ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Дністер
Образ твору Над плесами Дністра величні Товтри
Ховають у габі сліди епох.
Поділля золоте чарує вкотре,
Цнотливі береги пильнує Бог.
Роздмухує вітрець багаття літа
Ранковій прохолоді впротиріч.
Спадає з гір смарагдова палітра
Терновою хустиною зі пліч.

Приспів:
Дністер, Дністер - ріка джерельна.
Даруй з роси ковток натхнення!
Неси життя цілющі хвилі
У дивовижні дні щасливі

Полощуть бусли крила-парасолі
На верховині в сонячних ставках.
Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить у віках.
Країну мрій, ріки потоки сині,
Я на поталу лиху не віддам!
Тече Дністер у славній Україні
дорогою надії в скельний храм!

2016р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-19 15:46:28
Переглядів сторінки твору 4945
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.576 / 6.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.656 / 6.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.07 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-09-19 21:26:29 ]
Щоб звучало пісенно і бравурно, прийдеться трошки підшліфувати. Ось наприклад, перше, що приходить як один з можливих варіантів:
Над плесами Дністра величні Товтри
ховають скелі(сходи, мури) у габі епох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 09:55:57 ]
Дякую, Ігоре, за слушну пораду! Гарне слово, "плесами" "Габа", це вода.
Може,"Над плесами Дністра величні Товтри ховають у габі ступні епох", бо колись там і річки не було? Водосховище сховало під собою тисячі сіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-20 07:39:11 ]
Пані Тетяно! Описова поезія рідного краю - штука потужна. Але в дитячість впадати не варто. Зверніть увагу на такі місця: "роздмухує повітря ватру літа". Не повітря роздмухує, а вітер. "Цнотливі береги..." Ви це серйозно? І чому це Бог повинен їх пильнувати? Йому що - нема чого робити? З "цілюшими хвилями" - теж перебор. Від отрути там здохла майже вся риба. " Полощуть бусла"? Може, бусли? Невірна побудова фрази. Подумайте. " Бринить любов на перехресті волі" - це як@? Що таке перехрестя волі? Які його якості? І чому "не зрадить на віку", а не у віках? А далі? Про який смерч іде мова? Україні це не притаманне. Не уявляю який смерч може знищити цілу річку! Та ще й таку велику. Навіть у переносному значенні звучить слабо, притягнуто за вуха. І насамкінець: "тече у скельний храм" ... Тече в Чорне море, а не в храм. Точніше "крізь скельний храм або повз.
І прошу вас - не треба ображатися і казати, що прийшов злобний карлик і потоптався по святому. Подивіться відсторонено на написане крізь призму іронії та здорового глузду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:22:19 ]
Дякую, пане Олександре!
Давайте розглянемо все по черзі.
"роздмухує повітря ватру літа". Повітря це
Латинська назва повітря aër походить від дав.-гр. ἀήρ, що виводиться від пра-і.е. *aews- («схід», «світанок»). Похідний корінь аеро- присутній у багатьох пов'язаних термінах: аероплан, аеродром, аеродинаміка тощо.

Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка[4]. У XX ст. остаточно виходить з ужитку, заміняючись сучасним повітря[5]. У словенській і боснійській вживається слово zrak, пов'язане з прасл. *zorkъ («вигляд», «вид»).
2)"Цнотливі береги..."
Я пливла кораблем по Дністру і береги там дійсно цнотливі, недоторкаті, бо до води не підступитися у деякимх місцях. Круті скали нависають і губляться у воді.
3)""цілюші хвилі", так, бо вода жає життя усьому і людям і рослинам.
4) "Бусла", тут не заперечую! Дякую!
5)"Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить на віку." Тут я мала на увазі пташину вірність, волю неба. Тому на перехресті волі і звичайно про лебедину вірність. Лелеки теж асоціюються в вірністю.
5) Смерч, мала на увазі війну, вторгнення, тут легко переробити на іншу стихію.
" "тече у скельний храм" , так саме у скельний храм ми піднімалися . На березі Дністра є скельний храм заснований Антонієм.
Олександре, я дійсно Вам вдячна і не ображаюсь, а навпаки радію, що можу пояснити кожний свій вислів та відшліфувати за допомогою майсрів свій вірш!
З повагою!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-20 10:15:28 ]
Піднесено-таймничо...
Тетяно, я б радила подумати над ступнями. Це як-не-як частина тіла (нижня частина ноги). Мабуть, у Вашому випадку таки йдеться про сліди епох, ступні вони навряд могли залишити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:26:06 ]
Дякую, Любове! Багато чого від нас ховає земля і ріка, навіть сліди. Ступні я сприймала, як сліди. Мабуть, Ви маєте рацію, подумаю, як виправити на краще. З вдячністю обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 11:15:41 ]
Все виправила... Подивіться будь ласка, друзі, може, ще дещо пропустила....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-21 05:20:26 ]
Запитайте у Майї Залізняк щодо повітря і скельного храму. Вона пояснить професійно, чому в такому контексті ці вирази так не вживають. І все стане на свої місця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:09:02 ]
Олександру, я сама хочу донести до Вас свою думку. У слові "ПОВІТРЯ" - містяться дві складові По-Вітря. У ньому уже відчувається вітер. Коли ми пишемо, що ми дихаємо повітрям ми не говомо які хімічні сполуки містяться у слові повітря. Ми повітрям дихаємо і відчуваємо у ньому вітер, спеку, вологу, тому я на мою думку тут помилки немає.
Щодо скельного храму, то Дністр дійсно б"є хвилі об скали храму, а після повертає рукавом ліворуч, праворуч водосховище, посередині храм. Можна було б написати, "
Повз храм", але втрачається образ. Здалека здається, що ріка пливе у храм. Важко пояснити щось людині, яка там не була. І слово повз не є гарним. Ріка асоціюється з людським потоком, яка знаходить у храмі надію на добро, майбуття. Це ніби, як всі дороги ведуть у рим, а тут у храм.
Сашо, я вдячна Вам, за не байдужість до мого вірша. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:23:28 ]
" Роздмухує вітрець багаття літа", можна й так написати, але перший варіант мені подобається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-23 20:53:51 ]
Ну й добре. Пишіть як знайдете за потрібне. Врешті - я не спеціаліст з української філології. Мої коментарі - суто авторські. А отже - можна їх не брати до уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 18:07:17 ]
Олександре, я взяла до уваги всі Ваші рекомендації, Подивіться на редактуру, але, я як автор теж маю право на свою думку, тому не можу виконувати всі Ваші забаганки. Не ображайтесь, я працюватиму і надалі над цим віршем. Щиро вдячна усім, хто мені допомагає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 13:22:52 ]
Образно)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 14:53:48 ]
Дякую, Вітрику!)))