ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.07 20:19
Я продираюся крізь гілки часу,
які шмагають моє обличчя,
крізь різні епохи і цивілізації.
Я спотикаюсь об пеньки,
ніби пастки позапростору.
Гілки часу залишають сліди
на обличчі, мов ієрогліфи,
які неможливо прочитати,

Іван Потьомкін
2025.02.07 20:08
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Віктор Кучерук
2025.02.07 13:26
Як важко і сумно без тебе, матусю,
Літати у мріях, впадати в гріхи, -
Зважати на час і мотати на вуса
Оте, що звільнив од нальоту трухи.
Набридло вчувати нікчемні поради
Про рух уперед без проблем вороття,
Аби не здаватись овечкою в стаді -
Між в

Борис Костиря
2025.02.06 20:22
Закинутий колодязь
заріс травою, як спогадами.
У ньому більше не можна
зачерпнути космічної води,
не можна налити
у долоні вічності.
Я пам'ятаю, як ми класом
стояли біля нього.

Іван Потьомкін
2025.02.06 18:58
Таж і хочу лиш це:
Позабуть гірку мить,
Серця крик, заблукалий в пустині,
Повернутись і жить,
Як жилося колись,-
Ой, дубочку ти мій...
Ой, озерце моє ти синє...

Євген Федчук
2025.02.06 15:32
Як дорвався Янукович до влади в країні,
То почав народ ламати він через коліно.
До Москви потягся зразу – йому ближча була.
Про вступ до Євросоюзу одразу ж забули.
Панували в Україні ницість і обман.
Тоді люди в знак протесту вийшли на Майдан.
Хоч М

Світлана Пирогова
2025.02.06 09:09
Зима прийшла, цілує місто в тиші,
сніжинками торкаючись легенько.
Чарівною народжується... втіха.
Цей Божий день у серці ніжно тенькнув.
Нарешті, скинута завіса сіра:
туманів і дощів етюди мокрі.
Небесні сакви снігом сіють,
Який кружляє, виробляє р

Віктор Кучерук
2025.02.06 06:58
Уже так рано не смеркає
Межи засніжених осик,
Хоч сонця диск крутнувсь над гаєм
І, опускаючись, поник.
Але не вщухло денне світло
І сніг полискує, як ртуть, –
Ще гілочки, неначе мітли,
Шумлять і в груди м’яко б’ють.

Олена Побийголод
2025.02.06 04:25
Дні 35-й, 36-й і ранок 37-го. Повернення Телемаха)

1.
Мудра Афіна удосвіта
в Спарту примчалася в милі, –
там Телемах, геть без досвіду,
так і гуляв на весіллі.

Артур Сіренко
2025.02.06 00:39
Цю історію розповів мені колишній парторг колгоспу «Шлях Ілліча» Петро Іванович Лукін. У Криму в ті роки він славився як правдолюб: навіть з партії та з колгоспу його вигнали, як він висловився, «за правду». Хоча злі язики говорили, що начебто за контраба

Уляна Світанко
2025.02.05 23:07
Послухай тишу, бо у ній слова,
Легенький гомін лісових фіалок,
Безликий спокій серцем відчувай,
бо дивом муки відлетіли вдалеч.

У тиші музика завжди жива:
мелодія любові та розлуки,
прадавня, незбагненна таїна,

Володимир Бойко
2025.02.05 22:38
Трепетно слова
Для тебе добирала,
Зріли ті слова
У радості й журбі.
Краю рідний мій,
Я хочу, щоб лунало –
Як в любові я
Освідчуюсь тобі.

Ярослав Чорногуз
2025.02.05 22:11
Здається, горе розіп'яло...
Та ні, то темна смуга лиш.
Чи неприємностей навала
У серце вжалила сильніш.

Воно дурненьке і вразливе
Не має захисту броні.
Як те пташатко полохливе --

Сонце Місяць
2025.02.05 21:14
свинцевий дирижабль
цитринний блюз
кислотний дощ
побудь зі мною
базікай дурниць
лий скільки бажаєш чаїв
випусти через кватирку сплін
розв’яжи рукави оці

Борис Костиря
2025.02.05 20:19
Оголеність тополь,
як оголеність ілюзій,
оголеність правди,
оголений крик,
оголене безумство.
Жодна надія
не може вчепитися
за живу парость,

Володимир Ляшкевич
2025.02.05 16:10
Встали ми до сонця
у вогні навали -
вороги за смертні
узялися справи!

Зрадники впустили,
Інші підсобили.
Та народ не здався,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Зима холодна
Образ твору


Зима 2018-2019 р.р.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-02 21:07:51
Переглядів сторінки твору 1704
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-02-03 11:48:26 ]
Далися Вам оті кальсони. Невже в Україні така сувора зима? Ліпше б на лижі чи ковзани!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-03 13:06:38 ]
Термобілизна теж римується, але з нею не той самобутній колорит.
І після тижня сумних віршів з гірким роздумами хотілось би урізноманітнити смислову монохромність.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-03 14:49:27 ]
Нині на хуторі і в селі можна самотужки обладнати пристойну лазню... Принаймні - душову кімнату... Аби було бажання і трохи здоровля... Одначе частенько наші люди не переймаються тим, а просто нарікають на життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-03 17:34:15 ]
Саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-02-03 16:26:14 ]
Вітаю, Юрію! І шо? Це - пародія на пейзажну лірику?
Снігові панталони дерев, несвіжі онучі стовпів, а кальсони теж уже треба було не на себе вдягати, а, скажімо на дуба чи граба-незграбу! Треба вже бути послідовним до кінця! Дякую, розсмішили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-03 17:52:59 ]
І вітаю, і дякую, шановний Ярославе.
Так, скидається на щось таке пародійне.
Оскільки я не маю слави пародиста, на твори якого не ображаються і його не клянуть, то мій вірш практично безадресний.
Або адресат і адресант - я. І жодних образ.

Цього разу захотілося мені трішки змінити тональність моїх поетичних спроб - ось і змінив. Я не П'єро, щоби бути вічно сумним, не старіючий ловелас, щоби залишатися один на один зі своїм бажанням жіночого тілесного і душевного тепла. І не живу весь час згадками про минуле.
Ні, я не живу без них. Ними, буває, мене, як кажуть, "накриває". Але я вислизаю з обіймів цієї хвилі. Якщо встигну зафіксувати та занотувати той настрій, що виник, то не відмовлю собі у цій вільності.
Вільнику - воля.
Дякую за увагу і за те, що вловили мій гумор.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-02-03 18:07:33 ]
Ви мене розсмішили аж до пародії. Гляньте на моїй сторінці - як варіації на Вами задану тему!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-03 22:43:47 ]
Я вчора цікавився питанням, яке виникло щодо вживання дієслів "одягати", "вдягати", "надягати" etc.
Категоричні поради мовознавця, який ділився знаннями, та висновки щодо того, хто що на себе надягає, а на когось одягає, вдягає, не у всьому були беззаперечно переконливими.
Інакше кажучи, ситуативно можна було б маніпулювати твердженнями, оскільки існує певна історія вживання цих таки різних дієслів.
Я обрав собі ті приклали, які мене задовольняли:

"Вона лише закусила губу й почала вдягати халат." (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 46).

"Василько почав лагодитись в дорогу. Він запріг коней, удяг кожушину і виїхав з двору." (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80).

Одягати - це також покривати себе чим-небудь з одягу.
"Почав [Дмитро] одягати кожушок."
(Михайло Стельмах, II, 1962, 383).
"Джмелик бере із лави штани, спокійно одягає їх, твердо стоячи на одній нозі."
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 191) .

Пишу про це про всяк випадок, щоби не виникло непотрібної суперечки.
Нічого корисного в ній не набудемо.
І пишу на сторінці під своїм твором.
Буде зайвою - видалю, а ні - то нехай.

Вірш має остаточну редацію (версію).
Нею і послуговуємось.

Всього найкращого,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-03 22:45:20 ]
До кісток зігрівало манто дощове,
А тепер актуальні трико та кальсони -
І нехай завірюха безсило реве
Чи співає з вітрами арктичної зони.

Завітає до саун і лазень народ -
Обмивати прихід щотижневого свята.
У фанатиків чисто таких насолод
Процедура і мною за приклад узята.

Під горілку, вино, кабанця чи сома,
Під намащені скраби, шампуні та гелі,
Традиційно обмитою буде зима.
Де накриті столи - там і люди веселі.

На селі, у райцентрах і по хуторах -
Не життя, як немає пристойної лазні,
І настільки недовго живеться, що страх.
Там не женять праправнуків люди нещасні.

Опадає з небес білосніжне рядно,
Снігові панталони дерева вдягнули.
Звідки б вітер не дув - а зірве все одно,
І шатрами напне на хати і притули.

У несвіжих онучах дубіють стовпи,
Переможні бої підраховує трясця.
Як не маєш кальсонів, негайно купи,
А сімейні труси для зими не годяться.

На півметра углиб промерзають лани,
І скляніють ставки від поверхні до мулу...
Я латаю кальсони - зносились вони
До дірок у матні ще за осінь минулу.
Зима 2018-2019 р.р.