ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Підлі сусіди (літературна пародія)
о кісток зігрівало манто дощове,
А тепер актуальні трико та кальсони -
І нехай завірюха безсило реве
Чи співає з вітрами арктичної зони.

Завітає до саун і лазень народ -
Обмивати прихід щотижневого свята.
У фанатиків чисто таких насолод
Процедура і мною за приклад узята.

Під горілку, вино, кабанця чи сома,
Під намащені скраби, шампуні та гелі,
Традиційно обмитою буде зима.
Де накриті столи - там і люди веселі.

На селі, у райцентрах і по хуторах -
Не життя, як немає пристойної лазні,
І настільки недовго живеться, що страх.
Там не женять праправнуків люди нещасні.

Опадає з небес білосніжне рядно,
Снігові панталони дерева вдягнули.
Звідки б вітер не дув - а зірве все одно,
І шатрами напне на хати і притули.

У несвіжих онучах дубіють стовпи,
Переможні бої підраховує трясця.
Як не маєш кальсонів, негайно купи,
А сімейні труси для зими не годяться.

На півметра углиб промерзають лани,
І скляніють ставки від поверхні до мулу...
Я латаю кальсони - зносились вони
До дірок у матні ще за осінь минулу.
Зима 2018-2019 р.р.

Літратурна дружня пародія
(Олександр Сушко)

Підлі сусіди

В хуртовину не гріють кальсони й трико,
Вітер дме у простуджені гланди.
В клуні півневі тепло, сокоче "ко-ко",
А мене жінка вигнала з хати.

В Емірати дружину послала кума
відпочити. А я біля паці.
Під горілку-вино, кабанця та сома
Обціловую ніжки любасці.

В нас бо зимно, гуляють арктичні вітри,
А в дубайців засмажених літо.
Та жона повернулася дня через три -
Напоумили підлі сусіди.

На морозець штурхнула мене без обнов,
В спину гепнув тяжкий ополоник.
Огортаю главу в білосніжне рядно,
Синій пуп - у вогкі панталони.

У несвіжі онучі ручиці вмотав,
Шепче небо: "Провину спокутуй!"
Не зігріюсь - чекає надгробна плита,
Тож ховаюсь до песика в буду.

04.01.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-04 16:42:59
Переглядів сторінки твору 1979
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.124 / 5.5  (4.907 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.194 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 09:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 18:31:29 ]
Хотілось би зауважити, що ми знаходимося на сайті "Поетичних майстерень".
Це літературний портал, майстерня, а не книжка, в якій автор увіковічив свої твори. І вважає себе письменником. А вірші, буває, ну ніякі. Чому би не допомогти автору з визначенням?
Але ми про поточне. Про нього йтиметься.

На сторінці публікації мого вірша немає службової відмітки про те, що він редагувався. І тому, будь ласка, користуйтеся тим текстом, який існує на даний період часу. Можна вважати його умовно книжковим, але головне - цілісним. Копіюйте, будь ласка, зі сторінки, на якій він опублікований. Увесь.

Я певною мірою майже визначив своє остаточне ставлення до ваших з колегою "пародій".
Навряд чи це вони.
Скоріше, ці вірші є віршованими продовженнями побаченого у моєму. На хвилі, сподіваюсь, позитивних емоцій.
І умовного "Остапа понесло". (с).
То й на здоров'я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 18:47:27 ]
Ага! Тонкій намьок пойняв - виправляюся. А то скопіював той твір, яким користувався Ярослав Чорногуз.
Оскільки сатирики - автори самодостатні, то вирішили відірватися від канону і копати власні поетичні домовини на відповідну тему. І вийшло аж три різнопланових твори. Мабуть, це добре, бо голе копіювання не дасть пишного цвіту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 21:19:00 ]
Справа ще в тому, що коефіцієнт прозорості (я таки покладаюсь на об'єктивність цього показника) я можу побачити лише після публікації твору. Якщо є приховані резерви для його покращення (а в цілому і милозвучності), то автор твору може ще деякий час присвятити редагуванню свого опублікованого твору.
А комусь іншому в цей схоплюватися, наче гицель, і бігти на лови для чого? Можна зауважити, потім почекати - автор прислуховується до порад або питань чи ні.
От і виникає неприємна ситуація, коли автор щось незначне у своєму творі побачив і працює над ним, щоби виправити, а критик заходиться не стільки порадити, як використати ситуацію. якнайшвидше написати своє.
Такі випадки впливають на бажання писати ще щось наступне взагалі.
У нас тут МАЙСТЕРНІ ПОЕТИЧНІ.
Були би вони столярними, то персонал киянками кидався чи рубанками з молотками?
Напевне, ні.
Будемо вважати цей допис технологічним. Жодних прізвищ і назв. Якщо якісь дрібниці збігаються, то це випадковість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 18:33:06 ]
Ваш вірш має інше енергетичне наповнення. Я його відчув як позитивне.
Ображатися не збирався ні вчора, ні сьогодні.
Ніщо інше так не розповість про авторів як їхні твори. Ми їх маємо три. І стільки ж авторів.
І внутрішній цензор у кожного свій.
Мій обмежив мене у виборі образів і дієслів.
Ваш - теж. Якщо Ви не проти таких означень.
У когось іншого він дозволяє більше.
Скоріше за все, у такий спосіб "пародіювання" хтось допалює якщо не багаття, яке горіло або жевріло, то цигарку, не допалену автором першоджерела.
А хтось запалює свою. За компанію. І по-дружньому ще й ділиться своїм припасом. Дякую. Палимо далі.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 19:07:36 ]
Так, цензор у кожного свій. І дуже жорсткий. Попустити шкоти можна тільки у разі авралу, коли емоції візаві б'ють через край. А загалом ми автори мирні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 18:33:06 ]
Олександре, в цілому непогано, але "гланди і хати", "літо - сусіди", якось навіть приблизно не римується. Ви можете набагато краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 18:48:52 ]
Дякую, Пані Тетяно! Але мені уже можна все. Навіть приблизні рими, оскільки я пройшов ту риску, яка відділяє графомана від поета. Отакі пироги. Чи нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-04 19:17:49 ]
О, так пане Олександре, Ви можете собі дозводити все, що завгодно та лише тоді, коли знайдете цензора в собі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-04 20:10:58 ]
Тонкій намьок пойняв.