ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Аргумент двадцять шість
Чудеса неминучі – все є!..
(спроба простої логічної схеми)
... якщо в цілому-усьому – щось одне невірне – то невірне і все!.. а в усьому-цілому завжди щось знайдеться невірного... отже увесь світ – мав би бути неможливим?..
... та справді Кант* каже просто:
    (що я зрозумів так) “Бо ця примара (яким є голе Vorstellungen – виголошення-вистава-заперечення) само по собі (як об’єкт), в даному випадку, однак стане (мусить) посилатись на якусь міру неможливості, і нескінченність – здавалось би цього, й так примарного, цілого (eingebildeten Ganzen) зробиться обов’язковим (неминучим)... - хоч тут-це – правда – варто сміливо заперечити: але, тут (тому-що в цій примарі все зумовлене), також передбачено (vorausgesetzt-правомірно) й безумовність велико-достеменності (Größenbestimmung-велико-визначення) всього (присутність реальності) вже в самій ідеї (Begriffe-понятті).”
(а згідно словника) “Тому що з’явлення-примара (як голе поняття-вистава-заперечення), однак в собі самому (як об’єкті) даний випадок стане, посилати щось-трохи неможливого, і нескінченність цього примарного цілого-сукупного стане-зробиться правда-хоч безумовно-абсолютно йому-бути, заперечу-суперечу проте (тому що все в з’явлені-примарі зумовлене є) безумовна-неодмінна достовірность-велика міра визначення, однак в понятті передбачатися стане.-Denn Erscheinungen (als bloße Vorstellungen) die doch an sich selbst (als Objekte) gegeben wären, sind etwas Unmögliches, und die Unendlichkeit dieses eingebildeten Ganzen würde zwar unbedingt sein, widerspräche aber (weil alles an Erscheinungen bedingt ist) der unbedingten Größenbestimmung, die doch im Begriffe vorausgesetzt wird.”
... а непросто Кант каже так:
    “Denn, entweder diese Widerlegung ist nichts anderes, als die bloße Vorstellung des Widerstreits der entgegengesetzten Meinung, mit den subjektiven Bedingungen der Begreiflichkeit durch unsere Vernunft, welches gar nichts dazu tut, um die Sache selbst darum zu verwerfen, (sowie z. B. die unbedingte Notwendigkeit im Dasein eines Wesens schlechterdings von uns nicht begriffen werden kann, und sich daher subjektiv jedem spekulativen Beweise eines notwendigen obersten Wesens mit Recht, der Möglichkeit eines solchen Urwesens aber an sich selbst mit Unrecht widersetzt,) oder beide, sowohl der behauptende, als der verneinende Teil, legen, durch den transzendentalen Schein betrogen, einen unmöglichen Begriff vom Gegenstande zum Grunde, und da gilt die Regel: non entis nulla sunt praedicata, d. i. sowohl was man bejahend, als was man verneinend von dem Gegenstande behauptete, ist beides unrichtig, und man kann nicht apagogisch durch die Widerlegung des Gegenteils zur Erkenntnis der Wahrheit gelangen.” (згідно словника) “Тому що-бо, або це спростування є не друге-інше, як голе поняття-вистава сутички-суперечки протилежних-зустрічних думок-поглядів, разом-з суб’єктивністю умов зрозумілості через наш розум, який готовий не до того робити-трубити, через предмет-пожитки-справу сам навколо цього для відхиляння-викидання, (так-як, наприклад, безумовна-абсолютна необхідність в тут-там бутті одної суті-вдачі рішуче-безумовно від-з нас-нам не розуміти-тямити зробитися може, і собі від цього-тому субєктино-кожний-всякий спекулятивний довід одного необхідного вищої суті-вдачі з правильної, можливості одної такої-подібної першосуті але-однак в собі самому з неправди противитися-чинити опір) або обидва-той і цей, так хоче-і що стверджує, як заперечна частина-доля-сторона, лежить, крізь-через трансцендентальну видимість обманом позбавлятись, одного неможливого-нестерпного поняття від-з предмета для основи-грунту, і тут-там має силу правило: non entis nulla sunt praedicata (лат.-там є нуль предмета мови) , тобто, так хочу дещо підтверджуючи, як дещо заперечне від-з предмета-сюжету запевняючи-відстоюючи, є той і цей-обидва неправильні, і може не від апагогічного через заперечення-спростування цієї протилежності для-до свідомості-пізнання правди-істини досягати.”
... що я зрозумів:
    Тому що, (entweder-вибираючи) або - це спростування є не що інше, як звичайне (bloße-голе) виголошення-демонстрація (Vorstellungen-напучення-вистава-вказівка) сутички зустрічних (протилежних) думок-поглядів, теж (mit-разом-з) - суб’єктивних умов і їх втямлення (Begreiflichkeit-зрозумілості) , через наш розум, який не готовий на щось інше, крім цього виголошення (nichts dazu tut-не до того трубить) , через предмет (Sache-пожитки-справа) , про щось навколо цього-самого відхилення (як, наприклад, безумовна (unbedingte-неодмінна) необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) в бутті (Dasein - там-тут буття) одної сутності – що незалежно (schlechterdings-рішуче-безумовно) від нас може зробитися незрозумілою, а для себе (для безумовності процесу), однак, іде далі - від субєктивності всякого спекулятивного доводу, до необхідності (notwendigen - потребо-рухомо) вищої первинності правди (Wisents mit Recht-первинність разом-з істиною) самої можливості цеї-такої первосуті (Urwesens) , але щоб, переглядаючи її, з (позиції) неправди (Unrecht) , суперечити (widersetzt-проти дивлячись) їй ж, в собі самій), - або обидва (той і цей), сміливо (sowohl-так воліють) твердять, в тай час як відкидаюча сторона (заперечна частина) пролягає через трансцендентальну (котра веде за межі) видимість (Schein-сяйво) щоб обманюватись (betrogen-обманом позбавляти) щодо неможливості спільного (einen-об’єднаного) поняття (unmöglichen Begriff-нестерпності поняття) про (такий-з протилежного складений) предмет для фундаменту (основ), то тут, всюди (da-тут-там) , має силу правило: немає про що й казати non entis nulla sunt praedicata (лат. там є нуль предмета мови) , тобто - сміливо (sowohl-так воліють) стверджувати (брати) щось - як щось заперечне (протилежне) з предмета-сюжету (як окреме-одне) - значить відстоювати неправильність обидвох (саму протилежність), і може не апагогічно (не виходячи від протилежного), а прямо – про досягагнення правди (істини) через спростовання цієї протилежності в самому усвідомленні (zur Erkenntnis- для це пізнання) .
    *І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, десятий абзац).
07.09.2018 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Чудеса неминучі... (фотошоп)
 Я Саландяк – Чудеса неминучі...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-08 12:16:26
Переглядів сторінки твору 1095
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.08.17 05:17
Автор у цю хвилину відсутній