А серця різні... амплітуда розуміння річ непоясненна... глузд та уява ще у поміч.
Дивлюся на захопливі коментарі на ФБ, графоманія чи недолуге віршування... а читачі в захваті, автор у лавровінці роботи їхніх рук. А там ні грамотності, ні креативності. Євгена Плужника поезія кілька лайків...Показник.
Та й сприйняття з віком змінюється.
Якщо камінь у город таких, як я...
то писали розуміючі літературознавці, що я поступово вростала у сучасний літературний процес.
Як неофіт.
А ЛГ іншої вікової групи мав би шукати для себе суголосного, а не кпинити молодших за "шаради".
Сподіваюся, нічим не образила.
Вчора зазирнула на стор Олександра Дяченка, був активним автор, цікавий поет...з 2013 тиша на сторінці. Мабуть, пішов за межу. А писав душевно і цікаво.

Майя Залізняк тим і відрізняється від інших, що її поезія відібрала всю палітру краси української мови.

Саме ввібрала хотіла написати, писала з мобільного виправило саме на інше слово...

Пане Сушко... Ви вбирали чи відбирали... Хай критики розглядають Ваші вірші...Дочекаєтеся уваги)))))на яку подали заявку.
От про мій доробок із маловживаними словами - позитивно писали. А про Вас ще ні. Почекаємо.
щодо вірша Шохи-Драча...то лише він знає, кого мав на увазі. Є такі автори, що вірш - туман яром.
Так модно: натякнути і конкретики не дати.
На його віші теж "бочку котили"...в коментарях бачила. Шануймося. Ваші вірші без уваги, рекламуйте)

Я за усіх не відповідаю. Вірш не Ваш. Під Вашими коментарів нема. Всі в заціпенінні, блиск підківочок пегаса засліпив.
Вам не авторитети розвінчувати, а своє докупи складати б. А там маловживаних слів тьма. От хто не гребував ними... так це Ви.
Про яких Ви тут блискучих печетеся, не питатиму навіть. Мені моє писати.
Остракізм теж слово не загальновідоме. Дехто зрозуміє як... острах кіз)
Шануйтеся. Добраніч.

"...браття, так і чинитимемо: на початку, після присвяти, будемо одразу писати про кого іде мова".

А присвята це і є текст, над яким вказано - кому.
Ви он мені яку ловку писали присвяту... в сад мій хотіли залетіти. А тепер якісь дзеркала кортить тицяти. Мо, не за адресою........
Я - за конкретику. Бо чимало авторів мріятимуть увічнитися у міжрядді.
Розумному - досить.

Репліка пом'янутого всує:)
не бачу у цьому вірші жодного негативу по відношенню до персоналій - ні тих, що намагаються ввібрати в себе весь словниковий запас української архаїки і діалектизмів(а не неологізмів! ), ні тих, що відмовчуються, як прототипи ЛГ, до яких і я мав би за честь належати(враховуючи два останні рядки).
Показово, що ніхто не помічає тут самоіронії автора. Бо що це, якщо не шарада, над якою мудрі коментатори ламають голови і списи?

(-Деркача)

Не знаю, про що ви... Хто римує несумісне... Ви моєї книги - "Птахокардії" - не замовляли, не читали.
Що там - не бачили. Моє опаперене - рецензоване, зрозуміле, читач є.
По кого Ваш вірш - знаєте лише ви.
Нема предмету дискусії.
Побажаю насолоди від процесу творчості. Озвалася, бо такий настрій був. А тепер думаю - навіщо)))))))))

На ПМ є автори, тексти яких мені - туман яром, а їх "розуміють" і хвалять.
І неологізми там є...і неоковирності. Феномени.
"На цій стезі важко задовольнити читача – гурмана, римуючи несумісні речі в надії добитись резонансної з його серцем амплітуди. Але – експерементуйте на здоров'я".
Емма Андієвська (може, Ви знайомі з її поезіями) давно писала, що й кілька читачів для неї важливі і цінні). Це так - для завершення бесіди.

Чому? Бесіда цікава, хоч враження таке, що я розмовляю з Вами, а Ви говорите на публіку, випадково спустившись з небес до якогось Деркача. А в контексті бесіди доцільніше було б згадати не цьогорічну лауреатку, а вірш Євтушенка «Незрозумілим поетам». Але ж у кожного свої уподобання і це нормально, коли є аргументи без зайвих претензій.
Не ухожу, уходя:)