
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Запорожець за Йорданом"
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Запорожець за Йорданом"
«Не можна без провідника та без мови відчути й бачити всі святі місця...
І допоміг мені Бог знайти в лаврі чоловіка святого, старого і вельми книжного.
Тому святому мужу вклав Бог в серце любити мене грішного,
і він показав мені добре всі ті святі місця в Єрусалимі і по всій тій землі
і до Тиверіадського моря водив мене, і до Фавори, і до Назарета, і до Хеврона, й до Йордана,
і по всіх тих місцях водив мене, і займався мною заради любові...»
«Житьє і Хождєньє» ігумена Даніїла з Чернігівщини
про відвідання Святої Землі, де він пробув 16 місяців у 1106-1107 роках
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію