ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Торон / Вірші / Що є вісь?

 Все дороге тобі

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-23 22:15:45
Переглядів сторінки твору 8982
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.834 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.839 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-27 00:13:30 ]
Врешті-решт, кожен має право на що завгодно – хто йому заборонить? Як Ви кажете, це справа світогляду кожного. Трагічність екзистенціалізму іноді частково витікає із суто раціоналістичного світогляду, що відкидає будь-які "спекуляції" а чи-то – суб'єктивність. Досвід ХХ сторіччя й справді жахливий, але не свідчить про відсутність відповідей. Я обираю – шукати відповіді, хтось – нарікати на їх відсутність... Пригадую, як мене колись вразив досвід давньогрецьких філософів – із їх "атомарним" світоглядом – без жодних технологій. Хоча і Платон, й Арістотель визнавали безпосереднє, не опосередковане експериментами, "зазирання до істини". На Сході такий досвід називають медитаціями. Нехай це буде хоча б потенціал "творця" абощо)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-27 01:26:07 ]
Об'єктивності у творця не може бути апріорі. Бо він - творець. Для того аби стати об"єктивним треба вийти за межі власного творіння, стати над, викинути своє "дитя" на поталу. А ми в цьому плані творчі егоїсти, намертво приростаємо до своїх поетичних дітищ, навіть якщо вони вродилися трохи незграбними.
Ось тут виникає дилема: чи варто промовчати і пройти мимо, чи тихенько на вушко прошепотіти: - Ось тут і тут бачу негаразди. Пропоную зробити так і так.
Дехто робить це в грубуватій формі, дехто акуратно, з реверансами та вибаченнями. Вас, наприклад, я шаную і творчість Вашу вважаю цікавою. Чому - не скажу, але повірте - є на це причина. Але Ваші слова про те, що я критикую завжди гостро і необ'єктивно... Ви справді так думаєте? Чи це у Вас говорять відголоски образи?
Попереду ще багато цікавої роботи, сподіваюся Ви мене порадуєте новими цікавими поетичними знахідками. А я буду толерантніше оцінювати написане. Ну, мабуть, все. Іду спати, бо вранці складний робочий день. На добраніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 02:47:15 ]
Я для себе виробила правило: коли вже щось критикувати, то говорити тільки по суті, скажімо: у цьому місці я би пропонувала отак змінити. Ваш перший коментар я би сформулювала таким чином:
«Краще сказати «крізь пальці», бажано змінити інфінітивну риму (для мене це не має великого значення, але Ви це цілком можете зазначити), намагайтесь уникати прийменників, вони збіднюють текст».
Не треба ніяких вихвалянь, ніяких «реверансів». Критика має бути нейтральною, емоційно не забарвленою і стосуватись тільки суті. Тоді буде менше непорозумінь і немає небезпеки, що тебе як коментатора «занесе» надто далеко. Врешті-решт, де впевненість, що ти сама не помиляєшся, що ти вірно зрозуміла те, що автор хотів сказати? Щодо авторської необ’єктивності, то я часто виправляю свої старі твори, навіть коли ніхто їх не критикував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-27 07:52:39 ]
От бачте, і порозумілися. А чому? Бо ми розумні люди. Досконалості не має меж, тому хороший автор завжди дивиться на свє творіння крізь критичну призму. І це добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 08:49:50 ]
’ніби осторонь’ це хороша така ремарка в цій драмі, Вікторіє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 09:15:35 ]
щодо якої критики, стосовно, які морфологічні одиниці що дають текстові
себто, що має домінувати, дієслова іменники чи прикметники -
є така давніша застаріла мабуть теоретизація щодо статики й динаміки
мовляв, чим більше дієслів, тим поезія поезійніш
бо начебто, поезія від Гомера зайнята дією, рухом
о так, щось в цім є, але є епічна поезія, Іліада там
схопив, кинув, побіг, поплив, здобув, убив, спалив, поховав...
начебто, трохи поспіль, десь у XVII чи XVIII ст. було модним
збуватися прикметників, замінюючи їх іменниками
мовби, так динамічніш, ну до України це дійшло десь прикінці ХІХ, може навіть і пізніш

але, знаєте, нмсд, динаміку чи експресію творять
не стільки морфеми, скільки звуки, дисонанси, асонанси тощо
яка, насправді, різниця, де ті звуки, в дієсловах
чи в іменниках, чи в прийменниках, чи в прикметниках -
головне добитися звучання, щоби воно переконувало
пробирало, якщо треба, або й навпаки, згортало всесвіт у равлика із краплиною роси на його хатці

ось можете запитати РМ - чому, прикладом, вважається таким серйозним КП
якщо насправді, як оце Вам намагаються довести -
головне, щоби поменше прикметників, і побільше іменників

чому не стоїть такого роду поетичного лічильника, якщо все настільки банально щодо поезії
лічимо іменники, ділимо на суму всіх слів, виводимо коефіцієнт справжності поезійної

нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-01-29 06:32:04 ]
Даруйте, Сонце Місяць, якщо я не все зрозуміла. Як на мене, поезія – жанр синтетичний. Це і почуття, і думка, і звукопис. Автори віршів переважно тяжіють до чогось одного. Що стосується мене, то я шукаю змісту, і для мене музика слів, хоча й бажана, є на другому плані. Буває так, що, окрім музики слів, яка заколисує, більше нічого немає. Часом вірш має бути трохи «кострубатим», щоб загострити увагу читача на чомусь іншому, ніж гарне плетиво красивих слів (важливо тільки, щоб це було виправдано). Коли я зустрічаю твір, заснований чисто на поетичному звукописі, я відчуваю, що це не моє. Ця поезія відповідає зовсім іншим критеріям, я навіть не в праві її коментувати.
Усі «показники технічності» мені здаються досить умовними, я про них не думала, тому нічого не можу підказати РМ.
Щодо того, що мені тут написали в коментарях... Я не з тих авторів, хто з усіх сил впирається нічого не виправляти, бо воно «моє». Коли твоя основна турбота – передати зміст того, що хочеш сказати, є небезпека того, що ти дійсно можеш не звернути уваги на те, як воно звучить. Інші автори тут виконують роль читачів і вони вправі вказати, якщо щось «не грає». В даному випадку їхні коментарі звелися до того, що вірш у декількох місцях треба «причесати». На жаль, їм чомусь здалося мало просто й спокійно вказати на ці місця, вони вирішили це зробити із криком, глумом та перебільшеннями. Це просто означає відсутність загальної культури і наявність емоційних проблем. Є люди, для яких уся «сіль» життя – в провокуванні скандалів. На деяких сайтах новачків попереджають, що це, мовляв, наші місцеві «барабашки». Мені знадобився час, щоб «виудити» з їхньої глузливої риторики якесь раціональне зерно. Деякі їхні зауваження я врахувала, ці місця легко було виправити. Сумніви лишаються щодо останнього рядка. Мені здається, що так, як у мене було на початку, більше виражало те, що я хотіла сказати. Що мене тішить, так це те, що цей вірш, як не дивно, я люблю. Здебільшого те, що вже опубликоване, стає тобі «чужим» (незалежно від того, чи хвалили його, чи критикували), але з цим віршем цього не сталося.
Дякую за коментар. Я, мабуть, не зовсім відповіла на Ваші запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-01-29 06:37:04 ]
Хочу додати:...Це і почуття, і думка, і звукопис, і живопис (деякі поети пишуть майже "зоровими образами").