Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Прошу захисту Редакції Майстерень
Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
Учора я прилюдно написала "Революція гідності на ПМ - чи бути їй?" http://maysterni.com/publication.php?id=138394
Попрощалася прилюдно з Сушком - за його неповажливу поведінку, використання імені у прозі та не бажання дотримуватися засад взаємоповаги чи нейтралітету.
Ви замінили згадку мого імені на "Ніч еротичної поезії". Дякую.
Не знаю, хто Оксана Батицька, її сторінка без наповнення, вона почала критикувати прозу і вірші вищеназваного автора назвала "вульгарними". Там дискусія між ними.
1 квітня сторінка Оксани стала безіменною.
УВАГА
Не чула про таку авторку, потреби у "нацьковуванні" не маю.
Якщо автор непомильно упевнений у власній майстерності, цікавості, то думка неупереджена не сприймається ним, у всіх "глупство", хто не сміється з його швидкого письма і не хвалить. Він не розуміє, що сміх, насміх це різні емоції.
На сайті, можливо, активізуються клони, хтось намагатиметься писати "під мене" чи іншого автора ПМ і критикуватиме Сушка.
Я не докладаю до цього зусиль. Мені нецікаві такі бої - підкилимні вовтузіння.
Про мене писали, як про гранично чесну поетку.
Може бути, що сам Сушко завів клона, сам себе коментує і сам критикує позірно, щоб роздмухати драчку. Дехто уміє маніпулювати на свою користь, таким не гребує. Самооцінювання не раз було. Тепер таким способом привернути увагу до себе хоче - таке теж може мати місце. Якщо ніхто не читатиме, не наснажуватиме, то Сушкові нудно. Коментарів немає. Оксана прийшла, хоч якась увага до текстів. Створиться штучна цікавість.
Майя Залізняк напише, що Сушко її турбує...теж піар, бо ж відома поетка звернула увагу.
..."сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно". На закид цей (шпичак на мою адресу) відповім прозоро.
А що може зацікавити кутюрьє? Висока мода. Не підштаники чи робоча амуніція гвалтівника вишуканих смаків.
Не можу безкінечно уговкувати автора. Негативну думку щодо мене автор Сушко створює вже давно.
Адміністрації це байдуже.
Запитувала: чий клон Оксана.
Мовчання.
Тепер то безіменна сторінка.
Прошу захисту Редакції майстерень. Напишіть, чия айпіадреса, звідки йде коментування "Оксана Батицька" - чи не від самого "пригнобленого" автора?
Якщо він сам це робить, вивчаючи Макіавеллі, варто задля мого захисту, написати. Допоки я відбиватимуся від надмірної уваги вчорашнього палкого поціновувача?
коментарі тут
http://maysterni.com/publication.php?id=138396&comment_id=627346897#627346897
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прошу захисту Редакції Майстерень
http://maysterni.com/publication.php?id=138396&fbclid=IwAR1B9G4q-Ir4FQ9QAQ9xS1E620ZQVX0-OULVxymXUcZVNu2GXoR7Uc1N3CY
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-30 04:25:44 ]
Ви молодець. Бачу, горою стали на захист прав зобиджених і гноблених. Це хороша риса. А ще я бачу нацьковану деким, не до ночі згадувати, людину. Або клона відомої майстрині, зобидженої і гнобленої тим самим Сушком. Я втік з її секти шанувальників у вирій, залишивши той гурточок самоїдів дуже давно. Але не це головне, а те, що Ви знову переходите на особисте, сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно. І прийшли Ви на мою сторінку не задля конструктиву, а тільки аби продовжувати лаятися. Вгадав?
цитую О. Сушка
На цьому сайті я з 2009 року. Ні клонів, ні нікеймів я не заводила. Редакція майстерень бачить, з якої адреси відправляються тексти.
Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
Учора я прилюдно написала "Революція гідності на ПМ - чи бути їй?" http://maysterni.com/publication.php?id=138394
Попрощалася прилюдно з Сушком - за його неповажливу поведінку, використання імені у прозі та не бажання дотримуватися засад взаємоповаги чи нейтралітету.
Ви замінили згадку мого імені на "Ніч еротичної поезії". Дякую.
Не знаю, хто Оксана Батицька, її сторінка без наповнення, вона почала критикувати прозу і вірші вищеназваного автора назвала "вульгарними". Там дискусія між ними.
1 квітня сторінка Оксани стала безіменною.
УВАГА
Не чула про таку авторку, потреби у "нацьковуванні" не маю.
Якщо автор непомильно упевнений у власній майстерності, цікавості, то думка неупереджена не сприймається ним, у всіх "глупство", хто не сміється з його швидкого письма і не хвалить. Він не розуміє, що сміх, насміх це різні емоції.
На сайті, можливо, активізуються клони, хтось намагатиметься писати "під мене" чи іншого автора ПМ і критикуватиме Сушка.
Я не докладаю до цього зусиль. Мені нецікаві такі бої - підкилимні вовтузіння.
Про мене писали, як про гранично чесну поетку.
Може бути, що сам Сушко завів клона, сам себе коментує і сам критикує позірно, щоб роздмухати драчку. Дехто уміє маніпулювати на свою користь, таким не гребує. Самооцінювання не раз було. Тепер таким способом привернути увагу до себе хоче - таке теж може мати місце. Якщо ніхто не читатиме, не наснажуватиме, то Сушкові нудно. Коментарів немає. Оксана прийшла, хоч якась увага до текстів. Створиться штучна цікавість.
Майя Залізняк напише, що Сушко її турбує...теж піар, бо ж відома поетка звернула увагу.
..."сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно". На закид цей (шпичак на мою адресу) відповім прозоро.
А що може зацікавити кутюрьє? Висока мода. Не підштаники чи робоча амуніція гвалтівника вишуканих смаків.
Не можу безкінечно уговкувати автора. Негативну думку щодо мене автор Сушко створює вже давно.
Адміністрації це байдуже.
Запитувала: чий клон Оксана.
Мовчання.
Тепер то безіменна сторінка.
Прошу захисту Редакції майстерень. Напишіть, чия айпіадреса, звідки йде коментування "Оксана Батицька" - чи не від самого "пригнобленого" автора?
Якщо він сам це робить, вивчаючи Макіавеллі, варто задля мого захисту, написати. Допоки я відбиватимуся від надмірної уваги вчорашнього палкого поціновувача?
коментарі тут
http://maysterni.com/publication.php?id=138396&comment_id=627346897#627346897
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
