ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Огляди конкурсів / Щодо «Шевченківської премії»

 Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»
Дещо про діяльність Комітету з призначення національної премії України ім.Т.Г.Шевченка, деякі відгуки можна відсилати і безпосередньому покровителю Комітету, п.Президенту >>>

Споріднені теми:
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2007 рік
Світлі образи нашого культурологічного бомонду
О.Сизоненко. «Мовчання ягнят»
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2006 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за різні роки
Офіційна сторінка Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка - Нарешті оплатили свій хостинг :)
Народна Шевченківська премія. Голосування

     Закон Мерфі звучить приблизно так: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця сентенція осінила Мерфі у минулому столітті під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка. З того часу багато хто написав додатками до цього правила інші мудрування. Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження, - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(


Державна премія імені Тараса Шевченка померла. Народна – живе
http://taras.co.ua/offdie.php

Громадська ініціатива Народна Шевченківська премія підтримує постійний інтерес як до яскравих подій в українській культурі, так і до Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Проте наразі ми не маємо інформації про те, чи жива іще ця державна нагорода. Річ у тім, що офіційний сайт Національної премії, який мав би знаходитись за адресою www.taras-premia.org.ua, закритий.

При спробі з’ясувати що сталося із сайтом цієї найвищої нагороди країни у галузі культури, зі сторони Комітету ми отримали відповідь, що сайтом займається Мінкульт. Проте жодних контактів відповідальних чиновників отримати не вдалось. На питання – хто може дати коментар з приводу зникнення сайту нам відповіли: Голова Комітету та Заступник Голови Комітету. Проте зазначили, що наразі з ними зв’язатись ніяк неможливо.

Отже. Сайт зник, бюрократична структура залишилась.

Зателефонувавши хостерам сайту www.taras-premia.org.ua, ми дізнались, що сайт відключений за несплату.

Від того часу, коли ми вказали про зникнення з мережі Інтернету сайту Національної Шевченківської премії, минуло два тижні. Без змін.

Провина в цьому лежить відразу на декількох посадовцях. В цьому переліку: віце-прем’єр з гуманітарних питань, Міністр культури і туризму, Голова Комітету. Ці чиновники знехтували своїми обов’язками, проявивши нехлюйство по відношенню до зацікавленої громадськості, здобутків лауреатів та імені Тараса Шевченка.

Підтверджується враження про те, що державі не потрібна Шевченківська премія, або потрібна – як суто сезонна акція роздачі грошей придворним митцям.

Попри вказану нами видиму і відчутну проблему, Президент України підписав Указ про присвоєння звання заслуженого працівника культури України Дейнеці О.О. – завідувачеві сектору Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це іще одне промовисте свідчення абсолютної незацікавленості державних мужів у Шевченківській премії..

Також слід відзначити повну відсутність поваги зі сторони хостингодавців. Що, зважаючи на сказане вище, не дивно, адже вже звично, що навколо Національна премії розголос все менший і менший як у суспільстві, так і в мистецьких колах.

В той самий час сайт Народної Шевченківської премії, що знаходиться за адресою www.taras.co.ua, живе і поновлюється. На цьому прикладі підтверджується теза про те, що нагородженням митців іменем української Нації мають займатися не байдужі чиновники, а активна громадськість.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-11 12:36:42
Переглядів сторінки твору 4141
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-11 14:31:04 ]
Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(