ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Огляди конкурсів / Щодо «Шевченківської премії»

 Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»
Дещо про діяльність Комітету з призначення національної премії України ім.Т.Г.Шевченка, деякі відгуки можна відсилати і безпосередньому покровителю Комітету, п.Президенту >>>

Споріднені теми:
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2007 рік
Світлі образи нашого культурологічного бомонду
О.Сизоненко. «Мовчання ягнят»
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2006 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за різні роки
Офіційна сторінка Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка - Нарешті оплатили свій хостинг :)
Народна Шевченківська премія. Голосування

     Закон Мерфі звучить приблизно так: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця сентенція осінила Мерфі у минулому столітті під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка. З того часу багато хто написав додатками до цього правила інші мудрування. Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження, - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(


Державна премія імені Тараса Шевченка померла. Народна – живе
http://taras.co.ua/offdie.php

Громадська ініціатива Народна Шевченківська премія підтримує постійний інтерес як до яскравих подій в українській культурі, так і до Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Проте наразі ми не маємо інформації про те, чи жива іще ця державна нагорода. Річ у тім, що офіційний сайт Національної премії, який мав би знаходитись за адресою www.taras-premia.org.ua, закритий.

При спробі з’ясувати що сталося із сайтом цієї найвищої нагороди країни у галузі культури, зі сторони Комітету ми отримали відповідь, що сайтом займається Мінкульт. Проте жодних контактів відповідальних чиновників отримати не вдалось. На питання – хто може дати коментар з приводу зникнення сайту нам відповіли: Голова Комітету та Заступник Голови Комітету. Проте зазначили, що наразі з ними зв’язатись ніяк неможливо.

Отже. Сайт зник, бюрократична структура залишилась.

Зателефонувавши хостерам сайту www.taras-premia.org.ua, ми дізнались, що сайт відключений за несплату.

Від того часу, коли ми вказали про зникнення з мережі Інтернету сайту Національної Шевченківської премії, минуло два тижні. Без змін.

Провина в цьому лежить відразу на декількох посадовцях. В цьому переліку: віце-прем’єр з гуманітарних питань, Міністр культури і туризму, Голова Комітету. Ці чиновники знехтували своїми обов’язками, проявивши нехлюйство по відношенню до зацікавленої громадськості, здобутків лауреатів та імені Тараса Шевченка.

Підтверджується враження про те, що державі не потрібна Шевченківська премія, або потрібна – як суто сезонна акція роздачі грошей придворним митцям.

Попри вказану нами видиму і відчутну проблему, Президент України підписав Указ про присвоєння звання заслуженого працівника культури України Дейнеці О.О. – завідувачеві сектору Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це іще одне промовисте свідчення абсолютної незацікавленості державних мужів у Шевченківській премії..

Також слід відзначити повну відсутність поваги зі сторони хостингодавців. Що, зважаючи на сказане вище, не дивно, адже вже звично, що навколо Національна премії розголос все менший і менший як у суспільстві, так і в мистецьких колах.

В той самий час сайт Народної Шевченківської премії, що знаходиться за адресою www.taras.co.ua, живе і поновлюється. На цьому прикладі підтверджується теза про те, що нагородженням митців іменем української Нації мають займатися не байдужі чиновники, а активна громадськість.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-11 12:36:42
Переглядів сторінки твору 4391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-11 14:31:04 ]
Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(