Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Прошу захисту Редакції Майстерень
Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
Учора я прилюдно написала "Революція гідності на ПМ - чи бути їй?" http://maysterni.com/publication.php?id=138394
Попрощалася прилюдно з Сушком - за його неповажливу поведінку, використання імені у прозі та не бажання дотримуватися засад взаємоповаги чи нейтралітету.
Ви замінили згадку мого імені на "Ніч еротичної поезії". Дякую.
Не знаю, хто Оксана Батицька, її сторінка без наповнення, вона почала критикувати прозу і вірші вищеназваного автора назвала "вульгарними". Там дискусія між ними.
1 квітня сторінка Оксани стала безіменною.
УВАГА
Не чула про таку авторку, потреби у "нацьковуванні" не маю.
Якщо автор непомильно упевнений у власній майстерності, цікавості, то думка неупереджена не сприймається ним, у всіх "глупство", хто не сміється з його швидкого письма і не хвалить. Він не розуміє, що сміх, насміх це різні емоції.
На сайті, можливо, активізуються клони, хтось намагатиметься писати "під мене" чи іншого автора ПМ і критикуватиме Сушка.
Я не докладаю до цього зусиль. Мені нецікаві такі бої - підкилимні вовтузіння.
Про мене писали, як про гранично чесну поетку.
Може бути, що сам Сушко завів клона, сам себе коментує і сам критикує позірно, щоб роздмухати драчку. Дехто уміє маніпулювати на свою користь, таким не гребує. Самооцінювання не раз було. Тепер таким способом привернути увагу до себе хоче - таке теж може мати місце. Якщо ніхто не читатиме, не наснажуватиме, то Сушкові нудно. Коментарів немає. Оксана прийшла, хоч якась увага до текстів. Створиться штучна цікавість.
Майя Залізняк напише, що Сушко її турбує...теж піар, бо ж відома поетка звернула увагу.
..."сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно". На закид цей (шпичак на мою адресу) відповім прозоро.
А що може зацікавити кутюрьє? Висока мода. Не підштаники чи робоча амуніція гвалтівника вишуканих смаків.
Не можу безкінечно уговкувати автора. Негативну думку щодо мене автор Сушко створює вже давно.
Адміністрації це байдуже.
Запитувала: чий клон Оксана.
Мовчання.
Тепер то безіменна сторінка.
Прошу захисту Редакції майстерень. Напишіть, чия айпіадреса, звідки йде коментування "Оксана Батицька" - чи не від самого "пригнобленого" автора?
Якщо він сам це робить, вивчаючи Макіавеллі, варто задля мого захисту, написати. Допоки я відбиватимуся від надмірної уваги вчорашнього палкого поціновувача?
коментарі тут
http://maysterni.com/publication.php?id=138396&comment_id=627346897#627346897
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прошу захисту Редакції Майстерень
http://maysterni.com/publication.php?id=138396&fbclid=IwAR1B9G4q-Ir4FQ9QAQ9xS1E620ZQVX0-OULVxymXUcZVNu2GXoR7Uc1N3CY
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-30 04:25:44 ]
Ви молодець. Бачу, горою стали на захист прав зобиджених і гноблених. Це хороша риса. А ще я бачу нацьковану деким, не до ночі згадувати, людину. Або клона відомої майстрині, зобидженої і гнобленої тим самим Сушком. Я втік з її секти шанувальників у вирій, залишивши той гурточок самоїдів дуже давно. Але не це головне, а те, що Ви знову переходите на особисте, сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно. І прийшли Ви на мою сторінку не задля конструктиву, а тільки аби продовжувати лаятися. Вгадав?
цитую О. Сушка
На цьому сайті я з 2009 року. Ні клонів, ні нікеймів я не заводила. Редакція майстерень бачить, з якої адреси відправляються тексти.
Вгамуйте О. Сушка. Піарити цього автора не маю потреби і бажаня, заблокувала і запропонувала вкотре нейтралітет. Як кажуть, феншуй із ним))). Посміхаюся.
Учора я прилюдно написала "Революція гідності на ПМ - чи бути їй?" http://maysterni.com/publication.php?id=138394
Попрощалася прилюдно з Сушком - за його неповажливу поведінку, використання імені у прозі та не бажання дотримуватися засад взаємоповаги чи нейтралітету.
Ви замінили згадку мого імені на "Ніч еротичної поезії". Дякую.
Не знаю, хто Оксана Батицька, її сторінка без наповнення, вона почала критикувати прозу і вірші вищеназваного автора назвала "вульгарними". Там дискусія між ними.
1 квітня сторінка Оксани стала безіменною.
УВАГА
Не чула про таку авторку, потреби у "нацьковуванні" не маю.
Якщо автор непомильно упевнений у власній майстерності, цікавості, то думка неупереджена не сприймається ним, у всіх "глупство", хто не сміється з його швидкого письма і не хвалить. Він не розуміє, що сміх, насміх це різні емоції.
На сайті, можливо, активізуються клони, хтось намагатиметься писати "під мене" чи іншого автора ПМ і критикуватиме Сушка.
Я не докладаю до цього зусиль. Мені нецікаві такі бої - підкилимні вовтузіння.
Про мене писали, як про гранично чесну поетку.
Може бути, що сам Сушко завів клона, сам себе коментує і сам критикує позірно, щоб роздмухати драчку. Дехто уміє маніпулювати на свою користь, таким не гребує. Самооцінювання не раз було. Тепер таким способом привернути увагу до себе хоче - таке теж може мати місце. Якщо ніхто не читатиме, не наснажуватиме, то Сушкові нудно. Коментарів немає. Оксана прийшла, хоч якась увага до текстів. Створиться штучна цікавість.
Майя Залізняк напише, що Сушко її турбує...теж піар, бо ж відома поетка звернула увагу.
..."сама творчість авторів для Вас нецікава апріорі, окрім своєї, звісно". На закид цей (шпичак на мою адресу) відповім прозоро.
А що може зацікавити кутюрьє? Висока мода. Не підштаники чи робоча амуніція гвалтівника вишуканих смаків.
Не можу безкінечно уговкувати автора. Негативну думку щодо мене автор Сушко створює вже давно.
Адміністрації це байдуже.
Запитувала: чий клон Оксана.
Мовчання.
Тепер то безіменна сторінка.
Прошу захисту Редакції майстерень. Напишіть, чия айпіадреса, звідки йде коментування "Оксана Батицька" - чи не від самого "пригнобленого" автора?
Якщо він сам це робить, вивчаючи Макіавеллі, варто задля мого захисту, написати. Допоки я відбиватимуся від надмірної уваги вчорашнього палкого поціновувача?
коментарі тут
http://maysterni.com/publication.php?id=138396&comment_id=627346897#627346897
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
