Під – під. Може – у рокіт грози?
Косить ніч - образно, але не для цього випадку. Чому б не:
уночі;
йду у ніч¿
Капка – краще крапля, бо капка частіше під носом:)
На гуру не претендую. Можете знищити цей коментар.

Сподобався вірш.
Панорамно.
безупинно ------ видалося зайвим словом.......а якщо у малиновий рокіт грози?
у рубіновий........ малюватиметься обшар передгрозовий чи ще який...щоб додати барви.......

Замість коментаря покажу свою поезію, тема дотична.
Світлана-Майя Залізняк
25 березень 2016 р.
Абстинентний синдром

Імеретинським шафраном яскрієш у пам`яті снів.
Кодлами-колами ходить луската сторожа.
Серпень ажурно дощить… На Супою маслинному дні
В рань прокидається квітка – пурпурне а може.

Наче не треба жадання, усе в ту грозу відбулось.
Ти – експонат-кучерявець юнацтва музею.
Як би жили-пригасали, злетівши за Ворсклу чи Рось...
Леви застрягли у гратах-зубах Колізею.

Що ж, дресируй левенят. Вибирай картоплі та листи.
Палиш духмяну – з торішнього пижма – цигарку.
Соняхи зрізано, вже вибиваю зернятка... не з тим...
Сік маракуйї – для кайфу. На шибі три марки.

Жовта горгопка привезена в дім для чудес.
Хтось автостраду накреслив, а стежку заплутав.
Ти вибачай…і зимове мовчання, і вірш-інтерес.
Дикою морквою тлумиться спогадів рута.

З маками житніми в осінь шафранну полегко іти.
Срібно дзвенять словеса, ізумрудна туніка.
Позатуляла батистом шиплячі стозубі роти.
Над шепотінням сосонок шугають шуліки.

«…встигла, не встигла...» – бубніє дівчатко, ступає услід.
Мрій хрестовик висисає рої махаонні…
Синя крамниця ваганів. Ти, мабуть, іще серцеїд.
Потяг наш котиться… час відчіпляє вагони.

2016

дуже-таки сінематографічно, зримо, Тетяно
із чіткими акцентами, і чуттям належним
без питань

Оціню 5, 5.

у неоновий рокіт грози

Майстерно!