Пані Ірино,
на мій суто аматорський погляд, традиційне віршування вимагає дотримання певних норм:
а) точна рима;
б) відсутність дієслівного римування.
Ваш твір в технічному сенсі страждає обома недоліками.
діТЕЙ - роЛЕЙ, жаГОЮ -тоБОЮ - рими суть неточні, позаяк фонеми т-л та б-г мають різну природу вимовляння.
Ну а дієслівні рими без коментарів.
Також хотів звернути Вашу увагу на "ЩЕ" в другому рядку. Як на мене, він - зайвий (не в ритмічному сенсі).

З повагою до Вас та Вашої творчості.

техніка вірша як і техніка сексу є індивідуальною...

Pravda Vasha :+)))

Вибач, Ірино, от не зрозумів, а чого ж навмисне виписуєш собі роль коханки? Хотілося би бачити більше самоповаги.

Віталію, в коханні присутнє і самозречення...:) Яка вже тоді самоповага...

А про індивідуальність техніки сексу - ріспект, Ірино ;)

просто коли мені говорять що робиться тільки так а не інакше... %)
роль виписується якось сама по собі...

Згоден, Вандо, ну а де ж тут кохання?
Співчуваю, Ірино, якшо пишеться саме так, але ж не все залежить тільки від когось, правда?

кохання всюди... ми його не бачимо, але воно є...
невже там не проглядається не просвічується?

ну, як кажуть, хто вірить - той бачить, але питання було не в тому - важко назвати подібне коханням, принаймні тому, що не таким хочеться його уявляти. сподіваюся, ти мене зрозуміла. успіхів, Ірино.

краще підтримувати казочку :
і жили вони довго і щасливо і померли в один день?
а яким ви хочете уявляти кохання? вміру жертовним, трошки пофігістичним але в жодному разі ніякої зради, боронь Боже!?

навіщо перекручувати мої слова? мені здалося дивним, що для тебе (чи то твоєї героїні (не від слова "героїн")) така невлаштованість особистого є абсолютно комфортна. а щодо казок - то є особливі речі і не потрібно тут іроній чи коктейлів пофігізму зі зрадою на противагу! досить того, що кожен прагне свого і як не крути, коли інтереси різняться - мало що світить в майбутньому, власне тому й хотілося бачити в тобі (твоєму конкретному вірші) більше самоповаги, щоби стало духу взяти кермо в свої руки, а не чекати під дверима, поки хтось не покличе! Я не вважаю то правильною позицією, як в житті так і в поезії.

всього навсього хотіла почути вашу версію... дякую