесний спосіб життя, захист прав, кохання, натхнення, мир і час для рідних й близьких людей. Я за створення нових корисних і потрібних речей, ідей, проектів. А ти? Хтось вірить в Бога, хтось в карму, Вищий розум, і навіть якщо людина, яка вчинила злочин атеїст, не пройде безслідно вчинок, який умисно відняв життя, не важливо чиє.
*** Ті сутності, які мешкають в темних і низьких вібраціях, слабкі і безпечні для людей, що підтримують Вищі сили. Якщо ж людина пускає їх в особисту енергетику, то вони стають смертельно небезпечними.
Його знайшли вранці, біля хвіртки двору. Просто злочинець приніс його і поклав. Хороніть, мовляв, самі. Його не збила машина. Ні! Уже не вперше рука якогось сусідського нелюда піднімається на наших тваринок. Одного убили. Другому зламали хребет і він помер, промучився з тиждень. Цього, скоріш за все, ударили і стався внутрішній крововилив чи задушили безжально. Я впевнена, що його не збила машина. Хтось одним своїм вчинком зробив боляче нам усім, моїй сім'ї.
А тепер про те, що злим бути легше, аніж добрим. Жорстоким по відношенню до слабшого бути легше, ніж героєм, який здатен захистити слабку людину, істоту, країну. Звісно, тваринка не може позвати на допомогу чи розповісти. Не може передбачати агресії, адже зростала у оточенні, де ніколи ніяку тваринку (свою а чи чужу, бо від сусідів теж бігають до нас і котики, і собачки) ніхто не ображав!!! У нас же - не підніметься рука на беззахисну тваринку, хай і чужу, і помсти через братів наших менших ніхто з сусідів не дочекається. Простіше бути злим на весь світ, тяжче бути милосердним і великодушним. Складніше бути хоробрим. Тваринка не розуміє вчинків і не чекає зла від людей. Зрештою, якщо мій котик комусь заважав, можна було домовитися якось. Але у приступі агресії зловмисника серце не тьохнуло. Тваринки народжені вільними. Чи вправі ми розпоряджатися, скільки їм жити? Ми - люди. У кожного своя місія. Свій шлях і свій світ. Я виросла у сім'ї з жорстким вихованням татка, проте він ніколи не кривдив тваринок. Ніколи! Навіть коли нападали собаки, просто старався налякати їх. ***Низькі вібрації - це не найкращий вибір. Опуститися можна завжди. А от піднятися, то питання. Можна наливати всім і вся, здобуваючи "друзів", можна бездумно витрачати час на жорстокі вчинки і злі думки, і ***низькі вібрації поглинуть душу. Простіше бути алкоголіком, налити, напитися, забутися, важче бути людиною, яка хай малесенькими кроками, але чесно топче життєву ниву. А от піднятися... Я категорично проти жорстокого поводження з тваринами. Я за свободу, якої вистачатиме на чесний спосіб життя, захист прав, кохання, натхнення, мир і час для рідних й близьких людей. Я за створення нових корисних і потрібних речей, ідей, проектів. А ти? Хтось вірить в Бога, хтось в карму, Вищий розум, і навіть якщо людина, яка вчинила злочин атеїст, не пройде безслідно вчинок, який умисно відняв життя, не важливо чиє.
*** Ті сутності, які мешкають в темних і низьких вібраціях, слабкі і безпечні для людей, що підтримують Вищі сили. Якщо ж людина пускає їх в особисту енергетику, то вони стають смертельно небезпечними.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
