Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.08
21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
2025.11.07
16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Огляди конкурсів
/
Щодо «Шевченківської премії»
Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»
Дещо про діяльність Комітету з призначення національної премії України ім.Т.Г.Шевченка, деякі відгуки можна відсилати і безпосередньому покровителю Комітету, п.Президенту >>>
Споріднені теми:
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2007 рік
• Світлі образи нашого культурологічного бомонду
• О.Сизоненко. «Мовчання ягнят»
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2006 рік
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за різні роки
• Офіційна сторінка Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка - Нарешті оплатили свій хостинг :)
• Народна Шевченківська премія. Голосування
Закон Мерфі звучить приблизно так: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця сентенція осінила Мерфі у минулому столітті під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка. З того часу багато хто написав додатками до цього правила інші мудрування. Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження, - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(
Державна премія імені Тараса Шевченка померла. Народна – живе
http://taras.co.ua/offdie.php
Громадська ініціатива Народна Шевченківська премія підтримує постійний інтерес як до яскравих подій в українській культурі, так і до Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Проте наразі ми не маємо інформації про те, чи жива іще ця державна нагорода. Річ у тім, що офіційний сайт Національної премії, який мав би знаходитись за адресою www.taras-premia.org.ua, закритий.
При спробі з’ясувати що сталося із сайтом цієї найвищої нагороди країни у галузі культури, зі сторони Комітету ми отримали відповідь, що сайтом займається Мінкульт. Проте жодних контактів відповідальних чиновників отримати не вдалось. На питання – хто може дати коментар з приводу зникнення сайту нам відповіли: Голова Комітету та Заступник Голови Комітету. Проте зазначили, що наразі з ними зв’язатись ніяк неможливо.
Отже. Сайт зник, бюрократична структура залишилась.
Зателефонувавши хостерам сайту www.taras-premia.org.ua, ми дізнались, що сайт відключений за несплату.
Від того часу, коли ми вказали про зникнення з мережі Інтернету сайту Національної Шевченківської премії, минуло два тижні. Без змін.
Провина в цьому лежить відразу на декількох посадовцях. В цьому переліку: віце-прем’єр з гуманітарних питань, Міністр культури і туризму, Голова Комітету. Ці чиновники знехтували своїми обов’язками, проявивши нехлюйство по відношенню до зацікавленої громадськості, здобутків лауреатів та імені Тараса Шевченка.
Підтверджується враження про те, що державі не потрібна Шевченківська премія, або потрібна – як суто сезонна акція роздачі грошей придворним митцям.
Попри вказану нами видиму і відчутну проблему, Президент України підписав Указ про присвоєння звання заслуженого працівника культури України Дейнеці О.О. – завідувачеві сектору Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це іще одне промовисте свідчення абсолютної незацікавленості державних мужів у Шевченківській премії..
Також слід відзначити повну відсутність поваги зі сторони хостингодавців. Що, зважаючи на сказане вище, не дивно, адже вже звично, що навколо Національна премії розголос все менший і менший як у суспільстві, так і в мистецьких колах.
В той самий час сайт Народної Шевченківської премії, що знаходиться за адресою www.taras.co.ua, живе і поновлюється. На цьому прикладі підтверджується теза про те, що нагородженням митців іменем української Нації мають займатися не байдужі чиновники, а активна громадськість.
Споріднені теми:
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2007 рік
• Світлі образи нашого культурологічного бомонду
• О.Сизоненко. «Мовчання ягнят»
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2006 рік
• Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за різні роки
• Офіційна сторінка Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка - Нарешті оплатили свій хостинг :)
• Народна Шевченківська премія. Голосування
Закон Мерфі звучить приблизно так: «Коли якась неприємність може статися — вона станеться». Ця сентенція осінила Мерфі у минулому столітті під час випробувань складного електронного приладу, в якому виникла вельми незвичайна неполадка. З того часу багато хто написав додатками до цього правила інші мудрування. Споглядаючи діяльність припрезидентської інституції, що використовує бренд «премія імені Тараса Шевченка», цілком очевидним є і таке спостереження, - якщо проблемою не займатися, то її стан поволі трансформується до "поганого", а потім і до "катастрофічного".
Ура Матіос, Лубківському і їх патрону Ющенку - вони зуміли швидко довести справи до "катастрофічного" стану :(
Державна премія імені Тараса Шевченка померла. Народна – живе
http://taras.co.ua/offdie.php
Громадська ініціатива Народна Шевченківська премія підтримує постійний інтерес як до яскравих подій в українській культурі, так і до Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Проте наразі ми не маємо інформації про те, чи жива іще ця державна нагорода. Річ у тім, що офіційний сайт Національної премії, який мав би знаходитись за адресою www.taras-premia.org.ua, закритий.
При спробі з’ясувати що сталося із сайтом цієї найвищої нагороди країни у галузі культури, зі сторони Комітету ми отримали відповідь, що сайтом займається Мінкульт. Проте жодних контактів відповідальних чиновників отримати не вдалось. На питання – хто може дати коментар з приводу зникнення сайту нам відповіли: Голова Комітету та Заступник Голови Комітету. Проте зазначили, що наразі з ними зв’язатись ніяк неможливо.
Отже. Сайт зник, бюрократична структура залишилась.
Зателефонувавши хостерам сайту www.taras-premia.org.ua, ми дізнались, що сайт відключений за несплату.
Від того часу, коли ми вказали про зникнення з мережі Інтернету сайту Національної Шевченківської премії, минуло два тижні. Без змін.
Провина в цьому лежить відразу на декількох посадовцях. В цьому переліку: віце-прем’єр з гуманітарних питань, Міністр культури і туризму, Голова Комітету. Ці чиновники знехтували своїми обов’язками, проявивши нехлюйство по відношенню до зацікавленої громадськості, здобутків лауреатів та імені Тараса Шевченка.
Підтверджується враження про те, що державі не потрібна Шевченківська премія, або потрібна – як суто сезонна акція роздачі грошей придворним митцям.
Попри вказану нами видиму і відчутну проблему, Президент України підписав Указ про присвоєння звання заслуженого працівника культури України Дейнеці О.О. – завідувачеві сектору Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це іще одне промовисте свідчення абсолютної незацікавленості державних мужів у Шевченківській премії..
Також слід відзначити повну відсутність поваги зі сторони хостингодавців. Що, зважаючи на сказане вище, не дивно, адже вже звично, що навколо Національна премії розголос все менший і менший як у суспільстві, так і в мистецьких колах.
В той самий час сайт Народної Шевченківської премії, що знаходиться за адресою www.taras.co.ua, живе і поновлюється. На цьому прикладі підтверджується теза про те, що нагородженням митців іменем української Нації мають займатися не байдужі чиновники, а активна громадськість.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Редактори і колишні редактори «ПМ»"
• Перейти на сторінку •
"Постійні заходи «Поетичних Майстерень»"
• Перейти на сторінку •
"Постійні заходи «Поетичних Майстерень»"
Про публікацію
